Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

Відповідь: Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

Маю старовинний молитовник,яким благословили в 1938р. мою свекруху батьки до шлюбу.Читаю:"Благословенство батька будує доми",каже св.Письмо.Навіть погани високо цінили благословенство родичів.Читаю далі:"Каже четверта Божа заповідь:"Шануй вітця і матір".Апостол каже"хто за своїх не дбає,той гірший від поганина."Кожна мама вкладає в дитину душу і серце,і кожна мама хоче бачити і порадіти за свою дитину,побачити,що її праця принесла обильні плоди.

---------- Додано в 18:29 ---------- Попередній допис був написаний в 18:19 ----------

Мені здається,що мова не йде про забаву,не йдеться й про вибір церкви,на моє тверде переконання право вибору,в якій церкві брати шлюб беззаперечно належить нареченій,просто молодятам треба визначитися в своїх бажаннях і толерантно домовитися з родичами.Самому добре бути тільки в одному місці(...),а по життю йти легше з підтримкою ,я як одиначка в батьків дуже високо ціную родину.Повірте мені,тяжко самому йти по життю,хочеться і радість і печаль з кимось розділити...

 

Відповідь: Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

Четверта заповідь"Чти отця твого і матерь твою,щоби добре тобі було і щобись довго пожив на земли"...Серце матері здатне винести все для того,щоб дитині було добре.Чи пішла би я?Думаю,що ні...Одне,якщо батьки чинять якісь перепони,ставлять якісь умови і т. д.Тобто батьки самі якимись своїми діями провокують конфлікт,в такому випадку у мене вистачило б здорового глузду і сили попросити пробачення за свої дії...Але якщо батьки просто ігноруються ...В такому випадку,як це дико не звучить,скоріше"ні" чим "так"...Ще раз повторюю:"В кожній безвиходній ситуації, як мінімум,є два виходи...."Завжди треба прагнути знайти розумне рішення...

 

Відповідь: Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

отож-то!

а я розумію, бо то вона в цей день плакала, а в інший, можливо, рідній дитині жити не давала, і не треба робити вигляд, що такого не буває.

 

Відповідь: Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

Нагадаю приказку---Чужу біду руками розведу,а свою і докупи не складу...Легко давать советы другим,но не себе....А якщо мама і перепон не чинила,і зрозуміти старалася,і допомагати старалася,тоді ЯК?Якщо в тяжку хвилину летіла на допомогу,тоді як?Якщо батьки тяжко працювали,відмовляючи собі багато в чому,щоб дати дитині добру освіту(тобто хліб в руки) тоді як?Мама винна????Тато???Чи сучасні погляди наших розумних сучасних(деколи аж занадто) дітей?Чи дасть плід дерево без коріння???Ще раз говорю:завжди можна знайти якесь розумне рішення.Не можна сидіти в черепашці і твердити,що світ--це Я!Світ тому такий гарний,що має багато складових.

---------- Додано в 20:23 ---------- Попередній допис був написаний в 20:22 ----------

Сыр повстречался с молоком ,и отвернулся: НЕЗНАКОМ.

 

Відповідь: Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

Мені важко навіть уявити, що свого часу я б не захотіла на своєму шлюбі бачити батьків. Навіть більше, якби були якісь причини, що батьки не змогли би бути присутні в той чи інший день - зробила б все можливе, щоб під них підлаштуватися. І не тільки, щоб догодити їм, але й щоб догодити собі(хоч це і звучить егоїстично)

 

Відповідь: Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

а я не хочу, і навіть не казатиму, що взагалі така подія в моєму житті відбулась. Покличу лише тата, лише його і бабцю вважаю найближчими родичами (і тітку з вуйком - це якщо про родину). І все. Мені надзвичайно прикро і сумно, і з релігійної точки зору мене це мучить, але є як є. І причини надзвичайно вагомі і важкі. І вважаю, що не лише батьки дітей мають поважати, а я батьки дітям не мають шкодити.

Словом, особисто я запрошу на шлюб справді важливих, дорогих і люблячих людей, а не тих, яких треба, ким би біологічно чи законно вони мені не були.

