Хочу

Інколи закінчуються сили. Сили шукати позитив, бути для когось позитивом, боротись і іти далі. Дивишся на людей і думаєш, а що ти робиш не так? Чому ти вічно в бігах, вічно кудись треба їхати, щось робити...А хтось просто сидить, гуляє з друзями, відпочиває...Має нормальні стосунки, сімю...просто має час. А ти вічно біжиш...Гуляти по місту з друзями через скайп це вже норма. Пити пиво, зустрічати новий рік, спілкуватись з рідними - скайп, скайп або на крайняк телефон. І так завжди. НАБРИЛО!!! Ще цей місяць, ще цей тиждень і я буду вдома, і вже так 2 роки! Розумію що це був мій вибір, вибір побачити світ...але хочеться щоб була людина, яка б замінила цей весь світ. Я хочу хоч раз залишитись вдома, відпочити і нічого не робити. НЕ включати компютер, з острахом не перевіряти пошту...Але це ще одне моє хочу...
Навіть якщо зявляється щось схоже на нормальні стосунки паралельно зявляється відрядження і ти мусиш їхати...набридло!
Друзі...я їм вдячна, вдячна що терплять таку вредну тваринку як я, але я хочу бути поруч, хоч інколи...Бачити як росте моя похресниця, а не бути "цьоця з путела"...
Життя нас порозкидало по всіх закутках...Аж страшно стає, коли розумієш що вся наша компанія може зібратись лише за компютером
Хтось захоче віддати все щоб подорожувати, а я хочу віддати все за те щоб побути вдома.
А знаєте що найстрашніше? я живу у віртуальному світі...потрапляти в реальний мені важко. Я розучилась спілкуватись з реальними людьми, в реальному світі! Це страшно...
Так хочеться, щоб в один прекрасний день я виключила компютер, видалила всі паролі до соцмереж і почала реальне життя...Життя у власній оселі, без відряджень і знала що завтра буду робити...А на вихідних традиційні виїзди за місто з друзями...Але це поки що мрії...