Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

На мене тут у рагулях наїхали, що я яко вчитель маю сіяти розумне і вічне, а не наїжджати на бабусь, які зранку з торбами по базарах їздять.
На грунті цього виникло бажання поспілкуватися - наскільки доцільно в процесі виховання вкладати дітям в голову безапеляційні речі? "ВСІХ старших треба поважати", "ВСІ дівчатка повинні вміти готувати", "ЗАВЖДИ треба посміхатися людині навіть, якщо її не любиш"... Чи все-таки варто навчити дітей думати самим? Чи завжди повага належиться людині залежно від віку, а не якостей самої людини? Чи дівчинка мусить вчитися готувати, навіть якщо цього не переварює? Чи завжди корисно посміхатися неприємним людям і, зрештою, кому це корисно?

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

недоцільно. Доцільно вкладати в голову, що треба апріорі поважати всіх, а висновки робити по кожному окремому випадку. І на підставі власних спостережень.
Щодо інших питань теж недоцільно. Мені все життя казали і кажуть, що мені буде дуже важко жити в світі з такими переконаннями і мене в дитинстві завжди дуже зачіпало з якої це радості мені має бути важко. Так от ніколи мені не було важко в цьому аспекті.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

розумієте, поважати - не означає у всьому слухатись
просто зважати на їхні проблеми, пробувати зрозуміти їх недоліки, а не сприймати в штики, підтримувати при можливості в різних ситуаціях, бо старшим людям набагато важче постояти за себе
і я пропагую, щоб старших людей сприймали як дітей і до їх недоліків відносились, як до дитячих
тай кожний раз коли виникає якась ситуація конфліктна, поставити на місце тої старшої людини свою бабцю, дідуся, маму чи тата, і задуматись чи по відношенню до своїх рідних ви б вчинили так само (старші люди теж чиїсь батьки)

---------- Додано в 23:30 ---------- Попередній допис був написаний в 23:26 ----------

я раніше відносилась до протилежних дівчаток

а потім якось то готування саме до мене прийшло (коли отримала власну кухню)

---------- Додано в 23:34 ---------- Попередній допис був написаний в 23:30 ----------

1.як показує життя, така людина вас теж не любить
то в цьому випадку, посмішкою ви її обезброюєте
2.можливо у вас склалось хибне враження, а так посміхнетесь, та людина вам і диви, може щей симпатизуватимете їй

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Посміхатися впринципі корисно Пригадую,як перший раз попала в Італію. До мене ВСІ на вулиці посміхалися.Просто так,бо проходили повз,бо купувала щось в магазині,бо брала каву,всюди.Направду це піднімає настрій.І нема неприємних людей.Всі приємні

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

посміхатись корисно впершу чергу вам

тай по життю з посмішкою значно легше

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Ну, моя проблема, видно, в тому, що я і до дитячих недоліків ставлюся так само.
Єдине що за дітьми мають пильнувати їхні батьки, а старші люди самі за себе.
Ну от не можу я поважати людину, яка на всю маршрутку репетує "Та ти молоде, ти біди не знало, голоду, війни, і ти ще мені будеш цвенькати?". То це як - людина шкодує, що вона то зазнала, а я ні? І я таку людину мушу поважати? А як же тоді інші люди, старші, які це також пережили, але не колють нікому тим очі?

Щодо посмішок. Я якось останнім часом бачу, що деякі правила хорошого тону приносять людині, яка їх дотримується, багато дискомфорту, а от людині, щодо якої їх дотримано - навпаки. Нас виховували, що перш за все мають стояти інтереси іншої людини, а вже потім наші. І в результаті до золотої середини, до того мінімального здорового егоїзму ми приходимо впродовж життя, набиваючи гулі. Я не хочу, щоб з моїми учнями було так само. Не хочу, аби мусили після закінчення школи ще років з 10 виколупувати з себе установки, які заважатимуть їм жити. Тому вчу думати, розбирати по кавалочку кожну ситуацію, аналізувати, що я вчинив добре, а що ні, а може треба було вчинити інакше... І повірте - в мене чудові дітиська, не хами, не поросята ))))

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Треба ще знати,чому та старша людина таке сказала.Диму без вогню не буває,нє?

