Чому ми не їмо полуниці?

Тема у розділі 'Мовні посиденьки', створена користувачем Donner, 15 Лютий 2011.

  1. mrochkizm

    mrochkizm Well-Known Member

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    А мені якраз навпаки :connie_pull-pigtail Погоджуюся, що мова має бути жива, але не має скотитися до суржику. В повсякденному спілкуванні, звісно, ніхто не розмовляє високим художнім стилем (чи майже ніхто), але і діалектизмів, жаргонізмів, сленгу, запозичених слів вживаємо більш ніж достатньо. Я намагаюся уникати іншомовних слів, принаймні, надмірно їх вживання, бо чомусь маю острах, щоб мова не перетворилася на живу каліку.
     
  2. Kerzenlicht

    Kerzenlicht Well-Known Member

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    а я їм полуницЮ :girl_blum: саме так, в однині :) і суницю, чорницю тощо...
    П.с. по-моєму, правильно казати "я хочу полуницю (полуниць - зн.відм.мн.)", а кажу, як звикло: "я хочу полуниці (одн.)" чи "полуниць (мн.)", тобто род.відм. Чи правильно я міркую?
     
  3. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    А тільки тому що я зі Львова у мене діалетку не існує? У мене тоді польський суржик?

    А ви мені так і не відповіли з якого регіону запозичене слово полуниця. Воно не з західного регіону тому воно для нас (мене) чуже, а чому для деяких рідна клубніка а це тому щоб догодити власті, бо то застрашені недалекі люди робили все аби догодити владоможцям. Чомусь я зауважила цей феномен лише у приїжджих до міста з села, власне вони і стараються дуже багато російських слів в свій повсякденний лексикон додавати. Я можу точно сказати що для мого чоловіка багато слів які є в мому повсякденному вжитку були чужі, хоча він сам переселенець з польщі а он в його мові, власне його і його сестри, а не мами присутня неймовірна кількість російських слів. Не хочу нікого ображати але зауважила що чим ближче село до Львова тим більше пробують в свою мову додавати русизмів і помягчують шиплячі, бо то модно і круто. Терпіти не можу коли щьокають.

    Я ніколи не поставлю на один рівень суржик і діалект. Те що мова розвивається це одне а те що не всі слова в літературній українській мені є близькі і рідні це зовсім інше.

    Спеціально знайшла для автора теми з сьогоднішніх дописів. Чому ми не їмо полуниці? Ми не тільки їмо, ми ще й з неї «кампот» робимо.
     
    Останнє редагування: 16 Лютий 2011
  4. Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    У нашій мові, як і в будь-якій іншій, досить багато запозичених слів. Деякі з них стали настільки звичними для нас, що вже не відчувається їхнє чужомовне походження. Найбільше мене здивували ватра, бандура, борщ, майдан, сало, звіробій, нащадок, суниця..
    Я не мовознавець, але процес запозичення уявляю собі так: іншомовне слово людям так припало до душі (чи просто звикли його вживати), що воно з часом стає "українським", деколи трохи видозмінюючись.

    "Клубніка" має всі шанси згодом увійти в українські словники, як раніше сталося із запозиченими з російської словами вертоліт, вихідний, відмінник, приймач, трикутник.

    Щоб цього не сталося, носії мови мають викорінити його зі свого лексикону. Мені особисто це буде важко, бо, як я уже писала, "клубніка" мені чомусь ближче. Хоча, на письмі теж ріже око, а в розмовній мові чомусь ні.

    От цікаво. "Клубніка" - явний русизм. "Трускавка" - полонізм. А "полуниця" - власне українське слово?
     
  5. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

     
  6. IndigoChild

    IndigoChild New Member

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    прабабуся моя їла трускАвки)) я мала була, то ніяк не могла зрозуміти, шо то таке, бо в нас в сім"ї всі їдять полуниці:girl_haha:
     
  7. Donner

    Donner Member

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    Можна я відповім питанням на питання?;) Якщо українець зі Слобожанщини вживає, скажімо, "налічка, носки, клубніка" - в нього діалект чи суржик?
    Я не знаю. Знаю точно, що воно українське і є в словнику:)
     
  8. дашулька

    дашулька Well-Known Member

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    А я не їм ні полуниці, ні клубніки! я її просто не люблю)) Во!)
     
  9. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    А чому воно є в словнику?

    А тому що це слово полтавського діалекту на основі якого і склалась українська літературна мова. (Мовники можете мене по(ви)правити) Воно в словник Грінченка попало в 1909 році як різновид слова Польниця - польова ягода. Отже від тоді воно і вважається українським словом записаним в словнику.

    Я вважаю це суржиком, але якщо подивитись то на них діяв неаби який тиск багато років щоб не вживати української мови і багато родин боялись признатись що вони вдома розмовляють українською. Знаю декілька сімей особисто з якими спілкувалась ще в часи радянської свободИ. А також не виключаємо голодомору який був власне на територіях східної і центральної України, а ті місця де людей поморили голодом були заселені родинами з Росії. Звичайно що вони не будуть знати української літературної мови і вони вживали в першу чергу російську і відповідно вчили своїх дітей, але ті вже виростали під впливом двох мов.
     
  10. Donner

    Donner Member

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    Аналогічно було й в Галичині. Хоч, може тиск був не такий, як в Росії та СССР. Хочеш дослужитися до якоїсь посади - зрікайся "хлопської" мови й записуйся римо-католиком. Знаю це від покійного діда, який якраз за "українство" сидів у польській тюрмі. Отак і формувався знаменитий "галичький діялект".

    Та ж ситуація "за Польщі". Приїжджали з села, хотіли пошвидше зріктися "хлопства" й починали "прошу пана", "пшепрашам" і т.д. Як не крути, але мова окупанта є мовою окупанта. З-під її впливу виростає суржик, а не діалект.
     
