Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Трохи інша ситуація. Просто це питання гостро обговорюється у жж спільноті, тому маю певну визначену позицію. Є майстер-класи, які пишуть майстри, щоб люди могли зліпити "як у них", максимум - це прохання на посилання на сам МК, при його копіюванні (тобто самого МК), або посилання на автора. А є копіювання робіт, де навіть тортики, дуже цікаво оформлені (а це вже уява і дизайнерська робота). Чесно кажучи не розумію, чому так гостро до мене (чи то я так сприйняла), але особисто я порушила лише права авторки малюнків, коли робила декупаж, і то муляє мене, а робіт не копіювала, маю чисту совість і дякую Богу за свою шалену фантазію. Авторку кулонів-очей я завжди вказую, Bliss13, відома у спільноті полімерщиків, вона сама відгукнулася і похвалила мої роботи, до яких я нічого не ліпила, і надихнулася взяти до рук полімерку завдяки цим кулонам Це єдиний яскравий приклад, де я хтіла зробити щось дуже схоже, і то не копіювала Кожна сфера має свої нюанси, і найгірший (найпоширеніший і яскравий) плагіат, як на мене, саме у сфері ліплення з полімерної глини
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля це тому, що саме тут самі чіткі рамки. Бо навіть в самого автора не вийде створити дві ідентичні речі, не кажучи вже про плагіатчиків. от в листівок рамки вже ширші, а у вишивці взагалі розмиті.
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Та чого? От недавно був шкандальу жж товаристві. Дівчині замовили копію роботи відомої авторки, вона зробила (а там ого-го роботи), щей повалилася.... Ну, що сказати, дерли її на частини, бідаку Досі не розумію, як вона додумалася таке зробитити.... певно навіть не подумала про плагіат
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Прочитала тему. На мою думку, дуже плутаються поняття плагіату та авторських прав. Плагіат – це не копіювання, про яке тут усі говорять, а як написала Еспоза, - оприлюднення чужого твору під своїм іменем. У випадку рукодільних творів – це користання чужого фото (листівки, вишивки, біжутерії, тощо) і видавання його за своє. Ні у випадку полімерної глини, ні у випадку листівки, про прямий плагіат не йдеться, - кожен автор зробив і зазнимкував свою роботу. А у випадку копіювання дизайну, шаблону, деталей, тощо, мова може йти тільки про етичні норми та порушення авторських прав. Порушення етичних норм - поняття надто розпливчасте, бо якщо автор виставляє свої роботи для вільного доступу в мережі, і не вказує, що має авторські права на дизайн в цілому чи окремі його деталі, то обурюватись копіюванням можна, але мені то виглядає незрозумілим та відверто трохи смішним! Обурюватись з підставами на це, можна і треба, якщо людина має офіційно зареєстроване авторське право на твір/деталь/шаблон/тощо, і заборонила відтворення та копіювання. Якщо ж ні, то звідки і кому відомо, що цей дизайн саме його соло-авторства? По-друге, згідно чинного законодавства допускається копіювання навіть офіційно зареєстрованих авторських творів (на які автор наклав заборону стосовно відтворення) для особистих цілей, - стаття 25 закону України „Про авторське право та суміжні права”, - Тому про порушення авторських прав в обох обговорюваних випадках також не йдеться (навіть якщо б роботи і були зроблені на продаж), - бо немає ні авторського права, ні заборони. Ну і патентування в цій темі взагалі можна не обговорювати, принаймі зараз про технологічні винаходи не йшлося))) в даному випадку не йдеться про плагіат, автор не використала фото ваших робіт, чи купила ваші роботи, зробила свої знимки і виставила їх за свої власні. і як не крути, я не розумію, яку шкоду і кому нанесла дівчина, котра, на думку Віки, скопіювала її роботу? (навмисне пишу „на думку Віки”, ну бо це ж недоведений факт – як не доведено що це „копія”, так і не доведено, що це "копія саме її роботи")
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Ну, якраз фото моїх робіт є вконтакті у "ліпщиць", які створюють альбоми з назвою "Зроблю таке на ваше замовлення", вони навіть підписів переважно не стирають, щей дурять людей, бо роблять повне г**** і беруть за це гроші. Я дуже би хотіла реєструвати деякі свої роботи, наприклад дизайн візитниць), але як то зробити у нашій країні і скільки то коштуватиме? Якщо не помиляюся, то після реєстрації, щей винна лишуся, жодні вироби того не окуплять Інша справа - кодекс честі. Якраз у жж спільноті полімерщиків, він дуже чіткий, за що я і люблю жж, та ненавиджу вконтакті, де була просто вимушена "правилами гри" зареєструватися і створити групу. Фіяна, в Україні ця тема - лише слова на форумі.... нажаль
