Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення Аби дискусія не зайшла в глухий кут, я би просила Ясну не виходити поза межі цієї теми "візерунки і їх значення". А про вірування і наслідки можемо поговорити у розділі Філософії та релігії.
Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення ну, це цілком очевидно Я ж не писала про християнські символи. Можливо, з мого допису було Вам незрозуміло, але я, взявши фразу про "правильне використання символів" в лапки, зацитувала дописувачку... Маючи на увазі "ворожіння голкою"...
Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення Є речі, які не підлягають свідомому керуванню. Наприклад психологами доведено, що червоний колір має стимулюючу дію. а зелений - заспокійливу. Це не залежить від віри, це реакція організму на зовнішні фактори. Ми не знаємо точно звідки взялися візерунки. я зустрічала певні версії, тому ставлюся до них обережно. але так же само я буду обережно використовувати червоний колір у спальні.
Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення Мабуть, тому Господь сотворив так багато червоного й небо таке синє завдяки певним хімічним процесом, які теж не самі по собі виникли. Я би воліла говорити про ці речі в релігійній гілці, а не тут. У мене в спальні багато чорного й червоного. А вітальня помаранчева.
Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення Дівчата, моїх мацьопок вже спатки пора вкладати, тому відповідатиму завтра. На останок скажу, для мене особисто не має християнського і язичницького. Є лише культура мого народу.
Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення Якщо ми про культуру, то я за! Про вірування пізніше побалакаємо в інших темах.
Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення Допис від Фіяна Праці Юрія Мельничука.Їх можна знайти в мережі. статті автора Никишенко Ю. И. «Символіка окремих геометричних орнаментів» і «Символіка рослинних орнаментів» там теж згадується про зв"язок підсвідомих процесів та візерунка. У М Маєрчик теж є про символи і підсвідомість. Це з того, що згадала зараз. цитати шукати не буду, якщо дійсно Вас це цікавить - то знайдете в мережі і прочитаєте.
Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення Так, у цій темі ми говоримо про культуру – бо символи, знаки та візерунки є однозначно частиною нематеріальної духовної української культури, яка у свою чергу формувалась століттями під впливом головно релігійного світогляду народу. Так як українська культура більше 10 останніх століть розвивалась під впливом християнства, тому усі науковці, дослідники (в тому числі етнографи Мельничук та Никишенко, яких ви навели) без жодного уявного релігійного фанатизму цілком логічно поділяють культуру на християнську та дохристиянську (міфи, язичництво, поганство). В дохристиянську пору для слов´ян було характерним поєднання доброго й злого начала в образі одного й того самого бога. Наприклад, образ Велеса, якого ви згадуєте, уособлював одночасно як добро, так і зло. Те ж саме стосується і символів та знаків, - тільки у язичницькому трактуванні вони несуть прихований магічний зміст маятника – добра і зла. У дохристиянські часи переважала магічна основа вишивки, котра впродовж століть давно нівелювалась і їх вторинний зміст зла став неважливим, бо невпинно змінювався світогляд народу, розвивались традиції та звичаї. Чому нівелювалась? - бо не використовувалась на практиці. Уся соціальна інформація з дохристиянських часів зберігалась, нагромаджувалась і передавалась від людини до людини, від покоління до покоління. Але обсяг соціальної пам'яті не безмежний, бо культура визначається як спосіб організації і відбору знаків відповідно до їх поточної значущості для людей. Але стверджувати те, що вишивка перетворилась на суто декоративне та естетичне явище сьогодні, - також не варто, бо велике значення має етнічна ідентифікація та християнське значення символів. Те, що ви пишете, що для вас немає християнського, і язичницького, а є лише культура, – не зовсім зрозуміла і логічна позиція, виходячи з попередніх дописів та аналізу розвитку української культури загалом... де і у кого я таке право забираю? я просто говорю про походження символів та те, що є християнська культура і до(не-)християнська, як і трактування... ті речі треба чітко розмежовувати. А існування знаків та пряме слідування їх значенню в культурі народу має сенс тільки тоді, коли народ їх створює та відтворює і, головне, вірить в них, виходячи зі свого духовного світогляду. Духовна культура покликана створити світ цінностей, формувати і задовольняти наші інтелектуальні та емоційні потреби - хтось вірить у магію, зло символів та застереження – хіба я їх критикую чи забороняю це робити? (але то не можна узагальнено називати культурою народу, лиш культурою окремих людей)
Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення Фіяна Я запрошую вас поговорити сюди: http://posydenky.lvivport.com/showthread.php?p=649307#post649307
Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення Символіка весільного рушника Чимало священних знаків, відомих ще з давніх-давен, тепер підмінені формою. Популярні написи, як-от: "на щастя, на долю", наші пращури шифрували у візерунках. Калина - дерево українського роду. Її пов'язували з народженням Всесвіту, а червоні ягоди калини стали символом крові та невмирущої української нації. Через це весільні рушники, дівочі та парубочі сорочки рясно прикрашали цією вишивкою. Дуб - дерево, що уособлює чоловічу силу. В давнину - символ бога Перуна. Його вишивають на чоловічій стороні весільного рушника, а частіше - на парубоцьких сорочках, щоб хлопці та молоді чоловіки мали при собі оберіг життєдайної чоловічої сили. Для жінок такі візерунки не притаманні. Дуб і калина доволі часто зустрічаються у народній вишивці, поєднуючи в собі символи вічної краси і сили одночасно. Виноград - символ таїнства створення нової сім'ї. Вишивається на родинних рушниках. Життєдайність винограду означає плодючість роду. Мак - квітка пам'яті роду. Вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Його не зображали на весільних рушниках, оскільки він уособлює скорботу. Лілея - символ дівочих чарів, чистоти і цноти. Вона містить в своєму орнаменті листки і пуп'янки, в цьому закладено народження, розвиток та безперервність життя. Троянда або ружа - улюблена квітка українців. Її вишивають на сорочках і рушниках багатьох регіонів України. Хтось вважає мотив троянди не дуже давнім, а деякі дослідники навіть стверджують, що дане зображення було запозичене. Хміль - втілює сутність молодого буяння та закоханості. Візерунки, що нагадують листя хмелю, відносять до молодіжної та весільної символіки. Адже парубок біля дівчини "в'ється як хміль". Чорнобривці - поетичний образ народної пісні та вишивки. Через те, що ці квіти полюбилися українському народові, їх досить часто вишивають на рушниках і сорочках. Візерунок з квітами зазвичай вкладається за законами рослинного орнаменту, з безперервним рухом. Квіти з'єднані ланцюжками-стеблинками як свідчення невпинності буття. Берегиня - загадкова, багатолика могутня квітка, що тримає в собі материнську силу світу. Це мати-природа, втілена у рослині, що несе в собі сім'я роду всього живого. Вона означає суть самого творення, вічне оновлення та гармонію життя. Сонце - потужний сакральний символ. Уособлює вогненну батьківську енергію, а для пращурів - знак священного вогню. Сонце зображають у вигляді восьмикінечної розетки чи зірки, що вже сама по собі містить величезний енергетичний заряд, а також у вигляді свастик, ромбів з променями, хрестів у колі. Вода - друга стихія, що утворила земне життя. Втілює вологу материнську енергію. Знак води нагадує згорнуту змію або хвилясту лінію. Земля - символ плодючості, щедро засіяної землі, зображений у вигляді ромбів. Ці знаки, що дійшли до нас з глибокої минувшини - Сонце, Вода і Земля - складають життєдайну трійцю. Вони є неподільними в орнаментах української вишивки. Зірки - символ уявлення про структуру космосу. У вишивці вони не розкидані хаотично, а зібрані у геометричний орнамент впорядковано і гармонійно, як Всесвіт. І знов-таки цим візерунком щедро прикрашають вишивку як зернами, що дадуть нові й нові паростки. Хрест - провідний магічний знак. Є прадавнім символом поєднаних сонячної батьківської та вологої материнської енергій. Хрест благословляє молодих на створення нової сім'ї, тому його вишивають саме на весільних рушниках, при цьому часто вплітають в інший візерунок, роблячи непомітним. Вінець, вінок або кільця - мають прямий символізм. Вишиваючи весільного рушника з обручками, важливо пам'ятати, що вони не повинні бути до кінця зімкнутими. Соловей та зозуля - вишиваються на дівочих рушниках. Нерідко їх саджають на гілки калини, що символізує продовження роду. На весільних рушниках вишивають пари голубів як символ любові і злагоди, півнів як початок нового дня, нового життя, лебедів на знак вірності один одному. Павич - жар-птаха, що несе в собі сонячну енергію. Ця поважна пташка уособлює сімейне щастя та благополуччя. Ластівка - пташка, що несе добрі новини, знак весни і початку нового життя. Соколи, голуби, півні, - все це символи молодят. Парне розташування птахів у народному мистецтві уособлює кохання і вірність. Не можна вишивати на рушнику пташок не в парі. Розміщують птахів голівками один до одного. Іноді вони тримають у клювиках гілочку чи ягідку калини. Орел - у давніх образах володар верхнього світу. Двоголовий орел тотожний міфологічному образу - космогонічному персонажу, якого вважали творцем землі, дерев, людей. Олені - прадавній потужний образ, що несе щастя і добробут. У більш сучасних вишивках майже не зустрічається. Дерево Життя - наймогутніший сакральний символ, використання якого у весільній вишивці несе дуже сильне смислове навантаження. Значення його в тому, що все живе у світі - це частина великої нерозривної системи буття. Дерево Життя, Дерево Щастя, або Райське Дерево зображають як головний елемент малюнку. Структура Дерева Життя відображає уявлення наших пращурів про світобудову. Крона дерева - це світ богів, стовбур - сьогочасний матеріальний світ, а коріння - підземний потойбічний світ. Інколи світ потойбічний відділяють