Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Погода просто "шепоче"

займи і випий. А так як зайняти нема в кого - пити нема що

Малий хворий 2 тижні. Доєдналася ще мала. Ох! Кому там з дітьми "весело"? - приходьте вгості! Буде з ким порівняти своїх. Можу побитися об заклад, що Ваші - найспокійніші і найчемніші дітки (в порівнянні з моїми, звичайно).
Сьогодні прийшла сусідка. З порогу: "Хочу подивитися ремонт". Я трошки була в шоці, та й в такому, що відмовити язик не повернувся. Опісля (помудрішала) вже придумала що відповісти, але то було опісля...
Хочу побачити їх плануваня після їх ремонту...
А я ще досі не прибрала стару квартиру (( Вже новим мешканцям притискає час перевозитися - а я з своїми "соплістами" не можу вибратися.
Написала список що потрібно доробити в своїй квартирі. А4 двосторонній дрібним почерком.

Пів року якось думали що газ проплачений. А виявилось - ні. Попали ми на кілька тисяч за газ. Ну бо дірка в пам'яті не звільнює від зобов'язань. Черговий раз "розпечатуємо" чергову кредитку.

А от вихідні..! Я - ВІДПОЧИВАЛА! Ага. Ні села, ні городу.
В суботу на зустрічі одногрупників. На природі. Це Надзвичайно суперсько!

машиною. І то нічого, що наша група щороку зустрічається

!
В неділю - в брата на будові - (7ро дітей на 2 пари - то вам не жарти)
Понеділок - день переглядів мультиків

почали з Смолфута в Мультиплексі

"індійський" трохи фільм

потім Маленький Принц (2015р), завершили короткометражками про посіпак

. А так як наш ТВ включений в 220 через шнур від фотоапарата... дивимося лиш те що є на харді .
Сьогодні зварила повидло з айви. Не хотіло розварюватися - то я його блендером .

щоб мені далеко не бігати по темах: де замовити ролети день/ніч під інд.розміри?

Наше все життя як в ток-шоу "за склом . От так і живем.

з таким от каламбурним несистематизованим бардаком в голові

 

дай п"ять

ти собі гониш

мені
Вчора мусіла ще старшого уроки перевірити, бо в нього 3 контрольні, й він умудрився загубити десь книжку з історії
Вже швидше б ті осінні канікули.
Якось так неспокійно й тривожно мені на душі, якийсь той кінець жовтня напряжний буде. І як то вирулити

 

відпрацювала зранку секретаркою сина) температура і дивний кашель((
тож обздвонила всі гуртки, заняття і лікарів, повідміняла всі візити до кінця тижня)))
через ті його температури погано спала, то ні до роботи, ні до чого сил нема
каву пити не буду, хоча так і манить) але я певно 1 зі 100 людей яким від кави гірше, а не краще
і десерти всі треба десь поховати, бо ніяк вага не йде вниз
шопінг якийсь організувати чи що))

 

сильно не розганяйтесь)) До мене сусідка теж приходила подивитись ремонт, бо ми перші заселились, а коли я їй відносила посилку, яку помилково прийняла доцік, то вона аж в коридор вийшла і щільно-щільно причинила за собою двері
Не писала тут сто років, зате перобила вал роботи, вчасно все поздавала, начальство похвалило, зрп підвищило, можна було би і відпочити. Але нема чого розслаблятись - щоб задобре не було, вирішили всі гуртом захворіти, і то ще таке невизначене, одного болить не то нирка, не то хребет, іншого не то м"яз, не то коліно, ще когось посипало прищами, капець короче.
Зараз в мене спеціальний календар для здавання аналізів, обстежень, рецептів з ліками і три (!) окремі папки з скеруванням для кожного члена сім"ї Таке враження, що ми сім"я іпохондриків
Обстежуватись і лікуватись треба бігом, бо на листопад вже запланована відпустка, викуплені білети і готель, так що по лікарях вйо і галопом, а для цього знаєте яке здоров"я треба мати?
Отако в нас проза переплетена з врочистістю, але позитиву таки більше.
Навіть як не маю часу щось писати, то вас підчитую час від часу, так що за гарний настрій. Поки тепло - всі в парк!!