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля давай ще уточнемо і моя трохи не дуже "тактовна" думка: якщо не має в тебе таланту до чогось, то не берись до того і не копіюй, а знайди те, що тобі до душі - і що ти вмієш робити краще за інших, чи робити те, що тобі "подобається" і приносить задоволення від самого процесу, роботи ... а то деякі "піддаються" моді - всі роблять і я хочу .. мені то незрозуміло
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля ну чому ж, наскільки я знаю, держмито за реєстрацію авторського права справляють не високе, процедура достатньо прозора, правда не усі твори реєструють, мотивуючи тим, що є вже схожі екземпляри серед попередньо зареєстрованих творів. Маю трохи інформації, бо маю кількох добрих знайомих - художник, архітектор та хлопець, що займається народними ремеслами, котрі мають досвід з реєстрацією авторських прав, якщо хочете, уточню конкретні суми. тут проблема як і в інших сферах - люди не мають інформації, мають страх перед невідомим, а довідатись, розібратись і спробувати ніц, окрім часу, не коштує. Віко, але ж обурення і мова була не про ці випадки? я ж кажу, що відверто не розумію власне широко обговорюваного з полімерними квітами. Оксанко, твоє посилання-розшифровка стосується творів, котрі можна прямо скопіювати - друковані, відео, аудіо, тощо. Це не стосується творів ужиткового мистецтва та творів образотворчого мистецтва, їх не можливо скопіювати в повному розумінні цього слова (як то відтворення в ефірі, друкований копі-паст, ксерокс і т.д.), тут можна скопіювати тільки дизайн/шаблон/тощо, і такий твір потребує відтворення власними руками.
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Я відповіла на це А взагалі, особисто я відверто кажу, що не хочу, щоб хтось копіював мої візитниці, бо то реально моє авторство і шальоні специ у полімерклейфімо теж сказали, що таких не бачили, і ще декілька яскравих робіт є, які би я не хтіла бачити ні у якому іншому виконанні, бо знаю, це моя ідея і втілення. Якщо можна, то певно варто навіть не приватно, а у тему: Думаю, не лише мені це цікаво. Зараз пориюся за роботами, за плагіат на які я би "копала ногами", бо варіянтів купа, нема приводу красти..... Буквально вчора.... я впала.... сумочка - калейдоскоп з полімерної глини, авторка bisenkan ось тут (що називається на днях) у обговоренні чітка позиція про копіювання (з поміткою "модераторське") а ось запекле обговорювання, може, буде цікаво (правда це стосовно полімерки) Доречі, якось вже дивно чути таке зневажливе, про "квіточки з полімерки", бо полімерна глина дає надзвичайно великій вибір до створення речей. Додам, а то перечитала і якось агресивно мені моя відповідь виглядає. Маю думку і позицію - людина має лишатися ЛЮДИНОЮ і поступати таким чином, щоб совісті було спокійно. Нас вчили у першому класі - списувати зле, от це і має лишитися девізом усіх майстрів, думати своєю головою.
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля не хочу сперечатись, звичайно але що таке сам твір ? ну чому ж не можна? напр., я візьму і піду куплю листівку якогось автора, закуплюся матеріалами які були використані в роботі і зроблю таке ж саме - розмір, дизайн і потім най хто знайде 10 відмінностей
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Оксанко, але ж, можливо, якщо б ти сама не "піддалась" моді, і не почала робити листівки з ізониткою, є ризик, що ми б втратили реально багато, і можливо не побачили б усіх твоїх листівкових шедеврів так що "мода" - не так вже і зле))) Віко, а які в таких авторів мотиви? от чому? образливо? комплекси? жадібність? сильне почуття "власності"? а ніхто не припускає, що в розумінні копі-автора він не робить ніц поганого і його дії не будуть суперечити його моральним принципам? (якщо людина користає з відкритої публічної інформації, її важко назвати злодієм) майстер, який, наприклад, "скопіює" і зробить свій твір власними руками, ніяк не порушить чинного законодавства України. Так, він може порушити правила і т.зв. кодекс честі певної відкритої спільноти/форуму/тощо. ніхто не зможе списати, якщо ви самі йому це не дозволите (наприклад, я в школі була круглою відмінницею і нікому не давала списувати, але багато хто цього не розумів, і від того не був менш ЛЮДИНОЮ) - Не хоче автор копій - нехай реєструє авторське право і його захищає, або не робить свої роботи публічними та відкритими для списування. пояснюю ще раз, - нормативне поняття плагіату об'єднує тільки ті твори, які можна скопіювати в прямому розумінні цього слова. у випадку з листівками йшлося б про порушення авторських прав, якщо б шаблон листівки був зареєстрований.
