Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? iнтересно чи е хоч одна краiна без запозичень, без дiaлекту, де вiд кордону до кордону розмовляють на чистiй мовi? менi однаково рiже слух i суржик i дiaлекти .
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? Це неправда, бо якби це було так то не було б так багато українських юристів за часи Польщі. Так було загальне несприйняття всього що є українське але ви принижуєте свій народ і свою націю, і не говорите про яскравий випадок коли поляк і римо-католик з народження прийняв греко-католицьку віру і висвятився на священника власне в цій конфесії. І не тільки він один а ще й його брати. Знаєте про кого я? Мого вуйка тато був юристом за Польщі. Легко не було але він добився того що міг своїми силами і був завжди патріотом і залишився греко-католиком до кінця своїх днів. За Совітів він якраз не міг бути тим ким був за поляків і мусів повикидати всі меблі до яких доробився, бо інакше за матеріальний достаток ціла родина могла загриміти на СИбір. Повикидав всі меблі через вікно ніч перед тим як совіти прийшли до хати. Хата залишилась пуста - голі стіни, а у нього на той час було двоє маленьких дітей. Так врятував родину, бо інакше відібрали б помешкання і далі за планом. Мого чоловіка стрийко був один з тих хто боровся проти польської влади і також сидів у в’язниці, і не любив до кінця днів своїх ані поляків, ані жидів, ані москалів. Але мова його була яскравим прикладом Надсяння де він і виріс. У нього було дуже багато діалектизмів які ви називаєте полонізмами. Він ніколи не сказав і не подумав що це чуже йому слово. Влансе що він ніколи не говорив звьонзек радзєцкі а казав совіти. Коли кажуть звьонзек радзєцкі то це яскравий приклад полонізму і це ви маєте право назвати суржиком, і це можна ставити на рівні з клубнікою. А для прикладу, візьмемо таке слово як праця, хоча ніхто з нас сьогодні не говорить що ми йдемо до праці а власне йдемо на роботу. А вони (моя бабця, стрийна, стрийко і вуйко) завжди йшли до праці. Це специфіка мови нашого регіону. Я вже виросла в умовах коли всі ходили на роботу а не до праці. І ще один дуже яскравий приклад русизму який став рідний для всіх і прижився назавжди в словниках. Слово дев’яносто. Такого слова в словнику Грінченка немає, а є дев’ятдесят. Зате я переконана що кожного з нас в школі вчили число дев’ять і дев’яносто, а не дев’ятдесят. Власне мій вуйко, той що син пана меценаса, ніколи не вживав слова дев’яносто і лише говорив дев’ятдесят і тут я завжди з ним погоджувалась бо якщо вісімдесят то чому дев’яносто?
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? i суржик i дiалект спотворюють мову. Але цiкаво хто впливав на росiян що вони дуже частенько вживають украiнських слiв ) живучи в Росii . Днiпропетровький говiр то жах, ну але вони теж дивуються нашим -колiжанкам, фiлiжанкам , кобiтам.... зрештою в Мостиськах польська мова то взагалi вiльно вживаеться дiтьми, дорослими, в магазинах та лiкарнях....
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? Ну, по-перше, не збирався нікого принижувати Народ принижує не окупація (польська, совіцька), а небажання позбутися її наслідків, в тому числі, й у мові. Те, що були українські правники, ще ні про що не свідчить. Наприклад, майже всі українські справи в Галичині (НТШ, видавництва) робилися за кошти наддніпрянських українців - Чикаленка, Симиренка. Тільки згодом - Шептицького. То що, це свідчить, що українці над Дніпром були вільними? А Шептицькі - то не поляки. То якраз приклад польської експансії - ополячена руська шляхта. Він не прийняв ніякої іншої віри - просто повернувся до східного обряду. Розумієте, я так і не отримав відповіді: чому русизми в мові "східняків" - суржик, а полонізми в галичєн - діялект?
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? Просто дуже вже своєрідний допис вдався у вас - ви "інтересно" виступили проти суржику та запозичень. Інтересно одразу ж кидається в очі тим, хто розмовляє не на мові, а мовою Вочевидь, тому, що є слово "цікаво"
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? ну е i таке інтере́сно- прислівник незмінювана словникова одиниця. Хоча в даному контекстi може краще i -цiкаво ) не сперечаюсь. ну не скажу щоб аж проти, так вiн менi не подобаеться але розумiю що такi явища присутнi в кожнiй мовi.
