Відповідь: Де ви вчилися готувати а які саме достойні? ---------- Додано в 16:19 ---------- Попередній допис був написаний в 16:11 ---------- та, кулінарні курси, які проводив би грамотний кухар, були б дуже доречні...
Відповідь: Де ви вчилися готувати І то правда Я, як переїхала до чоловіка у Львів, готувала перший обід навмання Я ніколи не бачила процесу готування борщу, я тільки знала що туда треба І коли той борщ варила, то керувалася трохи логікою, трохи інтуїцією І з першого разу борщик такий файний вдався Підозрюю, що тому що багато любові вклала у свою роботу і з чистими думками. Тепер на кухню ходжу як на свято - з гарним настроєм. Так люблю щось готувати, прикрашати страви, накривати на стіл... Ех, мені б тільки кухоньку трохи більшу, бо в моїй тісно
Відповідь: Де ви вчилися готувати У дуже старих польських кулінарних книгах були шедевральні рецепти, починалися словами "видати прислузі 200 яєць..." тощо. А щодо складників, то мені видається, що дуже часто нема незамінних складників. Усе можна чимось замінити. Крім того, у Львові важко купити правдиву бринзу наприклад. Мало-де вам зізнаються, що вона зовсім не бринза, а лише імітація із коров*ячого молока. То якщо береш таку бринзу, фактично береш не той складник?
Відповідь: Де ви вчилися готувати Моя відповідь мабуть буде простою і не оригінальною, але я навчилася готувати сама, не читаючи жодних форумів і перед приготуванням страви ніколи не гортаю модні глянцеві журнали, бо там іноді такі вичитаєш інгрідієнти, що мабуть навіть в самих кращих гіпермаркетах у Львові не знайдеш, та й назви не вимовиш (звичайно можу погортати журнал, і якщо щось припаде до душі то запам"ятати, але таке трапляється рідко). І не можу сказати про себе що багато я навчилася в процесі приготування їжі в мами або в бабусі (бо спостерігала частенько але не була активною помічницею на кухні, хоча готую практично усе так як вони, мабуть підсвідомо закарбувалося) а коли одружилася то практично всього навчилася в процесі приготування і зізнаюся Вам усім чесно дуже рідко щось "не виходило", а ще мені ну дуже повезло з чоловіком , все мною приготоване "іде на ура" а для такого хорошого критика і не шкода цілий день провести на кухні...
Відповідь: Де ви вчилися готувати починала готувати ще в досить раньому віці 12років, коли стала жити одна Не скажу, що вже тоді вміла готовити борщ чи якісь делікатеси, але все згодом навчилась! Дуже рідко вичитую блюда з журналів, вже частіше з ТБ, неодноразово готовила по рецептам Картати Потати (Даші Малахової) Часто можу запитати в мами, тітки чи свекрухи, гарні поради беру у сестри!
Відповідь: Де ви вчилися готувати на жаль, старих польських кулінарних книг не читала, а от книжка "Кухня польська", видана десь в 70-роках, була кулінарним підручником моєї мами. І, за її словами, не було випадку, коли страва за рецептом з тої книжки не вдалася. ---------- Додано в 19:55 ---------- Попередній допис був написаний в 19:49 ---------- напевно, і так, і ні. наприклад, в овечому молоці більший вміст білка, ніж в коровячому. якщо це принципово для страви, то складник не той, якщо ж ні - то можна замінювати )
Відповідь: Де ви вчилися готувати Я навчалася готувати у мами. Коли жила з батьками, то лише спостерігала, а мама розказувала, що ото треба отак, отого требе стільки... а я собі на вус мотала. Потім ще дещо запозичила у свекрухи. Зараз мене цікавлять багато нових рецептів, яких моя мати чи свекруха не знають, то я черпаю інформацію з інтернету. Маю кілька книг, які моя мама дала мені, коли я заміж вийшла (як придане ). Сподобалася книжка "Фест файна газдиня", де написані не рецепти, а власне поради, як краще зробити. Дещо з того взяла на замітку.
