Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Щодо вишивання, то ми порушуємо права тоді, коли не купуємо схеми, а беремо з нету. Якщо автор продає схему, то він сам не проти копіювання.
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля По великому рахунку так. Прикро визнавати себе порушником:no: А як же тоді наш розділ зі схемами? І наші хом'ячі запаси...
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля так, і коли ми вишивали серця-пінкіп, хтось купляв схему? ніхто....
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля ну ти ж навіть коли вишиваєш по підбору, то кажеш "дизайн такий-то"
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля ну і що, дизайн-то крадений, (раз схема не куплена)... а від того, що вказали автора дизайну, ще не означає, що автор дав дозвіл його використовувати безкоштовно.
Перебрала в голові свої роботи. Я також маю такі роботи. Деякі навіть не знаю, де би можна було купити схеми чи набори. Головне бути свідомим того, що робиш. Це основне. Правда, ми зберігаємо авторство й зазначаємо його. То вже плюс. До речі, колись давно такого поняття, як плагіят не існувало. Древньогрецькі автори цитували один одного й не вказували імені того, хто написав першим. Із вишивкою суть у тому, що фактично ми займаємося піратством. Ми ж недаремно пишемо на форумі імена виробників через ***. А деякі схеми забороняємо до виставлення, бо виробники чи автори схем уже зруйнували чи "потягали" деякі форуми за порушення прав. До речі, француженки люблять роздавати свої схеми. Самі їх роблять і виставляють у блогах. Є багато таких, хто просто роздає схеми. Зі схемами для ізонитки теж не так усе просто. Адже багато є задурно, але ще більше саме платних. Я тут купую і схеми для ізонитки, і шаблони для листівок купила. Але навряд чи я би могла таке робити, якби була в Україні.
Просто раніше не було мережі Вонтакті Я читаю тему спочатку, але тихо мовчала... скажу як автор, а не як майстер. Доки я не бачила плагіату на свої, вистраждані, роботи, я думала, що нічого страшного, як хтось і скопіює щось моє, це як визнання того, що я більш майстерна, чи щось у тому ракурсі..... А от коли я реально почала зустрічати свої роботи у інших.... тоді мені стало зовсім не смішно. Останнє надбання довело мене до істеричного сміху, дівчинка, що додалася до мене у друзі, переконувала мене, що нічого вона не копіювала, подумаєш, кожен може зліпити квіточки і вчіпити листочки на браслет.... у кінці діалогу я плакала від сміху, та це вже тривало на другу добу листування.... а спочатку я хтіла лише, щоб вона більше мої роботи не копіювала. От так Так, наприклад малюки Гап*чинсь*кої є усюди, де не ліньки, а це порушення авторських прав.... Я таки зробила браслетики з тими мацьопами і довго наважувалася написати і попросити дозволу використовувати зображення офіційно.... наразі не наважилася, але ходжу з цією думкою вже пів року, чи може більше
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Підсумок: якщо спроектувати статтю про скрапліфтинг на вишивання - виходить що у нас 99% робіт скопійовані, і ми є лІфтерами (слово то яке) А от деякі схеми дійсно не знати де купити, бо ж не всі вони продаються, навіть у наборах, а дещо вже давно знято з виробництва, тому є й деякі плюси в тому лІфтерстві - не даємо красі піти у забуття (ото вже виправдалась). Це речення тільки вишивки стосується
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Вікторія, а як же тоді бути з тортиками-канапками? це ж також не ваша ідея, їх і до вас робили, а ви давали посилання на автора, в якого отримали натхнення на їх створення? -------------- це починає зачіпати, коли скопіювали в нас, але ми теж не святі. Давайте кожен почне з себе...
