Закоханість

Published by Hermi in the blog Блог Hermi. Перегляди: 982

Закоханість...Що воно таке, з чим його їдять і для чого воно нам?
Дурне я створіння, яке закохується в кожну людину, яка до мене посміхнеться заговорить, побудую надзвичайні плани, а потім мучусь...от чому так? чому моя підсвідомість так знащається наді мною? Їй весело дивитись як мені погано?
Розум каже це ж просто жарти, спілкування, а ти душею привязуєшся до тої людини, важко тобі без неї, ти хочеш бути поруч, відчувати що ти потрібна цій людині..
Це так по дурному - сумувати за кимось... Так сильно-сильно, що тебе, здається, аж розриває від бажання знову доторкнутися до його долонь... Сумувати за цим поглядом, за посмішкою, за ямочкою на підборідді. Сумувати і не мати можливості навіть про це йому сказати...Сумно...а ще сумніше знати його номер і не зателефонувати, не набрати тих клятих цифр, не почути знайомих гудків і такий рідний, але вже чужий голос!!сумно!

Дивне явище "закоханість"...Я ніколи не зрозумію що воно таке, пару хвилин, годин щастя, потім тижні розчарування і сліз...Можливо я занадто емоційна, занадто сильно привязуюсь до людей, занадто довіряю, але як стати інакшою? Напевно не існує ніякого рецепту, щоб зарадити цьому...Лише натягати на лице маску "безразличия", посмішку і іти з високо піднятою головою! Вірити що життя прекрасне!
Завжди всього занадто...Чому так? Чому не може бути все добре?Чому у цьому жорстокому світі не можна бути самим собою, завжди для когось треба грати роль. Набридає таке...
Так, я чуттєва принцеса, слабка і беззахисна...але таких як я не потребує світ! Потрібні сильні, стервозні жінки, які зможуть правити світом. Щоб вижити треба бути такою як всі, і навіть кращою:sad: На жаль...

І знву думку в слух...чомусь саме зараз в мене в голові зароджується купа нових ідей, думок...Переосмислення всього, це дуже незвичайне відчуття...коли ти лежиш, дивишся на стелю, а в голові все кишить думками...
Можливо це через розчрування, через ще одну закоханість...яка як і зявилась, так і зникла раптово, тільки не для мене...Це ще все треба пережити і переболіти...Можливо це наслідки ПМС, можливо...
Я вже сама не знаю що твориться зі мною...
9 Червень 2013
  • Nitriotka
    Nitriotka 9 Червень 2013
    Гермульчик, не надумуй собі всяких дурниць! Все буде добре, і ти це знаєш )
  • shparynka
    shparynka 9 Червень 2013
    Приєднуюсь до Нітріотки) у такої гарної дівчинки має бути все добре, просто всьому свій час. Усміхніться!
  • Sera
    Sera 9 Червень 2013
    Світу потрібні не надсильні жінки, а жінки які в першу чергу люблять СЕБЕ. І зовсім не такі, як всі. Індивідуальність- вона завжди в моді. Як би деякі індивіди не хотіли б її придавити.
    Подумайте про це)).
    Щасти вам!
  • Hermi
    Hermi 9 Червень 2013
    якщо ти будеш слабкою, тебе просто заклюють!Я не кажу бути надсильною, але не можна ніколи показувати свою слабкість, світом керує закон джунгллів!
  • truskaffka
    truskaffka 10 Червень 2013
    Тут не йде мова про "закон джунглів", тут швидше емоційні ігри. А такі ігри нам самим насправді є дуже потрібні. Думаю ні тут на форумі, ні деінде нема людини, яка б житті не переживала того, про що Ви пишете. Але такий досвід спроб і помилок помагає зрозуміти, хто насправді є твоєю половинкою, хто тобі дійсно потрібен. Закохуватись потрібно, хоч часом і боляче.... А прийде час - і одна із закоханостей виросте в глибоку любов. Так і має бути. Без закоханостей не було б любові.
  • Freitag
    Freitag 10 Червень 2013
    Знаєш, ще коли читала твій попередній запис у щоденнику, то хотіла тобі написати одну річ. Написала і стерла. А тепер скажу: Коли ти зустрінеш саме ту людину, яка призначена тобі Богом, усе стане ПРОСТО і ЛЕГКО. І не треба буде бути із ним кимсь, ким ти насправді є. Лише собою. Легко і просто. А нині просто насолоджуйся життям у одному із найпрекрасніших міст Європи. Передавай йому від мене привіт і цьом :)
  • Hermi
    Hermi 10 Червень 2013
    я в цьому впевнена. Інколи находить щось, стає важко на душі і хочеться виписатись...В голову приходять різні думки, якщо це все зберігати в собі то можна здуріти. Я вже писала, що тут я пишу для розрядки, для відпочинку морального.
    Розумію що це часто схоже на ниття, в реальному житті я стараюсь бути сильною і мужньою. Але натура в мене така, що хочу щоб мене пожаліли, полюбили. Мені дуже не вистачає підтримки хоч мінімальної...
    Я завжди стараюсь пітримувати людей, давати їм якийсь стимул, але це в мене заберає багато енернії і щоб її поновити, то мені треба також десь ту енергію почерпнути. Друзі мене називають "батарейкою" хорошого настрою і підтримки, але як кожна батарейка, я також можу розряджатись...От в такі моменти і зявляються дописи...

    Щодо насолоджуватись. Мене Відень надихає на філософію. Хочеться десь закритись і думати про вічне. Напевно збоку ци виглядає що за мною психлікарня плаче...але я вже така є. Я не знаю що робити щоб вийти з стану "медитації"...
  • Яруська
    Яруська 11 Червень 2013
    Емоційність, це риса від якої неможливо позбутися...Я з нею живу і щасливо живу. Якщо буде принц, що оцінить твою емоційність, то це прекрасно. Це молодість душі і тіла)))) Закохуйся. Від цього очі блищать...
  • Hermi
    Hermi 11 Червень 2013
    і болить серце
You need to be logged in to comment
Log in