Відповідь: Де ви вчилися готувати в мене вчителі - мама, просто фантастична кухня бабусі (в неї вдавалося все, навіть те, що не вдавалося), з книжок - Дарія Цвек і Ольга Франко... і фантазія, іноді - просто відкриваю холодильник і готую навмання, а іноді щось вже таке смачне собі вигадаю, що на ходу підбираю інгредієнти
Відповідь: Де ви вчилися готувати Поки була біля мами ,щось допомагала ,заодно вчилася, але найкраща наука коли ти вже самостійна, прийшов час крутитися на кухні ,тоді в процесі приготування розумієш ,що треба ще й теорія куховаріння. Я ще в 15 років пішла в 57 кулінарне на Науковій,щоб мати теорію,але теорія то одне , а без практики ніяк. Найкраща практика приходить з роками ,коли треба кожен день готувати для сім"ї.:xaxa: Тоді й експерементую з продуктами ,найперше дивлюсь ,що є ,а тоді думаю ,що з того можна приготувати. Кажуть моя сімейка і друзі , що СМАЧНО. Інколи готую по рецепту, або додаю щось своє, або замінюю іншим .Кожна господиня має свої смаки і фірмову страву...
Відповідь: Де ви вчилися готувати Основи звісно в мами підглядала. А решту - десь спробую і переписую рецепт, або вивчаю в ресторані складники страви, а потім вдома з книжок та інтернету підбираю - чи є щось схоже. І вдається. Єдине, що покинула вже відтворювати це хорватські кальмари-гриль з часником. Певно тому, що з морожених воно не те. (( А так шкода, я б їх тіко і їла. А, ще кулінарні тв-програми. Якщо кухар відомий то довіряю рецепту. Висоцька непогані рецепти має. А екзотичні інгредієнти в Метро тепер гарно представлені.
Відповідь: Де ви вчилися готувати ну що ви там не кажіть а пропарений рис то не різотто, бо різотто таки готується не методом випарювання води а власне доливання води і в кінці «каша» залишається рідкувата. А рис пропарений з овочами повинен називатись хоча б рис прімавера. Всі ми в радянські часи готували самі собі їсти бо батьків не було вдома а ходили в школу в другу зміну, он і треба було якось щось собі придумувати. І яєшню смажилось в першому класі і зупки прості варилось вже в четвертому. Моя мама ніколи нічого не готувала, хіба час від часу пекла торти. Варили в мене тато і бабця. Все у них було просто і ніякої вишуканості. Господинею була тета мого вуйка, тобто його мачуха вони просто називали її теточка. Такі речі як вона випікала то напевне робляться в найкращих французьких пекарнях, он від неї мені і захотілось вчитись але вона не ділилась своїми переписами і навиками. Взагалі наші люди не люблять ділитись нічим. Потім після приїзду в Америку коли накінець через кілька років доробилась до того щоб поставити собі кабельне телебачення єдиним каналом який дивилась був кулінарний канал. Журналів і книг я не купувала бо з телебачення дуже багато навчилась. А ще тут є спеціальна передача - Американська тест-кухня, в якій дається багато порад. Мене здивувала що багато шеф-поварів не тільки розповідають про те як готувати їжу, і не так сухо закинув те, тоді інше (як зараз на україно-мовних чи російсько-мовних каналах) а власне ті люди є щей акторами. Вони вміють закохати в себе публіку. Є дуже багато шеф-поварів від яких я в захваті і можу дивитись на них довго і нудно. От від них і навчилась а тоді додався й інтернет. Дивно але єдина книжка з кулінарії яка у мене є, це Дарія Цвек «До Святкового Столу» Що до «хімії» і чи потрібна вона? Так вона, на мою думку, дуже важлива. Знання як правильно поєднати компоненти щоб у вас було ніжне дріжджове тісто або крухе пісочне дуже важливо. Он як дріжджове любить тепло то крухе навпаки холод.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Приготування їжі дійсно потрібно з хорошим настроєм і любовю,:radist:.Недаремно ж в монастирях під час приготування читають молитви ,і під час трапези ,читають "Життя святих", і їжа там хоч пісна, але дуже смачнюща.