  11. mrochkizm

    mrochkizm Well-Known Member

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    Я думаю, що запозичені слова (або слова - кальки) у першу чергу заповнюють в мові прогалини, коли ще немає власних слів для означення якогось предмета, явища тощо.
    А от коли є власне слово, активно вживане, як, наприклад, полуниця, а натомість у словнику української мови з"являється "клубніка" як назва цих смачненьких, червоних ягідок - то це вже, на мою думку, процес витіснення рідного слова і заміни його іншомовним.
     
  12. bora

    bora Well-Known Member

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    Їм. Саме полуницю.
    А щодо діалектів... Згадала одного партнера.. Певно на третину його не розуміла (він з Закарпаття). Чи це добре в межах однієї країни? Виправте мене психологи, якщо я неправильно цитую. Але для того, щоб люди досить швидко й без корисливих причин прониклись симпатією один до одного (чисто людською, яка викликає довіру і взаєморозуміння) їм потрібно говорити на однаковій мові. При чому - на максимально однаковій, бажано ще й з подібною інтонацією. Це називається ніби досягненням "рапорту". Не досліджувала наукове підгрунтя питання, але достовірно відомо, що цим методом користуються й гіпнотизери.
    Чому? Певно тому, що тільки до такої людини психологічно, инша людина готова відчувати якесь братерське почуття, відчуття приналежності до однієї родини чи касти.
    З огляду на це мені цікаво - діалект чи полонізми не та ж зброя сповільненої дії, що й суржик? Чи вони не так само розділяють регіони? А результати цього можуть подобатись хіба сепаратистам.
    Але "розділяй і владарюй" століттями спрацьовувало проти українців.
    Пишу, бо думаю, що щось в тому таки є, але мушу зізнатись, що сама таки грішу симпатією до діалектів...
     
    Останнє редагування: 16 Лютий 2011
  13. mrochkizm

    mrochkizm Well-Known Member

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    У мене також є десь з два десятки знайомих із Закарпаття. Зі мною вони спілкуються українською мовою - власне, літературною, а між собою - так званою закарпатською (яку я вже навчилася розуміти). Чи добре це, чи погано, не можу оцінити однозначно. Симпатія до людини в мене виникає у першу чергу через її людські якості, а якщо брати мову - то дуже приємно, коли все-таки переходять на українську, загальнозрозумілу і державну. Так само і я, коли спілкуюся з людьми зі Сходу або з Півдня України, які росли у російськомовному середовищі, в побуті використовують саме російську, а зі мною - українську, так от, я намагаюся уникати наших галицьких "коліжанок -філіжанок -шпацерів" і т.д., натомість вживаю "подружка - чашка - прогулянка" і т.д., і не нав"язую їм галицький діалект (хоч і страшно люблю його) як норму єдино правильної української мови. Так само не люблю, коли мені як норму нав"язують суржик. І дотепер забути не можу, коли у Саках в Криму мені один дядечко повідомив, що гаварітє па русскі, єто русскій город. Хоча тут вже і політичний фактор відіграє суттєву роль.
    Діалекти є у кожній країні. У тій ж Німеччині, наприклад, є баварський діалект, є австрійська німецька - аналоги нашої закарпатської говірки. Але нічого, люди вживаються, головне, аби знати, де межа між діалектом і засміченням мови - суржиком.
    Я однозначно проти надмірних запозичень, проти мовного сміття.
    Я за культуру мови.
     
  14. Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    Що характерно: є в українській мові і русизми, і полонізми. При чому полонізми теж значно змінили мову - сформували нові мовні конструкції, звороти. Ввійшли у лексику переважно у 16-17 столітті, тому ми зараз здебільшого просто не розрізняємо їх у нашій мові. Мова - вона дійсно жива, це і неологізми, і англіцизми, і ті ж полонізми. Русизмів теж є достатньо. Але тут інша штука. Польська мова з українською споріднена значно більше, ніж українська з російською. Тому й з'явився термін "суржик" - на позначення, я б сказала, каламбурів двох неспоріднених мов. Щодо польської, то такого терміну нема, наскільки я знаю.
    Не менш важливим є наш, гмм.., комплекс меншовартості, чи що. Бо нові слова в мову проникають так чи інак, але саме суржик сприймається найбільш болісно - бо викорінення мови - один з найдієвіших методів експансії. Тому й так того суржику боїмося.
    Що робити? Говорити правильно та красиво :)
     
  15. bora

    bora Well-Known Member

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    Погодьтесь, що надто багато суб"єктивізму і "Я". А це країна, з мільйонами відмінних "Я", а ще базові особливості психіки людей. І чи можемо ми без знання їх оцінювати вплив діалектів на країни?
    Я би просила все ж прокоментувати практикуючих психологів чи є в тому дійсно загроза.
     
  16. ksjy

    ksjy Well-Known Member

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    зараз їм полуницю, в дитинстві їла клубніку( між іншим, смак не змінився).
    P.S. Як на мене, трохи "оригінальна" тема. Думаю, дійде до "цікавої" дискусії))
     
  17. mrochkizm

    mrochkizm Well-Known Member

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    Погоджуюся, однак то моя суб"єктивна думка, я як вміла, так і сказала :girl_wink: . О, якщо якийсь практикуючий психолог прочитає, то він матиме ще і моє "я" для свого дослідження чи висновку - якщо пригодиться :girl_wink:
    Також було б цікаво думку психологів та соціологів прочитати :)
     
  18. Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

    Не про полуниці ж мова...
     
  19. ksjy

    ksjy Well-Known Member

    Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?

     
  20. Відповідь: Чому ми не їмо полуниці?