---------- Додано в 18:22 ---------- Попередній допис був написаний в 18:17 ----------

бо Ви, Лілю, є мамою в повному значенні слова (принаймні то що я можу читати). Моя мама не ставиться до нас як мама, і не вважає за потрібне поважати нас чи розуміти, і бути мудрою. Бо навіть в 30 я б мала для мами бути дитиною і вона б мала розуміти ті речі, про які Ви пишете. І навіть на мої теперішні вчинки мама мала б реагувати як мама, як старша і мудріша, і йти на контакт з дитиною, чи я помиляюсь?

Я не захищаю брата Даніелли, я намагаюсь донести, що можливо направду є якісь глибші причини і проблеми, і він не такий поганий, як його тут звинуватили, і як родичі, треба це зрозуміти і поважати, а не ставити себе на якесь почесне місце і хтось щось комусь мусить.

 

Відповідь: Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

не знаю, чи колись наважусь, чи "доросту"... але не хочу "гвалтувати" себе, якби то егоїстично не звучало, просто хочу щоб вони мене лишили в спокої і все, просто забули за мене

 

Відповідь: Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

Перечитала все, ніби кожен пише правильно, але тільки зі своєї точки зору, з погляду своєї сім'ї. А чужа сім'я, - темний ліс. Я б сказала, що замало даних для розв'язання завдання та виведення результату.
Чи кликати батьків на шлюб у церкві? У загальному випадку так. Родичів? У загальному випадку так. Ще забули про хресних.
У дуже рідкісному випадку традиції у сім'ї гармонійно поєднані з релігійними поглядами. В нас люди чомусь кидаютьсь з крайнощів в крайнощі.
Знаєте чому колись робили великі весілля? Бо колись подарували більше, ніж витратили на весілля. Бо сусідка зробила дитині весілля, і я мушу. Бо ми були в купи родичів на весіллі, і тепер треба їх всіх запросити. Класичне весілля в українському стилі, то п'яний вуйко з голим торсом що зі всіх сил трясеться під польку... Класичні прийоми тамади на весіллі: дружба обмотує дружку туалетним папером! І наша молодь помалу від того відходить, що в цьому поганого? Весілля в ураїнському стилі то зовсім інший компот, ті традиції всі забули, на такого тамаду треба багато грошей, а про організацію я вже не говорю... За всю свою історію дружки на весіллі, я бачила стільки брєднів, які хотіли видати за українські стародавні традиції, що я розумію чому "наша молодь від того відходить".
А тепер кульмінація:
- Мамо, ми не хочемо великого весілля
- Та як так без весілля, що люди скажуть?
- Нам всерівно про люди, то наш день.
- І що навіть тьотів не запросите?
- Ні тільки батьки і ми.
- А як без братової третього коліна? А вуйко!
- Ну якщо так хочете, то запросимо цьоців і дядьків, але буде тільки урочиста частина без застілля.
- То люди голодні додому поїдуть?Та як так можна? На все хватило, а на весілля не хватить? Та як не хочете, то ми самі зробимо. Бабця на селі заколить свиню, сусідка напече солодкого, та скілько то треба!
- Ні.
- То може і нас не треба?! Дочекалася на старості віку, рідні діти людей бояться, весілля потайки!
Знайома ситуація? У всіх моїх друзів було аналогічно. В одних поки мама поїхала відпочивати, то вони розписались по-шурику, бо в планах було весілля на пару сотень людей... Коли кажеш батькам, що вони на весіллі будуть шанованими гостями, що ніц не треба робити, тільки гарно вбратися і прийти до церкви на таку-то годину, то велика образа, бо традиція цілу ніч пекти пляцки щоб нагодувати пів родини, яка приїде і обсудить...
Згідна з думкою форумчанки, що не буває диму без вогню, і якщо діти тишком-нишком розписуються, не сказавши батькам, то на то має бути причина. Звісно саме поняття шлюбу при живих батьках, без них, якось в голові не вкладається. Але зараз більшість розписується, а коли влягаються страсті, то вже і шлюб роблять.
Особисто в моїй сім'ї на розписці брата я не була, ну бо вони якось то буденно сприйняли, брат не запрошував, і я не пішла. Я погладила брату костюм і відправила розписуватись. Хоча на шлюб в церкву теж не запрошував, але пішла, бо так мало бути. А моя мама понині згадує, як так сестра на розписці не була. Конфлікт поколінь?
І я довіку буду вдячна своїй мамі за слова: "Та запрошуйте кого хочете, можеш навіть мене не кликати, лиш би ти щаслива була. Але повідом, бо хочу щось пам'ятне тобі подарувати." Ну і як таку мамусю на власне весілля не запросити? Але то моя мама трохи заграниці побачила..
І то тільки одна сторона проблеми. А ситуацій в житті ой як багато буває. І саме смішне, що батьки ніби мають розумніше вчиняти, життєвий досвід і все таке, а чинять так само як діти, дарма що сиве волосся. Прикладом бо треба вчити... А то стикнуться лобами, і хіба повіриш що їх слухати треба?

