Як відлучити від грудей?

Запис вебінару "Завершення грудного вигодовування"



Тут вже давалися посилання на статті але я вирішила ще раз їх подати і додати нові

Как долго кормить грудью?
Как долго кормить: ответы сомневающимся
Время отлучения ребенка от груди. Когда оно наступит? (часть 1)
Время отлучения от груди (часть 2)
Отлучение от груди. Готов ли малыш?
ТЕСТ: Готов ли Ваш малыш к отлучению от груди?
Отлучение
Отлучение от груди (По срочной необходимости, Ребенок младше года, Возраст ребенка от года до двух, Ребенок старше двух лет)
Отлучение от груди (Что это, когда, как, воздействие на мать, экстренное отлучение)
Отлучение от груди. Спроси меня, как.
Когда наступит инволюция?

Как научить малыша засыпать без груди?

і ще

Спойлер

Мастит. Причины и ведение

ДЕПАРТАМЕНТ ЗДОРОВЬЯ И РАЗВИТИЯ РЕБЕНКА И ПОДРОСТКА.
Всемирная Организация Здравоохранения.
Женева. 2000

Приложение 3. Подавление лактации
В прошлом подавление лактации часто было включено в ведение нагрубания груди и мастита. В настоящее время предпочтение отдается поддержанию лактации. В случае возникновения необходимости прекращения грудного вскармливания, действительным рекомендуемым методом является физиологический, а использование фармакологических методов подавления
лактации больше не рекомендуется.

Физиологические методы
Такие методы заключаются в поддержке груди с помощью удобного бюстгальтера или корсета и сцеживание достаточного объема молока для поддержания груди в комфортабельном и здоровом состоянии по мере того, как происходит естественный процесс инволюции. Женщина может испытывать боль, и ей следует давать болеутоляющие средства.

Фармакологические методы
Ранее использовались следующие медицинские препараты, однако, они больше не является рекомендуемым видом лечения.

�� Стилбоэстрол.
Побочные эффекты включают повторные приступы нагрубания груди и кровотечение после прекращения лечения, тромбоэмболию, а также аномалии развития плода, если женщина беременна.

�� Эстроген, один или в комбинации с тестостероном Этот вид лечения не является очень эффективным и связан с повышенным риском тромбоэмболии (85; 173). После прекращения приема данного препарата боль и нагрубание
груди могут возобновиться.

�� Бромокриптин.
Бромокриптин игибирует секрецию пролактина и может быть эффективным, если дается на ранней стадии лактации, пока уровень пролактина в крови высокий. Однако, этот препарат может быть менее эффективным через несколько недель, когда уровень пролактина будет низкий. Этот препарат был снят с применения по данному показанию в нескольких странах вследствие риска инфаркта миокарда, повышенного давления, судорог или припадков. Другие побочные эффекты включают тошноту, головокружение, пониженное давление и
сильная головная боль (57; 85).

�� Каберголин.
Каберголин по действию подобен бромокриптину и так же ингибирует секрецию
пролактина. Действие этого препарата более продолжительное. При использовании данного препарата могут быть такие же незначительные побочные эффекты, включая головную боль, головокружение, пониженное давление и носовые кровотечения,
однако, этот препарат считается менее опасным (57).

Модераторське:
Якщо посилання не працюють:
а) натисніть кнопку "Поскаржитись" під відповідним постом і там опишіть що саме не працює
б) Статтю можна почитати через гугл - в полі пошуку напишіть назву статті, натисніть на стрілочку біля лінку, і читайте збережену версію.

​

 

@Rona ну власне, що тапок якраз і нема ніби. З моєї сторони точно, я лиш сказала, що не вважаю такий досвіж гідним для того, щоб ділитись з іншими. Це також моя думка. А чомусь завжди все зводиться до "жовч" і "тапки"... А проблема відлчучення до речі є дуже поширена. Я вже вийшла з групи батьківство, бо не змогла цього читати. Але саме там мені відкрились очі, що жінки , сучасні, молрді , далі роблять помилки ті ж, що їх мами , бабці і так далі... При тому, що інформації зараз вже предостатньо, хорошої інформації. І вони далі тим діляться з іншими і значить передають досвід свій далі. Може комусь нема до того діла, а мені просто прикро, що так є, та й все.