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля так то так.. спробувала я робити завдяки розпочатій темі від Лілі - але ..якби я спробувала і бачила шо то не моє.. повір мені - не робила б більше... я ж не "копіювала" кольори, положення малюнку... одну схему в техніці ізонитки можна зробити в мульйоні варіантів і так само по різному оформити саму листівку подумалось мені - кожну листівку реєструвати я якось то погано уявляю ...
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Нарешті зрозуміла твою позицію, що поза законом - проблеми автора, і нікого не хвилює, якщо виставив фото у мережу - значить дозволив копіювання..... круто!
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля не треба перекручувати. моя особиста позиція - треба чітко слідувати чинному законодавству, і автор відповідальний за реєстрацію своїх авторських прав. у спільноті - відкритій чи закритій - треба чітко слідувати правилам та кодексу окремої спільноти. стосовно етичних норм поза спільнотами - то вони надто розмиті, бо інформація публічна і відкрита. Віко, на мою думку, ти занадто боляче і особисто це сприймаєш. Якщо з точки зору законодавства все ок, а розглядати проблему з етичного боку, - Невже ти думаєш, що якщо якась дівчинка навіть зробить копію власне твоєї роботи (хоча це важко довести), то вона якимось чином забере твій "хліб"? І навіть якщо тих дівчат буде кілька? І навіть якщо вони робитимуть ті речі на продаж, а ти не матимеш нормативних авторських прав на свій твір? Невже це применшить к-ть твоїх клієнтів? І навіть якщо хтось на свій смак "вдосконалить" чи покращить шаблон/дизайн, хіба це погано з точки зору прогресу та розвитку? цитата звідси
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля А я розумію Віку. Боляче і особисто (на рівні звичайних людських емоцій), коли дивитись з боку справжнього автора, що народив ідею/твір...
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля "Втикнусь" зі своїми пятьма копійками, але не буду висловлювати свої думки щодо "плагіат/неплагіат", бо межа справді дуже тонка. Скажу лише про свої особисті відчуття. Не смію називати свої костюми "творами", але коли я їх вигадую, то намагаюсь робити щось цікаве і своє (хоча часто теж "підглядаю" чужі роботи, але тоді не називаю то своєю ідеєю). Так от, коли на рукодільних форумах бачу костюми, схожі на мої, ставлюсь до того спокійно, тим більше, що автори майже завжди посилаються на "джерело". Але останнім часом у Львові наплодилось багатенько "бюджетних" підробок під мої костюми. От тут мене чомусь зачіпає. Коли такий костюм шиє мама своїй дитині - тішуся, бо дуже поважаю таких мам, але коли це роблять ті, хто має прокат, як бізнес - не розумію. Львів занадто мале і тісне село, щоби то не вилізло, щоби не зустрілись десь мені ті костюми, чи два дуже схожих на одному святі. Може то і важко - вигадати щось своє, але ще раз повторюсь, коли таке роблять десь далеко від Львова - Бог вам в поміч, але коли між нами відстань у 10 хвилин? Ну, просто не розумію.
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Дякую Фіяні за гарне розтлумачення термінів і понять! коли я останній раз була в Англії, то за збігом обставин могла потрапити на рукодільну виставку і там зустріла Майкла Пауела (того дядечка, що свої дизайни з різними будинками випускає). Звісно, як фанат вишивки - захотіла з ним сфотографуватися на фоні його стенду, де були представлені вишиті його роботи. Але він коли почув, що ми з України сказав: соррі. дівчата, але у вашій країні суцільне піратство моїх схем і тому заборонив фотографувати в принципі. Відчуття були не дуже приємні, хоча ми мило поспілкувалися і обмінялися контактами... але відчувала себе китайцем в Європі, та й не тільки, на виставках, особливо з новітніми тех. розробками, на стендах стоїть надпис, який забороняє робити фото китайцям!!! Та й було соромно не лише за нашу країну (чи колишній радянські), яка фактично з убожіння так поступає, коли дівчата діляться відсканованими схемами і роблять самостійні "набори", порушуючи авторські права, але й соромно за горе-підприємців, які умудряються копіювати ідентичні набори чи вже розмальовані канви з чужими дизайнами... Після тої розмови, я наравду, не можу заставити вишивати себе дизайн, набір якого я могла б купити, але не купую в цілях економії чи то фінансів чи часу... У скрапбукінгу я б певно скопіювала роботу на етапі "навчання" цього нового виду рукоділля. Бо у вишивці - це фактично копія, крім оформлення. А щось нове придумувати, коли ще нема досвіду нових технік, прийомів і тп. важко. Звісно, якщо бажаєш заробляти таким хобі - то вартувало б мати свої ідеї, а чужі копіювати якось не альо. Віко, якби я не перечитала тему, щоб вникнути в проблему "зроблю таке саме", то в житті б не сказала, що та горе-робота бодай чимось схожа на твою!!! ну навіть ідею не впізнала б!!!