Відповідь: Де ви вчилися готувати мені теж не подобаються усі ці "різоти" та "майонезна творчість" в дитинстві у мене було багато книжок щодо технології приготування їжі. не скажу, що я їх вивчала, читала час від часу. дуже сильно дивувалася, чому так все по поличках розкладене і чому за тими книжками треба готувати зовсім інакше ніж я звикла. зараз намагаюся знайти більше інформації про ту чи іншу страву, щоб не називати хрустики - круасанами, в олів'є не давати вареної ковбаси а в піцу майонезу... хоча досі не розумію "маргаринової війни"
Відповідь: Де ви вчилися готувати Я коли вийшла заміж, попередила чоловіка, що готувати не вмію . Так тепер він згадує як я "скромнічала". Тому що все виявилося можу. Я завжди кажу, що в справі куховаріння головне - це бажання. Коли хочеш щось смачне зготувати, то завжди є настрій відповідний і то завжди вдасться. Як тільки починала сама готувати - видруковувала собі з кукінг.нет купу рецептів і пробувала. Навіть гуляш чи чанахи, мені легше було мати під рукою рецептик, а особливо з відгуками. Тепер готую основні страви без рецептів. А от коли випічку цікаву хочеться чи щось таке екзотичне, то з нету рецепт або на посиденьках поради люблю читати. Мені дуже подобається, коли люди вже готували і дають практичні поради. Хоча подружкам сама раджу що і як готувати. Та і мамі теж підказую якісь нові рецептики. А от фірмову зупку готую ще зі школи, от це я в мами навчилася. А ще в шкільні роки завжди пекла конвертики з яблуками з листкового тіста, яке сама робила. А тепер вже їх не печу, а щось цікавіше. Головне - це вдячні поглиначі приготованих страв.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Виходила заміж - я теж не вміла готувати, якось вдома завжди готувала мама чи бабуся. Але всього можна навчитись самому. Я наприклад люблю готувати, щось неординарне і смачненьке. Мій чоловік не любить стандартних вареників, а доця їх обожнює. Так що я завжди стараюсь догодити двом. Моїми порадниками є глянцеві журнали, інтернет (маю кілька сайтів і з них черпаю цікаві ідеї) і дорогенькі посиденьки.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Як почала жити самостійно,довелося вчитися готувати, правда дякуючи маминим теоретичним знанням, для мене не було важко. Якщо мені щось не получається або не знаю як зробити,я дзвоню до неї. Мама в мене фанатик кулінарії. Деякі рецепти беру з інтернету. А ще маю гарну кулінарну книжечку Дарї Цвек.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Якщо чесно, то до кухні мене особливо ніколи не тягнуло.Але коли почала зустрічатись зі своїм чоловіком, то зрозуміла, що це мій МІНУС і пора це міняти. Бабця в мене дуже гарно і з бажанням готувала, в свій час її багато запрошували на весілля господинею.Нам всім бракує зараз бабциних вечерь, де збиралась вся родина.Мені було дуже цікаво, коли бабця все розказувала і показувала як краще зробити, настільки, що вдавалося все, що я пробувала робити і тому, напевне, бажання вчитися і запам"ятовувати тільки збільшувалося.Дякуючи моїй бабулічці, за деякий час, від свого чоловіка я почула, що мій борщик з пиріжками, навіть кращий ніж у його мами.А це була найкраща похвала за мої старання. Зараз я, коли хочу здивувати своїх найдорожчих, частенько звертаюсь до своєї сестрички, вона завжди підскаже щось цікавеньке
Відповідь: Де ви вчилися готувати Основні принципи кулінарної майстерності опанувала,мабуть, завдяки мамі. Як не як а доводилося постійно спостерігати як вона готує, пізніше допомагати в приготуванні, а вже згодом готувати самій. Нові рецептики підчитую в інтернеті на кількох сайтах, а також з журналів (за кілька років зібрала папочку з вирізками). Хоча частенько вигадую страви сама, змішую "все що є в холодильнику "додаю якісь нові інгредієнти до старих страв тощо. Складники до страви майже ніколи не міряю (окрім випічки), кладу "на око". В кулінаріі, як і будь-де потрібна практика, особливо це стосується виробів з тіста,м'ясних та рибних страв ІМХО. На найголовнішим інгредієнтом в буль-якій страві - є хороший настрій.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Недавно качнула собі гарну книжку по кулінарії "Тайны хорошей кухни". Автор - Вільям Похльобкін. Там не тільки рецепти, а розкрито принцип готування - як правильно варити, смажити, запікати і т.д. щоб страва вийшла смачною та поживною. Бачила про нього передачу і одразу пішла в інет шукати книжку. Це він вигадав дешевий і смачний салат, адаптований для совєцкіх граждан -Олівє. Де качнула - не памятаю, погугліть.