 

Це для мене особисто звучить як закривання комусь рота. Я не можу зрозуміти чому хтось не має права говорити. Ну от такий досвід. То що тепер? Написати свій погляд у відповідь, і це прочитає той, кому треба. Якась читаюча жінка буде бачити, що ага, була отака ситуація і дівчата пишуть, що можна до такого не доводити, а знайти якийсь інший шлях, кращий, значить я не все знаю і треба шукати далі. Якось так.

 

@Rona ну так а про що ми пишемо тут?

 

@Vittoriya якби хтось тобі написав, що вважає твій досвід негідним, було б приємно? Ну от щось в тебе вийшло не так як хотіла, але вже як вийшло і ти про це пишеш, ділишся як було і тут хтось тобі пише - не пиши, не маєш права таке писати. Приємно?

 

@Rona а хтось тут писав, що вийшло не так, як хотілось? Я не зауважила. Написавши, що горда, що так леко відлучила- це почуття , що щось не так? Ну сорі.. Я не хочу переходити на особистості, я писпла в загальному про проблему, коли хваляться методами, які не є добрими.

 

власне є різниця між "ділюся довідом" і "похваліть мене", словесно чи "молчанієм в знак согласія"

 

@Gajka а у вашої доньки вже всі зуби є? я шось так боюсь відлучати саме на нічний сон,бо здається, що все одно будитись буде. Правда у нас щойно ікла почали лізти, хоч малому вже майже 2. Ех, певно ікла точно треба ше вицицькати)).
п.с. денні годування (ті шо проміжні) я теж забрала різко в один день, навіть не плануючи. і то варварським методом, за який би тут затлумили тапками)) але я просто ожила без тих годувань. Вони мене жахливо дратували і я зривалась на дитині постійно. А малий все дуже легко переніс і навіть без сліз. видно був готовий.

 

а во я написала пару сторінок тому, те саме, як різко забрала денні годування
і нічо

 

от інтересно, що людям більше розходиться. Чи те, що дитина нормально перенесла відлучення, не зважаючи на те, яким воно було, різким чи повільним. Чи те, щоб було чітко дотримано протоколу повільного відлучення. Бо я особливо різниці не бачу (якщо дитина не істерить і не плаче). Все одно то насильно, а малятко може би хтіло ще пару років годуватись. А бажаючих чекати на самовідлучення не так і багато

 

а чого ви вирішила, шо я не читала? невже ви думаєте, що я так чисто випадково до 2 років прогодувала без інфи про ГВ? та, я читаю. але не слідую сліпо всім рекомендаціям.

не бачу нічого страшного в тому, шо дитина в 2, 5 роки спить собі з татом, а мама в іншій кімнаті. файно, шо є такі татусі. а потреба там появилась, коли мама вернулась в ліжко. з татом спала нормально.

 

та то далеко не всі дорослі висловлюють свої потреби, тримають в собі))) а тут від дитини очікують що вона в 2,5 скаже щось типу - так, тато, вертай маму, я знаю, що вона в сусідній кімнаті, і груди мені в зуби, я вже просікла, які ви тут ділішкі за моєю спиною промишляєте, відлучити надумали, та? я так і здогадувалася, багато моїх ровесників вже відлучені, я знала що рано чи пізно це зі мною станеться, се ля ві...
так має бути? чи кричати і плакати як немовля?

 

ну якшо так кожен раз фантазувати, то відлучати взагалі не можна, бо хз, шо собі те нещасне дитятко думає, навіть як не плаче. але я без мієлофона, тому, напевно, не завжди вгадувати вдається. наразі годую, бо думаю, що йому це ще потрібно.