горизонтальною лінією. При всій своїй силі Дерево Життя виростає з маленького горщика - минулого життя, основи світотворення. Дерево зазвичай починається з великої квітки - сонця потойбічного, і завершується також великою квіткою - сонцем Творця. Їх можна вишивати різними за будовою і візерунком, але однаковими за розміром. Ці основні квітки також символічно поєднують в собі сонячну батьківську та вологу материнську енергії. І сонце, і життєдайна вода однаково важливі для розвитку Райського Дерева. Дерево прикрашають квітами, жолудями, бруньками, пташками. Квіти можуть символізувати красу і молодість, жолуді - сімейне щастя, виноградна лоза з гронами - сімейний добробут. В орнаментації українських рушників майстрині прагнуть передати красу і пишність природи, її буйне цвітіння. Часто вони розміщують на стеблі величезну кількість різноманітних квіток, майже не зображаючи листя. Птахи - це посланці Божого Духу, душі, що оберігають родину. Птахи обов'язково мають сидіти на дереві, так як птахи біля дерева символізують померлі душі й можуть накликати ранню смерть. Квіти і птахи втілюють основні сімейні цінності - взаємне кохання, вірність, сімейне гніздо, дітей, тому на них краще не ставати ногами. Вишиті поверх дерева окремі квіточки чи пташки можуть означати предків, які пішли за межу людського буття, але їх душі оберігають Дерево Роду. Вишивка доповнюється безконечником, що вишивається по краю рушника. Зображені на ньому листя та плоди дуба, хмелю, винограду символізують чоловічий початок, квіти та ягоди - жіночий. Основна вимога - безперервність орнаменту з кінця в кінець, щоб не переривалась життєва дорога молодят. В'юнок по краю усього рушника означає дівочу любов та вірність. Хвилеподібні лінії оздоблення - рівновага і лад у житті. Горизонтальні лінії візерунка можуть бути лише під горщиком, але не згори, щоб не закривати потік Божого благословення. До того ж лінія візерунка над Деревом перешкоджає його розвитку. Дерево Життя часто оточують хрестами, зорями, паростками зерна. Важливо, щоб Дерево Життя було симетричним, врівноваженим, а ярусів має бути не менше трьох. Від їх кількості залежить, яку інформацію ми хочемо зашити в рушник. Три поверхи - священна трійця, щасливе спокійне сімейне життя, чотири - реалізація ідей, добробут і статок родини, п'ять - втілення творчих задумів, духовні цінності, шість - єднання з Богом, духовна і фізична досконалість, сім - приєднання до невидимих світів, таємниць всесвіту.
Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення о яка я , будем мати з коханим дуб-виноград-на чоловічій стороні ружі-на жіночій хрести, павичів, вінці, дерево роду і загалом три поверхи хоча то мало впливало на мій вибір-просто до душі припав мені той рушник МІЙ-одним словом
Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення Дерево роду Останній рушник цікавий. Низ показує на значення Рожаниці, а все інше - на Дерево роду. Навіть не знаю як його трактувати. Вишито хрестиком, отже це пізні варіації візерунків у стилі "брокар" Ромбик внизу під W - подібними листочками може позначати вагітність
Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення Liliyah Romanova Дякую за посилання. Хочу дещо додати з приводу наведених тлумачень. Мене цікавить перш за все питання чому? Чому калина стала символом народження Всесвіту? Чому птахи - це душі? У наведеному тлумаченні подаються візерунки для сорочок. До 19 сторіччя на країнських сорочках вишивали геометричні орнаменти. Із середини 19 ст етнографи відмічають початок трансформації геометричного візерунка у рослинний. Давні елементи поступово перероблялися квіти, цьому посприяв розповсюджений нині хрестик, який до 19 ст був майже не відомий на Україні. Цей стиль називається "брокар" Давні символи переосмислювалися і отримували відповідні назви.Наприклад є "віконечка" на жіночих сорочках. Вікном називали повитухи статеві органи породіллі. (є у мене чудова стаття на цю тему). Поєднавши ці два значення починаєш розуміти. чому "віконечка" - символ заплідненого поля або жіночох плідності. про птахів можна почитати тут http://www.svit.in.ua/stat/dusha_ptash.rar Це стаття відомого у світі етнолога Марії Маєрчик Щодо рушників, то вони суттєво відрізнялися від візерунків на сорочках. На певній території україни (Карпати, Прикарпаття, Поділля) вишитих рушників взагалі не існувало. Їх ткали. Взяти б хоча відомі кролівецькі рушники. І ще було дуже несподівано прочитати останній абзац, це взято із моєї статті про "Дерево Всесвіту" Приємно, що люди беруть, переосмислюють і розповсюджують.
Відповідь: Вишивальні візерунки, їх значення Недавно знайшла ось такий рушничок. Дуже цікавий за побудовою. Внизу бачимо горщик у формі трикутника вершиною вниз. З горщика спускаються дві пагони у формі W? Над горщиком бачимо постать у формі павука Далі уверх видно руки і голову Рожаниці. Вперше зустрічаю таке дублювання жіночої символіку на одному рушнику. Окрім зазначиних елементів ще можна виділити допоміжні постаті рожаничок. що приховані у квітах. І до речі, на цьому рушнику птахи не сідають на дерево, як на зображеннях Дерева Роду.
