Відповідь: Осіння депресія... осінный депресії (у людини різко зменшується доза сонячного світла) можна спробувати зарадити короткими сеансами солярію... і активність, і опірність організму можна підвищити
Відповідь: Осіння депресія... Люблю осінь,коли сонечко легко пригріває і на землі багааааааааааато,жовтого листя оце я люблю а сьогодні погодка жах,нє щоб той дощик падав в будній день,а нє коли неділька всів дома хочеться вийти погуляти............
Відповідь: Осіння депресія... Мені в темну мокру осінню погоду завжди в"язання дуже допомагає. От зараз сижу, в"яжу дуже яскравий светрик з 5 кольорів секційних (спеціально такі нитки купила), і якось набагато легше. І дуже зайнятою почуваєшся
Відповідь: Осіння депресія... А ми думаєм радісно, скоро сніг, санки, Миколай, ялинка, новий рік, свята і ін.
Відповідь: Осіння депресія... Якби ж то скоро.. . Якщо б зараз був місяць листопад, тоді - так. І погода пасувала б, і настрій. А надворі жовтень, золота осінь.... починається. Та при таких перепадах температури, таких різких змінах погоди (ще й очікуємо приморозків) - її, певно, і не буде.
Відповідь: Осіння депресія... Ох, сьогодні нас, депресивних, просто має депресією накрити , така погода безподобна. Хоча мій чоловік сказав, що для подолання такої депресії варто просто трохи прогулятися по вулиці, а потім вернутися додому, пити чай під ковдрою і відчувати, як тобі класно!
Відповідь: Осіння депресія... То як інтерпретація анекдоту про оптимістів і песимістів і про наполовинуповний/напівпустий стакан води: після таких походеньок на вулиці лиш би не простудитьсь отоді точно з ліжка не вилізеш...
Відповідь: Осіння депресія... Теж саме. Тільки одна проблема - навесні я інтенсивно відрощую коси, а восени від депресії успішно їх зістригаю у нову зачіску))))))))))))) і так кожен рік))
Відповідь: Осіння депресія... На дворі весна, а в мене в душі така хандра і таке відчуття, що на вулиці не весна, а осінь. Не знаю, що з собою робити.
Відповідь: Осіння депресія... Прогуляйтеся, купіть собі квіти - настрій відразу підніметься. Або з подругами поговоріть про життя-буття. Або фільм перегляньте, як варіант, книжку прочитайте - це все дуже класно допомагає переключитися від беденності.
Відповідь: Осіння депресія... Я Вас прекрасно розумію, в мене подібний стан. Хоча для цього в мене є певні причини і ніц з тим не зробиш, на даний момент не тішить не весна, ні сонечко, ні гарна погода.
Відповідь: Осіння депресія... Я Вас розумію, мене тоже не тішить ні весна, ні сонечко. Розійшлась з своїм другом, з яким була багато років, і тому в душі осінь. Ну нічого, переживем...
Відповідь: Осіння депресія... Весняний авітаміноз. На цю тему багато сказано - шукати довго не доведеться. Варто спробувати поприймати вітаміни.
Відповідь: Осіння депресія... То певно, як в кого. В мене, наприклад, депресія була завджи весняна, а не осіння. Але, як правило, після настання суцільно сонячних і теплих днів, після початку цвітіння усього навколо - її як водою змивало
Відповідь: Осіння депресія... Я дуже-дуже усіх розумію у кого і весна ,як осінь.:umbrage: А я думала , що то тільки у мене якийсь круглорічний депресняк.:8: Якщо "проб"є "промінчик радості то я за нього тримаюся і тішуся ,як дитина! І вам раджу триматися і не падати духом...
Відповідь: Осіння депресія... Людоньки, та що ж це зі мною? Ніколи не знала, що таке депресія, думала, що то прості балачки. Аж ось тут тобі на! Та ще й літом! Плакати хочеться, відкритися нікому не можу, бо не зрозуміють... Добре, що синок є, як-не-як відволікає від поганих думок...
Відповідь: Осіння депресія... Я завжди важко переношу різкий перехід від літа до осені, але цього року - це щось особливе. Відпочивала на морі, їхала додому - було +35, приїхала, а вдома дощ і +12. Весь тиждень постійно хочу спати, нічого не хочеться робити, навіть валізи всі не розпакувала, настрій пригнічений. Вже мала колись сезонну депресію, попила тоді звіробій (депрім-форте), дуже допоміг. Треба буде, мабуть, повторити.
Відповідь: Осіння депресія... А для мене це вже стало ніби звичкою і то по пару раз на весну і осінь депресія мене накриває... Причому це років 2 як почалося, а до того нічого такого не помічала... Для мене кращий спосіб просто тихенько то все пережити і саме головне що мене ніхто не тривожив - бо зриваюся страшне...