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Стосовно ставлення до людей похилого віку,то я почала значно спокійніше ставитись до їх "випадів" коли паралізувало мою бабусю, яка живе з нами і почались її безконтрольні істерики, плачі, дивні звинувачення. Подумалось, що краще я побережу нерви і постою в маршрутці чи промовчу десь-колись у спілкуванні з ними, бо хто зна, що чекає в старості на мене і чи не буду я обтяжливою для близьких і оточуючих. Однак, то тільки моя позиція, якщо клмусь зручніше поводитись інакше, то звісно його право.
Стосовно готування, особисто я готувати люблю, але маю купу знайомих дівчат, які готувати не люблять і не хочуть. І нічого, живуть і процвітають. Не вважаю, що то основне вміння жінки. Хочеться - прошу дуже, плита, переписи. Не хочеться - вихід знайти можна.
А щодо ставлення до людей, які мені не приємні, але мушу з якими спілкуватись, то тут не все так однозначно. З кола близьких людей страюсь "виключити" таких особин. На роботі доводиться часом побути в ролі "улибаємся і машем", бо від декого з неприємних мені людей багато чого залежить у моєму становищі.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Думаю, людина говорить це, бо намагається підкреслити, що нашому поколінню живеться надто добре в порівнянні з ними, але ми все одно цього не цінуємо та ще й намагаємось довести своє верховенство над ними принижуюючи фразами типу "куди ви всі зранку претесь? нам треба, а вам чого?"

---------- Додано в 23:38 ---------- Попередній допис був написаний в 23:31 ----------

А щодо виховання, то не обов*язково бути шеф-кухарем, щоб тебе всі вважали людиною вихованою. Ненавиджу готувати, хоча й змушена була навчитися.
Я ніколи не хамлю, хоч і не вмію вишивати хрестиком. Навпаки, намагаюся поставити себе на місце людини, зрозуміти, з чим пов*язана така поведінка, виправдати її.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

дуже точна відповідь,як на мене! Направду,нам,порівняно з нашими бабцями дууже добре живеться.Так,є свої проблеми,не сперечаюся,але ну згодіться,як нам добре,що нема у нас зараз війни,що ми не боїмося просинатися,не знаючи ,що з нами буде і чи виживемо ми сьогоддні.Я недавно в Польщі була в музеї і нас там заводили в бункер і робили міні-виставу-виключили світло і за допомогою звукових і світових ефектів зобразили війну.То було дуже страшно....2 хвилини...Серце завмирало..І я уявила,що колись люди жили з тим страхом кожен день....За це велика їм повага...

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

а я взагалі не бачу зв'язку між готуванням і вихованістю То вже якісь стереотипи. Не повертатись же до часів, коли треба було вміти вишивати і борщ добре варити, бо "тіко втоди замуж возьмут".

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

soooo wrong

і діти і дорослі, і старші - всі люди і особистості, і до них треба ставитись як до таких. А не воно старе-молоде що ж тут поробиш. Так поправку на вік робити треба, але не завжди мудрість приходить із старістю, інколи старість приходить одна. Не треба нікого (дітей-старих-чоловіків) вважати розумово недорозвиненим і на те списувати їх неадекватну поведінку.
Ніхто не має права мені казати таке в маршрутці

я не вірю, що людина кажучи таке робить щось інше, ніж ображає мене і бажає мені такого. Вона уявлення не має що я ціную, а шо ні, і як я живу.

---------- Додано в 23:54 ---------- Попередній допис був написаний в 23:48 ----------

і ніколи не доходили до висновку, що вона просто нестримана, і не бачить потреби стримуватись? Ну бо ж вона тааааке пройшла (найчастіше люди котрі пройшли війну і біду на інших не кидаються).

Я НЕ страюсь виправдовувати поведінку інших людей. Я можу пробачити і забути, але чого мушу виправдовувати і придумувати чого вони так поводяться? Я ТЕЖ нічого про них не знаю.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

А напишіть про всяк випадок де працююєте, бо ж не всі батьки мають можливість цілодобово пильнувати своїх дітей.

---------- Додано в 00:16 ---------- Попередній допис був написаний в 00:06 ----------

Нестриманість може бути спричинена проблемами вдома, хворобою чи смертю близьких, може її покинув чоловік, розлучився син і т.д. Краще намагатися нереагувати на такі прояви агресії, загасити конфлікт і нарешті, бути вище цього.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Якщо я розголошу свої особисті дані без своєї на це згоди - порушу п. 2.8. правил форуму і мене забанять.
А для початку давайте розберемося, дітей якої вікової групи можна прирівняти до людей похилого віку. Бо за зовсім малесенькими дітьми батьки таки мають цілодобово слідкувати, безвідносно місця моєї роботи

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Як на мене, доволі непросте питання. Поважати можна за якісь особливі достойні вчинки, за прекрасні особисті якості, за досягнення. А поважати лише за вік? Старша людина не обов'язково є мудрішою, добрішою, розсудливішою від деяких молодих. Сумно, але деяких старших взагалі немає за що поважати. То чому я не можу зробити зауваження 70-ти річній бабусі, яка щось робить неправильно? Лише через те, що вона втричі від мене старша? Невже це (маю на увазі її вік) - якесь її особисте досягнення, гідне особливої поваги?
Я намагаюсь з увагою та деякою поблажливістю ставитись виключно до всіх. Але, коли цього вимагають обставини, обов'язково зроблю зауваження - як малому, так і старому. Розумна людина, якого віку вона б не була, на слушне зауваження завжди зреагує адекватно.

