Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? Читатель, хоч Вам і поставила + за це допис, але не зі всім згідна. Чо то вони ненормальні? Мої молоді теж вже майже три роки, як одружилися, а ще дітей не заводять. Ще обставини не дозволяють. Вони і зараз ледве кінці з кінцями зводять, хоч і обоє працюють,а у випадку з дитиною що будуть робити? Адже не секрет, що дитина потребує немалих витрат. Те, що вони одружилися то я сама настоювала, бо довге зустрічання би привело неминуче до сексуального співжиття. А так мають законні відносини, вчаться жити разом, вести господарство, мають час натішитися одне одним, а тоді підуть діти. Якби відразу після одруження "залетіли", то так би і було. А раз вміють оберігатися, то добре. Ви щодня свого внука бавите? От то то! Дитину бабуся і дідусь можуть побавити зрідка. А її треба доглядати щодня. То є робота навіть не на повний робочий день, а на 24 години на добу. А щоби покладатися на те, що "якось воно буде", то це в тому випадку, коли вже сталося, коли завагітніла. Я свого сина націлювала ще десь від 15 років, як почав за дівчатами бігати, що від такої дружби бувають діти. І вони зв"язують батькам руки, тому треба думати наперед, щоб цього не сталося. А тоді пізніше весь час націлювала, що йому, як майбутньому голові сім"ї,треба добре вчитися, здобувати добру професію, щоби при бажанні завести дітей, їхні діти не мандрували від бебіситора до бебіситора, а щоби його дружина могла бути вдома і виховувати сама своїх дітей. А він щоби забезпечував їх. Але не дуже він то слухав. Тому тепер ще мусять обоє працювати. Та і ще є інша причина також. Набавилися вони обоє своїх сестер, братів. Тому ще не спішать...
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? Всім щиро дякую! А "спрашивал" я тому що цікавить думка інших
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? вчора один священник сказав, що Чорнобиль дуже погано вплинув на сьогодення, бо діти тепер всього за 3 місяці народжуються
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? Олю, вони і колись за три місяці в декого народжувалися. Але я мала на увазі, що в одруженні також "залітають". Не хочуть, а "так стається". Ну, тоді вже хоч, не хоч - бав.
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? Так, діти приходять в наш світ кожен з власною місією-хтось як промінчик світла, хтось як важкий хрест, хтось як сенс нашого життя, хтось як ангел-хоронитель, але сам їхній прихід все круто змінює,особливо, якщо його зовсім не чекаєш. Так сталося і з моєю подругою- поки не мала ще дітей і не планувала вагітніти , то про вагітність говорила не інакше як "Упаси Господи", а після того як несподівано для себе завагітніла (не спрацював календарний метод) і народила синочка, то щодня коли малий прокидався говорила "Господи, дякую тобі за того ангелочка!"
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? Я, чесно кажучи, не уявляю, як то - не хотіти дітей, але знаю кілька пар, вже літні люди, які не мають дітей, але дійсно їх можна назвати щасивою парою, враховуючи їх відношення один до одного... Настільки ніжно і турботливо вони ставляться до своїх половинок. Можливо з дітками вони були б ще щасливішими, а можливо й навпаки. Тому що прикладів отого "навпаки" досить багато, коли люди з появою дитини віддаляються один від одного, і деколи назавжди, а тримаються поруч лише саме через дитину. Хоча, мабуть, справжні почуття нічим не ламаються. Дитина - це величезне щастя, і не менше випробовування.
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? Ми теж вже більше року живемо як подружжя і теж наразі не маємо дитини, всі довкола до цього нас підштовхують, але у мене серйозна робота і тому не зараз. Часто мене звинувачують, що у мене ніякого відчуття материнства, але вирішувати нам, а не комусь. У вашому випадку - теж важливо, що ви зараз разом не плануєте дітей, а найважливіше, щоб ви цього потім разом захотіли.
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? теж не уявляю. Але певно в свої 20, та може і в 25, я ще їх точно не хотіла, а зараз воно мені якраз на часі і я себе уже без Софії не уявляю просто... а мій чоловік від неї просто фанатіє, це найкраще, коли діти є тоді, коли Ви цього прагнете, коли Ви цього хочете і коли Ви до цього готові (або вважаєте, що готові).
