Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Мій ще не знає. І часом буває дуже складно "поділити" іграшки на майданчику. Артем знає "дай" і все. Ніякі аргументи не діють, починається істерика, бійка. Тоді беру за руку, відводжу його в сторону і стараюсь пояснити і відволікти. Інколи виходить) Обмін іграшками теж практикуємо, тому стараюсь ніколи не забувати наші вдома. Для мене більшою проблемою є те, що моя дитина вічно випрошує у інших їжу. То соломку, то цукерки, то взагалі комусь в сумку умудряється залізти. Як з тим боротися, поки до кінця не знаю. Та і взагалі, не розумію тих дорослих, які при купі чужих дітей починають годувати своїх всякими солодощами
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? і в нас те саме , правда на майданчику є хлопчик який постійно просить в мого малого іграшки , а свої не хоче давати , так я забороняю йому гратись нашими , він питає ЧОМУ , я відповідаю - "тому що ти не хочеш ділитись" і тоді він дає іграшки моєму - і бере наші) а от коли хоче назад наші - то теж забираю і віддаю , хоч переважно малий сам віддає а потім вже починає плакати , а буває і навпаки )
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? В мене дитина теж може підійти і попросити соломку, печиво. Мені незручно комлекси..., але чи має бути незручно дитині? Їй захотілось смачненького, підійшла і гарно попросила, не відняла чи взяла без дозволу. Дитина захоче - поділиться, ні - так ні (такі ситуації бували). Потім я пропонувала своїй дитині поділитись нашими солодощами. Їхнє право. Світ не може жити за нашими правилами. Якщо моїй дитині дали цукерку, але я проти, щоб вона в цю хвилину її з"їла, то без проблем ховаємо її у кишеньку це дуууже цікаво мати щось у кишені чи до приходу татка, "інший варіант". А ще можна моргнути мамі, щоб не давала солодощі, бо дома нас чекає обід. ---------- Додано в 23:18 ---------- Попередній допис був написаний в 21:28 ---------- Тут основне, щоб дитина засвоїла, що кожна річ має свого власника. І це все змалечку. Перелік речей і імен власників: телефон - мами, пульт діда. В рік дитина вже знає, де чиї тапки. Ще під час спільних ігор з дітками акцентувала: "Ти взяла пасочку дівчинки Марічки. Вона не проти? Це її іграшка." Рішення безперечно за дитиною. Батьки можуть стимулювати обмін іграшками. Виключення я роблю для зовсім маленьких карапузів, в такому випадку я старанно вмовляю і "взываю к бескорыстности" своєї дитини. Ну кажу ще, яка ляля буде вдячна, що Анютка (моя доця) поділилась. Тут ще можна застосувати, щось таке: "Давай ти останній раз зліпиш паску/прокатаєшся/постукаєш і віддаєш іграшку" - це дає час на завершення гри. Або акцент на самостійність дії: "Сама покладеш хлопчику в відерце його пасочку." Або торг з власником "до последнего"
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? На минулому тижні була на батьківських зборах в донечки (старша група в садку)і була свідком такої ситуації, що двоє дівчаток забрали в хлопчика автобус іграшковий і бігали від нього, а той так верещав і плакав (хоча і сам би міг забрати). Тоді його мамочка підійшла і насварила на дівчат,в доволі грубій формі,сказала щоб віддали і більше так ніколи не робили, з таким виразом обличчям злісним. Мені було дуже дивно... В такій ситуації я б не пхалась до дітей
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Захищати потрібно завжди, не завжди силою чи сварками. Я вважаю якщо батьки дають дітям відчуття підтримки у будь-яких ситуаціях у будь-якому віці, це вже допомога. Тому, що так важливо навіть нам знати, що нас підтримують. Так само і діти. Вчитись захищатись самому я вважаю також треба, і то з раннього віку, тому що в 10 мені здається пізно. Діти мудріші, ніж ми думаємо, вони вміють відрязняти, що погано, а що добре. Це я побачила на свому малому. Йому 2 рочки і він добре проводить паралелі. Ще тут прочитала про виховання - "ти найкращий, найгарніший". Я свого малого так і виховую. Він для мене найкращий, і взагалі най.. най..най. і він це знає, але при цьому я не принижую інших. Я ніколи сама не обізву дитину, яка зробила щось не те в пісочку, чи штовхнула мого малого, ніколи не обізву чужу дитину дикою. Звернути увагу, зверну, но без образ особистості. Мене взагалі дивує, як можна обзивати дітей своїх чи чужих.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Шкода, що така серйозна тема як захист дітей не йде далі розмов про пісочницю. Ще одну історію стрічка принесла: вчителька заклеїла першокласнику рот скотчем Як завжди в коментарях купа людей говорить "зате диципліни навчила", "зате вона це зробила з гумором" і т.д. Люди, більшість з них батьки, реально не розуміють в чому проблема. Як мінімум, ця вчителька подала дітям приклад такого повождення з дітьми і між дітьми _як нормального_ і зробила цим дуже зле. А про те, що це невиправдане насильство і вона не має права так робити, взаглі мовчу - очевидно ж наче... п.с. І звичайно в дитини психологічна травма є і ще може проявитися з несподіваного боку
