Відповідь: "Комплекс" працюючої мами а ти в принципі не хочеш бути "годувальником" чи тільки зараз, поки дітки малі?
Відповідь: "Комплекс" працюючої мами Я в принципі не хочу. Не люблю чоловічими справами займатися. Заміна ролей корисна хіба на короткий час. Я люблю працювати "для себе".
Відповідь: "Комплекс" працюючої мами ви про що? всім я комплексів не приписувала лиш висловила свою думку щодо певних страхів) Лілю, вибач, якщо питання надто особисте, - Робота, на котру повертаєшся з вересня, не "для себе"? якщо так, то чому? - бо не подобається, бо частково не подобається (повний робочий день, тощо), бо не подобається роль "годувальника"? от спробувала уявити себе "годувальником" і мені стало реально дууууже дискомфортно... й справді дуже "нежіноча" роль...
Відповідь: "Комплекс" працюючої мами На тій роботі я була, бо треба було бути "годувальником". Зараз знову йду з тих самих причин. Досвід я там отримала хороший і потрібний, але хочу рухатися далі, а техпідтримка і реклама - то явно не моє. Моє - це колупатися в книжках, словниках, словах. Наразі перекладаю та редагую задурно, волонтером, але маю надію, що по якомусь часі зможу знайти роботу в тій галузі. Маю щодо того плани, але праця заради заробітку до тих планів не входить.
Відповідь: "Комплекс" працюючої мами Дейзі це не оправдання для постійної роботи заради заробітку. Тут/там яке це має значення? робота повинна приносити крім грошей ще якесь задоволення, інакше виливається в різного роду проблеми. Я собі не можу уявити свого чоловіка за кермом трака, бо це не є його рід діяльності. Маю товаришку в Торонто. Її чоловік працює на траках вже 10 років. Вона моя ровесниця. Вчився у Львові на ветеринара, трохи вчився в Канаді, але він отримує море задоволення від роботи, в довгі рейси не ходить, кожен день в хаті, робить те, що йому до вподоби. У Лілі не така ситуація, Роман не тракер, якщо Вашому товаришу того хочеться, то це його справа а що таких багато, що можуть? "не всі"??? з Вашого вислову для мене зрозуміло, що більшість може... я помиляюсь? і ще. як у темі про дитячий садок, так і тут, починається підміна понять. Я розрізняю для себе речі "ходити на роботу" і "працювати" чи "непрацювати". Я працюю. Мій чоловік працює. Різниця між цими поняттями в тому, що є люди, котрі люблять працювати, а є такі, що для них нема кращого, як не працювати, а бути домогосподаркою. Між тим є категорія, котрої не розумію взагалі - це такі, які "ходять на роботу", бо так усталено чи то суспільством чи то свідомістю чи просто бо так. З останньої категорії розумію тільки такі випадки як Лілін, коли люди в пошуку, але на даний момент ще не все так, як хочеться, а дохід потрібний. Варіанти "канадських приколів" він паше на траках, бо треба ж 2 машини і виплачувати хату, дітей вчити і так далі - не розумію, можете кидати капцями, ну не розумію і все. Хоч вірю, що можливо тим людям і незле живеться, таке собі життя заради матеріальних цінностей.
Відповідь: "Комплекс" працюючої мами ну може в "так далі" і є а те що ти перерахувала - це нормально мати ці речі. Те що в нас по три покоління живуть в хрущобах, бо чоловіку не пасує робити "студентську" (не вірю в таке) роботу - оце ненормально. і так дуже добре коли є з чого вибрати, а як нема, то чоловік не має варіанту крутити носом, бо це його обов"язок сім"ю забезпечувати. Коротше плюсуюсь до Daisy руками й ногами. світ чисто перевернувся
Відповідь: "Комплекс" працюючої мами В нас так склалось що мій чоловік не має в руках ніякої професії. Я його брала не за те що він праффесор, а просто бо полюбила. Не знаю, ніколи не оцінювала можливості нареченого за наявності в нього великого гаманця з великим вмістом долларів. Я завжди дивилась на те що разом будемо добиватись і дороблятись. Неважно. Факт той, що є як є. У мене був вибір - або робити аборти, і надалі жити в центрі Манхатану в досить непоганій дво-кімнатній квартирі, в двох кроках від церкви і всього тама. Але тоді мої діти або дитина не мали б можливості ходити в добру школу, за неіснуванням таких в тому