Відповідь: Весільні рушники я зараз опублікую тут інформацію,яку знайшла( не пам'ятаю сайту(( згадаю,то обов'язково напишу) отже: Про роль вишитого рушника у весільних обрядах написано чимало. Власне, саме велике різноманіття обрядових рушників та хліба (короваю), в першу чергу і робить українське весілля українським, надаючи цій незабутній в житті кожної людини події національного характеру. Чому саме вишитий рушник посідає таку значну роль у весільних звичаях, і як правильно потрібно готувати та вишивані рушники до весільних обрядів? З давніх-давен рушники в українських обрядах виступали як обереги. Цього магічного значення рушнику надавала вишивка, через орнамент, колір, місце розташування окремих елементів. Про символіку орнаменту ми розповідали в попередніх номерах журналу. Сьогодні хотілося б сказати про найосновніші правила, про стародавні канони вишивання весільного рушника. Вишитий весільний рушник немов би „програмує” майбутнє життя сім’ї, несе в собі певні побажання щодо майбутнього, які висловлює вишивальниця. Проте для цього існує одна дуже важлива умова – людина, що вишиває, повинна знати зміст символів, має бути сама доброзичливою, і вишивати його з добрими намірами. Звідси випливає перше основне правило: весільні рушники кожна дівчина має вишивати ВЛАСНОРУЧ. Замовляючи весільний рушник кому б то не було іншому, майбутня дружина ризикує внести в майбутнє свого подружнього життя чужі думки та бажання, які можуть бути і недобрими. Та й вишиваючи власноруч, слід пильнувати за власним настроєм, вишивати рушник у доброму гуморі, не допускаючи поганих думок. Якщо ж під час роботи на вас находять негативні емоції – краще відкласти її на деякий час і повернутися до вишивання тоді, коли настрій покращиться. В процесі роботи годиться час від часу проказувати молитву або заклинання, щоб злі вітри не принесли якогось лиха чи напасті. Для весільних рушників дуже важливим є вибір матеріалу. Весільний рушник не повинен мати обрізних країв, бо за легендою, нитка, що тче рушник, – „наче доля, повинна ходити зліва направо і не повинна обриватись”. Досить часто зустрічаються обрізні рушники, в яких довга сторона оброблена мережкою або просто підрублена. Такий рушник не можна використовувати для весільних обрядів, бо кожна обірвана чи обрізана нитка по краю вказує на сварку молодого подружжя або на проблеми із здоров’ям чоловіка чи жінки. Зовсім неприпустимим є вишивання весільного рушника на двох зшитих між собою шматках полотна. Весільний рушник, що символізує поєднання у життєвій дорозі двох доль, неодмінно має бути єдиним цілим. Тож найкраще вишивати весільний рушник на цільнотканому полотні, яке часто зустрічається на Західній Україні. Для вишивання краще брати лляну тканину. Можна використовувати і спеціальне домоткане полотно для рушників, що є у продажу. Але зверніть увагу: воно має ширину всього 37 сантиметрів. Весільний рушник має бути невузьким (від 45 сантиметрів) та досить довгим на довге подружнє життя. Традиційно їх довжина сягає від трьох до п’яти метрів! Важливо те, що рушник треба вишивати на цільному полотні і в жодному разі його не можна робити з двох зшитих частин, оскільки сім’я має бути єдиним цілим, а життєва дорога не повинна бути порізаною. Для вишивання використовують одну голку і нею виконують весь рушник. Вважається поганою прикметою згубити чи зламати голку під час роботи. Вишивати весільний рушник потрібно охайно, не можна робити вузликів з виворітного боку, довгих протягувань нитки чи перехресних протягувань. Вважається, що лицьовий бік – для людей, а виворітний – для Бога. Перший відображає те, що ми робимо, а другий – те, що ми думаємо. Тож якщо виворіт неохайний, то й життя подружньої пари буде лише напоказ. Згідно з давніми канонами вишивання рушників, кожен з них ділиться на три приблизно рівні частини. Дві третини, з обох країв рушника, вишиваються, а середина завжди обов’язково залишається чистою. Вільна від візерунку частина уособлює зв’язок з космосом. Про це слід пам’ятати, компонуючи орнаменти на весільному рушнику. Якщо не знати цього, то може статися, що добрий і щирий по формі напис-побажання насправді буде шкідливим для майбутнього молодого подружжя. Це може статися в тому випадку, коли він розташований над вишитими символами, що зображують самих молодят та їх майбутнє благополуччя. Тому, вишиваючи весільний рушник, слід пильнувати, щоб на шляху небесного благословення до молодої сім’ї не було ніяких символічних перешкод. Першим вишивають правий кінець рушника. Це чоловіча сторона і вона має енергетичний заряд “плюс”.На цю сторону в майбутньому має стати наречений. Відповідно протилежний кінець рушника – жіночий, вишивається останнім і носить знак “мінус”. На нього стає наречена. Щоб не сплутати, на яку сторону ставати, дівчата робили певні мітки на вишивці. Тобто обидві сторони рушника ніколи не були однакові, на них завжди можна було знайти декілька розбіжностей. Після закінчення вишивки готову роботу не прали, щоб зберегти енергетику рушника.На весільний рушник в давнину ставали навколішки. Сьогодні традиції дещо змінились: сучасні молодята стають на рушник ногами, взуті... В будь-якому орнаменті весільного рушника обов’язково має бути присутній знак, що за формою нагадує хрест. Він може бути як вишитий окремо, так і вплетений в композицію. Сам по собі хрест є оберегом для рушника, тому він присутній на всіх вишитих рушниках, не тільки на весільних. Але в весільному рушникові хрест або хрестоподібний знак має ще й інше, особливе значення. Цей знак магічний. Він благословляє пару на утворення сім’ї. Адже хрест є прадавнім символом поєднання батьківської сонячної та материнської вологої енергії. Тепер подекуди у селах вишивають два весільних рушника. Один для церкви, вінчання і масового споглядання, інший — потаємний, для батьківського благословення. І дуже важливо, щоб той другий — для себе, для своєї майбутньої сім’ї, дівчина творила власноруч. Ось такі основні правила вишивання весільного рушника. Відроджуючи традиції, слід насамперед розуміти їх значення.Хочеться сподіватися, що в нашій країні збережеться і повіністю відродиться культура використання вишитого рушника у весільних обрядах, і доля молодих сімей буде щасливою.
