Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Тема у розділі 'Ой у Львові на базарі', створена користувачем Shamna, 27 Січень 2016.

  1. Shapokliak

    Shapokliak Well-Known Member

    Пост не зовсім по темі, але не знайшла де поширити інформацію. Можливо, хтось в великих колективах (школи і т.д) захоче зорганізуватись і долучитись до акції.
    Це не коштує майже нічого, хіба трохи часу.
    Тому що персонально мало хто піде здавати в банк ці монети, бо гроші копійчані, а "оптом" зручніше.
    Термін акції - вересень місяць.
    https://promo.bank.gov.ua/coins-for...post&utm_id=coins for children&utm_term=31.08
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Інформативно Інформативно x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  2. jylanda

    jylanda занууууда

    Час летить, поступово повертаюся до роботи, поки складно, але ніби справляюся. Минулого тижня зробили операцію, як каже син, мама тепер трохи робот. Тепер чекаю, поки все заживе, зможу встановити апарат, буде мені трішки легше в побуті, буду трішки чути. Часом хандрю, але загалом ніби вже звикла, правда так не хочеться холоду, літо пролетіло, а я й не помітила. Хочу сонечка і гарних емоцій. Всім гарного дня!
     
    • Подобається Подобається x 12
    • Оптимістично Оптимістично x 5
    • мімімі мімімі x 2
  3. Basyanya

    Basyanya Well-Known Member

    вчора нарешті отримала дозвіл на постійне проживання, за три роки буду мати польське громадянство. з цим би в вихвалялки, але ми всі хворі. старша кашляє далі, менша сопливить і теж підкашлює, в мене теж ніс забитий... Чоловік поїхав...
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  4. Basyanya

    Basyanya Well-Known Member

    Ми з малявкою в лікарні з запаленням легень до п'ятниці. В п'ятницю в нас перший ювілей 1 місяць. Маю надію, що нас точно випишуть. Написала виховательці листа, хай перевіряють краще, хто приходить хворий, може хоч трохи протримаємось здоровими. Чоловік жартує, що я на курорті, бо годують. Так часто варену картоплю, ще в житті не їла, і мабуть їсти не буду. А загалом йдемо на поправку.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 7
  5. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    Перший тиждень дикрету і мені вже скучно. Все ще рвуся на роботу, в голові купа ідей, які час від часу скидаю колегам. Шеф грозиться що заблокує мій номер в чаті (доступ до робочої системи, офісу заблокований по закону) . Ніколи не думала що я такий трудоголік.
    Треба вчити мову, але це для мене дуже болюча (морально) процедура і мене хватає максимум на годину.
    А так насолоджуюся останніми теплими днями, гуляю виноградниками, лісами. На вихідні їздили в заповідний ліс годувати диких тварин. Чоловік (дитя міста) чуть не помер за тих три години. Для нього навіть коза то страшна тварина, яка може загризти. А тут наглі олені які самі з кишені витягують смаколики. Було весело, але є прогрес - в мене вже навіть є фото з оленями, ато минулого разу чоловік стояв за 200 м і кричав щоб я втікала, бо за мною рогатий олень. В кінці навіть сам погодував оленя з руки .
     
    • Подобається Подобається x 5
    • мімімі мімімі x 3
  6. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    Сьогодні якось вже морально легше. Дякую, дівчата за підтримку і у тих темах, де я писала, і у відгуках. Починаю вірити в те, що все налагодиться. Пральку зремонтували - один пункт є. Врочистість навіть. Хату довела до якогось більш-менш притомного вигляду. Старша здорова, менша теж іде на поправку. Щоправда розгрібати всі наслідки того лікування будемо ще довго. І відновлення буде тривалим. Але певно є свій плюс - тепер маємо антитіла до ковіду (аналізів не здавали, то я вірю в те що ми їх маємо).
     
    • Подобається Подобається x 5
  7. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    Сьогодні був день під лозунгом "чоловік приймає сам рішення, а я нічого не коментую". Було б смішно, якби не так печально. Він в мене не безпорадний, але якщо мова іде про побут, то в нього все як через ж.... Ну і відповідно я його повчаю як краще (знаю що не варто, але язик чухається). Він злився завжди, то сьогодні дала свободу,поки що винен ретроградний Меркурій і повня. Поїхали купляти одяг на виписку- 74 розміру. Не знаю як він уявляє новонароджену дитину, але він сам буде одівати. Потім прибирали квіти з балкону:я з чаєм і книжкою спокійно спостерігала як вся земля летіла у спальню на ковролін. Тут чоловік сам признався що виривати сухі рослини в кімнаті це не дуже хороша ідея і ми перебралися на вулицю :) потім виявилося що сікатор то дуже корисна річ, а не гроші на вітер і сікатор перекочував з коробки "комусь віддамо" на поличку з господарськими речами ;). Потім була поїздка за продуктами без мене. З покупками ОК, але чоловік вирішив мене здивувати і поїхав до селян по домашні смаколики і розрядився телефон... Відповідно довго і нудно повертався додому без навігатора.
    Готування тут весело. Складні страви - готує на ура. Я навіть не все вмію... А от просто відварити картоплю... Тут печалька
    Написала, щоб просто пізніше прочитати про цей "чудовий" день, який я провела без жодних коментарів та повчань. Не подумайте, я не бігаю за чоловіком з нагайкою і все після нього переробляю. Просто сьогодні такий був день...
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Смішно Смішно x 4
    • мімімі мімімі x 2
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  8. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    Нарешті вчора я трохи прийшла «до тями» і почала робити щось корисне для себе і для дітей. Позбирала павутинку, зробила манікюр (тобто просто чистку), повчила анг з дітьми (з старшою тобто, меншій пішло як бонус), повчила анг для себе, почитала книжку для себе. Не гуляла з дітьми (добре, що прийшла бабуся і хоч дітей трохи вивела на вулицю). Загалом вважаю вчорашній день продуктивним.
     
