Відповідь: "Ручна" дитина Носити! За все життя це триватиме максимум роки 4. Важко на руках - носити в слінгу.... обидвох Дуже хороша порада, особливо для мами двійнят. Для прикладу, моі малята зараз по вісім з половиною кіло. Направду, як це фізично осилити? І до слова, діти ростуть. Як далі бути? Вони справді звикають. Як ім потім пояснити що мама втомилась? Думаю діти не будуть менш прив'язані до матусі, яка бавилась з ними в лежачому- сидячому положенні, а не на руках. ІМХО
Відповідь: "Ручна" дитина Підтримую! Дійсно важко! Хоча мої поки що легші, але коли вередують то носити обох по черзі дуже важко. В кінці дня я рук не чую. Моя мала, коли її нічого не турбує навіть і не хоче тепер бути на руках, починає крутитися, хникати, поки не положеш, не думаю, що через це у нас з нею від цього менш тісний зв"язок .
Відповідь: "Ручна" дитина В мене малеча також дуже ручна...ще й ті кольки постійно її мучили, з рук практично не злазила і то треба сидіти на руках і ще й крутитися на всі сторони.... так, що слінг для нас був "не в тему"...зараз їй рік і вона важить 12кг, коли вона капризна я не можу, не реагувати на її капризи, адже розумію, що то не просто так, а значить її щось турбує, адже якби не турбувало б, то сиділа би собі і бавилася, а коли моїй дитині погано я мушу їй допомогти - от такими принципами керуюся, коли беру її на руки....але останнім часом відчуваю по собі, що вже не в тому стані, щоб її таскати то ж стараюся її забавляти - ніби поки виходить )))
Відповідь: "Ручна" дитина Захотілося поділитися))) В моєму найближчому колі друзів є так: 1)дві сім'ї де дітей цілеспрямовано "не привчали до рук" ( тобто, брати на руки поменше, діти спалять по ліжечках, ГВ згорталося переважно до року). 2) одна сімейка, де 3-є дітей, 2-є з них близнята. Всіх трьох батьки носили "по виклику" (в сенсі, хто голосніше кричить). Сон спільний, ГВ більше року. 3) ну і ми, що цілеспрямовано носимо дитину, в тому числі і в слінгу. ГВ вже 2 роки, сон спільний, ясна річ (хоч пора вже відселяти))) Ну так ось: в двох перших сімей всякі приколи із висінням на батьках розпочалися з року, і досі драматично тривають. В одних "не злазять з рук", і, крім того, було, що лізли спати до ліжка батьків -- не знаю як зі спанням зараз. Ось до року в них все було більш менш тихо-мирно. В друзів, де близнята і трохи старший братик, бувало всяке-різне до року близнят. Батьки баааагато зусиль доклали і докладають, і все одно в них діти плакали, і на руки хочуть, і мама за всіма не встигала, і було що один з близнят вимагав ну особливої уваги мами, і всіх 3-х цицяти... Тяжко, коротше. Але зараз є так, що їх близнята собі бавляться, мама собі сидить і ні один по ній не товчеться (ну поки не захоче їсти, спати, чи хворий, чи злякався і т.д). Чи всіх мама достатньо носила і носить - ні. Їх троє, а в мами 2 руки. А проте ніхто на мамі зараз не висить, як висять діти на двох вище згаданих мамах. Думаю, це тільки через те, що в цій сім'ї ні мама ні тато не мали установки "не привчати до рук", зате намагалися зробити для дітей все можливе що інтуїтивно вважали правильним. Ну в нас ситуація простіша: дитина одна. Зараз буде 2 рочки. Візок, який у нас все-таки був, позичили знайомим кілька місяців тому, бо не було не те що потреби, а й перспективи його застосовувати. Доця гуляє ніжками (тепер трохи санками), проситься на руки коли добре втомиться: ношу її метрів 200-і за всю прогулянку. Цього достатньо, щоб вона вже сама рвалася злізти, або, як мінімум, не обурювалася, що її спускаю на землю. Я би може і довше несла, але зараз 4-й місяць вагітнію, і духу бракує більше 200 метрів нести 2-х річну дитину. Я звичайно, не фанат, і у никаю носити без потреби. А з іншого боку не носити також уникаю - чого б то мало зашкодити, якщо я щодня її ношу, і це моє звичайне навантаження?
Відповідь: "Ручна" дитина здається зі слінгами і носінням на руках усі трішки подуріли. бути мамою це щастя але не героїзм. і крім дитини є чоловік. який хоче бачити щасливу, замучені дитиною маму. моя дитина носилася в слінгу до 3 місяців, далі тільки возик, спала тільки окремо і на руки в крайньому випадку. сідали з чоловіком їсти брали манеж розставляли біля себе, клали його і він там тусувався іноді плакав, ну мав він якось свої показати емоції. тепер йому 2,6 роки і я вагітна, коли проситься на руки пояснюю що мама не може і нічого все розуміє. тому носити на роках треба без фанатизму а так дитина цілком може гуляти в візку.
Відповідь: "Ручна" дитина А я от не можу бачити-чути як моя дитина плаче. І ніякий то не героїзм носити на руках свою дитинку. Крім того, як Ви написали, є ще чоловік, який може допогти жінці бути не такій замученій.
Відповідь: "Ручна" дитина Ви, напевно, фанатка Комаровського Я свою дитину ношу, і тато носить, і бабця носить, і добре шо є кому носити, і взагалі в мене навіть таке питання не стоїть, носити, не носити, хоче - берем, не хоче - не берем.
