Судові справи при розлученні, права чи безправність жінки

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Дівчата, то не страшилки. Якщо тато на принцип піде, то шансів в нього може бути більше. Наявність житла, постійна робота з більшою ЗП, якщо протягом проживання він в курсі всіх важливих деталей про дитину, наприклад, хвороби і де і як лікувалися, відпочинок, вподобання. Це я пишу з реальної, моєї історії розлучення.
Виходячи з того, що багато мам продовжують декрет, не мають в власності житла, то розумійте як хочете. Багато залежить від судді, багато від настрою власного. Часто буває, що ті заявки - це вибачте пук в порожнє відро, смороду і звуку багато, а толку 0. Але це реально, що можуть дитину віддати батькові.

Суддя: В заяві сказано, що діти будуть проживати з мамою.
екс: то вона собі так вирішила, хочу щоб жили зі мною.
С: на даний період з ким проживають/зареєстровані?
я: від моменту народженні і до сьогодні зі мною, в будинку мого батька.
екс: я більше заробляю.
я: маю стаж 10років.
С: Чим хворіють діти?
екс: и......
я: 1,2,3,...
С: Мама молодець, тато ні.
Аліменти.(інший Суддя)
екс: так вона працює, в неї стажу 10років ги-ги))
С: так у вас ЗП більша))
от такі дєла.

Пс. Знаю реальну історію, що судився чоловік з дружиною за дитину 3 роки, то просто жах, і де-юре всі шанси мав, але до кінця тої катавасії, прийшла любов до хлопа, і та любов, народила дитятко. Тому від дав задню. Чужі діти не так і потрібні в нових стосунках. от таке життє.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

У свекрухи два сини, молодший вдруге жонатий, то перша і друга невістка - це жах у житті свекрухи, бідні дівчата. Добре, що хоч перша втікла, бо екс її так вдарив у груди, що мала гулю, лікувалась у онколога. І свекруха їм жити не давала. Тепер свекрузі і друга недобра ну скоро буде четверта, замість мене. Жінка, котра не має власних інтересів у житті, лізе до синів.
Я на аліменти не подавала, казав буде совісно давати. Подивимся. У мене офіційно зарплата більша, ніж у нього офіційно.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

і ви вірите? а де совість була, коли сина з хати виганяв?

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Незважаючи на це, все-одно потрібно подавати на аліменти. Якщо ви будете жити окремо, ці гроші дуже знадобляться.
А що він там собі думає, вам має бути фіолетово - в дитини є батько, і він зобов"язаний хоча б матеріально допомагати.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

На аліменти подавати без питань, совісно буде платити- ви в це вірите? Потім будете ті гроші випрошувати..

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Таню. якщо ви не хочете подавати на аліменти, я би вам порадилда тоді укласти нотаріальний договір на утримання дитини ( де тато нотаріально засвідчить, що він буде добровільно утримувати малого). Це є альтернатива аліментам через суд, яка передбачена законодавством. на жаль, самі слова дуже часто в реалі потім нічого не значать ( місяць утримує, потім- нічого не дає, але на словах буде стверджувати, щ дає і т.д). Звісно, що ви змжете у будь-який момент подати на аліменти, але все-таки нотаріальний дговір на утримання- це надійніше.

---------- Додано в 12:17 ---------- Попередній допис був написаний в 12:01 ----------

наведіть мені хоч одину законодавчу норму, де вказано, що тато чи мама ( адекватні, неасоціальні, при рівних умовах) мають переваги у вихованні і утриманні дитини . якщо і тато і мама у подружжі однаково займалися дитиною ( утримували, оплачували навчання, оздоровлення, лікування і т.п) І суд власне залишає , як правило дитину мамі лише тому, що на практиці одиниці батьків відстоюють своє право самостійно виховувати дитину. Я повторюся:мало кому із чоловіків реально потрібна дитина для того, щоб одноосібно її виховувати. Далі погроз не йде. Бо потім тато собі думає реально, нащо той менінгіт, коли можна давати ....грн. бачити дитину раз в тиждень і житии у своє задоволення. Але якщо тато реально хоче виховувати дитину - він. як і мама, піде до кінця по всім інстанціям. Практика залишення дитини з мамою в основному така лише через те. що батьки- вступаються і не обстоюють свого права на проживання дитини з ним. Хто йде до кінця- часто має позитивний результат