 

якого милого, якого милого я сьогодні купила філе заморожене...останньо я його купляля купу-купезну років тому і забула, що за гадість...а тут такий рецепт мала і все зіпсувала.......в рецепті риба на солиться, а поливається соусом гострим при подачі..мило, просто кусок мила , а не риба. скільки ж поліфосфатів вони туди дали((((
ну я ктак можна, ну що за китайці((

--- дописи об"єднано, 17 Жовтень 2018 ---

в мене свекруха влаштувала скандал, що взяли той самий колір плитки і масло для тонування. то прораб просто привів і показав сусідам, як можна зробити..

 

Моя проза це дитина, яка не хоче ходити в садок, чоловік, що поїхав на роботу на два місяці і я, яка так і не знайшла стабільної роботи... Але не все так зле... З цього і урочистість може вийти... Бо час летить швидко і два місяці минуть, ми будем всі разом цілу зиму точно... Дитина з горем таки ходить в садок до обіду... А я працюю в інтернеті і таки маю якусь власну копійку... Таки приємно щомісяця знімати свої гроші . Але муляє те, що я не знайшла ні можливості, ні в собі сили і знань десь зачепитися... Мене це вибиває з колії... Ким я буду, куди мені йти я не знаю ... От сіла собі в куточку і чекаю манни з неба... Я її не буде... А що робити не знаю... Відчуваю себе моментами паршиво... Але ж все так не буде... Правда? Десь моя дорога є, просто мені ще не вистачає розуму і знань її знайти...

Надіслано від мого Redmi 5A, використовуючи Tapatalk

 

я пробувала зачіплятися. і я реально з 0 ресурсом. а вкладатися в роботу треба. тож для себе вирішила ще "відпочити" і не брати собі дурне до голови. вернутися назад або в щось схоже я завжди зможу, але це короткотерміновий варіант. тож чекаю свою манну і відкритої можливості підівчитися і йти кудись в цілком нове)) ніц не попадає, хіба кулінарні курси....а мені нащо тої краси, я смаком беру)))

 

Проза - діти похворіли. Але так, на 2 по 5ти бальній шкалі. Хіба старшому було пару годин дуже зле. В мене горло щось першить, погано відчуваються запах та смак.. таке.
Врочистість - вчора чула телефонну розмову чоловіка з його товаришем - то мене чоловік ставив в приклад з певних господарських питань . А мені того не казав .
Хочу ще врочистості - доробити 3 документи і викреслити цю справу з тижневика, бо вона все переноситься і переноситься..
Тато повертається з Литви - чекаю на суботу, бо буду в батьків цілий день варити сири і вже хочеться отримувати подаруночки
І взагалі, при всій прозі сьогодення - настрій добрий. Всім миру, спокою в душі та в сімях!

 

"Хто молодець? - Я молодець"!

і зразу пер очима кліп "на лабутенах"

Видраяли квартиру

. Потім попали на завершення свята сиру і вина. Ще й на смачну атракцію виготовлення моцарелли!!!
Видихнули!
Сьогодні трохи допомогла перевезтися тим же мешканцям (не без пригод, звичайно: захлопнуті двері, закрита брама (і ми без ключів). Зате не скучно!
Ех, ляпотаааа!!!

 

ти якась дуже добра , отако й хату видраїла ще й возиш їх . Де то годиться. Та ще й , мабуть, з-під хати до хати возила?
Проза - погода й ота темнота за вікном. Так в такі моменти не хочеться прокидатися і йти на роботу....

 

@Тетянка, ОМГ..ну хто так кантору на ДП палит??

 

Ага. Ще всі взнають що я добра

 

Отже, сьогодні вівторок і я лиш 1,5 дня готую (після вихідних), а вже втомилася. Втомлює мене кухня, починаючи від складання меню, закінчуючи прибиранням після сніданків/обідів/вечерів. Десь треба черпати натхнення, а кулінарні теми затихли. Взагалі погода підштовхує до гарячого чаю і книжки, але дитина вимагає їжі. Тому то є проза.
А врочистість то є моя доця. Лишалася сьогодні трохи з дідусем, поки я ходила на закупи. Зустріла мене захопленим: «Ухти! Мама пийшя». Зацьомаю )))

 

Тому я чекаю не дочекаюсь неділі щоб перевести годинник і нарешті спати на годину довше і вставати в день а не в ніч
Сьогодні мої донечки зробили мені супер подарунок - поки я була на роботі, видраяли мені цілу хату, навіть ті місця, де я переважно лінуюсь і то я вчора тільки легенько натякнула
Я теж собі зробила подарунок