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? чисто як за мене написано , 100%, хоч і в моєму випадку все вийшло тільки на краще
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? Як на мене, то ви нормальні. А от чи ви дійсно половинки один одного, стане зрозуміло лише після народження дитини. Бути разом до появи дитини - це легко. Дочекатися разом онуків і зберегти почуття - оце вже непросто.
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? Як гарно сказано! Аналогічно! А ще йому байдуже, що не зможе піти на весілля до брата і погуляти собі там гарно, тому що з дня на день ми з нетепінням чекаємо на другу доцю. Просто треба визначити для себе, що важливіше? Моя особиста думка - ніщо не може замінити радості материнства чи батьківства (враховуючи і недоспані ночі і походи по поліклініках, і просто дитячі капризи, і те як ввечері вже з ніг валишся, але глянеш як дитятко посапує собі в ліжечку і втома забувається) .
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? тема мене здивувала, зайшла перечитала думки ваші. я не розумію як то не хотіти дітей.. розумію "не зараз", але не хотіти взагалі...ви мені пробачте, але я думаю це не нормально)
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? Але найчастіше оце "не зараз" і є завуальованим небажанням чи страхом мати дітей. Особисто у мене "дуже хочу, але давай ще трішки зачекаємо..." тягнулося майже 6 років. І якби чоловік твердо не наполіг, невідомо скільки ще б тривало. Зараз я розумію,що у мене був банальний страх перед новим життям. Але якби "не зараз" тягнулося ще б певний період, воно перетворилося б у "ніколи". Отго ідеально періоду "уже " не настає ніколи, завжди знаходится тисяча причин для відкладення.
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? Немає нічого постійнішого, ніж тимчасове.... Але коли це стосується діток....:-(((( Людям, які комфортно себе почувають і звикли жити саме "так" важко вирішують щось змінити. Дійсно, поява дитини змінює життя абсолютно, а змін хочуть не всі, особливо, коли і так добре. Так як мужчини не одружившись до 30 років все менше хочуть того одруження (за винятком "бо так треба"). Людина звикла, що живе як хоче, сам собі господар, проводить час як хоче і керує своїм життям сам. То навіщо змінювати -від добра добра не шукають... Так і з дітьми, ну і так же ж добре живеться, для чого ж міняти, щоб ото мацьопство керувало тобою. твоїм часом, твоїм настроєм? Думаю, що не хочуть діток люди, які сприймають батьківство-материнство як жертву. А не як найбільше щастя!!! Ну всіх же не змусиш відчувати себе щасливими тоді як вони відчувають себе жертвами. Навіть якщо вони самі себе запевняють, що це "поки що"...
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? У мене це "не зараз" тягнеться уже майже 8 років! І з кожним роком, та що там роком, з кожним днем я розумію що того може й не бути.... Бо ті проблеми і так не вирішились, нічого можна сказати не змінилось, а роки... роки втрачені... І сама уже себе мучу тими питаннями...
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? о, знаю випадки, коли через таке "підштовхування" інших заводять дитину (бо ж давить думка інших!) а потім в результаті і самі нещасливі, і дитина нещаслива.... як на мене, то нормальним є комфорт... якщо пара вважає, що в 18 нормально заводити дітей і при тому дають собі раду - хай так і буде, якщо навпаки - то теж хай так буде.... НЕ НОРМАЛЬНИМ є пускати в свою сімю чужих людей, будь-кого, навіть маму-тата!
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? часто не зараз, бо нема де жити, нема власної квартири, але в нашій то державі власна квартира може бути хіба коли поїдеш на заробітки десь чи працюючи в Україні років у 80-100.. (((
Відповідь: А діти - це обов'язково чи як? з таким підходом точно на квартиру не заробиш, на жаль. Маю дуже багато знайомих молодих сімей (до 30 років), які придбали самостійно житло (в кредит, або на власно зароблені тут, але то не по темі) Дуже часто саме квартирним питанням замасковують небажання/неготовність мати дітей. Але зацитую слова знайомої, у якої троє!!! маленьких дітей: діти дуже стимулюють заробляти більше і прагнути більшого, і не треба себе заспокоювати-спочатку квартира, потім діти. Якби ми спочатку збирали б на квартиру, а потім родили б дітей, то зараз не мали б ні квартири,ні дітей (до слова-мають 5-кімнатну квартиру на оболонських липках (Еліта-центр).