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Мене інше насторожило: хлопчик зізнався няні, а не мамі. Для мене це багато про що говорить. Вчителька звичайно неправа, але з допису мама теж адекватною не видалася. ______ Ну і наша вчорашня історія: дітям за успіхи клеяти наклейки, але не всі хочуть робити ті успіхи, два хлопці залізли до вчительки у стіл і просто собі наклейки потягнули. Питала малого що вчителька їм зробила, то казав, що простояли урок. І як тут бути? Батьки тих хлопців теж можуть обурюватися і перекрутити історію як їм треба, а я особисто обурена поведінкою дітей.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Тю... чи ви ніколи не чули як батьки на проблеми дітей кажуть "сам розбереться, матиме науку" або типу того? Що ви маєте на увазі коли кажете "теж"? От у випадку зі скотчем все ясно як божий день: вчителька однозначно повелася неправильно. Щоб там дитина не зробила, заклеювати їй рот скотчем не можна. Бо якщо можна так, то і руки зв"язати на цілий день можна, якщо щось дитина взяла, а бити лінійкою по руках як неакуратно пише дитина, то взагалі на фоні того всеодно, як по голові погладити. Тобто, що зробили діти - для мене питання другорядне. Головне, щоб дорослі повелися як дорослі і відповідальні люди при цьому. Ну, або хоча би в межах закону дорослі себе повели (цього би вистачило з головою).
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? не чула.Я розумію тут про маленьких дітей іде мова.Хто ж їх захистить,як не мама?
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Ви мені нагадали ситуацію одненьку. Гуляли ми з коліжанкою і з своїми малими біля школи, було купа дітей (школярів!). Данилові 2,3 моїй Віці 2,6. Малого зацікавив пластилін дівчинки 3-4 класу, він його взяв і пішов, потім побіг . Дівчинка ходила за ним дооовго і нила щоб той віддав, закінчилось ниття крокодилячими сльозами. Ну пластилін в Дані забрали і віддали власниці. За хвилину наздоганяє нас її злосна мамочка , от Ваш малий забрав, побіг, дитина плаче моя, він щей кусок пластиліну,чорний, десь забрав (заникав). Віддайте... Так не робиться, і т.д. ---------- Додано в 09:55 ---------- Попередній допис був написаний в 09:50 ---------- Якщо конфлікт вирішується без бійки, просто один одному щось доказують і.т.д, то нехай самі розбираються. Просто контролювати, щоб не перейшли межу.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Для мене НЕ ясно. Так, вчителька не повинна була так вчинити, але ж бувають випадки, коли батькам наплювати що дитина робить у школі і як поводиться (менідуже дивно, що мама два дні поспіль не питала дитину як у нього в школі справи, не питала вчительку як там її дитина), є такі, котрі важають що їхні діти найкращі, а те що він по класу ходить і заважає всім (не тільки вчительці) - це не батьків проблеми, бо "у нього такий характер". Ну то не давай у школу, якщо такий характер чи знайди відповідну школу, де до твоєї дитини буде індивідуальний підхід. Тай зрештою, не нам судити. Так, вчителька так не мала робити, але провина я вважаю всеодно є і на батьках, бо: 1. Якщо дитина не вміє адекватно поводитися в колективі - це недогляд батьків 2. Якщо дитина активна і енергійна це обговорюється із вчителькою 3. До вибору школи піходиться відповідально, а не "тут змінили директора. він веде свій блог - значить це супершкола". Дитячий садочок. ---------- Додано в 10:25 ---------- Попередній допис був написаний в 10:22 ---------- Ви мені пробачте звичайно, але би би певно швидше ніж за хвилину наздогнала Я своїм не дозволяю чужі речі на майданчику брати без дозволу власників.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? І це виправдовує дії вчительки? Бо з ваших слів виходить, що так. Як на мене, кожен відповідає сам за себе, за свої дії. Батьки за свої дії відповідають, а вчителька за свої. Як дії батьків, виправдовують дії вчительки? Невже недогляд батьків, дає вчителю право: 1) порушувати закон; 2) застосовувати насильство до дітей; 3) поводити себе непедагогічно? Скажіть, будь ласка, а якщо в дітей неблагополучна сім"я, батьки-алкоголіки і нічого їх не навчили, то з тими дітьми вчитель в школі може робити, що хоче? Бо і на батьках провина? Цікава логіка. Тобто, я не розумію, що ви хочете сказати. Ви по суті розділили провину вчительки і батьків порівну, але я не помітила в деталях історії, щоб вони їй скотч допомагали розмотувати. ---------- Додано в 11:26 ---------- Попередній допис був написаний в 11:24 ---------- А ви на це все просто дивилися?