тато мав кращі умови для проживання дітей ( тобто у них з дружиною була квартира у елітному р-ні, власником якої був чоловік. Дружина ж була прописана у батьків, співвласником помешкання не була, житло не було і їх спільною сумісною власністю. Плюс найменшій дитині було трішки більше 3 років і дружина ще не вийшла на офіційну роботу після відпустки по догляду ( хоч на той час джерело доходу мала власне, але фрілансерство без оформлення документів у якості доказу не покладеш. Батько ж мав свій бізнес. Ну і, звісно, тут тато йшов на принцип, підключивши знайомих з органу опіки та піклування ( мав можливості). які дали свій висновок щодо місцепроживання дитини. Плюс він реально мав ціллю не погрози, щоб просто нашкодити дружині, а самостійне виховання хлопців

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

І ту сволоту совіть не гризе? сльози дитини серце не розворушили??? і як можуть працівники органів опіки брати хабарі за таку "чорну" справу...вбивати морально дітей!!!!коли мама нормальна.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Судова практика частіше визначає місце проживання малолітньої дитини за місцем проживання матері. Це відповідає принципу 6 Декларації про права дитини від 20 листопада 1959 р.: малолітня дитина не повинна крім випадків, коли є виключні обставини, бути розлученою з матір'ю. Хоча в судовій практиці відомі випадки залишення дитини з батьком, якщо її мати своєю поведінкою створює загрозу для нормального психічного розвитку дитини, беручи до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них(дитина не хоче бути з мамою), вік дитини( дитина має 13-18років і може у фізичному плані подбати про себе сама), стан її здоров'я. І то коли відповідач - матір неповнолітньої особи навіть не заперечує проти задоволення даного позову.

В інших випадках, коли

дитину ніякий суд не забере.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

це ключове слово. Але не виключне право матері при рівних умовах. ст. 141 СК Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.При вирішенні спору суд виходить з принципу рівності прав і обов'язків обох батьків (ст. 141 СК), надаючи перевагу тому з них, хто може забезпечити найбільш сприятливі умови виховання дитини. Ч. 1 ст. 161 СК дає приблизний перелік обставин, які слід враховувати суду. Зокрема, до уваги беруться ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

ч. 2 ст. 161 СК Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Ця норма- враховується стосовно малолітніх дітей ,але лише на її основі рішення не приймається.Важливо також у такій категорії спорів акцентувати увагу суду на тому, що Декларація, прийнята резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН - не міжнародний договір у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів та Закону України «Про міжнародні договори України». Вона встановлює основні принципи в сфері забезпечення прав дитини і носить виключно рекомендаційний характер

Крім того : в 2012 році при перегляді справ Вищий спеціалізований суд України (ВССУ) відійшов від дискримінаційного принципу пріоритету прав матері і прийняв ряд прогресивних рішень на користь батька. При цьому суд керувався Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року (Конвенція) і закріпленим у ній принципом найкращого забезпечення інтересів дитини (ухвала ВССУ від 24 квітня та від 11 травня 2012 року), чим докорінно змінив усталену роками практику.В ухвалі від 11 травня 2012 ВССУ зазначив, що при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини необхідно виходити з балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах. При цьому слід враховувати не тільки принцип 6 Декларації, а й Конвенцію та положення національного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
пріоритет цінностей, які суд має брати до уваги при вирішенні спору: якість виконання кожним з батьків своїх обов'язків щодо дитини, прив'язаність до нього дитини, стан здоров'я її та кожного з батьків.


Національне сімейне законодавство, яке будується на основі Конвенції, передбачає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини суд виходить з принципу рівності прав і обов'язків обох батьків, віддаючи перевагу тому з них, хто може створити найбільш сприятливі умови для виховання дитини.


Роз'яснення постанови Пленуму ВСУ від 12 червня 1998 року, згідно з якою, вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (у тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи з рівності прав і обов'язків батька і матері щодо своїх дітей, повинен прийняти рішення, що відповідає інтересам неповнолітніх. Незважаючи на те, що постанова в 2007 році втратила чинність, ВССУ та ВСУ досі нею керуються і в своїх рішеннях вказують на необхідність її враховувати судам при прийнятті рішень.

