Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! тут напевне неможна судити однозначно. якщо підігнати всіх під одну планку, то нічого з цього не вийде. дійсно індивідуально, аналізуючи причини і багато інших факторів, які могли спричинити ту чи іншу реакцію. і завджи пам"ятаючи, що в хлопців часто психологія зовсім протилежна від дівчачої.
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! а мені здається, що перше кохання завжди щасливе, і байдуже чи прозустрічались ви тиждень чи одружились в результаті..як на мене саме те "перше" -прекрасне саме по собі, навіть незалежно від того, з ким воно у вас трапилось...все одно ж у пам"яті залишається саме такий солодкий і хвилюючий стан ейфорії, такі шалено яскраві враження і емоції від кожного дотику, подиху і руху, такі неповторні відчуття польоту і трепетання метеликів в животі і хоч я наприклад зі своїм першим коханням розійшлась не так як хотілось, і зараз ми зовсім не спілкуємось, хоча я в принципі була б не проти, я все одно зберігаю про ті часи лише приємні спогади, бо ,хоч не хоч, а треба визнати, що то було приємно
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! У мене перше кохання було в садочку . Мені було близько 5-ти, йому напевне близько 12-ти років. Нещодавно його зустріла - як я могла в ньому кохатися? А вам пораджу не слухати нікого, крім свого серця - воно все знає.
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! перше кохання кумедне буває.. можна навіть в старшого дядька закохатись, а потім дивуватись, як воно отак вийшло..
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! не знаю, видно, в кожного з нас різне уявлення не лише про кохання, але й про щастя Я себе віднесла до категорії "нещасного першого кохання", хоч не було в тих стосунках чогось жахливого чи неправильного, чи трагічного, навпаки - все було гарно і незабутньо! Але я не можу вважати своє перше кохання щасливим. Бо ми розійшлися, і це було так важко для мене (хоч я, "птіца гордая", виду не подала!), а потім було ще багато років близької дружби, і я далі мовчала, а тоді "чудова" звістка - "Я скоро одружуюсь, такий щасливий!" - добре, хоч на весілля не просив! а то не знаю, як би я то витримала Не змогла б порадіти за нього. Напевно, я егоїстка. І я вже мовчу, скільки часу і нервів пішло, щоб змусити себе перестати дивитись на ту людину закоханими очима, бо ж людина вже належить іншій, з якою обвінчана, а то для мене святе... І я довго не могла забути і відпустити від себе, просила в Бога допомогти, просила дати мені сил, щоб пережити день його народження і не написати смс, щоб не тягнуло мене без кінця пройтися його вулицею в надії "випадково" зустрітись...А вже як з"явились "однокласники-ру"- ото був екзамен для сили волі (Зарах) Не можу назвати то все щасливою історією. І навіть нема винних, щоб когось за то накопати Так що голосую "за" навпроти другої відповіді в опитуванні
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! Як скажете, Бірюза Слухаюсь і повинуюсь! Насправді то всьо "дєла давно минувших дней". Які були ще задовго до початку моєї лінієчки Видно, для чогось мені був потрібен цей досвід, раз так все склалося. Ні про що не жалію - то точно Але тільки тепер можу сказати, що в мене зараз ЩАСЛИВЕ КОХАННЯ. А те, що воно не перше... головне, щоб останнім було І для мене, і для коханого. А ще гарно в "Роксолані" Назарука перше кохання порівнюється з чашею пелюсток весняних квітів, а друге - з чашею доброго, вишуканого вина. Мені дуже подобається це порівняння
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! ой, лінієчку не помітила ) а навіть якби її не було, я б Вас запевнила що так обовязково буде !!! )) і це було б правдою )
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! Який жах! Не знаю я такого. Можливо це в якомусь іншому народі така думка існує. тут як кому пощастить....
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! Моє було нещасним до втрати пульса.Я так переживала,що ,навіть,зараз відчуваю, що це була найболючіша душевна біль до цього часу...Я його так кохала, а він мене використав..Я його с 5 років кохала і до 15 років кожного дня молилась,чтоб хоть коли-небудь він звернув увагу на мене..Нарешті це відбулося, я була настільки щаслива,що в мене в душі все співало, а потім він мене покинув і сказав,що просто не кохає.(
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! Головне не перетворювати перше кохання в трагедію. Як до цього віднесетесь, таким воно і буде. В мене перше велике кохання буо не взаємним, проте я дуже рада за те, що в свій час мені вдалося пережити такі прекрасні почуття.
