Тілесна терапія дисоціації. Дзеркало

Published by cjomcjomka in the blog Блог cjomcjomka. Перегляди: 216

Вправи з дзеркалом професійні психотерапевти ставлять на особливе місце.
Я - не професійний. Але спробувавши навіть просто спокійно подивитися на себе і зрозумівши, як це мені тяжко, - вирішила написати про це окремо.
Звісно, у ці два роки я дивилась на себе в дзеркало не раз. Але головним чином для того, щоб пересвідчитись: защіпки защіпнуті, плям на одязі нема, спідницю вбрати не забула тощо.
Однією з ознак мого непростого стану стало повне невпізнавання себе у дзеркалі. Коли щоразу, випадково стикаючись з власним відображенням, я напружувалася так, наче поряд неочікувано з'явилася чужа людина. Беручи до рук речі в магазині, я вже не могла "на око" визначити, чи підійде мені розмір та колір. А колись могла ледь не за виглядом рукава придбати ідеально пасуючий одяг.
Окремо хочу сказати, що відсутність вдома дзеркала на повен зріст трохи ускладнює мої терапевтичні вправи з дзеркалом. І що тепер я знаю, наскільки мені потрібне дзеркало на повен зріст. І наскільки мені потрібне інше житло... Тепер я все це знаю по-новому.
Але навіть обличчя, шия, плечі - те, що можу побачити в дзеркалі у ванній кімнаті... цього виявилося достатньо, щоб зрозуміти, скільки роботи попереду.
І ще - тепер я більше розумію, навіщо жінці після пережитої травми або навіть після дуже життєвизначаючої події (наприклад, народження дитини) дуже корисні послуги стиліста, косметолога, масажиста тощо. Це не "задобрювання" і не "балування", а реальна допомога в тому, щоб жінка не розділилася зі своїм тілом. А якщо раптом почала розділятися, - щоб одразу повернулася назад.

Вправи з дзеркалом психотерапевти можуть конкретизувати по-різному.
Я ж скажу от що. Коли готувалась до кастингу на диктора радіо, багато говорила з дзеркалом, з горіхами в роті і різними гримасами на напруження-розслаблення. Коли готувалася до того, щоб бути моделлю на мастер-класі фотографів, то тренувала позиції та ракурси, і це було зовсім інакше тренування. Коли знімала відео для ораторського конкурсу та готувалася виходити у відеоефір - також відпрацьовувала окремі елементи та відточувала говоріння до "глядача в камері". Все це було по-різному, все це дало мені різний досвід, і навчитися будь-чого з цього заново буде для мене ознакою одужання.
Що ж зараз?
Зараз я вже спокійно можу подивитися на свою брову і скоректувати її форму пінцетом. Спокійно подивитись на одне своє око, яке потрапляє в дзеркало підчас цієї процедури. Здалеку бачити себе в дзеркалі, коли роблю навпомацки масаж обличчя вранці.
Думала, що отак раз - і одразу роздивлюся в дзеркалі свої риси та напишу про це. А ні. Навіть в очі собі дивитися не можу, сльози і все.
От в камеру на секунду сфокусуватися можу. Тому наразі дивлюсь на себе на фото. Починаю впізнавати.
fantazerka, Натуля, Tempernice та 3 іншим подобається це.
You need to be logged in to comment