ну як я, гроші не всі мої

зробила замовлення аж з двох класних сайтів на кругленьку суму, вже не дочекаюсь посилочок
А це ще один подарунок від моїх принцес - найцінніший

 

Сто років не писала. А зараз от сиджу до стоматолога, часу ще пів години, можна писати.
Проза - зламала кавалок зуба. Не ремонтабельно, треба коронку. Першу в моєму житті. Вчора зробила ренген, і якось мене гризли сумніви чи там нічого не переплутали. Але як завжди дуже поспішала, тому навіть не глянула. Ввечері таки руки дійшли. І в мене таке враження, що то не мій знімок. Нема в мене в роті таких штук, як на ньому. Ну як так може бути? До стоматолога записувалась за два тижні. Тепер що робити? Але таки сподіваюсь, що я просто забула, що в мене в роті є такі штуки (якась пластинка і шуруп якийсь))).
Наступна проза - погода. Так розбалувалась гарною і теплою погодою, що таке як зараз мені зовсім не подобається. Зовсім. А ще в мене доня погано спить у вітряну погоду. Тому вона невиспана і зла.
Проза - осінньо-зимовий гардероб. Не готова. Все старе. У всіх. Минулий сезон я зовсім тим не переймалась, всі доношували старе. Особлива проблема з дітьми. Якщо ми можемо неохоче вдягнути старе, то діти з того таки виросли. Взуття їм вже замовила. Чекаю. Бо сьогодні зранку була таки трохи несподіванка, коли запропоноване мною їм взуття виявилось мале. То добре, що діти ростуть. Трохи сьогодні померзнуть, що ж зробиш як мама все робить коли припече.
Врочистість - скоро канікули. Найбільше тішився чоловік). То він возить дітей зранку. Мені ніби теж не зле, бо є кому доню лишити на трохи часу.
Ще одна врочистість - доня. То такий кльовий період! Ті солодкі миті материнства. Коли ті маленькі рученята притуляють. Вона взагалі у нас така контрастна: то притулиться, то в око дасть кулачком. В мене от вже одне око червоне). А ще так цікаво спостерігати за її розвитком, за тим, як вона сприймає усе нове і незвикле.
Ну все, біжу я до лікаря з якимось дивним ренгеном). Усім тепла та затишку в такий от незатишний день! Любіть, то кльово когось любити, навіть тих, кого не варто)))!

 

І ще трішки раннього позитиву). Щойно бігла до лікаря, переді мною тато вів сина в садок. У шортах). Ну а шо)? Шорти є, колготи є, гумаки є. Файно є))). Тонесенька куртка і тепла шапка. Таки голову треба тримати в теплі. Цікаво чи мама то бачила, чи мама таки на 8 на роботу)?

 

ААА!!! в мене ще подвійна засада, бо частина речей в коробках на одній квартирі, а друга - ще тут. Те саме із взуттям. А сьогоднішня погода це просто . Плюс також потрібне всім взуття. куртки - ніби в старі влізуться. Вчора так капітально змокла й намочила ноги, що думала, буду хвора сьогодні. Але якось минулося.

 

Дитина ходить в садок. Не зовсім охоче, але таки по-троху привчається бути в колективі. А я адаптовуюсь бути весь день без моєї малої козявки(. Важко то якось мені дається. Купа часу і толком нічого не робиться. От тільки готувати багато почала, чоловік вже трохи в шоці, бо холодильник вже давно не був такий забатий.
Поки в мене трохи пауза в пошуках і прагненнях. До закінчення декрету залишилось трохи більше місяця і треба буде виходити в люди, шукати роботу й надіятись, що все я на неї таки ходитиму. Поки придумала піти на курси, чоловік надумав міняти свою роботу, що трохи лякає в плані зменшення бюджету на певний період та збільшення його робочого дня... Загалом, живемо в передчутті великих змін,а чи на краще вони підуть чи ні "дасть ся чути")

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

Ми в неділю гуляли на майданчику. Тато з двома хлопцями по років 4-6. Тато сам в теплій куртці, шапці. А діти в легеньких кофтинках, без шапок. Ну а що?

 

В мене діти по команді "вдягатись!" по інерції вдягали шорти і йшли гуляти... до поки я не сховала літнє і не витягла підштанники, колготи і всяке-таке зимове