Відповідь: Весільні рушники Символіка та мотиви. У далекій давнині основні мотиви вишивки відображали елементи символіки різних древніх культів. Протягом багатьох століть безпосередній конкретний зміст символів на вишивках губився , але традиції їхнього використання не зникли. За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні (абстрактні), рослинні, зооморфні (тварини). Геометричні (абстрактні) орнаменти властиві всієї слов’янської міфології. Вони дуже прості: кружечки, трикутники, ромби, зиґзаґи, лінії, хрести (прості і подвійні). Важко судити, який зміст вкладався в ці символи раніш. Сьогодні на їх основі в народній вишивці широко використовуються такі мотиви, як “баранячі роги”, “кучері”, “кудрявці”, “гребінці” і ін. В основі рослинного орнаменту лежить прагнення принести у вишивку красу природи. Навіть гранично умовні візерунки виникли в результаті спостереження реально існуючих у природі форм. В українській вишивці часто використовуються такі мотиви, як “виноград”, “хміль”, “дубові листи”, “барвінок” і ін. Деякі з них несуть на собі відображення древніх символічних уявлень народу. Так, мотив “барвінку” є символом нев’янучого життя, візерунок “яблучне коло”, розділений на чотири сектори, з вишиванням протилежних частин в одному кольорі - символом любові. У сучасній вишивці зустрічається і древній символ “дерево життя “, зображуваний переважно стилізовано у формі листів і гілок. У вишивках зооморфних (тварин) орнаментів зображуються: кінь, заєць, риба, жаби; із птахів - півень, сова, голуб, зозуля; з комах - муха, метелик, павук, летучі жуки. У багатьох випадках зооморфні орнаменти є своєрідний, властивий даній вишивальниці, зображеннями, у яких відбиває її індивідуальне бачення візерунка. У подібних орнаментах виступають у різноманітних, часто вигадливих сплетеннях (однак зі збереженням традиційних вимог до композиції) заячі і вовчі зуби, воляче око, луска коропа, баранячі роги й ін. Вирішальний вплив на характер орнаментальних мотивів мають різноманітні вишивальні шви, так називані “техніки”, яких на Україні відомо біля ста. Окремі вишивальні шви характерні для тих або інших етнографічних районів України, а деякі зустрічаються також у білоруській і російській вишивках. Сорочки на Полтавщині вишиваються головним чином білими нитками, дуже рідко червоними або сірими. Манішки білих сорочок у старих зразках прикрашалися білим візерунком, виконаним гладдю. Візерунок обводився чорними або кольоровими смугами. Техніка вишивання - шов “уперед голкою”, “хрестик”, шов “за голкою”. Техніка вишивання Харківської області має дуже багато загального з формами вишивки, що установилися в центральних областях України, але їй властиві і зовсім своєрідні поліхромні орнаменти, створювані напівхрестиком або хрестиком. Ці орнаменти вишивають переважно грубою ниткою, унаслідок чого візерунки створюють враження рельєфних.
Відповідь: Весільні рушники Вишивки Полісся - простій і чіткі по композиції. Ромбоподібна лінія геометричного візерунка повторюється кілька разів. Вишивка червоною ниткою по білому-сірому тлу льняної полотнини - графічно чітка. Своєрідною вишивкою здавна славилася Волинь. Візерунки геометричні, чіткі і прості по композиції. Чіткість ритму підсилюється однобарвністю вишивок, виконаних червоною ниткою на білій-сірій полотнині. Вишивки північної Волині вражають своєю вишуканою простотою. У південних районах області переважають рослинні мотиви. Для Чернігівської області характерні білі вишивки. Геометричний або рослинний орнамент вишивається білими нитками або ж із украпленням червоного і чорного. Виконується дуже дрібними стібками, що нагадує бісерні вишивки, характерні для чернігівських сорочок. Вишивкам Київщини властивий рослинно-геометризований орнамент зі стилізованими гронами винограду, кольором хмелю чи восьмипелюстковими розетками, ромбами, квадратами. Основні кольори вишивок Київщини - білий, коралово-червоний, відтінений чорний. У південних областях України техніка вишивки має багато загального з устояними формами центральних районів, однак їй властиві і цілком своєрідні поліхромні орнаменти, виконувані напівхрестиком або хрестиком. Для подільських сорочок характерні барвистість і розмаїтість швів. Типовим є мережка “павучками”, якою примережують вставки на рукави, клинці. Використовується і кольорова мережка - “шабак”. В орнаментах подільських вишивок переважає один колір - чорний з великим або меншим украпленням червоного, синього, жовтого або зеленого. Найбільш поширені одноколірні (червоні і чорні) вишиванки, рідше - двох - і триколірні. На півдні Тернопільської області типовою є вишивка бавовняними нитками зі згущеними стібками: окремі елементи обводяться кольоровими нитками, що забезпечує високий рельєф і колірний ефект. Такі вишивки розміщають уздовж усього рукава повздовжніми або скошеними смугами від полички до краю рукава. Велике багатство технік вишивання характерно для Вінницької області: низь, хрестик, вишивка розписом, настилання, верхошов (верхоплут), зерновий висновок , вирізування; різноманітні види чорних, білих і кольорових мережок. Поряд з основними швами застосовуються і допоміжні - вишивка розписом, шов “уперед голкою”, контурні шви, якими обрамляють і з’єднують окремі елементи композиції. Характерною рисою етнографічного району Карпат і Прикарпаття є велика кількість окремих частин регіону зі своїм колоритом. Кожне село відрізняється від інших своєрідністю вишивки, багатством орнаменту і неповторністю квітів. У народній вишивці Львівської області використовуються різноманітні типи візерунків. У південних районах орнамент вишивок геометричний, біле тло не заповнюється, що додає візерункам прозорість і легкість. На Буковині крім рослинних і геометричних мотивів користуються зооморфною, вишиваною гладдю (білою), дрібним хрестиком, штаповкою, крученим швом. Вишивальний матеріал - бісер, шовк, вовна, срібні і золоті нитки, металеві блискітки. Гуцульські вишивки характеризуються розмаїтістю геометричних і рослинних візерунків, безліччю композицій, багатством сполучень квітів, головним чином червоного з жовтий і зеленим, причому домінує червоний колір. Два або три відтінки жовтого кольору прояснюють вишивку і додають їй золотавий відблиск. Для вишивок Закарпаття характерним є мотив зиґзаґ (”кривуля”) у різних техніках виконання. Колірна гама вишивок досить широка: червоний сполучається з чорним (при цьому виділяється один колір - чорний або червоний), застосовуються як білий, так і багатобарвний орнаменти.
