Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

я, в принципі, не проти щоб мій малий вітався і сама стараюся. Виховання дозволяє)))
От мій малий зараз від мене всього вчиться і може тепер вітатися до всіх підряд, бо коли вітається до сусідів (а встигає це зробити швидше за мене і ще й з інтонацією), то бачить як їм це приємно і йому теж приємно. То чого б не привітатись?
П.С. Коли заходжу в магазин, то також переважно вітаюся і син також.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

А мій як коли. Може два- три рази сказати до однієї і тієї ж самої людини "доблий день", а може пройти "на німо". То в нього від настрою залежить.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Я особисто вважаю, що це прості правила етикету, які використовуються перш за все в власній сім'ї, а діти вчаться цього наслідуючи дорослих. А вчити таких речей через силу чи з притиском, навпаки може призвести до спротиву.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Я вітаюсь зі всіма, а он мої діти ані сусідські ніколи не вітаються з дорослими. Сусідка зі мною вітається. До дітей не говорять.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Погоджуюсь! У нас сусіди завжди вітаються і мій малий це бачить і теж вітається.... та є двійко дітей (вже підлітків), які НІКОЛИ не вітаються, на відміну від їх мами... І тих дітей наче ніхто не помічає, бо воно наче носа задерло, йде поряд з мамою. Вона вітається, до неї вітаються, а діти в інший бік дивляться... мені то дивно, бо мама дуже приємна і врівноважена кубіта. Я би не хтіла, щоб до моєї дитини ставилися як до пустого місця, хоч у нас і не дуже дружні сусіди, але бувало часом - потрібна допомога.... а тих дітей, що не вітаються, я і не знаю як звати - не тому, що не цікаво чи наплювати, а тому що вони самі наче відгородилися (ну як не з сім"ї, де мама завжди по сусідськи щось спитає чи відповість на репліку "про погоду")
Може трохи сумбурно пояснила, але то дуже приємно, коли дитина вітається з тобою, бо ви сусіди.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Колись довго вчила свого малого не перебивати старших як вони розмовляють, ціла проблема з тим була, особливо з привертанням уваги, вікове одним словом. Так ось, ситуація: привіталася я з знайомою на вулиці і щось собі там лялякаю, підходить мій малий, усміхається і мовчить. Я тихенько до нього: ти чому не привітався? А він каже - ви ж розмовляєте, я не хотів вас перебивати. Ото й маєш. Довелося пояснити дитині, що коли підходиш і тебе помічають - треба привітатися обов'язково навіть якщо ці люди розмовляють.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Маруся-мама, тобто мами собі спілкуються, а дітей ніби нема (не помічають)?
Не знаю, може моя пед. спеціальність відбиток накладає, але завжди вітаюся і з дорослим, і з дитиною. І сина так вчу. Черговість, на мій погляд, не є такою вже важливою. Важливо, щоб привітання відбулося. Це ж ритуал:"Я тебе бачу, Ти – важливий".
Щодо сусідів. Можливо, нам так повезло, але я не можу назвати жодну людину з під'їзду, з якою б була б у таких неприязних стосунках, що не могла б привітатися. Є в нас жінка, що вигулює собак біля дому і не прибирає за ними (я вже писала), але, хоча коли я стикаюся із "доказом", нервуюся, все одно вітаюся з нею щодня – вона літня і самотня, тож, може, в цих собаках уся її радість життя. Компроміси – наше все.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

+100
Дітей звичайно треба вчити ввічливості та не пускати все на самовиховання.
проте з свого дитинства памятаю, коли мене дергали отим "дякую-добрий день" ,мене наче затикало і я немогла ні слова з себе видавити.І важко то мені давалось ще тому ,що у нас таке звичне "дякую" в повсякденні не використовувалось.От і було в дитячій голові таке собі непорозуміння-вроді і не треба то "дякую" -а чужим людям його мус казати.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

у нас такий сусід є що йому конче було потрібне наше добрийдень. а дядько досить противний. мій брат як був малий то якось не привітався, то той дядько моєму татові потім сказав що от твої діти зі мною не втіаються. тато на брата наїхав, бо ж йому було соромно за свою дитину. з того часу брат принципово з тим дядьком не втіається. от таке то виховання. а найцікавше що діти того дядька ні з ким з сусідів не вітаються.
у нас також є одна пані що я намагаюсь з нею не вітатись і не починати ніякої бесіди. коли Сашко був малий то вона мало не лізла в візок аби його роздивитись, тепер теж постійно до нього пхається, то обняти, то погладити, а мені то не подобається. тому краще я її не помічу, аніж буду нервуватись.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

В мене так мамина знайома підійшла до мами і сказала, що я безкультурна, бо коли вона йшла я не віталась, відверталась і бігла кудись. А було то мені років 7 і я гонила по подвір'ю і не звертала уваги хто там по вулиці ходить. Досі як бачу її з далеко голосно і в'їдливо кричу "Доооообрий дееень"

злопам'ятна я і паскудна

.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Ой.. з тими вітаннями.. Для мене то завжди було дивним - ображатись за те, що хтось зі мною не привітався. Та блін - хочу вітатись з тою людиною, то перша вітаюсь і так щоб мене почули. І не залежно чи то старша людина, чи сусідська дитина. А не чекаю поки до мене скажуть "добрий день", а як не скажуть то вже кінець світа.