 

щоб не чекали похвали за те, що може для інших нести поганий приклад

 

Та ну, явно ж не у протоколі справа.
Он багато (дуже багато, січень-лютий 2016) сторінок тому була історія про те, як мама відлучала за допомогою казочки про мишок. Ніяких тапок не було, бо мама то все перетворила майже у спільну гру з дитиною. То я навіть трішки з тої історії використала, коли відлучала, тільки мишку в качечку трансформувала.
Я проти різких відлучень (виключно тому, що сама різко відлучила, і бачила той неспокій дитини), але і проти затюкування мами, яка в принципі дала своїй дитині немало, лише кінець був неоднозначним (але ми ж не знаємо, чому мама так зробила!).

Аня, до речі, теж із татом спить спокійніше, ніж зі мною (бо нема сенсу шуміти, в нього сон міцний, хоч у барабани бий), тому припускаю, що дитина форумлянки із татом могла прекрасненько собі всю ніч спати.

 

та то ви дофантазували, сказавши що біля тата нема потреби в циці,
може й нема, а може і є
смиренність дитини не завжди показник
час покаже, наприклад, є діти що нормально зреагували на різке відлучення, а потім ще довго смоктали палець
не кожна дитина буде істерично випрошувати груди чи кликати маму
рівень кортизолу, гормону стресу, ніхто ж не вимірює
і я це все говорю не про форумлянок, і не про цю ситуацію, а загалом
не знаю, звідки береться враження, що комусь розходиться на конкретній ситуації

 

Нагадала мені ця дискусія статтю, що недавно десь постили в ФБ, от шкода, не можу знайти. Про заборону на емоції. Про заборону на ті емоції, які суспільство вважає негідними, нетиповими для певних ситуацій:відчувати полегшення, якщо померла людина, яка довго і тяжко хворіла, радість, якщо від жінки пішов чоловік і т.д. І, знаєте, прочитавши її, я подумала, що мабуть у автора особисто з цим проблеми, тому що виглядало трохи із перебільшеною гостротою написано...але може це і справді так. Просто всі бояться ділитися такими почуттями, тому цього і не видно, а воно ж є.

Тобто вона не має права відчувати гордість за своє гв, бо зробила дещо неправильно?

А чи не всі наші рішення стосовно дітей особисті? Бо комусь щеплення моєї дитини - то не особисте, комусь садок в 1,5 р.- то не особисте, бо ж для дитини травма, і як то промовчати, а для іншої 4-річна дитина не в садку - це знущання над дитиною і діагноз мамі, відлучення від грудей, яке нанесло дитині травму, мамині відлучення з дому, які нанесли дитині травму, мамина поведінка, коли в дитини істерики, яка наносить дитині травму...а чи мають сторонні "свідомі" так у все втручатися? Ок, коли гв тривалістю 2,5 роки не складно визнати особистим рішенням мами, то як стосовно гв в 1,5 роки, рік, 6 міс, 3 міс, 0 міс? Це ж все особисте. Але, погодьтесь, чим ближче до 0, тим складніше з повагою ставитись до такого "особистого рішення" тим, в кого інші переконання.

тут проблема не в тому, що конкретно начиталась така мама, проблема в тому, що вона не шукає глибини - це категорія людей, яка просто робить "як всі", "як хтось сказав", і за ручку вести її все життя ви не будете, вбережете конкретну жінку від зеленки на грудях - напартачить в іншому місці.

Я переконана, що, по-перше, правильну і важливу інформацію треба подавати в позитивному руслі - як свій позитивний досвід, людям, які самі шукають, цікавляться, інтуїтивно відчувають її вагомість для себе, як просвітницьку роботу - і курси, література, інтернет-спільноти, вже багато зробили і далі несуть цю важливу місію. Але не як осуд, затравлення інакомислячих і видавання "ярличків". Це просто відштовхує.
Повністю згідна із цим формулюванням:

Цього в нашому суспільстві дійсно бракує, правильної інформації по гв, як на мене, куди більше)

 