"забрати" дитину ( тобто фактично позбавити батьківських прав) і визначити основне місцепроживання- це різні речі. При визначенні постійного місцепроживання дитини суд не забирає дитину у когось із батьків. Інший з батьків не втрачає своїх прав та обов'язків. Він стає носієм права на спілкування з дитиною та права брати участь у її вихованні (ч. 2 ст. 157 СК).

---------- Додано в 13:55 ---------- Попередній допис був написаний в 13:51 ----------

висновок органу опіки і піклування має теж для судді рекомендаційний характер. Тобто це не є виключно основою для прийняття рішення. Тут питання до різних осіб.

п.с. Таню, у вашому випадку переживати немає за що. Бо справді ваш чоловік не піде далі погороз. крім того, ви з ним у рівних обставинах. У такому випадку- закон на вашій стороні. А те, що там щось свекруха говорить- хай говорить.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Не залежно від його зп, аліменти призначають не менші ніж прожитковий мінімум на дитину (так мені знайома говорила). То десь близько 600 грн/міс, половина щомісячної оплати за квартиру - зайвою не буде. А захоче - хай дає більше.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

якщо подавати на аліменти, бажано у позовній заяві вказувати не у % від з\пл, а у твердій фксованій сумі ( посилатися на те, що у чоловіка джерело доходу мінливе, що окрім з\пл він має інші джерела доходу. що частину доходу він має у натуральній формі . що має доходи від вкладів у банках, здачі в оренду житла і т.п.). Аліменти, призначені у твердій грошовій сумі так само можуть індексуватися по індексу інфляції при потребі , хоч там є певні нюанси( відповідно до ч..2 ст. 184 СК). Як правило , власне розмір аліментів у твердій сумі. який призначається суддею, не перевищує прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку( тобто реально на 1 дитину віком 6-7 років суддя зараз визначає у межах 1000-1200 грн ( прожитковий мінімум- 1286 грн).). звичайно, якщо офіційна з\пл у чоловіка велика, тоді інколи вигідно подавати у % із з\пл . Але це вже по обставинам.


Мінімальна ж сума аліментів, яка може бути призначена судом- це 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку ( тобто не сам прожитковий мінімум , а % з нього- це якщо розрахунок ведеться по мінімальній межі). Якщо на сьогодні розмір прожиткового мінімуму на дитину віком 6-18 років становить 1286 грн, то мінімальна сума аліментів не може бути меншою 385,80 грн.

п.с. якщо тато погоджується на укладення нотаріального договору про утримання, тут є більше переваг: суму можна прописати яку завгодно, на яку погоджуються спільно; може передати частину майна дитині , можна розписати усі додаткові витрати і т.п. Крім того, у такому ж договорі можна прописати умови спілкування дитини і ще ряд умов. На основі такого договору потім і рішення суду буде прийнято "без шуму і пилі ". Правда, не так багато батьків погоджуються на укладення таких договорів.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

дорога Сніжна, я думаю , Скорпіонші стало лише лячніше і гірше після того, що ви написали. Звісно, ви назвали правильні статті, але до кожного Кодексу України є Коментар і на кожні види справ є збірки судових практик, де узагальнюють, систематизують і аналізують різні типи справ, зокрема, і щодо визначення місця проживання дитини з одним із подружжя.

Теорія і практика- це зовсім різні речі і з впевненістю можу сказати, що якщо усі чинники , що описувала вище в дописах , навні матері ( мама нормальна адекватна і забезпечує дитину, що неможливо без

то дитину залишать жити з мамою . До позбавлення батьківських прав когось з батьків це не має жодного відношення.
Тому не треба тут писати витяги з дипломних і курсових. Думаю, тут варто опиратись на судову практику.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

То я не зрозуміла, якщо дитині визначають право проживання з батьком, маму материнських прав не позбавляють то мама теж може з ними жити, щоб сама не знімала хату?...(мені в голові не укладається, краще вже не жити взагалі, коли в тебе дитину забирають)

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

я на це просто помовчу Я якось не теоретик і у цій сфері не "перший рік замужем" .

