Недавно, десь от-от буквально кілька днів тому Уляна Дідич, більш відома форумлянам як Ука, опублікувала у своєму жж http://uka-didych.livejournal.com/ пост з віршами Марійки Підгірянки, скромно описавши його Вірші дуже гарні. Марійку Підгірянку я знаю з малесенької дитини. Мама і бабця дуже любили нам читати її вірші з книги "Ростіть великі". Зокрема, власне її вірш про маму, я пам'ятаю з дитинству сьогодні як одне з найгарнішого, що навчила вдома мамуся. Коментуючи пост Уки, я дописала їй до її підбірки віршів і свій, знайомий мені з дитинства. Снилось мені ясне сонце, Що в небі світило. А то на мене рідна ненька Дивилася мило. Снився мені легкий вітрик, Що пестить колосся, А то мені моя мама Гладила волосся. Снилась мені ягідочка, Як мед солоденька, А то мене цілувала Мама дорогенька. Снились мені ангелики, Що в рай мене несли, А то мами ніжні ручки, До серця притисли. прокоментувала Уляна. Далі ми ще спілкувались, і от що в кінці написала Ука, яку зацікавило те, що я писала куплет оригіналу про ангеликів. Я просто дуже горджуся тим, що я знайома з внучкою Марійки Підгірянки, поезію котрої читала своїй Софії ще коли вона була в материнській утробі. І так інколи нам життя підносить такі чи інші невеличкі сюрпризи, хотілося би частіше бути так приємно здивованою, хоч час від часу, навіть коли це доволі рідко, це дуже і дуже приємно. До чого я це все написала? Давайте ділитись в цій темі, що ми читаємо діткам на ніч, чим цікавляться наші діти, якими саме письменниками, поетами, що їм дається з радістю, як взагалі Ви привчаєте дитину до книжки, як розвиваєте любов до літератури і книги як таку. Адже в нашому зварйованому світі усе вже так перейшло на компютерно-технічний лад, що інколи здається, що дітям не так багато перепадає книгодрукованої продукції. Не знаю, як кому, а мені книжка дуже важлива, і у нас вдома дуже велика домашня бібліотека. Ось такий настрій мала на створення теми, навіяний несподівано виявленим знайомством із правнучкою Марійки Підгірянки. Більше віршів Марійки Підгірянки тут. Азбука Бабуся вчула дивні вісті, - Вітрець, мабуть, приніс, - Що там далеко десь у місті Відважний хлопчик зріс. На саночках, мов вихор, мчиться, Нікому не зверта, І тільки азбуки боїться, Мов дикого кота. Бабуся внучка запросила Улітку на село, Коли пшеничка колосилась І все кругом цвіло. Для внучка азбуку зробила - Барвисті літерки. Їм ручки й ніжки приробила, Поставила в рядки. Одні одних за руки брали Веселі літерки І хлопчика до себе звали: - Не бійся нас, ходи! Вже хлопчик не втікав нікуди, За ручки букви брав, Погрався ними - і без труду Всю азбуку читав. Біда з козою Що я маю бідна робити? Кажуть мені козу гонити. Коза по корчевлях подерла, Сколола я ніжки до терня. Виломлю я прутик із верби Та зажену козу до дебри, А киць, а киць, козо, до вовка, Най буде спокійна головка. * * * Дзвіночки дзвонять дрібно, Дзвіночки при санках — Як біло, як біло-срібно Прослався рівний шлях. Саночки линуть сміло, У птаха взяли лет, Як біло, біло-срібно Блищить зими намет. Гей, міниться перлисто Між вербоньками путь; Як чисто, хрустально чисто Ллєсь воздух в мою грудь! Інеєм трусить сніжно На очі на чоло; Як ніжно, безмежно ніжно Цілунком обняло. Садочки мов леліють, Мов сиплять вишні цвіт; Я лину в білу мрію, У казки срібний світ. МАТИ Хто тебе так щиро любить, І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати. Хто стеріг тебе віз злого, Відмовляв собі усього, Щоб тобі віддати? Мати. Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчати? Мати. Ой не нам в кайданах ходити Ой не нам та не нам В кайданах ходити! Ой не нам та не нам Ворогам служити! Кланятися панам Та ще чурам царським Ой не нам, та не нам, Онукам гетьманським! Ой не нам, та не нам, Конати в неволі, Дать орать ворогам На своєму полі. Карки гнуть під ярмом Московським та лядським Ой не нам, та не нам Потомкам козацьким! Ой не нам вічно жить В оковах, що тиснуть Гей же руки пружить, Хай окови тріснуть! Ну ж в огні боротьби Серце й дух кріпити, Бо не ми, ой не ми, Будемо хилитись. Ой не нам вічно жить, Дивлячись в могили. Брати! Ну ж гартувать Молодії сили! Серцем, духом, грудьми Край свій боронити. Хай світ знає, що ми України діти. Що я люблю Люблю матусю, батька люблю, Люблю хатину рідну свою, І рідну школу, і вчителів, Село, де вперше сонце зустрів. Люблю в криничці блакитну глиб, І лан, що родить для мене хліб, Садок, з якого грушки несу, Горбок, де білі вівці пасу, Бо ті горбочки, лани, ліси Для мене повні добра й краси, Бо все, що бачу навколо я, – То люба рідна моя земля. Де є наше право Де є наше право, любий брате, Де є наше право? На тім полі, що кров'ю зілляте, – Там є наше право. Де є наша сила, сестро мила, Де є наша сила? В тій любови, що всіх нас злучила, Там є наша сила. Де є наша воля, українці, Де є наша воля? У тій злуці, де труд плете вінці, Там є наша воля.