 

Відповідь: Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

Все правильно, ви від себе запросите на шлюб тих кого будете вважати за потрібне але ж той шлюб буде відбуватись в якісь церкві, правда? І вона напевне не буде закрита на замок а отже зайти і прийти зможе будь хто навіть стороння людина яку ви не те що не запрошували ба навіть і не знаєте. У нас так було коли ми брали шлюб, то одна жіночка з села де живуть батьки мого чоловіка прийшла без запрошення і попередження на шлюб, тай мало того що прийшла потім на ціле село носила що Андрій відступник і запроданець, бо взяв шлюб в Греко-Католицькій церкві.

Я не дуже розумію що спричинило поведінку Даніелиного брата і чому невістка вам про це сповістила тай є ще багато тих чому... але погоджуюсь з Лілею що на рівному місці того виникнути не могло. Мусіли бути якісь передпричини що заставили їх так сказати.

Даніела, а вони сказали що тільки вас не хочуть бачити на шлюбі чи її родина також не піде? Але мені дивно, а що як Шлюб дають під час Служби то що людей до церкви не пускати? Жандармів за дверима виставити???

 

Відповідь: Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

та то само собою!
я ж не кажу, що вижену чи закрию церкву, чи не пущу. Я й наголошую постійно, що не нападаю, не бажаю зла, а захищаюсь. Якщо б прийшла... мабуть це б свідчило про якийсь її жаль... Правда залежить, з якою метою прийшла б...

 

Відповідь: Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

То в моєму рідному селі в дочки священника така церемонія була, пів села ішло дивитись. Але коли вона на весілля просила, то практично в кожну хату заходила, людей на шлюб запрошувала, а на гостину тільки комусь особисто запрошення в руки давала. Ото мали люди що потім судити... Бо як так тільки одну людину з хати запросила на гостину))) Так що всім не вгодиш. Зате на весіллі (і я там була, хліб і мед їла)) була лиш виключно молодь, а священники і родичі сиділи за окремим столом, відділеним від решти, і площадок для танців були дві. І навіть пошлі приколи тамади не долітали до вух отців. То було єдине весілля, що мені сподобалось. А ще я пам'ятаю, що якось так вийшло, що я дуже мало подарувала.. хоча з нареченою сиділи за одною партою, чи не мала грошей тоді, чи не планувала іти і не відклала.. Але мені і її батьки, і вона приділили стільки уваги, що я не відчувала себе "чужою", бо для тих людей гроші не мали значення.. Аж заплакала як згадала.. Як рідко так буває в наш час.

 

Відповідь: Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

Я рахую,що батьки в першу чергу повинні бути на такій події.Таке буває раз в житті,а батьки це не друзі і їм це дуже приємно.

 

Відповідь: Чи кликати батьків та родичів на шлюб?

Нє, ну неможу не погодитись що батьки деколи перегинають палку на рахунок великого застілля, купи гостей і так далі....але не можу уявити ситуації що я потай взяла шлюб в церкві, або щоб на цій урочистості були присутні друзі.........а батьки сиділи вдома. Чужа сімя це темний ліс, я повторюсь за WildWind, і можливо є якісь причини...але мені дуже прикро якщо молодь робить такі вчинки через сучасність, щоб бути не такими як всі...а що далі...