Хто у домі "тяглова конячка"?

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Liliyah Romanova, 3 Липень 2009.

?

Ну, то хто?

  1. сім*ю утримує жінка

    3,2%
  2. сім*ю утримує чоловік

    33,5%
  3. заробляємо порівну

    10,2%
  4. працюють обоє, але жінка заробляє більше

    11,2%
  5. працюють обоє, але чоловік заробляє більше

    37,7%
  6. свій варіянт

    4,2%
  1. Sunichka

    Sunichka Well-Known Member

    Кожен вкладає в поняття "щастя" щось своє. Нема загального рецепту для всіх. І бути не може. А шукати його в грошах, точніше - в їх кількості... Це, як на мене, свідомо прирікати себе на нещасливе життя. Бо грошей ніколи не буде достатньо. Базові потреби (до речі, вони також у кожного свої) задоволені - хочеться більшого. Більше отримали - хочеться розкоші. І настає той момент, коли і діаманти не радують, бо карат замало, і три шуби - малувато буде, бо "он чоловік коліжанці вже п"яту купив".

    От Flame дуже влучно сказала - "Не гроші є базою відносин. Відносини є базою для всього". Повністю згодна з цим твердженням.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  2. Colombina1982

    Colombina1982 Well-Known Member

    Ну, не знаю, не знаю, чи мене діаманти та три шуби не радували б, просто ще не дойшла до того етапу, щоб перевірити. Зрештою, мені і по дорозі не сумно, та й не впевнена, що це моя мета. А оце «бо в коліжанки» в усіх варіантах — не більше, як банальна заздрість до «успішних» і втішання чужими «невдачами», це ні дружбою, ні приятельськими стосунками назвати не можна, взагалі важко в таких випадках спілкуватись, а може, й не варто.. Не на інших треба оглядатись, а своє життя зробити таким, яке для тебе добре.
    Хотіти більшого — нормально. Задовольнятися наявним — нормально. Економити — нормально. Ненормально — урізати свої потреби до фізіологічного виживання, бути глибоко незадоволеним цим становищем, але водночас не робити нічого для виходу з нього, і тішити себе тим, що матеріальне — тлін, головне — бути хорошою людиною. Відверто кажучи, бути хорошою простіше, коли тебе не гризе півночі думка про екскурсію дитини через тиждень і те, як її оплатити.
    По темі, з якої все почалося: вийдете на роботу і далі будете бачити, куди і як рухатися, щоб покращити матеріальне становище. Зітхання тут не дуже помічні..
     
    Останнє редагування: 18 Грудень 2017
    • Подобається Подобається x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  3. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Я би трохи розділила мухи і котлети. Реально подивилася на свого чоловіка. Чи може він на даний момент заробляти більше без шкоди для здоров'я? Чи ефективно він працює, чи просто "ходить на замовлення" і мінімально відстрілюється там. Я мала ремонт недавно, то два мої майстри за неповний місяць роботи в мене заробили чистими по 12 тисяч. Але вони ефективні майстри, бо я не бачила ані сигарет кожні пів години, ані "ото я зроблю, а ото не вмію і не буду" і т.д. Тепер от мені їх треба ще на 2 дні, а вже в них черга аж на січень. І по них видно, що без грошей не сидять, бо ще відпрошувалися на 3 дні, щоб жінку в Карпати повезти відпочити:) я до того, що добрі спеціалісти в будь-якій сфері, а ще як вони мають "чуття" до того, за яку роботу братися, сім'ю точно прогодують.
    Ще дуже не люблю оту фразу "зараз такі часи, що всім тяжко". Які такі часи? В нас не було в державі легших часів, були хіба гірші, коли їжу по талончиках видавали. Ви думаєте, що десь в Європі працюють так, як в нас, а заробляють мільйони? Та теж прості робочі вкалують по повній для того, щоб мати середній рівень життя. Не буде легких часів, сподіваюся, будуть часи законніші і стабільніші, але грошей просто так більше не стане.
    А щрдо себе, а не чоловіка, то Ви тільки поставте собі ціль "незалежності" - і будете тягнути себе і дітей на своєму горбі. Тут вже треба чітко розділити, на що йтимуть зароблені Вами гроші, бо якщо зараз так дуже скрутно, а з'являться нові вливання, то чоловік точно своєї п'ятої точки не посуне, а Ви будете працювати на харчі для сім'ї і щасливішою точно не станете. Ну але раз така справа, що грошей не вистачає, я б не чекала ще рік. Скільки дитині, два? Я на днях була на лекції, де мама розказувала, як вона почала бізнес, коли старшій дитині було 2 роки, а молодшій 11 днів. Проект пов'язаний з рекламою. В 11 днів я би такого не робила, але в рік дитини і далі - чому б і ні. Ну і там різні мами розказували, чим вони займаються в декреті. Дівчата, на чому лише люди не заробляють, я була в шоці! Ну і так, то треба мати відповідний склад характеру, ставити ціль, але реальними є такі речі, про які я б і не подумала, а інші жінки заробляють на тому непогані гроші. Заняття в них легальні, не пов'язані з фінансовими пірамідами і розводами людей на тренінгах чи дольових участях)))
    А щодо питання щастя. Важко бути щасливим, коли дуже скрутно. То мабуть можуть відчувати поодинокі люди, для яких щастя - поняття не даної миті, а якесь глобальніше. Але самі по собі ні гроші, ні їх кількість щастя не принесуть. Ще треба знати, як ті гроші "пристроїти", щоб вони принесли радість. Але на нормальне харчування, одяг і "побавити" себе час від часу сім'ї має вистачати для відчуття ґрунту під ногами.
     