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? Я повторюватись не буду, я вам навела приклад і пояснила чому я так вважаю. Ви мені навіть не могли дати пояснення походження слова полуниця, а аргументували що воно є в словнику. Прошу мені показати словник української мови який врахував діалект не лише центральної України а й Західної? Такого не було, бо на час коли складався перший словник малоросійської мови людина яка над цим працювала не мала змоги включити в свою працю і колорит мови західних регіонів. Далі чому вважаю що східна мова є суржиком, та з тих самих причин про які вже писала - людей заморили голодом а на їх місце заселили сім’ї з Росії яким українська мова завжди була чужа. Тому нове покоління на Східній Україні говорить суржиком. А старше яке ще користується українською бо знають її з довоєнних років - то у них свій діалект і свій колорит мови. Для прикладу можна послухати документальні свідчення певних жителів областей які потерпіли найбільше під час Голодомору. У них не суржик. А в молоді суржик який став настільки рідним що навіть вже не сприймається як такий. Прошу мені показати список слів складений з колориту західного регіону десь так 17-18го сторіччя і довести що це не діалект а польський суржик. До того часу для мене дискусія вичерпана.
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? до речі, багато з того суржику поволі входить в офіційну мову. Частенько стикаюся з тим, що слова, які ще років 5 тому інакше як русизмами не вважалися, зараз з'являються в офіційних словниках. Про технічну термінологію я взагалі мовчу. До речі, це ж стосується і галицизмів. Дякуючи тому ж Винничуку купа питомо наших слів починають побутувати за межами Галичини. І я навіть не візьмуся стверджувати, що це негативний процес. Просто об'єктивно існуюче явище. Адже мова - жива і розвивається, її не законсервуєш на якомусь році.
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? Бо я не мовознавець Для мене аргумент словник, бо ж його складали люди, які вже ж більше розумілися на генезі мови, ніж аз грішний. Ясно, що за совєтів були свої приколи в словниках (до речі, Ваше "дев'яносто-дев'ядесят" чудовий приклад), бо мову намагалися наблизити до російської. Так само, як "полуниця", я не знаю походження ще тисячі тисяч слів, які є в нашій мові. Ну, але якось воно несправедливо виходить, що вплив мови одного окупанта витворює невинний діалект, а мови іншого - жахливий суржик. Моя позиція така: польскі чи москальські впливи - це впливи окупантів. Так, мова через них змінюється, але чи то є вже аж таке благо, коли я питиму каву з "філіжанки" а східняк з "чашки"? Хоча, погоджуюся, "прошу пана" звучить милозвучніше, ніж "мужчина!"
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? Та я нічого не маю проти!Я російських слів не вживаю! А "клубніка" ото взагалі вперше написала Просто мені ближче "трускавка"у розмові якось природніше звучить - але то таке...чисто моя суб"єктивна думка... Ну не знаю...хто до якої вимови звик, так і буде говорити А що трускавки - не смачне слово? ---------- Додано в 23:18 ---------- Попередній допис був написаний в 23:14 ---------- А знаєте, як буде чисто український переклад слова "ліфт"? - "Падуча підойма" - абисти знали Отако читаю темку, аж трохи дивно...Бо в інших темах дописувачі пишуть природно, зі смішними словечками,діалектами, русизмами і .т. д. ..., а тут так зразу пишуть офіційними зворотами і виразами... Наведу один приклад: мала нагоду познайомитися з особою з Донеччини. Розговорилися. Дойшло до "Слава Україні" . Він каже (по-російськи):"А можна я якось інакше скажу? - Геть москалів, наприклад?" "Ні, - кажу, - треба "Слава Україні!"" А він, знаєте, що каже? "Если я бы здесь родился, для меня это было бы правдой и я б это говорил всегда"... Жаль, правда? (але потім випив медовухи і вже прощався зі мною українською мовою.) - І що скажете?