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? ви мене ТААААК здивували! Не можна заклеювати рот скотчем. Ніколи. Нікому. таке заслужити неможливо ... що ж тут може бути неясного? питає мама як справи у школі, не питає - що від цього міняється у правилах для вчительки? Тобто чия мама питає, то ту дитину трогати не можна, а кого не питає, то і вчительці все можна? думки вголос: більшість "супер виховальних" насильницьких практик дорослі здійснюють над дітьми не тому що дитина заслужила, а просто тому, що можуть. Ну бо бугаю в тролейбусі вона точно б рот не заклеювала...
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Дітей треба захищати, поки ти живий. Це міф, що від цього вони ростуть розпещеними і ради собі в житті не дадуть. Навпаки, якщо ти не сам, ти впевнений, ти сильніший. І ще, коли ти відчуваєш, що захищають тебе, хочеться/вмієш потім захищати когось. Моя маразматична перша вчителька страшно кричала на нас, лупцювала хлопців. А так як я росла безпроблємним спокійним совєтським ребьонком, то дуже чітко пам"ятаю усі незаслужені образи з її боку. Одна з найнеприємних. З дитинства в мене туго було з рукоділлям і образотворчим мистецтвом. Я криво різала, не вміла малювати, уроки праці були для мене каторгою. На сьогодні я вже давно освоїла основні техніки (вишивання, в"язання), але не моє то... Ну а про те, що згодом вчилася в худ.школі і мої картини їздили Європою, взагалі мовчу. Ми шили на 8 Березня мамам якогось рукавицю-песика, якого треба було чіпляти на стіну і мама туда мала свої і татові гребінці скаладати. Мені закінчилася жовта нитка і я з правого боку зашила того пса зеленою. Креативненько так вийшло, одним словом. Тато прийшов за мною до школи, а мене перед ним і всіма учнями виставили посеред класу і почали на чолі з вчителькою висміювати. Всі реготали з мого пса, а я хотіла провалитися в підвал школи. Тато вийшов до мене, обняв і каже: "А мені дуже подобається!". Всіх заткало і я горда пішла додому. Це, звичайно, не скотч, але було не менш принизливо.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Згідна. Я мабуть не зовсім точно висловилася вище. Просто я читала пост матері і мене обурила її поведінка: "от що ж мені робити, бо син ніби й не жаліється і нічого йому не є, та й мені нічого не сказав, а тільки няні". Я дивуюся. І спокійно так про це пише. Для вчительки не міняється, але для матері - так. Це і її провина, бо дитину треба навчити адекватної поведінки. Зрештою, може саме такою поведінкою дитина добивалася уваги з боку дорослих? Тому що вважають що їм це минеться безкарно і тому що не мають достатнього виховання самі. Врівноважена і вихована правильно людина про таке навіть не подумає. ---------- Додано в 18:27 ---------- Попередній допис був написаний в 17:37 ---------- Так, бо дитину треба вчити адекватної поведінки, це по-перше, а по-друге, мене срашенно дивує (ні, навіть обурює) те, що мама аж на третій день довідується про всю історію, навіть не від дитини і замість того щоби діяти тупо постить в інтернеті "а що мені робити, а в дитини стресу немає, тра-ляля". Не завжди звичайно, але переважно діти із неблагополучної сім"ї зовсім непогано вчаться у школі, бо змалечку прагнуть (часами навіть підсвідомо) стати кращими. Хоч за таких дітей справді немає кому заступитися. І кривдять їх частіше однолітки аніж вчителі, але це вже інша тема розмови.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Згідна з попередніми дописами, що потрібно захищати дітей, але я за справедливість і тому на дит.майданчику, якщо виникає якась спірна ситуація між моєю та іншою дитиною стараюсь з незалежної точки все відрегулювати і не стидаюсь зробити зауваження дитині, яка погано чи не правильно себе поводить... Не важливо чи моя дитина, чи чужа...
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Вчитель- це педагог, людина з освітою, яка має знати психологію дітей, здається таке викладають у ВУЗах? Чому людина яка вчилась певному предмету поступає, як цьоця з базару? Своїх дітей захищаю, наскільки це в моїх силах. Вдома-разбор польотів, з висновками. В тебе забрали? Нащо брав взагалі на вулицю, якщо не хотів ділитись? І т.д. Була ситуація в школі, класна кер. негативно відносилась до мого сина. Довго описувати страшну історію, з вимаганнями хабаря, дикими звинуваченнями. Отже, фінальна зустріч з кл. кер. Як вона поганила мою дитину!.. Ми постояли, переглянулись, і пішли в іншу школу, де він був найкращим і чудово закінчив, і поступив абсолютно самостійно. А я по сей день шкодую, що в момент "поганення" не плюнула тому педагогу в лице, присутність сина мене стримала. Син до сих пір згадує, як міцно я його тримала за руку.
Відповідь: А ви захищаєте своїх дітей? Вчинки будь-кого, у тому числі й вчителів, у першу чергу залежать від моральних якостей людини, а не від того наскільки добре він/вона вивчав психологію. Та й психологію тепер викладають усюди...