Відповідь: Весільні рушники Семантика кольорів. Включно до початку ХХ сторіччя кожен регіон України, де побутували вишиті рушники, доніс до нас ту кольорову гаму, яка була характерна протягом тривалого відтинку історії. Очевидно, що кольорова палітра також збереглась завдяки традиції. За кольорами рушники можна поділити на декілька груп. У деяких музеях країни, наприклад у Полтавському краєзнавчому, рушники навіть систематизовано за кольоровою гамою вишиття. Білий – це колір сили, адже він містить усі кольори. Поширений вислів – “білий світ”.Білі вишивки не розраховані на чуттєві враження, а скоріше для розуму, роздумів, для духовних потреб. Вони сприймаються вищими духовними центрами (чакрами) людини. Білий колір випромінює силу, енергію. Тому в білому житлі, в білому одязі людина швидко відпочиває, відновлює сили. Якщо йти в людне місце, то добре одягатись у білий одяг, оскільки він активно захищає. Чорний колір, як антипод білого, навпаки – вбирає в себе енергію, інформацію.Старші люди, котрі є хранителями мудрості, носили чорно-колірні вишивки, тобто утримували в собі інформацію. Через те чорний колір не заслуговує лише характеристики як колір смерті. Поділля – регіон, який демонструє нам активне використання чорного кольору у побуті та вишитті сорочок. Цікавим є той факт, що весільні сорочки в багатьох районах вишивались чисто чорними узорами низзю. Чорний - це також колір землі, багатства, колір урочистості. Недарма він так широко завжди використовувався у святковому вбранні, у дорогих тканинах. Чорний колір ще називають контактерським. Сенситивні люди, котрі наділені яснобаченням, яснослуханням, можуть приймати інформацію з високих планів, записуючи її лише чорним чорнилом. Тому й узори у чорному кольорі можна назвати також контактерськими. Однак, поєднання чорного з білим використовується більше в тканих рушниках, ніж у вишитих. Можливо через те, що чорно-білі вишиті рушники, як і чорно-білі писанки, котрі широко використовувались у поховально-поминальній обрядовості, зникли через постійну потребу в ужитку і, разом з тим, з втратою традиції, замінилися іншими рушниками. Інша справа з червоним кольором. Найпоширенішу групу становлять рушники, вишиті виключно червоними нитками. Таке вишиття характерно для Полтавщини, Київщини, Чернігівщини, Слобожанщини, Полісся. Червоний колір, як найбагатший, найкрасивіший притаманний для всіх народів світу. Його використання в одязі, особливо дитячому, юнацькому, весільному, та в ритуальних тканинах надзвичайно широке. Враховуючи той факт, що червоні рушники вишивались у великій кількості у регіонах Середньої Наддніпрянщини та Слобожанщини для весільного обряду, а також використовувались у побуті після весілля, вони й становлять основу багатьох музейних зібрань в достатній кількості. Червоний колір, так як і білий, є сильним, найбільш активним, порівняно з іншими кольорами. Він випромінює енергію, і через те використовується у весільних рушниках. Його функція як сильного імпульсу у весільній ініціації і, разом з тим, кольору, що захищає, просто неперевершена. Весільні рушники і вбрання найбагатші на червоний колір і найкраще оздоблені. Це пояснюється і тим фактом, що до весілля є достатньо часу для підготовки, в той час як, наприклад, “смерть і родини не знають години”. Весілля – це кульмінаційна точка життя людини, і цей обряд, який тривав, як правило, тиждень, мав бути належним чином підготовленим і обставленим з різних міркувань. Зараз досить популярним у світі стало китайське стародавнє мистецтво облаштовувати дім, яке називається фен-шуй. У ньому відводиться для червоного кольору почесне місце. У житлі розвішують червоні ліхтарики, червоні китиці з дзвониками для того, щоб привабити життєдайну енергію ци. В українців цю роль в хаті завжди відігравали рушники. Вони створювали той неповторний настрій, колорит і наповнювали собою простір помешкання, насичували його атмосферу, захищали її від дисгармонії. Досить широко представлено вишиття в рушниках червоними та синіми і червоними та чорними нитками. Така двоколірність характерна з прадавніх часів. Хоча правильніше сказати - триколірність, адже треба завжди враховувати білий колір полотна, окрім вишиття.