А ось такого я взагалі не розумію. Тим бабцям зараз, в порівнянні з бабцями східної Африки, взагалі живеться просто казково. І що з того?

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

погоджуюсь, просто так на рівному місці не кричать

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Критерії "рівного місця" ж різні. Я так літом зауваження зробила дідку, який свого собацюру без намордника і повідка випустив на дитячий майданчик побігати і нужду справити, а сам сів біля пісочниці і закурив. Зауваження було через "перепрошую" і не підвищуючи голосу. Багато нового я про себе взнала. Дід виявляюється цей район будував, і дерева садив тут, а я соплячка йому от так зауваження роблю на рівному місці. Яке відношення його вік і колишня робота мають до теперешнього часу, і чому він вважає що це дає йому якісь преференції я не розумію.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

На жаль, кричать! Бо просто уже 10 років щось болить, кляті сусіди ліпше живуть і машини чогось по дорозі їдуть в той момент коли та бабуля собі чемчекує, а як в електрички чи маршрутки залітають, всіх розтовхуючи на своєму шляху і проклинають ту кляту молодь яка якимось чудом там уже опинилась. Оце називається дим? Як на мене - то життєва позиція. І не думаю що такі заслуговують поваги і шани

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Місцем у транспорті стареньким поступаюсь завжди, і роблю це з радістю І старенькі завжди дякують, усміхаються у відповідь. Не поступилась місцем лише двічі: один раз направду зле чулася, сил не було зовсім. І тут заходить бабуся (22 маршрут , біля Шувару) з торбами, енергійно хапає мене за барки і каже, що я молода і ще постою. Я їй чемно відповіла, що мені направду зле, якби мала силу то би встала, і коли падатиму, то прошу мене ловити. Так і сталося - носом кров, втрачаю свідомість. Як очуняла, то мусіла виповзти з маршрутки, бо ніхто не встав. Другий раз не встала, бо була на останньому місяці вагітності, а живіт почав підозріло хапати. Теж у 22 маршруті підняв мене дідусь з торбами (дай Боже, щоб я в його віці мала таку силу їх тягати), "патаму што ти маладая, а я вєтєран". Так во просто взяв мене за руку і шарпнув - я від здивування нічого йому не відповіла і встала. Добре, що мені потім поступилася місцем інша людина. Таких бабусь і дідусів мені шкода найбільше. Бо не мають у серці співчуття і любові.
Загалом, думаю, що дітей вчити поваги треба, і виховувати у них любов до ближнього треба, і сіяти розумне і вічне треба. Бо як дати їм самим "робити висновки", что такое хорошо и что такое плохо, кому треба місцем поступатись, а хто цього не заслуговує, - то той світ взагалі ризикує лишитися без розумного і без вічного.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Поки читала дописи, то зрозуміла, що кожен правий по своєму. Звичайно, стареньким важко у маршрутці. А діткам - легко? Вони ж маленькі, маршрутка хитається, вчепитися нема за що, а в тих, хто зі школи чи в школу - портфелі важкі. Мені їх шкода, їм ще рости, жити. Чому ті бабусі не шкодують маленьких? В них, що - внуків нема?
Я рідко користуюся транспортом, волію пішки. І взагалі, сісти в переповнену маршрутку - не для мене. Коли треба кудись їхати громадським транспортом, виходжу раніше і чекаю, поки зявиться маршрутка, де можна хоча б вільно стояти, а то й сидіти. Звичайно, це не для тих, хто кожен день добирається на роботу і з роботи маршрутками.
А про виховання не знаю, що й сказати. Моя думка - людину не виховати (а людина- весь діапазон: від народження до смерті). Людина виховується і вчиться сама, звичайно, набираючись свого досвіду в першу чергу від своїх найближчих людей. Я своїй доньці (12 р.) ніколи не казала і не кажу: подякуй, привітайся, уступи місце, усміхнися. Але вона ніколи інакше не зробила, хоча мислить дуже тверезо. В маршрутці її взагалі не заставиш сидіти, їй соромно, коли хтось старший неї стоїть. І тепер я вже переживаю за неї! Думаю з таким максималізмом їй буде нелегко в житті.