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Як на мене, те, що зняте з виробництва, є вже поза зоною. Тобто виробник і так уже не чекає, що на цьому заробить. Власне щодо вишивки, мені здається, суть питання трохи інша. Виробники схем передбачають, що роботи будуть ідентичні, адже кольори ниток також подані. Більше того, виробники схем навпаки заохочують до того копіювання. Я зробила замок за шаблоном, який є у відкритому доступі в автора. Додала свої елементи, не повторювала того, що мала автор у своїй листівці. Я використала лише шаблон. Правда, звернула увагу на нього завдяки її готовій роботі. Дуже часто я роблю листівку за тим, як промовив до мене папір, чи якісь наліпки, чи якась тематика. От наприклад, як із листівкою для директора. Олівчика я знайшла за пошуком малюнків у гуглі. Не схем чи шаблонів, а звичайного схематичного малюнка. Тобто я не читала інші блоги, щоби таке зробити, я шукала ідей у власній голові. Я часто користуюся схемами, які є на блогах, у журналах. Використовую також ідеї з журналів. Особливо в перших листівках таке робила. Ну, бо я вчилася. Але копіювати все цілковито я не можу, бо тоді муза помре на місці від образи, що я про неї забула.
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля ця схемка від Аталія йде безкоштовно так само як і інші виробники пропонують свої деякі схемки безкоштовно
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Я вже почала й просуваюся повільними кроками. Як я вже писала, купила схеми для ізонитки, шаблони для листівок. Он нині планую зробити листівку-гаманець за придбаним шаблоном. А ще купила річну електронну передплату журналу CardMaker із доступом до їхніх номерів від 2007 року. У мене навіть шпалери на компутері оплачені. :xaxa: І поволеньки просуваюся до оплати музики, яку слухаю. Але то вже оффтоп.
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля ага, а як згадати наші в більшості крадені віндовси, РМ і решта програм, страшно стає ІМХО якщо автор розробив схему і ще й запропонуваів оформлення до неї, колір паспарту і тип рами, то зробив це якраз для того, щоб полегшити майстрині життя. А відшивання схеми і оформлення "один в один" взагалі не вважаю плагіатом, бо однаково і так не вийде - різні багетні майстерні, різна якість виконання, як рами, так і самої вишивки, а тим більше якщо це самостійний підбір ниток і тканини. Інша справа - взяти чиюсь роботу і видати за свою, тут треба морду бити сваритися. був один випадок: я тільки-тільки починала фотографувати, з молодятами домовилися за смішну ціну, фото без обробки, просто відзняти і віддати. Паралельно в мене з-за плеча фотографувала їхня родичка, дзеркалкою. Потім я ті фото для себе трохи змонтувала, простенько, десь сепія, десь ч/б. Показала їм, але вони не хотіли монтажу зовсім. Потім (аж тепер, в квітні десь) я знайшла випадково її портфоліо на пікасі, там були мої фото (ті монтовані, ще й в поганій якості, бо збережені з сайту ВКонтакті) з її номером телефону знизу а ще були фото їхнього "монтованого альбому", де було вставлено ті мої фотки, в тій жахливій якості, але як "головні" в колажах чесно, мені було спочатку якось неприємно, а потім смішно а ще думаю, що ні одна порядна рукодільниця не дозволить собі копіювати без змін чужу роботу, ну бо НЕ ВИЙДЕ так просто фізично не вийде, і це залежить від деталей, від дрібниць, які в комплексі змінюють вигляд всієї роботи.
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля Тут про це й говорилося власне. А те, що є не міняє факту, що вони крадені. І схеми теж. Коли є питання, що якщо куплю схему, то не куплю дітям кавалок м'яса чи собі, тоді зрозуміло, що людина знайде інший спосіб здобути схему. І це зрозуміло, хоча й то не оправдання. А що якщо схеми нема? Є робота, а схеми нема. Що тоді?
Відповідь: Кодекс честі і рукоділля То точно,ніхто не є святий Думаю Маруся з Лільою мали наувазі,що хтось зробив точну копію Ліліної листівки,і їх це розстроїло ..... Думаю не тільки тортики,передивитись osinka.ru і думаю все буде зрозуміло.Якби вони побачили Вікіні роботи,їм би теж стало обідно
Ні, не Ліліної. Тортики, канапки ітак в вас не будуть такі самі як в мене. Я вам добровільно даю перепис і кажу - готуйте на здоров’я. Але ваше оформлення торба всеодно не буде таке як у мене, бо у вас буде інший колір, інша глазур, ітд. ітп. І навіть майстерності може бути більше ніж у мене, тому ваші квіточки з моїми не зрівняються.
