Зрада чоловіка, що робити? (2)

Підтримую
Не варто
Емоції і образа не дадуть спокою ще довго але мусите тримати себе в руках.

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

нащо? На мою думку, єдине, що треба дописувачці, відійти від першого шоку, пожити окремо і все впорядкувати в голові. А отаке зустрічання н до чого не приводить. Просто ні до чого. Хіба в даному випадку просто написати, щоб залякати ту кобіту.

--- дописи об"єднано, 30 Травень 2016 ---

і ні в якому випадку не шукати відповідь на питання- що я зробила не так?

 

+1.
хоч бажання виправдане, але то емоції зараз думають за вас.

 

@AdFeja , тут ше є такий варіант як чоловік іі офігіє і не пробачить вона може вчепитись всіма силами у вашого...

 

Я саме це й мала на увазі .

 

AdFeja,
я думаю, що Вам слід цю ситуацію детально обговорити з чоловіком:
без свідків (ні батьки, ні дитина не повинні бути залучені до цієї проблеми),
без емоцій (самі для себе подумайте, чи любите Ви свого чоловіка, чи готові пробачити),
без докорів (адже він є близькою для Вас людиною).
Не поспішайте,
Дайте собі час на глибоке усвідомлення ситуації, її причин,
Приймаючи рішення, задумайтесь, які наслідки воно матиме для дитини.

 

Не псуйте собі нерви, розберіться із своїм чоловіком, все ж таки Ви з ним жили, а не з нею, і саме у вашій сім"ї він зрадив, а не вона. І тим, що дізнається її чоловік, через Вас, Ви поступите, не краще, ніж вона. Чужа сім"я- темний ліс, можливо в тій ситуації збережеться хоча б одна сім"я, а так - невідомо. Час лікує. Успіхів вам.

 

Взагалі помста не добрий варіант , все що іі чекає -вона отримає . В даному випадку добре хоч не кричить що в них все серйозно , любов і все таке... Коханка повелась краще ніж чоловік , який теж каже роби шо хочеш ...

 

Дівчатка, всім дякую за підтримку і поради. На даний момент все ж вирішила пожити у батьків, просто, без пояснень. Дочці (12 років їй вже) поки що нічого не говоритиму, вона і так час від часу їздить до дідуся з бабцею. Думатиму...
Свого чоловіка я і так сьогодні не побачила б, він - доктор, чергуватиме до ранку... Тож матиму час на роздуми.

 

Це вже здача території і підготовка до розлучення, самостійного життя, + зростаюче емоційне відчуження і нерозуміння одне одного. Якщо зайти задалеко, то повернення назад вже не буде. А чи варто так одразу? Якщо коханці обидвоє такі невизначено-пасивні-перестрашені, то вже після тих розмов, що відбулися, розбіжаться, і все буде майже, як було. То вже залежить від вашого особистого сприйняття чоловіка після цієї історії, звісно.
На її чоловіка я б не виходила, а то й справді - кине її, вона й вчепиться "хоч в щось". Ваше. Або хай ведмедики вертаються у власні сім"ї, або хай живуть собі разом. Оскільки сходитись вони не планують, просто наголосіть, що "одною з двох" ви не будете. Або так, або ніяк. І хай нарешті визначиться. Чоловік, тобто.

100%, одна справа таке казати чужій кобіті - "тіпа суперниці", а інша - власній жінці, як ніяк, роки разом, дитина.. Дуже неприємно.. дійсно, "ах".. не стільки зрада, скільки його ставлення..

 

Ви знаєте, можливо, я напишу таку крамольну думку, але захоче форумлянка розійтись- значить, це буде вірне для неї рішення. І дитина не має стояти на першому місці в даному випадку. Це страшні муки, знати, що тобі зрадили і при цьому жити зі зрадником під одним дахом. Це тяжко. І для дитини краще, бачити маму не знервованою, чим постійно чути скандали та істерики. Чому вся відповідальність лягає на жінку? От коли дописувачка напише- він благає-стоїтьнаколінах-усвідомлює-плаче, от тоді треба подумати, зважити, а то таке враження- розбирайся сама- з почуттями, з дитиною, з сім"єю.

 

Зараз я не хочу і не можу з ним спілкуватися

 

ну бачте, то якби вона йшла зі своєї квартири або хоча б зі зйомної, а так то ще й будинок його батьків.

 

Вони разм працюють чи просто випадкові знайомі? Бо якщо співробітники-це складніше. Для вас. Бо помиритеся,але думка 'а раптом..' може мучити...

 

Та ви мазохістка,чи що? Для чого ви з нею спілкувалися? Що хотіли почути?