Відповідь: Весільні рушники Червоно-синя гама символізує ніби поєднання активного гарячого чоловічого червоного кольору з пасивним холодним жіночим синім. У рушниках Наддніпрянщини, Слобожанщини синій колір вживається поряд з червоним значно менше. Хоча відомі рушники, котрі вишиті суцільно лише синім (“пісним”) кольором. Їх вивішували у піст поряд з білими , або й поєднували в одному узорі сині та білі нитки. Пісним також є поєднання синього з чорним. Синій барвник добували з індигоносних рослин у тропіках. Його здавна завозили на терени України. В той же час на Правобережній Україні, особливо на Поділлі червоний і синій кольори поєднуються в орнаменті у цілковитій рівновазі. Якщо йде ритм мотивів, чи геометричного стрічкового орнаменту, то червоний чергується з синім напереміну. Навіть кінці рушника врівноваженими виходять. Якщо на них вишито, наприклад, по 9 мотивів, то один кінець буде мати 5 мотивів червоних, а 4 – синіх, а другий кінець рушника з такою ж точністю, тільки навпаки. Вишивання червоними і чорними нитками на білому, безперечно, у багатьох викликає асоціацію з класичними, хрестоматійними зразками українського шитва. Ці кольори називають ще трипільськими. Хоча їхнє поєднання старе, як Світ. Це гармонія двох сильних кольорів божественної графіки – білого і чорного з не менш сильним, пульсуючим червоним, що утверджує Життя. Червоне і чорне – це не тільки любов і журба за висловом українського поета. Це також, як і червоне та синє – поєднання активного і пасивного. Хоча, як не дивно, ці кольори стоять у палітрі поруч - червоний сусідить з чорним. Треба також мати на увазі, що з часом у багатьох червоно-синіх орнаментах, синій колір було замінено на чорний. Окремо у вишитті рушників стоїть жовтий колір. Суцільно ним рушники не вишивали, але як компонент, він досить символічно, а за естетикою - виразно поєднується з іншими кольорами. Жовтий з синім - прадавнє поєднання кольорів, що стало для українців символом державності. Але окрім поверхневої символіки про жито і пшеницю заслуговує на увагу, як на мою думку, більш давнє окультне тлумачення жовтого, як небесного вогню – Сонця, Небесного Царства і синього, блакитного - як води, потойбіччя. Зрештою правильнее їх розташування на українському прапорі повинно було б бути таке – угорі жовтий колір, внизу – синій. Поєднання червоного, чорного і жовтого кольорів поширене на рушниках переважно Правобережної України – Черкащини, Київщини, Поділля. Жовтий символізує Божественну Мудрість – якість, яка набувається людиною в результаті багатьох втілень на Землі. Мудрість - це гармонійний сплав Знання, Волі і Любові. Жовтий колір може також у вишивціі замінювати золотий. Широке використання золотих ниток колись було неможливе з одного боку через дорожнечу, з другого – через складність їх виготовлення. Окрім конкретних кольорів, розглянутих вище, які становлять основу більшості вишивок України, в тому числі й рушників, є багато варіантів вживання ниток, фарбованих у різноманітній рослинній сировині. Це тепла гама від світло-жовтих, вохристих до темно- коричневих тонів, сіра гама – від сіро-блакитного (фарбування “куницями”) до темно-сірого і чорного, різні відтінки зелених і зелено-коричневих тощо. Якраз поліхромні вишиті рушники здавна були характерними для Правобережної України, зокрема Поділля. До речі, колорит Поділля, та й орнаментика також дуже перегукуються з віддаленими теренами світу – індіанцями Америки, Індонезією та деякими іншими. На цих землях вживались для вишивання вовняні нитки, які набагато краще фарбуються і утримують барвники, ніж нитки з рослинних волокон. Починаючи з ХІХ сторіччя, коли було відкрито анілінові барвники, розширюється спектр кольорів, що використовуються у рушниках. Однак це використання, яке дало змогу зробити яскравішими вишивки, стало причиною занепаду як з точки зору сакральної, так і декоративної також. У світі зараз знову повертаються до натуральних барвників, які є екологічно чистими, естетично привабливими і енергетично не порівнюваними з хімічним фарбуванням.