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Та ну ... та ж ніхто не повторить оригіналу! Ми всі колись з чогось починали,діліться своїми знаннями,не жаднічайте. Наприклад знаю,що тобі подобаються волошки з бісеру,схем в неті наскільки я знаю ти не знайшла,а одна дівчинка зробила їх за своїм підбором,і що якщо ти зробиш ідентичні волошки,тобі не буде обідно за неї?
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля А я не переймаюсь через плагіат чи копіювання моїх робіт. Все що роблю придумую сама або черпаю натхнення в неті. Але для мене натхнення це може бути будь що- якесь цікаве фото, квітка, рослинка, тваринка і навіть просто колір чи фактура! І вже в мене побігла фантазія. Образ своїх робіт завжди додумую в ночі, як вже лягла спати (формую так званий хребет), а вже потім народжуються деталі ))). "Вистражданих" робіт впринципі немаю )))) бо всі свої роботи роблю з хорошим настроєм або навіть коли настрій не дуже, то в процесі завжди він піднімається, тому таке визначення то не для мене. А от роботи в який вкладено багато емоцій, сил і праці, то в мене кожна друга, але повторюсь, що абсолютно не переймаюсь питанням копіювання своїх робіт. Трохи неприємно буває коли "здирають" все абсолютно, але всерівно видно, що робота не моя (і це радує). Рахую, що кожен має почерк, який складно підробити особливо в творах ручної роботи, а ідея..... ну це також спірне питання..... ніхто не бачив всіх-всіх-всіх робіт які в світі робляться. Підтримую думку, що якщо виставив фото в неті то готуйся до того, що хтось і собі таке захоче (хтось купити, а хтось і зробити). Працюю за принципом -шукай завжди щось нове . Так і роблю. Свої роботи сама ж і не повторюю, бо як мені здається, що новий день, сезон, рік.... приносить нові віяння і зроблене "вчора" не актуальне "сьогодні". Зробила "щось" потішилась, переступила і вже думаю над свіжою ідеєю )))). А якщо якась "дівчика" чи пару "дівчаток" будуть копіювити кожну роботу то скоро самі собі здадуться примітивними )))). Я за кодкес честі і за політ фантазії. Дуже тішуся, якщо мої роботи хоч когось і на щось надихнули )))) для того і стараюсь )))). Дівчата, не переймайтесь тим плагіатом, всерівно хто тільки почав щось робити не зробить то так, як робите ви
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля просто не розуміти - це одне (особливо, коли не розумієш з боку своєї власної позиції та совісті, наприклад "я б так не поступила, не змогла") а звинувачувати і "копати ногами" - це інше, при тому що в даних ситуаціях звинувачення безпідставні і з позиції закону, і з позиції релігії (бо копі-автора в даному випадку не можна назвати злодієм, бо він намагався зробити подібно, користаючи з відкритої інформації і не маючи відомостей про те, що вона захищена нормативно, як от вишивальні схеми відомих дизайнерів, викрійки тільд, піратські скани журналів, тощо) а поняття особистих дуже широке і не дає змоги сформувати однозначну етику та мораль в межах суспільства (можна встановити однакові етичні норми в межах вузької спільноти/клубу), бо ж усі автори різні - хтось категорично не хоче, щоб його роботи копіювали; комусь до того взагалі байдуже; а хтось навіть тішиться, як от Ів Сен Лоран (його якось запитали як він відноситься до того, що інші європейські дизайнери копіюють його роботи? Він відповів - "Копіюють? Це прекрасно! Це означає, що я актуальний!") Тому тим авторам, котрі дотримуються першої позиції, для того, щоб звинувачувати та обурюватись, маючи на те підстави, треба реєструвати авторське право. Я вже дізналась у своїх знайомих, які це роблять для себе, - державне мито за реєстрацію авторського права на один об'єкт для фізичних осіб становить 70 грн., для юридичних осіб, - 190 грн., процедура досить прозора та нетривала, займатись цим можна самостійно, можна скористати послугами київських агенцій (правда небезкоштовно).