Відповідь: "Ручна" дитина і я так кажу я не знаю на скільки то треба бути терпеливою, щоб не взяти о це правильно, якщо чоловік хоче, щоб жінка була не така виснажена, то поможе як зможе, мій, наприклад, знає все по догляду за дитиною і я навіть можу ходити на свої улюблені танці вже зараз так що"ручна дитина" не перегкода моя тітка розказувала, що її не носили, і не колихали ,і на плач не звертали, то вона тепер так хоче, щоб чоловік обнімав, і любить колихатись на кріслі-гойдалці і все зводить до того, що її обділили в дитинстві - не знаю на скільки це пов"язано, але вона прив"язує до того тай взагалі для чого народжувати тоді дітей, якщо не хочеться на них реагувати?
Відповідь: "Ручна" дитина +мільйон) мій теж так робить, і я не виглядаю виснаженою, хоч мала руці любить. в мене щось подібне Ну так вже люблю згорнутися калачиком в чоловіка на колінках, і на гойдалці не пропущу можливості погойдатися. Бо все не можна було колись "дитину до рук привчати". Маю знайому мамочку 2-х місячної дитини. Кожного разу, як чую її жалування про вічні плачі малої, стримуюся, щоб не сказати чогось гострого. Останнього разу сказала, що чоловік забороняє їй підходити вночі до ліжечка малої, щоб та рук не навчилася. От та дитина і плаче цілими ночами. Слів цензурних бракує, най би того чоловіка закрила в ванній десь і ігнорувала.
Відповідь: "Ручна" дитина аналогічно, хоч наше сонечко тепер проситься на ручки коли йому цікаво: що там робить мама?, як включити світло, чи помити ручки, зубки, ну таке всьому подібне)
Відповідь: "Ручна" дитина Хотілось би дізнатись як би ви "показували свої емоції", як би чоловік ваш тільки в крайнему випадку вам увагу приділяв Як можна ігнорувати дитину, яка ще не вміє висловлювати свої бажання і потреби?! А може тільки посміхнутись коли засинає на руцях з цицею, чи міцно заснувши притулившись до мами, або закинувши ножки/ ручки на маму Я думаю, що такі люди явно не готові бути батьками і віддати все своїм діточкам!
Відповідь: "Ручна" дитина Ми живемо за таким же принципом. Хоча я інколи дуууже за день втомлююся, бо носити їх дедалі важче, але як не взяти, коли плаче? Коли сама - ношу по черзі. Але мої діти в основному хочуть на руки, коли їх шось турбує, рідко просто так. Я одна, їх двоє. Стараюся з ними обома бавитися на ліжку. Хіба баця коли приходить то балує їх і бере просто так, бо їй хочеться їх поносити. Правда, в нас вже той вік, що починається ревність, коли ношу одне, то друге починає хімкати. Тому теж: хочуть беру і ношу, не проситься - не беру без потреби.
Відповідь: "Ручна" дитина Нашому 15 місяців, але важить він багатенько. Пухкенький такий малючок, нівроку. Я вагітна, але ношу його постійно. І в церкві на руках тримаю. Мотатися не виходить, бо він цілий час хоче ходити, а до мене приходить попритулятися. Ну, то сск рятує або поньє. Возик також є. То чоловік любить тим користуватися. Але вже нераз було, що дитина у візку плаче, я прошу взяти на руки, або мені дати, а він питає: а нащо я візок брав? Думаю: дійсно, нащо, якщо я казала, що не треба, краще поньє. :xaxa: Он 8-мирічного на руки не візьму, але там і вага вже така, що гов. На колінах посидить, стоячи притулиться. До татка ще на руки часом проситься.
Відповідь: "Ручна" дитина Я зараз часто сама за собою спостерігаю, що беру малого на ручки без його прозьби. От нахлине на мене щось і я кажу "ходи до мами на ручки". Поношу, поцьомаю, пообнімаю і далі відпускаю ганяти, бо ми не сидимо, не стоїмо, а тільки ганяємо.)) Але насправді не можу гостро критикувати мамів, які носять дітей на руках мало. Критикувати можна за те, що мама дитинку не доглядає так як слід, в плані їжі, чи чистоти. Але якщо мама не достатньо носить на руках, чи везе в візочку замість того щоб нести в слінгу, ну, не відкривається мені рот сказати що вона не правильна, погана, чи егоїстка. Це її вибір і нічого поганого в цьому нема. Хоча я зі своїм і їсти вміла зварити тримаючи його на руках, але це тому що дитина принципово сама не хотіла бути.
Відповідь: "Ручна" дитина Дитині потрібна ласка й тепло не менше, ніж потрібна їжа й чистота, повірте. Залишити дитину "нехай кричить" - це жорстоко.
Відповідь: "Ручна" дитина А якщо дитина плаче, хоче маму? Я звичайно не повчаю і не пхаюсь, але в вісім місяців починати привчати до самостійності, і залишати попри сльози і крики грудну дитину на свекрів на ніч, бо "в інших жеж з народження батьки доглядають, поки ті на лижі їздють", бо "дитина має знати, що мама має інші справи і її може не бути"...таке почула на днях і приміряю то на себе і свою дитину - не вмію я так, і не хочу вміти. Ромчику поза два, і хоча він маленький і худенький, я теж в з отої вагової категорії, що в армію не беруть, тож коли несу його в комбінезонах і інших обмундірованіях добряче стомлююсь. Але не можу йому відмовити, коли дитина каже "Мама візьми будяска на уки, я змучився!"
Відповідь: "Ручна" дитина Ну, я не писала що схвалюю те що дитина плаче і хоче маму, а мама не бере на руки і цього взагалі на увазі не мала. Відчуває моє серце полетять зараз в мене тапки.
Відповідь: "Ручна" дитина Та я ж не в перекір Вам писала, я до слова, якраз мала розмову з коліжанкою, і осад лишився, а ваш допис нагадав.
