Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

І я за своє шкільне життя багато напереписувалась. Спочатку через наполягання мами. А згодом так тим захопилась (акуратним переписуванням), що ночами недосипала

А як закінчила школу і пішла далі вчитись, то так було приємно як мої конспекти викладачі як взірці студентам інших груп демонстрували:shy:
хоча там вже не переписувала нічого

Зараз своїй доні накупила цілу стопку прописів, і виділяю їх їй за її бажанням. Ніяких вимог звичайно не ставлю, а доця собі виводить лінії потрохи

 

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

думаю що в 6 років не рано вчитись писати, але в 6 років рано вимагати від дитини вже якихось навичок... в мене подруга в 4,5 роки вже курс першого класу знала... зараз напевно наймолодшенька на курсі.. і одна з найуспішніших
нормально, коли в садочку дитину щось вчать, всебічно її розвивають... але з раннього віку напружувати дитину якимись оцінками.. робити шкалу учнів... одні відчувають себе кращими від інших, інші гіршими.. те і друге в такому віці нє катіт)

 

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

а які незвичайні школи у варіантах?

гарний почерк - це добре, але зрештою, як часто ви сьогодні пишете щось від руки, принаймні, коли почерк дійсно має значення?
моїй дитині майже 4,5 - і ми пробуємо писати всякі там палички-кружечки (ну, як там у спец. зошитах для дошкільнят є).
і букви вона всі писати вміє.
я не наполягаю, але тільки спостерігаю за почерком. і от що виходить - пише, виводить акуратно, коли старається і я дивлюся. а коли втрачає інтерес і набридає - відразу розмір букв збільшується в геометричній прогресії до кінця рядка і вони стають кривішими.
тобто - може, але не хоче.
значить, з мого боку потрібна більша увага

ще не забувайте, що бувають різні дрібні неврологічні розлади, при яких дитина просто не може мати гарно писати, чи писати букви у слові разом - так що звертати увагу таки треба на ці навики і на те, як вони проявляються

 

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

а моя не почала. вже 4й клас...
трохи боюся, що буде як піде на всі вчителі.

 

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

нема питань, цікавлюся для статистики, так би мовити.
самій багато доводиться писати від руки, і головне - читати різні (ой, різні!) почерки

колись один мій одногрупник у відповідь на чергові претензії решти щодо його страшенно незрозумілого почерку (важко було його конспекти переписувати - так, так, тоді ще писали конспекти від руки ) відказав, що у всіх геніальних людей нерозбірливий почерк.
і тому (увага!) він намагється виробити для себе почерк генія, так би мовити.
відтоді минув якийсь час - почерк у нього став взагалі неможливий (часом сам не розбере), досяг він на разі в житті немало (в плані геніальності), але, зрештою, не так і багато, як для генія.
от такі штучні заморочки перероблення почерку з гарного на поганий трапляються

 

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

хай вчителі бояться)))

а дитиско не руште, прош пані, най карлюкає як хоче

 

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

а от мене зрушили пам"ятаю хотіла писати рівно, ну не могла з нахилом, так мама мене заставляла з нахилом, перевчала. от тепер теж пишу як курка

 

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

О, як я починала писати :ninja: Мама зі мною навіть не займалась: нервів не вистачало А тато витерпів В результаті на мої зошити задивлялись всі вчителі в школі і всі студенти в універі ксерений матеріал читати легко було

Так що терпіння, терпіння і ще раз терпіння

 

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

писання літер знизу вверх сприяє підвищенню їх самооцінки - най вчителі си пишут як хочуть, а дітей не подавлюють

 

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

самооцінка дитини - вона коли виводить літеру знизу вверх - показує таким чином підйом внутрішній свій
я пишу так завжди - друкованими. вони одні від одних мало відрізняються
є літери які інакше не напишеш - як зверху вниз. але є такі шо можна

про систему не напишу - я її не уважаю.

про себе - дітьо учителів... перше
все мало бути переписане по 1000 разів - шоб чисто!!!
екзамен з математики писала довше за всіх - бо розв*язала перша, всім дала списати. а собі переписала як курка. тато стояв і рвав наді мною сторінки - а я переписувалапереписувалапереписувала(((((((((((((((
ше пам*ятаю як писала в першому класі закарлючки - тоже та ше картіна( і так, головне, памнятаю як вчора (думаю нєпріятно було мені тоді)

тож мамусі - нерви ваших дітей не вартують тих буквів

 

Як я вас розумію. В мене було пекло з тою каліграфією. Пригадую що на дворі вже глуха ніч, тато каже мамі - дай собі вже спокій, бабця пішла до себе в кімнату, сестра збоку сидить на то чудо дивиться а мене мама б*є, сварить, вириває сторінки з зошита, матюкає і заставляла переписувати завдання по три рази.

