Повідомлення від тебе....

Так не звично коли ти до мене пишеш...я вже забула про те відчуття невагомості, коли чекаю відповіді від тебе. Я не можу передати свій стан, коли внизу екрану заморгало оранжеве віконечко із твоїм іменем. Я дійсно була на сьомому небі від щастя. Як приємно читати ці баналіні слова "привіт, як поживаєш" саме від тебе! Напевне, я ще ніколи так не тішилась... Почалась переписка...переписка буденна і ні про що. Як це приємно... Я вже давно не була такою щасливою. Хотілось бігати, скакати, кричати! Хотілось злетіти! Дійсно, любов надає крила! Розмова закінчилась... Я не могла повірити що ти дійсно до мене написав перший! Я довго перекоувала себе що це не сон, що це не моя видумка, навіть не знаю який раз перечитувала всі повідомлення! тішилась як дитини! Невже тобі так багато потрібно було часу, щоб розібратись у собі! Невже знову все буде добре! Але моє щастя зруйнувало нагадування...з понеділка підготовка до поступлення...Як людина може тебе так використовувати??? Як можна гратись почуттями? Для чого? і знову мене охопила печаль... душа неначе скрутилась в маленький комочок і стала поперек горла... На очі починають набігати сльози. Обідно, боляче...але десь глибоко-глибоко виникає думка - а може все не так... Можливо він дійсно скучив...І зараз в мені боряться дві невідомості...і знову не зрозуміла надія на невідомо що...