    • Подобається Подобається x 16
    • Зе бест! Зе бест! x 11
    • Погоджуюся Погоджуюся x 8
  4. ruda kishka

    ruda kishka Well-Known Member

    А для чого? Межі визначати... Щастя це не пункт призначення, це шлях. Люди, які заробляють гроші (не на роботу ходять, а заробляють), отримують задоволення від самого процесу. А всякі приємності, які вони можуть собі дозволити - це такий прікольний бонус :) фішка в тому, щоб знайти справу, від якої отримуєш отой драйв
     
    • Подобається Подобається x 5
    • Зе бест! Зе бест! x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  5. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    Чесно, я не розумію як можна бути фінансово незалежною в сім'ї. Це я не про особисті джерела заробітку чоловіка і дружини, а про спільні витрати - якщо глобально - рівень споживання, потреби сім'ї, матеріальні цілі і способи їх досягнення, шляхи розвитку, і необхідні обмеження в цьому контексті - якщо у вас з чоловіком в цих пунктах непорозуміння, різні погляди, - то це корінь проблеми, і дуже навряд, що вона вирішиться особистим доходом.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 5
    • Подобається Подобається x 2
  6. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    я вже пару днів злюся з назви теми, а написати часу не маю :)
    ні, хайбигрець, не в грошах. Щастя - це здоров'я, близькі люди, позитивні емоції блабла.
    От тільки здоров'я - це правильне харчування, спорт, хороше взуття, догляд, косметика, профілактичні огляди в лікаря. Гроші, блін!
    Позитивні емоції теж можна отримувати просто так, а можна хотіти на боулінг чи, чого доброго, в нічний клуб. Можна, звичайно не хотіти. Але значно спокійніше не хотіти, коли знаєш, що не йдеш туди тому, що зараз - не хочеш. А не тому, що не можеш в принципі.

    Оця підміна понять типу "матеріальне - то другорядні речі" мене просто бісить. Вони другорядні тоді, коли базові потреби задоволені апріорі і ніхто окремо не думає про шкарпетки і білий чи чорний хліб.

    Економити заради чогось - це непогано, за взаємною домовленістю. Економити зараз, і економити завжди і не мати жодної перспективи - це просто знищує.

    І визначати меж ніяких не треба, якщо конкретній людині тисне і незручно.
    Раджу подумати про заробіток, і не лише заради грошей. В процесі пошуку ефективних шляхів відкривається багато нового і цікавого в світі довкола. Це не як рішення проблеми в сім'ї, але як терапія нестачі цілком прийнятна. Хоча я з тих, хто вважає, що неважливо - чоловік чи дружина заробляє більше. Головне, щоб всім вистачало.
     
    • Подобається Подобається x 13
    • Зе бест! Зе бест! x 11
    • Погоджуюся Погоджуюся x 6
  7. vanilia

