Мій стан думками, які розділені зірочками... тут немає сенсу чи якоїсь послідовності... ***************************** Ніжно, не ніжно, але любив... ніжно, не ніжно - перетерпи... ***************************** Як плакала... в полоні кохання... **************************** Де був вогонь - білий сніг... ************************* Терплю, душу в собі ті почуття... так важко... здається... ще трошки і все - нервовий зрив чи приступ безглуздя... але ні... нерви ще тримаються... а серденько здається... вчора в фільмі таку фразу чула: серцю не накажеш, я його вже і так і сяк прошу, але ні... КОХАЄ... так і я... прошу... наказую... ніяк... ****************************** Жить нелюбви вопреки и от любви умирать... ******************************* я багато мрію... про нього... про нас... це погано? посміхаюся сама до себе... живу надуманим... **************************** В звездах ищешь образы его сидя у окна, Рисовала профили его с ночи до утра. Обмануть ты вечность не смогла - ну и что с того, В памяти остались небеса. А время как вода, А молчаливая, А беззащитная Мается душа. Плачь родимая. За ошибкой новая тропа Как будто в никуда, Начинать всё с нового листа – нет не для меня. Обмануть ты вечность не смогла – ну и что с того, В памяти остались небеса... **************************** С нежностью назову Имя твое так люблю Жаркие губы твои Мое притяжение ты С нежностью мотылька Я обниму тебя Не совершая греха Я зацелую тебя Ты нежность мою возьми Словами любви меня обмани Улыбкой печаль сотрем... ...............а далі не про нас.............
Сердце молчи не кричи мне Знаю что душа болит Сердце на плачь , а скажи мне Как я буду дальше жить Если день темнее ночи для меня День ото дня...
Знову снився Ти мені, був холодний і нічого не казав... але чому Ти так часто приходиш до мене у сни? Чому? А зранечку вже Тебе бачила... але Ти мене НІ...ні...ні... Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чого являєшся мені У сні? Чому уста твої німі?
"Саме опасне та мучітєльне, це коли стосунки між чоловіком та жінкою не завершені" - збережу собі тут, хай поживе... то мені треба зараз... Знову Тебе сьогодні бачила, а Ти здається ні, а може не хотів? Ну і хай... Я все одно Тебе безмежно люблю... І хоч як мені зараз не прикро, я весела... як казала мені одна розумна людина "Абстрагуйся від поганого, поганих думок, суму"... Я вже це роблю... піднімаю собі настрій сама... бо маю чому радіти... бо не дурна... не страшна... бо живу)))
Коханий... я більше так не казатиму... навіть про себе... правда - що нас не вбиває - робить нас сильнішими, от і я стала сьогодні на якусь долю сильнішою... тільки в цей момент я слаба... а та сила прийде до мене завтра... чи післязавтра... коли мине цей стан... стан пригніченості... коли мені вже стане все одно що Ти там робиш? З ким Ти? Як себе почуваєш? а це обов*язково станеться, я знаю... я себе зламаю... викоріню любов... хай краще буде пустка... але не любов яка мучить і приносить тільки страждання... сльози... плачу... С нежностью назову, Имя твое так люблю. Жаркие губы твои, Мое притяжение ты. С нежностью мотылька, Я обниму тебя, Не совершая греха, Я зацелую тебя. Ці слова я Тобі вже не скажу і не проспіваю, хоч як мріяла....
Як то погано, коли чоловік тебе не розуміє... не хоче розуміти... бо знає тільки своє... бо розуміє тільки себе... і слухає себе... і з того питання, до самої себе: "Люд, чого Ти чекаєш?" Адже для себе все вирішила... давно... але чекаєш... може краще вже новий рік зустріти самій і зробити крок в самостійне життя, важке, самотнє, але залежати, надіятись лише на себе... і тоді ніхто не буде надзвонювати 20 раз на день з питання "Де ти? В кабінеті? Сама?", не буде мучити морально... адже мені так цього хочеться, нічого, викрутишся... Відповідь: "Мені страшно", а не потрібно боятися, потрібно іти... іти далі... у своє майбутнє... де буде кохання і радість від зустрічі з коханим... де буде кохання, взаєморозуміння і цінування один одного... Це багато? Мені здається що це мало, але мені тільки це і потрібне... бо зараз пустка... Кохання моє, чого я від Тебе відвернулася? а зараз жалію... але Тобі вже це не потрібно і мені ще болячіше від цього, усвідомлення того, що тоді я була тобі потрібна, а зараз НІ... Розпач, плач, розтоптаність - ось що я тепер... і цей комок у горлі стоїть... Слухаю:Тіна Кароль - Ніжно, Я зацелую тебя
Розтолкуйте мені безголовій, чи не уважній... Карма, дякую, коментар у карму чи дякую? Як додати, відняти карму і дякую? Це різні речі чи одне і те саме? Нічо не розумію Дякую за відповіді!!! P.S. Форум мені дуже подобається!!!
Такий гарний сон мені снився на суботу... знову снився мій С., ми були з ним разом, я нічого не боялася, мені було так просто і легко, так добре і спокійно... бо тільки з ним я так почувалася... щасливою... жінкою... коханою... жаданою... але то був тільки сон... а зараз в мене тільки спогади... а так хочеться щоб це було в реальності... так хочеться... Вже ввечері, коли я наскоками дивилася концерт Тіни Кароль - плакала... коли слухала пісні "Тобі", "Белоє небо", "Отпусти"... "Ярче солнце горят его глаза Зелёные, и утопаю в них я..."
Для чого потрібен щоденник? Думаю для того щоб вилити думки, а інколи і душу... Тож мій перший запис буде таким: Всім Привіт!!! мене звати Люда і на форумі тут зовсім недавно. Будемо знайомі!!!