районі, і я всеодно б видавала купу грошей на репетиторів. Або була можливість зав’язати поясок і переїхати в інший штат, купити хату на виплату, і купити дві машини. Машина тут не розкіш а необхідність, без неї ти нікуди. І не тільки дві машини нераз треба, як тільки діти підростають то потрібно кожній дитині по-машині, бо їм якось треба добратись до школи чи університету. А це не місто, тут автобусів і тролейбусів нема. Тобто є якийсь рейсовий що їде по одній вулиці в якусь одну сторону, а як тобі треба інші бічні вулички то хіба шуруй пішки. А зимою пішки, в сніг? Трошки не надто весела картина. Одним словом я МУШУ працювати бо у мене є багато дітей. І мій чоловік працює там де найкраще може і забезпечує сім’ю. За садочок ми платимо величезні гроші і чекаємо коли малеча почне ходити в школу. Принаймі тут школа нормальна і не треба журитись що твоїй дитині щось прироблять, як це може легко статись в славнозвісному Нью Йорку. Одним словом, я обрала працювати і мати свою хату з подвір’ям бо так для моїх дітей краще. І я може і не дуже хочу працювати, особливо зараз коли у мене змінився розклад і я зовсім не маю на себе час, бо йду з дому пів дев’ятої ранку а приходжу пів восьмої вечора. І день пропав. Ні туди, ні сюди. А де час на себе, на домашню роботу, на кухню? Так, що я наразі надіюсь що це тимчасово і я знайду няню яка буде водити дітей зранку до школи, бо відмовлятись від того що чоловік тепер по-вечорах вдома не хочу. Так. Спокійно. Кажуть, як маєте кидати доллар, то можете його собі затримати. За доллар тепер навіть нічого і не купиш, то я розумію такі розмови. Але не всі таке розуміють.
Відповідь: "Комплекс" працюючої мами Лілю, а чому ви так відмітаєте цей варіант? Вам буде складно оціх кілька днів бути з дітьми без чоловіка? Чи його робота там не відмінятиме ще й вашої роботи? Питаю, бо мій чоловік з жовтня 2010 по червень 2011 працював взагалі в іншій області, відповідно жив там, і приїзжав додому лише на 1,5 дня у вихідні, і то бувало що не щотижня. Ну так склались обставии, роботи для нього в той час у львові також не було, а там була. Я не кажу що то була ідеальна ситуація, бо було досить складно ( і йому, і нам з малою), але якби він лишився тут у Львові, то на роботу прийшлось би йти і мені, то було б ще складніше з різних поглядів на ту ситуацію.
То правда. Тут особливо є потреба в двох машинах. Із їхніми відстанями та громадським транспортом без двох машин важко. Якщо машиною 15 хвилин їхати кудись, то автобусом - годину. А попробуй дітей порозвози по школах-гуртках і ще й на роботу встигни. Та й закупи треба зробити, а до магазину півгодини автобусом їхати. А як хочеш місцеві овочі-фрукти й порядне, не накачане гормонами м'ясо, то й ще довше. У нас тут один приятель (не священик) теж на вантажівках працював. Правда, тоді він не мав ні хати, ні машини, але мав троє дітей і 3-кімнатне помешкання. Жінка дуже жалілася, що важко без нього, діти від рук відбилися (3-є хлопців). Минулого року він нарешті отримав роботу, яку давно хотів: капеланом у школі. Контракт на навчальний рік виключно, влітку він безробітний. Зараз має хату, дві машини, п'ятеро дітей, але жінку не лишає, аби на вантажівках їздити. Живе на виплату з безробіття. Я теж вважаю, що мати ті всі речі нормально, але... Не ціною сімейного часу, здоров'я (психічного чи фізичного) свого чи дітей. І не тоді, коли не можеш собі це дозволити. Я такого теж не розумію. Особливо тоді, коли це робиться все коштом сім'ї. Воно нібито для сім'ї робиться, але вилазить боком. Власне знаю таких і ніколи того не зрозумію. Бо його зарплата буде невідомо чи половиною моєї, а це значить, що переїзд буде неможливий, утримати сім'ю на таку зарплату буде неможливо, доведеться ще й няньку шукати на ті дні. Єдиний плюс такої ситуації, що він "зачепиться" в системі, а далі вже буде легше знайти щось ліпше. Тільки щось мені то геть не подобається. Я вже йому пропонувала, що якщо таке щось знайдеться, то переїжджати всім разом, а я зроблю домашній садочок. І зароблю щось, і діти будуть при мені.