    vanilia Miracles are real

    Десь хтось сказав: "Щасливий не той, хто багато має, а кому мало треба". Впринципі, з цим погоджуюсь.
    Можливо, буду писати дивні речі, нетипові, але просто відкрию свою думку. Я можу і не потребувати, наприклад, супер дорогих кремів для догляду, якісної косметики і т.д. Що б там не казали, але всі поважають людей доглянутих, зустрічають по одягу (с). Здорове харчування не з дешевих, спорт зл скільки коштує? А косметика толкова? І получається так, що якщо мені то все не потрібно, то я просто собою не займаюся. Я то можу бути щаслива, тільки інші будуть сприймати мене як опудало, як недоглянуту і т.д. А воно ж все зараз в тренді (фіто няшки, здорове харчування і т.д.)!
    Я просто стикнулася з тим всім якраз недавно. Бо коли я сама собі вирішувала що мені потрібно і мені того, впринципі, достатньо було, то було одне. А коли мені прийшлося походити по співбесідах, то я зацінила. Професіоналізм ніхто не відміняв. АЛЕ! Дуже багато хто вважає, що якщо жінка не струнка, то вона не доглянута (то нічого, що насправді вона доглянута); якщо жінка виглядає не так, як "прийнято", то вона недоглянута. Бо раз є лишня вага, значить, спортом не займається. Ха! Не вгадали. Спортом займаюся, і то регулярно. Спокійно сідаю на шпагат і роблю речі, які далеко не кожна струнка може, бо маю класну розтяжку. Значить, все таки я собою займаюсь? Ну але... Лишня вага - кліше. Ну або можна сказати, що харчуюсь неправильно (як дехто каже, жеру). А впевнені? Кожен думає по-своєму, порозвішував свої кліше. І хочеш-не хочеш, а ти мусиш відповідати тим всім "стандартам" ТИПУ загальноприйнятим, бо воно тобі потрібне. Не для щастя, а для того, аби тебе не робили викиднем суспільства. Щасливим від того стати нереально. Бо це не мої бажання, це підлаштування під чиїсь вимоги. А все це вимагає коштів.
    Я ж можу бути щаслива і в простому платті, але я знаходжуся в соціумі, а тут свої првила. І мені прийдеться "мати" плаття таке, яке буде відповідати "стандартам". І що не кажіть, а пальцями тикають в тих, хто "недотягує".
    Це все ніяке не щастя. Так що получається розшарування понять. Ніби, не залежить щастя від грошей. Але і залежть. Бо кожен з нас не сам по собі, ми ще всі є суспільством. І, напевно таки, ніхто з нас не хоче бути відлюдником. Ми отримуємо щастя також і від спілкування з іншими. Замкнуте коло. Бо дехто якраз не відчуває щастя з тієї причини, що не може бути собою, а мусить бути тим, ким треба.
    Так що тут ще зажеить що вкладати в поняття "щастя".
    Все, можуть летіти помідори )))
     
    • Зе бест! Зе бест! x 4
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  8. Dominika

    Dominika Well-Known Member

    Я аж задумалась...Просте плаття то яке? А таке, що відповідає стандартам? Я от сиджу зараз в простій сукні(на мою думку), та ще й з секонду(ОМГ!!!) і якось мені норм. А от після вашого допису навіть і не знаю чи може треба вже переживати - дотягую я до стандартів чи ні)))
     
    • Подобається Подобається x 5
    • Смішно Смішно x 5
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  9. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Це просто якийсь крик душі, який не має жодного стосунку до теми.
    В мене був період коли я не користувалась декоративною косметикою, в зал не ходила, і так, я сідаю на шпагат у будь-якій вазі і терміні вагітності. Але отак з вигляду я не атлетична зовсім.
    І ніколи жодного разу в моєму житті мені не відмовили в прийомі на роботу, чи ангажуванні. Всім було достатньо мого чистого і акуратного вигляду.

    Або ви дуже молода, або дуже вразлива, або специфічна сфера праці, де таки потрібно мати певний типаж.

    Як вище писала Юля, якщо Вам не треба, чи не хочеться в зал, бо Вам так зручно, то це одне. (Фігуру можна робити де завгодно. Її можна не робити взагалі.) Але коли ви в зал хочете, а грошей нема - стає трохи сумно і незатишно, і розміру талії не стосується.

    Суспільство прогинається, якщо Ви продасте таку заявку )))

    Завжди можна створити суспільство навколо себе яке буде Вас цінувати у тому вигляді і з тим рівнем доходів який є.

    Бути собою - це якраз та частина, яка взагалі від грошей не залежить.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 11
    • Подобається Подобається x 5
    • Зе бест! Зе бест! x 2
  10. vanilia

    vanilia Miracles are real


    Та який там крик душі :girl_crazy: Я роботу маю, навіть дві. Косметикою користуюся, бо так мені подобається. А можу і без косметики гуляти, коли мені так захочеться. Мова не про це. Я просто не змогла толком викласти думку, значить. Бути собою не те саме що щастя. Як писала Цьомцьомка вище, щастя - це не ціль, а радше це спосіб життя.
    Якось я, видно, не так виразилася :girl_blush2: Я мала на увазі, що щастя може бути різним і для кожного воно своє. Комусь досить просто займатися своєю улюбленою справою і бути щасливим, а хтось захоче одобрення суспільства і робить те, що "потрібно", а не те, що він хоче. То я невдало аналогію провела )) Хтось живе одними цінностями, а хтось зовсім іншими.
    І те, що для когось є достатнім, інший вважає недостатком. Тому збоку може здаватися, що ця людина нещаслива чи якось так. Поняття щастя, як на мене, досить розмите. Просто є такі речі, які апріорі важливіші за все інше (як от здоров'я близьких).
    Щось я ще толком не проснулася. видно :girl_crazy: Дві недоспані ночі даються взнаки.
    --- дописи об"єднано, 19 Грудень 2017 ---
    Та то мені одна керівник на фірмі одного разу сказала, що одяг має бути дорогим, а ходити в джинсах (як я зазвичай роблю) не годиться. Додам, що я туди на роботу не пішла. І не через плаття. А через те, що знайшла інший колектив, де цінують професіоналізм, а не одяг.
     
