Донорство крові: міфи та реалії

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

я бачила людей, які здають кров за гроші: реальнісь така, що з пяти людей жодного візуальноздорового там не було (три 40-50 річні алкоголіки, одна наркоманка, і один блідо-земляний хлопчина в якого я і купила ту довідку)

коли я чекала ту довідку жодна людина не прийшла здати кров просто так
всі здавали для когось (вагітним дружинам, колегам і т.п.)

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Ну, тоді ніхто ту кров не здаватиме, бо сам Бог тільки певен на 100%, а людина десь так на 80%. Але ж ніхто не застрахований від біди, як доводиться терміново шукати кров, то аж тоді людина оцінює всю ситуацію сповна.

Не всі здорові і я взагалі не розумію, звідки ви взяли подібну інформацію? Але ми тут про донорство говоримо, щодо реципієнтів - зовсім інша тема, бо мова зайшла за донорство, і багато хто висловився, що це так жахливо і небезпечно. Тому власне намагаюся пояснити, що кілька разів за життя здати кров - взагалі НЕ небезпечно, а й потрібно, якщо буде відповідальність щодо

донора і тих медиків, котрі за це відповідають.
При цьому не йдеться про заклик УСІМ обов"язково здавати кров, а лише у випадку, якщо Є МОЖЛИВІСТЬ не шукати шляхів відмовитися її здавати, а навпаки. Не лише на форумі, а й в повсякденному спілкуванні помічаю, що всі вагітні, яким пропонують попросити родичів здати кров категорично відмовляються це зробити, мотивуючи абсолютними міфами, зокрема можна згадати ваші слова про те, що

Не уявляю, як донора можуть заразити ВІЛ чи гепатитом... Це ж не йдеться про вливання породіллі чи вагітній крові, а про здачу крові кимось із родичів. Не всі можуть це зробити, бо мало хто підпадає під категорію "безпечний для чужого здоров"я". Проте я спостерігаю в житті картину, коли грунтуючись на міфах, (навіть не боязні чи станові здоров"я або інших умовах) люди відхрещуються від тої доброї справи, яку можуть зробити без шкоди для себе. Помічаю, що люди навіть не задумуються про донорство, доки в їх двері не постукає біда. І не розумію, чому так є.

---------- Додано в 17:09 ---------- Попередній допис був написаний в 16:57 ----------

Хочеться наголосити: усі ж лікують зуби і не приходять зі своїми борами-зондами, мусять довіряти лікарю. Є 200% гарантія? Ні. Але ж не ходимо із гнилими зубами. Як доводиться лягати під скальпель, то не купуємо всі інструменти самі, і не відмовляємося від операції тільки через ризик заразитися. Робимо щотижня манікюр. Одиниці мають власний інструмент. І все це приклади засобів багаторазового використання, які контактують із кров"ю десятків людей і на що ми щодня закриваємо очі. А тут мова про одноразову систему, абсолютно стерильну, запаковану, яка викидається після 1 використання, і то є страх заразитися.

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

З життя. Реального.

Наведіть цитати де таке писали.

Якщо вона буде. Того пояснювати не треба, така річ як необхідність донорства ніким не заперечувалась. Говорилось про усвідомлення своїх дій і уважність до дій медперсоналу.

Це не міфи. Але щось вам доводити не маю жодного бажання. І не всі відмовляються. і не всі мотивують міфами. Достатньо того, що донорство річ добровільна.

В кожного є свої причини погодитись чи відмовитись. Не варто осуджувати і варто пам"ятати, що біда може постукати і з іншого боку дверей. От і все.

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Ви чули про реальні випадки, коли при заборі крові когось заразили?

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Так знаю такий випадок. Правда то вже було трохи давніше. Деталей не буде, звиняйте.

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Щоб не бути голослівною, наведу. На мої слова про те, що

я отримала відповідь

Оскільки йшлося про здачу, а не вливання крові, то яких висновків можна дійти? Що донорство - небезпечне? І це не те, що тут на форумі, це тотально, "в реалі" більшість поняття не має, що таке донорство і чи несе воно в собі направду якісь небезпеки, тим більше страшніші за ті, я кими вони стикаються щодня (стоматолог, операційна, манікюрний салон, косметолог)

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Мені наша з вами розмова нагадує розмову сліпого з глухим. Поясню ще раз. Написала, що я ЗА свідоме і добровільне донорство. Ви кажете, що я проти донорства, бо це жахливо і небезпечно. Якщо йдеш на певний ризик, навіть мінімальний, то варто про це знати. Страусина позиція не найзручніша.

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

думаю, в темі "для майбутніх мам" (звідки і почалась ця дискусія) найбільше обурення викликало те, що лікарі в жк нахабно обманюють, видаючи добровільне за обов'язкове, тобто морально тиснуть на вагітну (здати кров комусь з родичів), шантажуючи тим, що в іншому випадку не дадуть довідку, лікарняний і т.д. Здається, саме це викликає спротив, а не упереджене ставлення до донорства...

 

Відповідь: Донорство крові: міфи та реалії

Не зовсім зрозуміло з протипоказаннями для донорів http://http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=4781:
як щодо невеликих гнійничків, прищів, ранок, хронічного риніту (особливо в холодну пору), або... якщо періодично проявляється герпес (а мікроорганізми в крові то є весь час), або ж можуть "жити" віруси, що викликають застуду (просто "мій" організм достатньо сильний, щоб блокувати хворобу саме зараз)?