В мене сьогодні позитив з самого ранку))) замовляла з Алі бюстики безшовні. Чорний і білий. Але #китайціпатріоти і #китайцібандерівцівирішили що блакитний і жовтий будуть кращі))))
То було 11 років тому. Гуляла з візочком біля будинку, познайомилась з мамочкою і вона розповіла свою історію знайомства, одруження з чоловіком, народження дитини - Вчилися ми разом в медінституті, після закінчення він за направленням з інституту працював в Турці .... Я чую в Турції і перепитую - Ого, а таке буває? - Так найчастіше так і буває, що висилають далеко. От наближаються різдвяні свята, я на восьмому місяці, думаю поїду до нього, але нічого не говорю йому... - На 8му місяці, в таку дорогу, і ні слова не кажете? - Думала, сюрприз зроблю. Ото вийшов сюрприз - передчасні пологи і довелось народжувати в Турці... А я ж то вже в Турції - І яке громадянство в малого? - ???????? - -
Притула розказує випадок на лижах з відпочинку у Грузії, реально смішно https://www.facebook.com/video.php?v=10204167126698357
замовила я в інтернеті схему до вишивання на мамину адресу і на мамин телефон. отже, перший раз передзвонили з магазину для підтвердження замовлення. а другий раз зателефонували і кажуть: ви замовили схему, а воно вам треба ? )))))
Йду по вулиці, а назустріч йде жінка з двома собаками. І ті собаки починають на мене гавкати. А жінка і каже: фу, дівчата! Ше-м такого про собак не чула)))))
Смішну оказію мала сьогодні Вчора був вихідний, сьогодні теж, а на завтра в клініці записані клієнти. Шефова за місто поїхала (не пропадати ж 4-ом вихідним) Телефонує мені зранку і каже, що їй з охорони маячили, що в клініці треба перевірити сигналізацію. Їду туди, відкриваю двері, а сигналка мовчить. Поки знайшла де-що треба включити, беру, і здуру ставлю приміщення під сигналізацію. А сама стою ще всередині і розмовляю по телефону з колегою відносно завтрашніх прийомів. І кажу до неї: якого милого та сигналізація так верещить? А вона каже: а що ти зробила? Чесно відповідаю - поставила на сигналізацію Досі не розумію сама, навіщо А вона сміється, і каже: зараз побачиш хлопців у вікно. І певно ще не договорила цієї фрази, як відчиняються вхідні двері і заходять, як у фільмі, два гарних хлопці: в касках, в бронежилетах і з автоматами в руках Так близько автомат Калашнікова я ще не бачила І головне, дивляться на мене і фраза: "З днем весни Вас! А Ви хто?" Я їм пояснюю, що я новенька і не так сигналку поставила. І одразу роблю "ход коньом" "Шоколад любите?" - питаю одного з них Добре, що в середу одна лікар залишила коробку шоколадних цукерок, бачу, що пригодились Коротше кажучи, мило поспілкувались і вони поїхали. А мене ще пів-дня потім "ковбасило" від таких походеньок Як казала одна форумлянка, я сьогодні бачила "Маски-шоу"
Пригадала історію з своїх студентських років. Як сценка з американського фільму. Один знайомий Саша (з мого ВИШу) був з Криму. В гуртожитку були проблеми з водою кілька днів. Я запропонувала йому прийти до мене на вихідні, щоб помитися. Так і зробив. Тільки зайшов у ванну, я почула стук у двері. Перша думка- тато. Як я йому поясню, що той хлопець робить в моїй ванній? (Мобільного в той час у мене не було, тому не міг попередити про приїзд.) Кажу Саші, щоб сидів тихо. Відкриваю двері, а це мій колишній хлопець (працював в нашому ВИШі). (Ми з ним розійшлися по обоюдній згоді кілька місяців тому. Ніхто нікого не образив і взагалі враження у обох залишилися дуже приємні. Просто вирішили, що так буде краще). З моїми улюбленими солодощами, іншими смаколиками, шлейфом парфумів, які я подарувала, в одязі, який ми разом обирали... Він дуже уважний до дрібниць) Починаємо говорити про роботу (змінив після того, як ми розійшлися). І пригадую собі за хлопця, який тихенько сидить у ванній. Стукаю йому, що може виходити. Той з'явився у рушнику нижче пояса, у всій красі, весь такий підкачаний... Мій колишній відразу "пригадав", що поспішає і пішов. Саша також пішов. А я так і не зрозуміла, що це було. Тішилася, що це був не тато) П.С. З моїм колишнім ходили на каву 2роки тому. Про цю історію не згадували. Хотів, щоб я з ним працювала. Заступником. Але треба було їздити постійно нам разом у тривалі поїздки Європою. Вирішила не випробовувати долю.