Так. З пізнавальної якраз замовила Транспорт з серії Маленькі дослідники. Та й так різні розглядалки, мініенциклопедіі є. З цієї серії маємо про хатину, то давніше раз прочитали і все. Знаю, хочу, але пізніше, не той вік. От часто мені трапляється різне їхнє і ще ні разу не брала нічого. Щось конкретне можливо маєте? Бо бачила простенькі збірки (так розумію м'які, невеликі), то мені нагадує збірку від Ранку, де і історії були і розмальовка і наліпки. Маємо всю і свого часу дуже її любив. Зараз власне шукаю більше книги з гарними ілюстраціями і історіями.
В мене недавно було замовлення на ДН, просили гарну велику книгу художню про авто. То я нічого не знайшла, купила "Літачок-рятівничок"))Егмонта ми не маємо, зрештою ми книг про машини майже не купуємо, бо малий не цікавиться. Він в нас більше про звірят-монстриків-прибульців-піратів-роботів любить. А асортимент знаю, бо часто на подарунок просять. Ще таке пригадала Купити книгу Пригоди автомобільчика пижика (Ніка Ініна) - 9786170940247 | Інтернет-магазин Yakaboo.ua
Маю нечитаючих дітей) щось їм читала, але нікого то не цікавить. Казки хіба, але такі короткі, то, певно, вже всі перечитали. Але все ж би хотіла присадити їх на якусь цікаву велику книгу на кілька вечорів. Десь читала, що якщо дуже сподобається книга (батьківське читання) , то діти самі починають її читати. Що порадите для старших? Дівчинці 9,хлопчику 10
Вже еннний раз раджу Школа чарівних тварин. 2 тижні назад підсадили на неї "нечитаючого" 11-річного хлопчика, випадково прочитав кілька сторінок і захопився, вже 3 частину читає.
Погоджуюсь на 100%. Мій сидить на них)) Книгу ковтає за 3 дні і потім із захопленням розповідає зміст. Вже замучав питаннями про вихід наступної книги))
Розкажіть які є цікаві енциклопедії і атласи з гарними ілюстраціями на вік 4+? Щось таке, що давало б відповіді на різноманітні запитання, зокрема "що таке туман" і т.п. Які Ваші знахідки і мастхеви? Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk
Порадьте книжки для дитини, яка щойно навчилася читати. Я собі уявляю це так: прості слова і не довгі речення, короткі оповіданнячка, не дрібний текст, гарна мова без ляпів і русизмів.
Для дівчаток дуже гарні книги від Ранку про лісову фею суничку, тверда палітурка , крейдований папір, красиві ілюстрації. Серія називається Книги Штефані Далє, там якраз для діток, які тільки вчаться читати і вже навчились, погугліть на сайті Ранку
Дуже рекомендую "Найкращі народні казки" від Рідна мова, чудові ілюстрації, текст як з мого дитинства. Діти в захваті
Є такі книжки, де слова поділені на склади, отак весь текст рисочками по складах написаний. Незнаю чи воно реально дитині помагає, вид-ва Глорія маємо таку книжку, але наразі читаю я. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
От дістала з коробок Мануеля і Діді, глянула - цілком непогана книжка для самостійного читання. Тексту небагато, букви не дуже дрібні. Влад починав читати з енциклопедій - є такі з малою кількістю тексту і великими картинками. Точних назв, нажаль, не пригадую, бо більшість були бібліотечними В тій же бібліотеці брали серію маленьких книжечок про ведмедика-сніжка, але купити їх вже не можна - не перевидавали О, серію Каю від в-ва Богдан теж можна самостійно читати Нам не знадобилися оті поділені на склади - Влада навпаки збивало, бо він не читав складами. Та й те що потрапляло на очі їз спеціальної "першочитальної" літератури якесь не цікаве і "притягнуте за вуха" було...
Мій теж не дуже любить читати, робить це лише з нагадуваннями. Якщо я закручуся й забуду чи не маю часу, то з задоволенням халявить. З книжок які йому дуже зайшли - про міс Гармидер Джеремі Стронга. Але в цій серії, на жаль, їх лише дві. Спробую тих чарівних тварин, а раптом)
ВСЛ вже дало на друк книгу Гномики польського ілюстратора Шимановича. Мій малий обожнює всяких гномів-ельфів, тому я вже на "низькому старті"))) Ось тут польське видання Krasnoludki. Fakty, mity, głupoty - Wydawnictwo NASZA KSIĘGARNIA
@Almariel якщо Вам ще актуально, натрапила на такий список книг для самостійного читання від в-ва Ранок Дитяча література видавництва "Ранок"
Моя нечитаюча дитина вподобала собі "Карлсона" і "Гармидер у школі". Щойно прочитали "Мед для мами" - гарні ілюстрації, прості тексти.
Порадьте якусь книжечку з колисковими, але такими ще з нашого дитинства (якщо такі є). Бо наразі бачила лише книжку "Колисанки і дрімливі віршики" від ВСЛ, але то трохи не то.
Якщо сподобалась ця, то можете пробувати всю серію Читання для Реготання від ВСЛ, в першу чергу серію про Ракету на чотирьох лапах