Тут не можливо однозначно сказати. Вона ж вашого чоловіка не гвалтувала. Все сталося і за його згоди. А хто зруйнував подружнє життя, то взагалі під питанням. Бо ви також учасник тих стосунків. Я вас ні в якому разі не звинувачую. Співчуваю, але вживати наступні міри про які ви пишете, не раджу.

 

Я би не йшла з хати. В такій ситуації не знати що і де робить мій чоловік, було б мукою. Хай покутує. І ще: вони точно коханці чи це лиш писанина такого штибу?

 

Вони працюють в одній лікарні, відповідно бачитися будуть весь час.

Тут схоже на вічне: "Від хорошої жінки, чоловік не гуляє", чи не так? Можливо ви й праві, виправдовуватися не буду. Але я втомилася постійно шукати свою провину там, де її немає. Я щодня, коли чоловік приходить з роботи шукаю причину ЧОМУ він не хоче спілкуватися, ЧОМУ його мало цікавить життя нашої дитини (школа, здоров’я, просто вподобання), списувала все на його важку роботу (хірург), намагалася зробити все, щоб йому було добре і затишно. Але, як виявилося, марно, його більше цікавило хто і які босоніжки і сукню купив і пішов (т.т. пішла) в них в гості, хто купив своєму синові нові іграшки і "Чого Сашко такий сумний?"...

@Rona, якщо чесно, то навіть, якщо не було тілесної близькості, то слова про кохання до чужої жінки вдарили мене не менше, а може й більше. Бо секс можна було б спробувати виправдати.

 

Я колись давно працювала на великому підприємстві і надивилась такого різного - і люблячих чоловіків, які чи то по глупості чи по слабкості, скакали в гречку, і шановних заміжніх пань, які навіть не ховаючись "залицялись" до чужих чоловіків. І потім вони всі самі не раді були тим ситуаціям, один на одного навіть не дивились, трусячись, щоб про "адьюльтер" не дізнались законні половинки.

Підтримую. Він "набідокурив", а ви маєте тікати з хати як той злочинець. Чого це.

Оце вже точно. Його зрада - це його проблема, він вчинив погано, це його карма. Не перетягайте на себе цей тягар. І в жодному разі не намагайтесь докопатись до причин, колупатись у собі, аналізувати. Ні до чого доброго на даному етапі то не приведе. Такі "пікові" ситуації краще аналізувати, коли пройдуть емоції і пристрасті. Якщо їх взагалі варто аналізувати. Не допускайте тільки енергетичного виснаження. Намагайтесь максимально себе зайняти якимись приємними речами.

 

Дзвонить, просить пробачити, обіцяє зробити все, щоб зберегти сім’ю, але прозвучала фраза: "Я тобі доведу свою любов, як тільки повернешся." (я все ж пішла до батьків, мушу подумати. Оскільки час від часу до них і так приїжджала, то пояснень не потрібно). Мені це скидається на шантаж типу "Повернешся, буду виправлятися, а ні, ну то й не треба".

 

Мені здається, що для зрадженої жінки це не так приципово. Бо хробачок недовіри буде гризти так чи інакше ("хто зрадив раз - зрадить і вдруге"), тим більше, що вини він за собою особливо і не чує.. оце найгірше. Наробили "дурниць", не дуже тим переймаються, а ти собі псуй нерви. Є такий тип людей, які вважають, що всі зраджують, і то нічого страшного, шлюбу не шкодить і подружнім стосункам теж. Добре, якщо в парі обидвоє такі )), бо для більш серйозної жінки життя з таким чоловіком - то тяжке випробування.

Дивно. Якесь рівняння на чужі сім"ї, особливо в тому, що стосується чужих жінок, їх суконь і босоніжок, така незадоволеність.. Мій теж часом ставить мені в приклад інших, переважно щодо методів виховання дитини (кумедно) та ведення домашнього господарства (визнаю, є над чим працювати))), але в жодному разі не в питанні одягу чи зовнішності жінки. Це так.. бачили ж очі, що вибирали, то в чому проблема?

Мені теж. Довести можна і проживаючи в різних помешканнях. Мені здається, що він хоче встояти на двох стільцях. Або щоб один сам порухався, а він вже стане двома ногами на той, що лишиться. Очевидно, розраховує на те, що поступиться коханка. Швидше за все, так і буде. А тут і другий стілець (тобто, ви) захитався, хоча він зі своїм "роби як знаєш, а я тебе люблю" явно на це не розраховував, от він розхвилювався і кличе вас назад. Питання, чи вам підходить знов сходитись з чоловіком, який не може самостійно прийняти рішення в настільки примітивній ситуації (бо я не вірю, що там любов, це банальна робоча інтрижка), де якраз він і мав би визначатись, а не перекладати все на двох жінок, щоб робили "як знають".