Ну якщо так, тоді ми двоє дофантазували. бо тої дитини ні ви, ні я в очі не бачили і аналізи кортизолу не робили. Може він там якраз в нормі)

 

про ту дитину говорили тільки ви, я певно раз четвертий пишу, що не обговорюю форумлянок і їх ситуації, а тільки методи відлучення загалом

--- дописи об"єднано, 19 Березень 2017 ---

ніхто не забороняє почуттів
можна гордитися тисячу раз, але якщо ставиш себе в приклад, то треба бути готовим, що не все оточення цей приклад сприймає, і має право... ситуація жіночих форумів веде до того, що ти не має права щось комусь сказати, дала мама антибіотики при перших симптомах застуди, її вибір, її право, мовчки проковтни і йди далі

але виходить що всерівно людям доводиться мовчати, що на ДП, бо люди не можуть бути похвалені за те що хочуть
більше того, багато хто не розуміє в чому суть, і вважають, що взагалі ділитися досвідом напр., ШВ, не можна
та можна, розкажи від А до Я ,все випитай, ну просто не зможуть люди злукавити і сказати що ти молодець, тільки і всього

а на Малечі і подібних мовчать про інше - мама розкаже по дідівські методи, про те, як виховує ремньом, і всі такі кивають в такт, ага-ага, так-так, ну та в кожного своє.. хоча вважають інакше, і про себе, чи в приватних обговореннях - і критикують, і осуджують...

в результаті - з ДП можна почерпнути корисну інформацію, на Малечі просто прийти і розказати про себе

 

Ее, прошу не перекручувати. 2,5 роки це дуже багато і є чим гордитись, я про це писала. Ну чому завжди виходить як поламаний телефон??

--- дописи об"єднано, 19 Березень 2017 ---

Взагалі , ми говоримо про абсолютно різні речі, тому то певно без сенсу , не хочеться собі настрою псувати

 

дівчат, от чесно, із цим "ставиш себе в приклад", мені так виглядає, в нас на форумі постійно перебільшення. Те, що людина написала, як в неї, то не дорівнює "ставити себе в приклад". А хто з неї бере приклад - то це відповідальність того, хто бере. Так можна вічно звинувачувати всіх навкруги, що не те сказали, не те написали, тому я і напартачила. Вона ж не зібрала лекцію на тему "як відлучати від грудей", тоді так, певну відповідальність би на себе взяла, та й то, відповідальність інших за власні рішення прислухатись до когось, повторити чийсь досвід, все ж в рази більша.

знаєте, я абсолютно не розумію (насправді розумію, бо це закони поведінки соціальних груп, та все ж, не можу це прийняти - неприємно), чому середовище, де можна почерпнути корисну інформацію повинно бути тотожним "цькуванню інакомислячих". Уникнувши фраз "тут немає чим гордитися", і "досвід, що не заслуговує, щоб ним гордитися", можна було б іншим способом висловити своє ставлення до методу, а не до почуттів людини і її особистого досвіду. Ну, може не всі настільки чутливі до таких нюансів у спілкуванні, і дійсно не бачать в тому різниці, я допускаю це, що люди просто такі, як є, і не мали на меті образити почуття форумлянки.

я би тут просто спитала всіх, кого це питання зачіпає - як би ви хотіли, у який спосіб вам було б приємно (ок, це завжди не дуже приємно), хай нормально, отримати зауваження? Чи почути протилежну точку зору? Бо всі ми часом робимо помилки, чогось не знаємо. От так, як би було приємно мені, так і я намагаюсь говорити про такі речі іншим. Ярлички, приниження, осуд - це неприємно всім без виключення. Правда в тому, що і протилежну точку зору можна висловити з повагою до "інакодумця", при цьому це не означає "прогинатися", "зраджувати своїм принципам", і "змовчати,тоді як всі начитаються і побіжать робити так, як вона". В такій позиції немає слабкості, якої напевно багато хто боїться.
Ось і все, що хотілось сказати з приводу даної дискусії.
Сподіваюсь, що нікому аж надто настрою не зіпсувала