Трохи чорного гумору. Років з десять тому повідомили, що помер татів дядько. Тато з братами ( їх троє, мій тато наймолодший) його багато років не бачили, але на похорон вирішили поїхати. Купили вінки, приїхали в те село, похорон здалека побачили, зайшли в хату. Татів старший брат трохи страждає на лицедійство, навіть поплакав коло труни, вдову поцілував, обняв. А тато звернув увагу, що їхню делегацію в чорних пальто, з дружинами здивовано зустріли на подвір‘ї. Тепер в хаті озирнувся- жодного знайомого обличчя, та й покійник на його дядька ні разу не схожий. Глянув на середнього брата ( той в нас скромний, завжди десь в куточку тримається), а той стоїть в кутку, там де хрест спертий і показує очима на табличку- а там зовсім чуже ім’я! А старший і далі плаче коло покійника! Тато з середнім братом відчули, що часу забирати старшого нема, бо насувається страшний приступ реготу, хапнули дружин і бігом в машину, там ржали істерично поки старший сам не прийшов)))) Покладені вінки так там і лишилися.
Сьогодні була свідком цікавого діалогу. Хлопець і і дівчина, років 25 не більше, п'ють каву біля входу в бізнес-центр. Видно, що знайомі, бо обговорюють якогось клієнта. І от говорять-говорять, і раптом вона: - Слухай, а ти дівчину маєш? Він(заскочений) - Еееее...Ні... Вона - А хочеш я буду твоєю дівчиною? Він(ще більше заскочений) - Не знаю, треба подумати... Вона - Ну ти швидше думай, я другий раз пропонувати не буду. Скажеш мені до кінця дня, щоб я знала.
Йду щойно додому по балкону, а там сусіди винесли клітку з морським свином. Ну і дивлюся на нього і тихенько кажу: ти пухнааастий, ти такий пухнааастий... І не бачу, що недалеко від дверей стоїть сусід в одних шортах. А в нього "буйна рослинність" на грудях, руках і спині. Він так на мене подивився... Блін... Невже подумав, що я його мала на увазі?..
Вчора на мийці хлопчина, що пилососив машину питає: «Ви кролика з собою возите?» В мене такі очі))). Та песика ми возимо). Чого він про кролика?
Гайко наш мені останнім часом більше маленьке порося нагадує, ніж кролика. Десь умудряється знайти бруд і в ньому вивалятись. Чудасія якась). Нова звичка.
Щось згадався мені сьогодні один випадок. Кілька років тому їхала поїздом до Києва. Поряд зі мною їхав якийсь дядько, йому було скучно, і він розговорився зі мною. А, ще мушу зауважити, що йому було років 40-45, але на обличчі жодної зморшки, тільки був лисий. Так от, під час розмови він постійно недочував, що я йому кажу. Я якось не надавала тому значення, бо поїзд рухається, колеса стукотять... Тут дядько каже: "Ви вибачте, що я постійно перепитую. Просто мені у вухо яйце затекло." Я: Думаю, він що, десь в курятнику ночував? А дядько продовжує: "Просто я прочитав у газеті, що яйце дуже корисне для шкіри, то намазав його на лице, і ліг чекати, поки подіє, та й задрімав. А воно затекло мені у вухо і там засохло, то я тепер трохи погано чую." Я: "Еееее... То може сходіть до лікаря, нехай допоможе?" А він так сумно: "Ходив я до нашої фельдшерки у селі, то вона нічого не зробила, тільки так сміялася, а потім ще й розказала про це всім. То оце мусив раніше їхати в Київ на роботу, бо тепер на мене в селі пальцями тицяють і сміються. Може, через 3 місяці, коли повернуся, то забудуть..." Не знаю, чи в селі забули про це за 3 місяці, бо я вже четвертий рік згадую цю історію.
А де йшлося про старечий вік? Ви знаєте багатьох чоловіків, у яких після 40 р. на обличчі немає ні однієї зморшки? Мені такі поки що не зустрічалися.
@Brigitta не ображайтесь, але я не можу стриматись. І так не сплю, тепер ще й хіхікаю то був ФАНТОМАС Або Термінатор якийсь тре чоловікові показати Хай не будує собі ілюзій: без зморщок - дядько, а з тою "картою жизні", що в нього на фейсі а шо робити? шо робити? Ще років +-100 тому то був пенсійний вік. Нагадати про "старуху процентщіцу" чи "прочьїх старіков бояр" .. Таааа "плач кохана, плач"
З одним з цих унікальних чоловіків я живу))). Але він ще не такий старий), всього 38 років. Я взагалі до того, як у різному віці спиймається оця межа зрілість-старість. І чим ближче ти до неї, тим більше здається, що вона десь трохи далі)))).