    • Подобається Подобається x 10
  9. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    Вже тиждень за мною ходить ідея спекти торт: справжній, круглий, задекорований. Помаленьку стягую продукти. І тут як на зло посилення карантинних мір. Самі ми торт не з'їмо, а друзі бояться в гості приходити. А чоловік з радістю б з'їв цілий торт, але за 2 роки вже +10 кг і зараз сидить на дієті. Так що я зараз зайнята роздумами кому віддати торт ;)
    Через зростання кількості хворих, я майже нізким не бачуся: транспорт, магазини-повне табу. Можна гуляти лише лісом (чоловік жартує що мене вже скоро всі віденські кабани і олені будуть знати). Зато зараз наповну насолоджуюся тим, що живемо на виїзді з міста. дружина колегитакож вагітна, але вони живуть в центрі, то вона гуляє лише на балконі або на вихідних виїжджають за місто :)
     
    • Подобається Подобається x 2
  10. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    Іноді так добре жити у власній «бульбашці». Треба ще обмежити соцмережі (працюю над тим, але треба ще). Краще вже читати книжки і результат таки є. Тут хочу похвалитися. Коли оточуючі дивилися на мене як на ідіотку (читала дитині книжки від народження), звичайно ніякого результату відразу не було, зато тепер моя старша такі «перли» видає, що ми з чоловіком дивуємося де вона того нахапалася (такі синоніми і порівняння, що моя свекруха (вчитель мови і літератури) в захваті). Тепер будемо робити акцент на вивченні англійської. Садочок закритий вже третій тиждень. І мене то абсолютно не дратує (повезло мені, що я і так в декреті). Далі лиш би всі здорові були, бо знову малі носами шморгають.
     
    • Подобається Подобається x 5
    • Зе бест! Зе бест! x 2
  11. Shapokliak

    Shapokliak Well-Known Member

    Напевно, вже запізно, та я в таких випадках, коли бачу, що "не зїмо", або "зїмо, але не варто", ділю на порції, запаковую в пластикові коробочки і в морозилку. Всі торти прекрасно зберігаються. А як приємно потім "знайти", коли раптом захочеться чогось смачненького:girl_tender:
     
    • Подобається Подобається x 1
  12. rununkulos

    rununkulos Well-Known Member

    Якось спокійно і сумно водночас. Може тому, що осінь..тому, що неділя..
    З болячок фізичних ніби вилізли, але морально - ні. Так хочеться тепла, моря, але втретє за останні півроку ніхто на море точно не відпустить...а я вірю, що воно все би змінило.
    Знову дистанційне: менша третій тиждень плаче за садочком, а в старшої радість- можна в піжамі виходити на скайп, нікуди не йти чи поспішати. Чим погано?
     
    • Подобається Подобається x 2
  13. MalvinkaLv

    MalvinkaLv Well-Known Member

    Мої думки сьогоднішнього дня, особливо як побачила ціни на Єгипет) дешевше, ніж у Карпатах) але так, втретє за пів року на море - на роботі не зрозуміють) А дистанційне навчання на березі моря може би легше пішло, бо у мене вже око сіпається від тих уроків в зумі і класрумі… Швидше би повернули очне навчання!
    Проза - пора міняти машину, вже геть часто ламається.. Піду пошукаю щось на авторіа чи де то люди купляють?
     
  14. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    В мене нині якась хандра і взагалі... може то просто до похолодання. Подивилася нині кіно, ціле, не наніч, а посеред дня - в мене такого майже не буває. Але нині було дві години в хаті без дітей і це все, на що я мала сили.
    Відвідали могилу свекра, якась така холодна і голодна повернулася, їсти вдома не густо, чого хочу - сама незнаю. Попленталася в магазин під хатою купити шось готове поїсти, а там шось нічо особливого(( Так хотілося шось добре і то...
    А дистанційне в моєї першокласниці здається навіть краще, ніж шкільне навчання. Я в числі дивних винятків, які на нього не нарікають. Зранку нема поспіху, дитина вже вивчила паролі входу на різні заняття, сама собі перемикає. Мені навіть здається, що вона якась спокійніша і більш зосереджена, бо з її гіперчутливістю в школі певно стресує на кожному кроці. А вдома спокій, то можна і повчитися. На перерві забігає до кухні, шось собі хапне, поскаче по хаті тай на урок ))

    Надіслано від мого SM-G973F, використовуючи Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 7
  15. Hermi

    Hermi Well-Known Member

    Дякую за пораду, але в нас маленька морозильна камера, яка і так запакована під зав'язку. Минулого тижня наліпила вареників, пельмені, заморозила фаршировані перці. В мене постійне відчуття що треба запасати харчі. Хоч це скоріше через те що скучно і я розслабляюся за допомогою готування.