    Останнє редагування: 19 Грудень 2017
    • Подобається Подобається x 3
  11. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Тоді я нічого не розумію.

    Звісно що щастя для кожного в іншому.
    КРІМ базових потреб. Бо коли лягаєш голодна і встаєш голодна, і діти одягнуті тільки частково, то я не вірю в таке щастя.

    П.с. Є різні роботи. Про Вашу я не знаю. Але на деяких джинси недоречні. І доречний одяг це теж вияв професіоналізму.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 1
  12. Merry

    Merry Well-Known Member

    Як казав мені колись один монах, щастя- це душевний спокій. Можна бути бідним, але не перейматись цим, і будеш щасливим. І так щодо всього іншого.
    Будучи дитиною я багато чого не мала, але мене то не турбувало, і я таки була щасливою. Але дорослим бути такими 'як діти' дуже важко
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  13. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    @vanilia, я "падітожу" наведеним прикладом:
    комусь комфортно жити сім*єю в однокімнатній квартирі , гарненько-журнально обставленній, а комусь (мені) надзвичайно тісно і депреснячо, навіть якщо нас в ній двоє, ще без маляти. А от порожній безремонтно і безфеншуйний будинок ( або квартира на 4кім) ---це моє.
    Так?
     
  14. vanilia

    vanilia Miracles are real

    Ну про здоров'я я писала. Що тут апріорі все ясно і так. А все решта - то в кожного своє.
    А одяг... Так, є недоречний. Я згідна. В моїй професії можна і в джинсах (якщо дозволяє начальство). Бувають випадки, коли потрібен і діловий костюм.
     
  15. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Ви ж їй не психотерапевт, щоб працювати з її комплексами))) але бачите, є вибір - йти в такий колектив, чи в колектив, де цінують ділові якості.
    Я от вважаю повним несмаком одягати на себе шмоток і прикрас на кілька тисяч в будній день. Але то для мене, а як комусь не шкода сукню за 5000 в маршрутку чи ювелірки по всіх місцях туди ж, то будь ласка. Я більше люблю як Цукерберг)))
     
    • Подобається Подобається x 9
  16. vanilia

    vanilia Miracles are real

    комфорт не дорівнює щастя.
    Може бути комфортно, але не буде щастя.
    Наприклад, я щаслива в нашій маленькій квартирі зі своїми чотирма дітками. Але мені тут не комфортно. Впринципі, більша квартира мені потрібна не для щастя, а для комфорту. І щастя не в габаритах. А цомчиках моїх мацьоп, в ручках маленьких, що туляться до мене, в ніжних: "Мама, я тебе люблю". І не важливо в якій квартирі це сказано.
     
    • Подобається Подобається x 3
  17. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    @vanilia, я намагалась ваші емоції перекласти в площину більш метафізичну....але, мабуть, ви нині чимось ображені....тому хай краще будуть емоції.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  18. Colombina1982

    Colombina1982 Well-Known Member

    Трохи так, а трохи і не так.. Дорослим бути такими просто нереально, особливо, якщо відповідаєш не лише за себе, але й за дітей та/чи стареньких батьків, які теж потребують опіки, догляду, часом лікування.. і не все ж впирається в затрати часу і сил, потрібні також кошти. Діти щасливі, бо не мусять думати навіть про базові потреби — в них для цього є батьки. Якщо запитати моїх батьків, чи мали вони душевний спокій, коли я гойдалася на гойдалці, а вони жили від позички до позички, відповідь буде очевидною... Можна жити без смартфона і бути щасливим. А (утрирую) в холодній хаті з ангіною, без ліків і тарілки зупи та не перейматись цим — навряд.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
    • Подобається Подобається x 1
  19. Merry

    Merry Well-Known Member

     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  20. arushka

    arushka завжди досягаю мети

    вертаючись до першого допису у цій темі -чоловік форумлянки саме так і робить, працює собі, і не париться, що сім"ї роками ні на що не вистарчає, а мав би
    Покладатись на Бога - це не те саме, що лінь і пофігізм
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 2