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! В мене перше кохання було жахливим, ми мучили один одного на протязі майже 10 років. Я йшла від нього, знаходила інших, а потім знову поверталась, бо ніхто не міг мені його замінити. Ми були зовсім різні люди, з різними поглядами на життя і майбутнє, але був у нас якийсь, такий надзвичайно шалений потяг один до одного, що ми не могли довго бути в розлуці. Але настав все ж таки кінець нашому коханню, коли я зустріла свого вже теперішнього чоловіка. І я забула про все на світі... Тепер про перше кохання згадую досить таки часто, хоча ми й розійшлись близько 7 років тому, сниться він мені, але я б ніколи, ніколи, ні за яких обставин, що б не сталось в моєму житті не повернулась би до нього. А він досі про це мріє...але, як кажуть... пізно Івасю до школи ходити.
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! А я одружилась зі своїм першим коханням:wacko1:Була закохана по самі вуха. На жаль прожили ми зовсім не довго і розлучилися. Тому з власного досвіду можу сказати, що перший досвід в любові виявився для мене плачевним.
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! Мені здається що справжнє кохання я відчувала і досі відчуваю тількі до свого чоловіка. Раніше були захоплення, але таких сильних відчуттів не було.
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! Я вважаю, що моє перше кохання не було нещасним. То ж було Перше Кохання. Я вдячна долі за той досвід, який отримала переживаючи перші сильні почуття.
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! Перще кохання і для мене було нещасним. Ще б пак! В 9 років! Він возив мене цілий день на велосипеді в селі. Ми розмовляли і гарно проводили час зі своїми друзями. Ввечері він привіз мене додому і я освідчилася йому у коханні. Коли поїхав, я була найщасливішою дівчинкою. А назавтра він розповів про це усім хлопцям , які з мене потім сміялися.
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! Я закохалась десь років в 10.... Багато, хто скаже, що це ще не кохання, що в підлітковому віці в дитини виникає потреба бути потрібному ще комусь, крім своєї родини.... Щоб це не було, почуття це "мучило" мене 7 років. За весь цей час хлопець той, з яким виросли на одній вулиці, провів мене лише 1 раз додому, наробив купу компліментів, що я гарно цілуюсь... І все. Більше не звертав на мене уваги. Який був розпач, коли я одного разу в школі на першому уроці взнала по великому секрету від моєї найліпшої коліжанки, з якою просиділи за партою 9 років, що він провів її додому і запропонував зустрічатись!!!... Здавалось тоді, що все втратило сенс.... Вони зустрічались досить довго, а я тільки те і робила, що шукала в бузкових китицях пятипелюсткові квіточки і бажала одного: щоб прийшла та година, коли я стану гарною і розумною, і він приповзе до мене навколішках, але буде мені вже непотрібний Видно я немало переїла базнику, але приблизно так і сталось. Я зовсім випадково потрапила на його холостяцьку вечірку, після якої нам по-дорозі додому. Ото я вже наслухалась - і яка я стала, і де він дивився раніше і т.п....!!! А одружився він на некоханій, бо вона завагітніла. Дівчатка, найкращий спосіб забути нещасливе перше кохання - квітки базнику! Перевірено! Всім рекомендую:biggrin:
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! Моє перше кохання в 14.Йому 21. Провів мене додому і я вперше поцілувалась по-справжньому. А за два тижні сестра розповіла, що з ним зустрічається. Знала, що не маю шансів, тому і про все змовчала. Я була дуже нещаслива у ті моменти, коли вона розповідала про їхні прогулянки і як їм добре удвох. Але все закінчилося, як і всіх дуже юних - вони розійшлися, а я розлюбила. Тільки от зараз він живе на тій самій вулиці, що і я. Але це так, просто до слова.
Відповідь: Перше кохання завжди нещасне?! перше кохання? хм... чесно кажучи знайти десь ту межу, яка б різнила ті два юнацькі почуття кохання і захоплення - досить складно. в років 15-16 - захоплення. вже потім почалось щось більш схоже на відносини, на взаємність і т.д.... а ще в юності можна наробити багато дурниць (не сприймаєш все серйозно - а насправді розбиваєш серце хлопцеві)... було навіть таке, що згодом, після того, коли розійшлись - спохапнулась, та як тут вже писала одна форумляночка *пізно, Івасю, до школи...* якось не надаєш великої уваги - коли Тебе просять повернутися, а от коли Ти хочеш назад, а тут вже все ... ех, хто був в такій ситуації - той зрозуміє. Та все, що стається - стається на краще !) тому треба йти гордо, з високо піднятою головою!