Відповідь: Весільні рушники Семантика чисел. Древні мудреці говорили, що Природу складають числа, і все, що ми бачимо довкола, можна передати за їх допомогою. Такі глибоко символічні речі, як рушники тим більше передають нам інформацію у числах. Адже має значення, наприклад, з яких елементів складається Древо, яка кількість цих елементів, скільки пелюсток мають квітки та багато іншого. Має значення конфігурація геометричних мотивів та кількість елементів, що складають певну цілісність. Числа поділяються на парні і непарні. Перші співвідносяться, в більшості випадків, з духовною природою, а другі - з матеріальною, земною. В іконографії рушників присутні одночасно різні числа, створюючи гармонію, рівновагу. Одиниця виражається найчастіше у центральному мотиві, чи сюжеті, до яких належать - Дерево Життя, восьмикутна Зоря, чи восьмидільний мотив. Символіка їх зводиться до зображення Єдиного Творця. Одиниця – це Сонце, центр, який зв’язує все воєдино. Одиниця є основою всього життя, всіх чисел. Двійка позначає світ полярних форм, дуальність, у східній традиції - інь і ян. В геометричних орнаментах основу найчастіше складає кадуцей – подвійна спіраль, одна нитка якої символізує еволюцію (прогрес), а друга інволюцію (регрес). Сюди ж належить і двобічна симетрія Древа, пара птахів обабіч нього, парні мотиви по обидва боки Древа. Також на плечових полтавських рушниках на кінцях вишивається по два деревця – символ подружнього єднання. Дуальність проявляється і в двох кінцях рушника, які мають різнойменний енергетичний потенціал. Трійка займає особливе місце і належить до ряду Священних Чисел – 3, 7, 12, 60.Трійка досить широко зустрічається в числовій символіці рушників. Досить часто стрічкові геометричні узори на рушниках розташовуються вертикально по три, що співвідноситься з трьома світами – підземним, земним і небесним, з трьома нитками спіралі – де окрім двох напрямків руху (еволюції і інволюції) показано середній стрижень, що відповідає сталості ідеї Творця. З іншого боку, 3 – це символ троїстої природи Універсуму (Небо, Земля, Людина). Принцип троїстості відображений в іконографії найпростішого Древа, що нагадує Трійцю (Три Суті). Четвірка, Священна Тетрада, найчастіше постає в геометричних мотивах квадрата, ромба, перехрещеного ромба. Компонування подільських рушників досить часто передбачає два яруси по два мотиви, мотив вікна з чотирьох квадратів. Священна Тетрада – це чотири формотворчі стихії, про які ми згадували вище – Вогонь, Повітря, Земля і Вода. Все живе, що ми можемо бачити на фізичному плані, є результат їхньої роботи, матеріалізації ідеї Творця. Тому більшість геометричних узорів складається з чотирикутників, оскільки вони відображають матрицю творення, втілення ідеї на матеріальному плані. П’ятірка також зустрічається часто, особливо в давніх зображеннях Древа Життя з 5 квіток. Очевидно це співвідноситься з Древом нашої п’ятої арійської цивілізації. Число 5 – це число Людини як в окультній традиції Сходу так і Заходу. Пряма пентаграма символізує Дух (вершина п’ятипроменевої зірки) і його Владу над чотирма стихіями Нерідко зображуються в композиціях геометричних та й рослинних орнаментів поодинокі п’ятидільні мотиви з квадратиків. Конструкція з 5 ромбів, яка має назву “геральдичний вузол” складає основу багатьох геометричних орнаментів. Сама назва промовляє якби за себе. Різноманітна конфігурація їх, особливо в давніх гуцульських та подільських низинних узорах, показує відгомін прадавнього вузликового письма, з допомогою якого передавалась інформація про рід, його геральдика. Шість, як подвоєння трійки, символізує втілення Божого Плану на Землі. Взаємопроникнення двох трикутників і утворення в результаті цього шестикутної зірки також виражає цю ідею в геометричних узорах. В складній, космічній інтерпретації – це символ єднання Макрокосмоса (Бога) і Мікрокосмоса (Людини). Трикутник, спрямований вершиною донизу, символізує собою Божественний Дух, що сходить на Землю та Людину. Трикутник вершиною догори – це символ Людини, що прагне до Неба, до духовної та фізичної досконалості, до досягнення Космічної Свідомості На “черницьких” рушниках з Черкащини часто постають шестипелюсткові квітки на лозах-безконечниках з винограду. Цікавий варіант геометричного орнаменту з шестикутних зірок подає полтавський рушник. Сім – число, що повсюдно зустрічається у природі і належить до ряду Священних Чисел. Всі світи видимі і невидимі проявляють себе як семиричні. Дуже часто Древо зображують з сімома гілками, часто в супроводі семикутних зірок (зірок магів, астрологів). Це сім кольорів і сім нот музики. Це сім основних духовних центрів, або чакр, в людини, які теж співвідносяться з кольорами та нотами. Сім – це число таємниці. В усіх народів число сім надзвичайно поважалось, оскільки воно лежить в основі всієї еволюції. Вісімка, як і шістка, символізує злиття, проникнення двох світів – духовного і матеріального. В рушниках з Древом досить часто зображуються восьмипелюсткові квітки. Але найчастіше вісімка проявляється в геометричних орнаментах у вигляді восьмикутної зірки (народна назва “повна рожа”, або “рожа”). Ця зірка зустрічається досить часто в подільських рушниках, і ще частіше у орнаментах сорочок, як чоловічих так і жіночих по всій Україні. Вісімка символізує космічну гармонію, рівновагу всіх речей. Дев’ять – число повної досконалості, в ньому містяться всі числа від 1 до 9. Це трикутник трьох (тричі по три) – повний образ всіх світів. Це число посвячення в таємниці життя, смерті і переродження. Це число високої мислительної і духовної активності. Число високої свідомості Христа, до якої прагне все людство. Десять – одне з досконалих чисел, що утворюється від складання перших чотирьох елементарних чисел (1+2+3+4=10). Десять – це Божественна повнота, воно означає повний шлях життя. Знак десятки складений з одиниці, що означає буття, та з нуля, що виражає небуття, тобто воно містить у собі Духа та Матерію. Дванадцять – це знаменита дюжина, одне із Священних Чисел, досконале число, символ закінченості. В першу чергу це – 12 космічних законів буття, а також 12 знаків Зодіаку, 12 місяців у році, 12 годин дня і ночі, 12 апостолів та ін. У семантиці Дерева Життя це число зустрічається також поряд з іншими. Наприклад, на “черницьких” рушниках 12-пелюстковаквітка часто вишивається на середині стовбура Дерева.