Почерк у мене правда був дуже гарний але охоту до навчання відбили капітально. Я всюди виїжджала лише на своїх здібностях бо сидіти на уроках для мене то була мука і було нецікаво.

Своїх дітей я зовсім не контролюю в тому як і що вони пишуть. Вони самі роблять завдання. Я навіть не дивлюсь в ту сторону. Я їм даю волю. Посаджу кожного в різні кімнати і скажу - пиши. Данило і Юліана вони кмітливіші то виконують завдання за кілька хвилин, а он Ганнуся вона більш повільна то їй треба трошки більше часу. Але роблять самі правильно. Я в кінці лишень кажу - прошу принести і показати і тоді обговорюємо чому вони зробили так а не інакше. Он для прикладу, сьогодні Данило мене зловив на помилці. Йому треба було вивести середнє і він не знаючи як воно виводиться написав цифру три. А тоді я йому пояснила як то робиться і помилилась в додаванні. А він пішов, взяв калькулятор і показав мені що я не правильно порахувала, і в результаті вийшов дріб. Але тому що дріб заокруглюється то вийшла правильна цифра. І мені було цікаво і малому.

Я взагалі вважаю що не треба собі забивати голови такими дурницями як каліґрафія. Моя тета розказувала що вона свого сина в першому класі муштрувала щоб він гарно писав, і одного разу коли він таки написав все рівно і гарно, то вчителька сказала, що це дорослі за нього зробили. З того часу моя тета плюнула на каліграфію.

А доречі, в Америці, прописом починають писати з 2-го класу. А так до того вони два роки пишуть друковані букви і ніхто не зважає чи вони рівні чи ні, аби лишень була можливість прочитати що написано.

Ну і що? А в нас не муштрують. Дитина творча, політ у нього в голові он і лізуть букви на небо. Тю. В мене Юліана пише різнобокими і різнорозмірними і ніч. Головне що пише!

 

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

А я як згадаю своє...
Я в першому класі писала великими кривуватими буквами. Тато кричав: пишеш ужасно!!! Баба кричала: як ти пишеш, йолопихо ти! Пишеш, як бик посцяв!!! Мама нічого не казала - була зайнята з новонародженим братом. А я заливалася сльозами... Вже так старалася, але вище голови не стрибнеш - почерк же тільки виробляється... Що цікаво, брата в початкових класах за те саме ніхто не сварив.
Кожного літа всі канікули вела щоденники - писала, писала, писала... Зате тепер почерк маю крупний і чіткий. Шеф хвалить. Вось!
А чоловік пише дрібним "шифром". Як курка лапкою. Як писав мені записочки в ПБ, довго розбирала його каракульки.

 

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

Я звернула увагу, що багато у кого з випускників політеху виробляється схожий почерк - дається взнаки довге та нудне підписування креслень. От і умене почерк нагадує почерк мого діда і тата - напівдрукований.

 

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

Як мама двох школярів можу сказати: "Карапузику, не кричіть на дитину, бо тим ви ніколи не досягнете доброго почерку, ані старанності, хіба відрази до навчання і страху перед мамою. А воно вам треба? Ніколи не сварила за почерк, лишень коли понамазували, понакреслювали, тоді заставляла переписувати, пояснюючи, що таку мазанину вчителька не зможе прочитати. Крім того зауважила, що почерк дитини змінюєтьсяться кілька разів - коли вони переходять із написання окремих елементів літер до цілих літер і слів, і коли починають писати речення під диктовку - тоді дітям важливо встигнути написати, що каже вчителька, а не виводити букви. Отаке то.
П.С. Син на початках писав дуже гарно, а зараз як курка лапою (7 клас), доня завжди мала проблеми із каліграфією і чистотою, але потрохи виправляється (просто дитині бракує терпіння - хоче щоби все вийшло добре з першого разу, а не завжди так буває).

 

Відповідь: Каліграфічно чи як курка лабою? або пригоди домашнього завдання

маю ідеальний почерк - моя мама виривала сторінки у зошиті, допоки я не спромоглася гарно виводити літери.( вона сама дуже каліграфічно пише). А от мого брата вже ніхто не пильнував- як хотів, так і писав. Так от, у чому сенс ідеального почерку? Хіба паспорти- свідоцтва виписувати...