    Вчора мене осінило, що в мене великий живіт (добре що хоть на 9 місяці дійшло). Їхала у ліфті і аж злякалася... Ще десь 2 тижні хвалилася чоловіку, що в чорній сорочці я досить струнка (принаймні я себе такою бачила), чоловік хіхікнув і погодився зі мною. Сьогодні застрягла в кладовці між велосипедами (раніше проходила без проблем). Потрохи доходить, що не треба пробувати пройти там, де раніше проходила.
    А так, скучні ліниві будні. Похолодало, обсипалось майже все листя... Пробую вчити німецьку, але то для мене найгірше покарання. Один плюс, що вже трохи можу сама говорити і мене інші розуміють, але мозок вперто переходить на англійську.
     
    • мімімі мімімі x 4
    • Подобається Подобається x 1
    • Смішно Смішно x 1
  16. Shapokliak

    Shapokliak Well-Known Member

    Може, то таким чином проявляється "гніздування" :girl_tender:
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  17. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    Паскудний настрій ще зі вчора. Почав чоловік робити обстеження і результати кепські. Лікарі в один голос кажуть худнути, а він навіть не думає щось робити. Я вже і по доброму і по злому, а він лиш відмахується і далі купує жирні ковбаси і хліб. Сьогодні я вже зла. До всього що я готую, встає і добирає ще «піввідерка» їжі. І все крутиться навколо їжі. «Ти погано готуєш», «ти мене не годуєш», «а що є їсти». Я здається не в ту тему пишу…
     
    • Співчуваю Співчуваю x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  18. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    І раз я вже тут. Вчора нарешті зробила планові вакцини дітям. Можна поставити великий жирний плюс в списку запланованого і, надіюся, велику жирну крапочку на хворобах.
    Починаю готуватися до дня народження старшої. Тут печально. І це ціла тема «ми і батьки». Є проблема, яку я не можу вирішити і вона розростається. Тому виходить так, що повноцінного свята в дитини не буде. Звичайно, я зроблю від себе все, щоб вона цього не відчула (торт, кульки і подарунки). Але, але…
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  19. Basyanya

    Basyanya Well-Known Member

    Сьогодні я вперше в житті напахнилась chanel no 5. І сказати, що я не в захваті, то нічого не сказати. Колись в глибокому дитинстві в мами була компактна пудра, в чорній коробочці, з квіткою золотою, і от вона пахла ідентично. Купила пробники 4х запахів chanel (no5, Coco mademoiselle, Gabrielle Essen ce, Chance), і от лише останній мені більш менш нормально пахне. Не вийде з мені Мерлін Монро, що інкна ніч одягала chanel no5. А загалом, хочеться частіше і більше писати, але нажаль форум вимирає... Три тижні сама з дітьми, старша не ходить в садок вже більше місяця, і ще тиждень ходити не буде, доки меншій не зроблю прививки, а то знову щось з садка принесе, а прививки від менінгококів вже не відкладеш. Я вже дні рахуючи є, коли старша піде в садок, а то цілими дням мама мама мама, то ти мене не розважаєш, то побався зі мною(стараюсь тількистаршій приділити хоча б годину в день на ігри і казочку).
    Всім здоров'я.
     
    • Подобається Подобається x 2
  20. jylanda

    jylanda занууууда

    Спробуйте ще Gabrielle, вони мені дуже зайшли, вже мабуть два роки, а запах і далі подобається. Правда з запахами і смаком, то трохи моя журбинка тепер. Після падіння окрім інших травм в мене дуже притупилося відчуття запахів і смаку. Все якесь таке, як трава, деякі продукти взагалі мають неприємний смак і запах, навіть лимони і мандарини, фі ;(
    Не люблю я осінь, на роботі дуже загружений період, далі маю купу різних зустрічей з лікарями. Головний етап пройшла, операція пройшла успішно, все зажило, помаленько звикаю до нового ґаджету, син каже, що мама трохи робот-супергерой - апарат регулюю з телефону ;) Скоро день народження і Новий рік, якось за звичкою аналізую рік і все, що відбулося. Розумію, що рік для мене був дуже складним, але вірю, що помаленько все прийде до ладу, до всього звикну. Всім гарного дня і емоцій
     
    • Оптимістично Оптимістично x 7
    • Подобається Подобається x 3
    • мімімі мімімі x 2