Відповідь: "Комплекс" працюючої мами у Вашій ситуації це абсолютно нормально, що я Марусю говорила про інші випадки, бо і машини різні бувають і матеріальні потреби в людей, а це вже інше ніж просто життєві потреби, згодься. Орман, не треба перевертати з ніг на голову. Бо ти собі можеш уявити, що твій чоловік сьогодні заради кращого життя звалив на немилу йому роботу, бо ти хочеш жити в Брюховичах на полі чудес? мало того, що немилу, то ще й таку, що відбивається жорстоко на здоров'ї? Ти що думаєш, що тракер це досить добре оплачувана робота в Канаді просто так? Моєї товаришки чоловік, якому 31 рік!, тракує вже 10 років. 10 років!!! Це був його вибір, а зараз до того вибору додались лікарі... спина має купу проблем, лікування + масажі виносить купу бабла, реально купу і тепер стоїть питання, що тої роботи треба лишатись, купити/знімати менше житло і він таки буде змушений довчитись, щоб працювати в галузі ветеринарії. Товаришка сама працювала до декрету, по контракту, сину 2 роки, планують, якщо буде Божа воля ще одну - дві дитини, то ж на роботу не спішиться, але і чоловіку каже, переб'ємся, буду працювати з дому, а не вали і паши, бо треба жити так і так. а не ЖИТИ заради них будь-якою ціною. не означає зробити чоловіка рабською силою. Забезпечувати можна ой як по-різному трактувати. Тебе Толік забезпечує, правда ж? але ти не живеш в найкращих умовах з переспективою завтра переїхати в дворівневу новобудову/особняк наприклад чи ні? тобто забезпечення сім'ї забезпеченню сім'ї різниця. А те, що у нас це вибір тих поколінь і нічого спільного він з цією темою не має. Хто хотів той вибір поміняв. Плакси і тюхтії є в кожному суспільстві. Вибір "хрущовщиків" означає небажання перебудовувати свою свідомість під сьогодення. Тому порівняння не цілком доречне.
Відповідь: "Комплекс" працюючої мами Це було наведено для прикладу і я не відправляю всіх на троки свому теж не дозволила крім троків теж є роботи. Є різниця коли живеш в Україні і живеш тут, велика різниця, хто не жив- той не зрозуміє. Чи ви вважаєте, що ті хто працює на троках, живуть в будинках за мілліони? Помиляєтесь. Ті що приїхали сюди працюють для того щоб жити в доброму районі, мати хату на яку треба брати кредит, бо за 300 тис. це не замок який можна купити за такі гроші під Львовомщоб діти ходили в добрі школи, щоб оплатити дітям навчання яке теж не коштує 1 тис$за навчальний рік, а коштує десятки тисяч, а то і зо дві сотні тисяч за все навчання, щоб діти брали на навчання як менше кредитів в банку. Щоб забезпечити собі старість і не чекати на допомогу від дітей....... Чоловік має забезпечувати родину і це не значить що від нього вимагають віллу на Багамах, принаймі він має зробити все можливе щоб жінка могла бути вдома з дітьми, хоч би до того часу коли їх можна буде віддати в садок.
Відповідь: "Комплекс" працюючої мами перечитала тему - трохи легше стало. дещо стало на місця в моїй голові. маю в рік виходити на роботу. скоріше за все будемо водити дитину до няні додому в міні-садочок недалеко від моєї роботи, щоб була можливість годувати на денний сон. але лишається кілька питань. 1. якщо я домовлюсь за 4-денний робочий тиждень, то куди краще той один день вихідного сунути? біля вихідних чи посеред тижня? 2. краще приходити дитину годувати вдень чи зціджуватися і не турбувати дитину своєю присутністю зайвий раз? 3. скільки часу на адаптаційний період відвести (від 1 год в день з нянею до 8 год)? місяця вистачить? чи забагато? (бо в мене той місяць має пройти до року, тобто з року вже 8, а то і більше годин на роботі на день) 4. ті хто брали дитину на роботу з собою, розкажіть, як то виглядало? де дитина бавилась? брали іграшки і коцик з собою? де спали? візок з собою тащити?
Відповідь: "Комплекс" працюючої мами Я працювала повний тиждень, але коли були довгі вікенди (вихідна п'ятниця чи понеділок), чи я працювала в п'ятницю з дому, то бачила по малому, що він заспокоювався. Тому я би радила понеділок або п'ятницю брати вихідними. А вашу дитину турбує ваша присутність? Як на мене, подивитеся по дитині. Мій малий дуже тішився тими зустрічам, що ми мали під час обідньої перерви. Коли їх не стало (няня не мала змоги привозити), я відчула, наскільки важливими були ті короткі зустрічі. А на вашій роботі таке допустимо? Якщо так, то краще в них питати. У мене наприклад було заборонено.
Відповідь: "Комплекс" працюючої мами ну типу няні кажуть, що дитину потім треба заспокоювати, як мама йде. але буду шукати няню, яка не проти, щоб я приходила. я бачила, що приходила одна десь з 3-річною дитиною, але дуже рідко. то я хочу на адаптаційний період брати її трохи з собою.