Таню, визначення місцяпроживання дитини не позбавляє нікого з батьків його батьківських прав. Тобто ні коли дитина з мамою залишається, ні коли з татом. А ле це не пов язно із місцепроживанням іншого з батьків ( тобто тут це вирішується за погодженням сторін і з урахуванням інших прав на користування певним житловим приміщенням)

---------- Додано в 18:29 ---------- Попередній допис був написаний в 18:24 ----------

де ви бачите зв язок із позбавленням батьківських прав? І на практиці матеріальне становище не має наперед визначеної сили. Але враховується нарівні з іншими факторами- такими, як і той же висновок органу опіки та піклування, таким же, як і наявність житла чи відсутність, таким же, як і те, хто реально більше часу має можливість приділяти дитині і ще ряду інших факторів

дорога, я ці посилання не прив язувала до ситуації Тані ( читайте зверху уважніше). Цей пост написаний стосовно рівності прав батьків на дитину ( не з прив язкою до Тані. Це не гілка , де обговорюється виключно цей випадок)

Щоб не вдаватися у подальші суперечки: і батько і мама мають рівні права на виховання і утримання дитини. І при рівних умовах те, що на практиці дитина залишається з мамою в основному тому, що тато не має реального бажання обстоювати свої інтереси. Тому що татові реально не потрібне, щоб місцепрживання дитини було визначено з ним. Тому татові. якому це потрібно реально, а не не для того, щоб полякати дружину ( а таких батьків реально одиниці)- цілком реально відстояти свої інтереси.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Сніжна, напевно, у нас з вами різна судова і адвокатська практика. Дискутувати більше не маю наміру і ,якщо чесно, часу. Думаю , всі самі собі зроблять висновки.
Скорпіонша, у вас все буде добре. Головне -чим швидше знайти окреме житло , бо жити з такими людьми і втаких умовах, як ви описували, це просто садо-мазохізм. І обовязково подавати на аліменти ( можна і без розлучення), бо вірити такій людині на слово по меншій мірі наївно. Удачі вам. У вас все буде добре.

---------- Додано в 22:27 ---------- Попередній допис був написаний в 22:21 ----------

думаю, актуальніше буде якраз і написати пост з привязкою до ситуації Тані. Думаю, коли дівчата сюди пишуть свої ситуації, то їх цікавлять якраз пости, що надають інформацію щодо їхньої конкретної проблеми.

 

Відповідь: Судові справи при розлученні, права чи безправність жінки

Ой дівчата.... Як це не сумно прийшла я в цю темку з темки як полагодити стосунки..... Донечці скоро 4 міс а в нас якийсь жах... Напевне будем розлучатись, але як все правильно оформити з ким поговорити? Він людина яка досить добре знає закон і судився вже з колишньою.... І маючи квартиру придбану в шлюбі вона нічого не отримала... А тепер в нього ідея ікс забрати дитину, хоч і ніяких приводів нема я все ж боюсь і накручую себе

---------- Додано в 16:22 ---------- Попередній допис був написаний в 16:19 ----------

Ще додам хоч і заробляє він в місяць десятки тисяч це все не офіційно і живемо ми на орендованій квартирі

 

Відповідь: Судові справи при розлученні, права чи безправність жінки

у вас дитині 3 місяці- шансів у тата ніяких . Зрештою поки дитинці рік не виповниться- вас не розлучать. Тому до виповнення рочку дитині у прийнятті позовної заяви буде відмовлено.А стосовно аліментів- на них можна подавати і перебуваючи у шлюбі. Оформлювати можна 2 шляхами- або через нотаріальний договір про утримання дитини ( цей договір потім в суді долучається і враховується при винесенні рішення ) або через суд уже в спірному порядку визначається розмір і порядок сплати аліментів.

 

Відповідь: Судові справи при розлученні, права чи безправність жінки

А якщо він викине мене, як і погрожує що в такій ситуаціі робити? Як забрати дитину? Як зробити щоб я змогла виіхати з дитиною за кордон без його згоди?

 

Відповідь: Судові справи при розлученні, права чи безправність жінки

думаю, в такому віці згода батька обов`язкова, хіба в нього є які проблеми з законом абощо..

---------- Додано в 16:39 ---------- Попередній допис був написаний в 16:38 ----------

http://lurc.com.ua/uk/consultation/50-dozvil

 

Відповідь: Судові справи при розлученні, права чи безправність жінки

ой дівчата як паршиво на душі в моїх то 20 років та ще й з дитинкою і проживши лише пів року в шлюбі....