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? Я не перечу що мова живе і розвивається. Я не про це говорю. Діалектизми збагачують мову і кожен регіон додає щось своє до розвитку літературної мови України. Важливо є при цьому всьому не втратити автентичності. Про те як діалектизми формують літературну мову знайшла цікаву статтю/роботу. Надіюсь що лінк буде працювати. Це лінк на статтю в pdf форматі. ---------- Додано в 23:13 ---------- Попередній допис був написаний в 23:09 ---------- Для мене особисто філіжанка не синонім слову чашка, але це для мене особисто. Чашка в повсякденній мові не вживаю, хоча міряю в кухні крупи і муку власне міряльними чашками але не стаканами. Стакан для мене яскравий приклад суржику і мені особисто буде дуже шкода якщо стакан витіснить склянку з нашого лексікону.
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? наскільки я знаю, мука теж не українське слово, по-нашому це борошно, але ж це слово настільки увійшло в наш лексикон, що ми навіть над цим не задумуємось. Я практично не зустрічала людей, які кажуть на муку борошно.
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? тобто літературною мовою. Але я говорю не літературною мовою а так як привиклось вдома, і всі казали мука - видозмін від польського mąka. Якщо я б писала літературну працю якусь то я б можливо вживала більш літературну мову але я вже писала в іншій темі що я горда з того що в мене багато діалектизмів і я ними користаю і не вважаю їх зайвими чи вважаю що повинна їх викорінювати лише тому що хтось їх не вважає літературними. Вже багато писалось що є розмовна мова а є літературна. Ще один приклад, слово кляса. Наші бабці і дідусі ходили до кляси а ми вже ходили до класу. А тепер пригадую що тут хтось згадував про новий правопис в якому знову з’являється слово «кляса». Не я написала цей правопис.
Це проблема. Літературна мова - це теж діялект. Просто офіційно затверджений. Капут. Ви в це вірите?? :khomyak: Може, напишете список власне українських слів, які нізвідки не запозичені? А взагалі суть цієї дискусії плитка й смішна. Випливає тільки із бідного знання про мову загалом і про історію та розвиток мови зоврема. Як хтось хоче боротися з такими словами, як "трускавка", то прапор йому в руки. Як на мене, в житті є більш вагомі й глобальні проблеми. Тільки додам, що порівняння суржику з діялектами - це святотатство, як на мене. http://www.youtube.com/watch?v=N5LrD9-IBBc
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? та ну, в чому проблема? ) а те що лiтературна мова це дiалект... то принаймi бiльш милозвучний, зрозумiлий) чи вiрю... цiкаве питання, нехай буде не спотворюють мову а перекручують або як дехто скаже збагачують. Без проблем...хтось воду носить в путнi, хтось в коновцi, менi зручнiше в вiдрi. от про не звiдки не запозиченi -не моi слова. Але якщо вас цiкавив оцей допис. то чула :нисенитница, почухаться, переверка, ) ну скiльки людей стiльки й думок i тем. Комусь не подобаються полонiзми, комусь -русизми. От людину зацiкавила "полунична" тема )
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? А є ж іще цеберка, також зручно нею воду носити А от якщо я несу воду "в ведре" - то вона мені розливається, і все тут
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? Добре, що хоч комусь смішно Цікаво, де у віртуальному просторі, особливо, на форумах, які створені для балачок, є серйозні дискусії з вагомими наслідками? Не заперечую, мої знання про мову не такі, як у Вас, я не філолог. Але, знаєте, в мене були чудові викладачі цековно-слов'янської та давньогрецької мов: Іван і Тарас Лучуки, письменники, перекладачі, поети. Саме їм завдячую своєю пристрастю до анатомії слів. З "трускавкою" теж не бажаю боротися. Хтів всього лиш, яко не-фільолог почути, чому "клубніка" - суржик, а трускавка "діалект"? Якщо я на бараболю/бульбу/картоплю скажу "зємнякі", то буде що? Суржик, діялект, щось інше? З щирою повагою, біднознаючий рідну мову
Відповідь: Чому ми не їмо полуниці? про цеберко забула, дякую ) а менi якщо треба воду донести то я ii i в долонях донесу, та якось так склалось що ношу в вiдрi )
