Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

Тема у розділі 'За кермом', створена користувачем Уляночка, 22 Квітень 2009.

  1. marianast

    marianast Well-Known Member

    Мене вчив їздити тато, а він дуже швидко виходить з себе. Кричав, слів не підбирав. Я після тої науки була твердо впевнена, що водіння то не для мене. От не надаюсь до цього і все. Я кинула те водіння, без найменшого докору сумління.
    Сісти за кермо змусили діти. Від стресу було відчуття наче мені хтось лом вздовж хребта встромив. В руль чіплялася мертвою хваткою, з рук на коліна капав піт. В мене пару раз було бажання кинути машину в точці В і на таксі ( як нема то пішки) вертатися додому і більше за кермо не пхатися.
    Домашнім я весь час повторювала, що мені
    просила чоловіка, щоб говорив: « перелаштуйся в праву смугу, а тепер увімкни поворот, повертай на право» і т.д. Бо мені треба розслабитись. Ні разу того не зробив, все розказував, що мені
    . Мені обідно було, я досі не розумію як можна так не чути, і ігнорувати людину. Дружину!
    @La esposa мені дуже допоміг переїзд в сільську місцевість, я тут роз‘їздилась, стресів менше ніж у Львові. З часом попустисть, 100%
     
    Останнє редагування: 14 Березень 2019
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • Подобається Подобається x 1
  2. La esposa

    La esposa Moderator

    о, в мене чоловіка теж в той степ заносить. Каже, що мене треба розізлити, щоб я "включилась". А мене як взлити, то хіба можу здачі дати. Восени, пригадую, поїхали ми за село, на горбок, я хотіла спробувати рушати під гору. Виходило гарно, поки не довелося на рівному місці розвертатися. Тупила, перегородила дорогу, не могла ні туди ні сюди, а йому, видно, настрій "не зайшов", він давай на мене кричати, я на нього, в полі, на весь голос, накричались, виплакалась, помирились, поцьомались і додому поїхали :girl_blush2:більше він мене так не "вчить". Якби машина поперек не стояла, то я би в тих нервах його лишила і поїхала додому :girl_haha:
    І до речі, мені теж простіше з села в місто в'їжджати, якось стрес поступово розподіляється, в Давидові перша тягучка, потім перший світлофор в Зубрі, а далі на Стрийській весь "десерт" :)
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  3. mokhnatska lesia

    mokhnatska lesia Well-Known Member

    @nibysh в мене було навпаки, коли пішла сама на курси водіння то тоді ще бувши моїм хлопцем, а не чоловіком, мій коханий знаючи час і місце куди ми приїжджали на зміну учнів по водінню, сам прийшов до інструктора і питав чи будуть з мене люди у водінні, і дуже був здивований, коли той відповів, що я надаюся до того. Потім вже мені не казав, що я свою стипендію викидаю на вітер, бо то не для мене.
    Після курсів за кермо сіла через рік, бо не мали авто, але моєму вже чоловіку зовсім не подобалося як я кермую. Але коли їхали кудись на забаву чи гулянку, до дому за кермом завжди їхала я. Так як вміла, але обережно і акуратно. Більше мені авто не давав, поки сама не почала просити і вимагати і їздити САМА без підказок . Спочатку по селі, потім по трасі в Перемишляни 12 км і назад, потім до Львова (але тільки під наглядом). По місту вранці і вдень їздити сама не могла. Не було впевненості. Так і їздила по трасі і в селі.
    Через 8 років такої сякої їзди; була змушена сісти за кермо на авто більше і довше ( про паркування можна писати довго), але мій вітчим сів зі мною 2 рази вранці по маршруту, по якому я мала возити малу в садок і їхати на роботу, і 1 раз після роботи. Всі свої зауваження говорив після того як приїхали з пункту А в пункт Б.
    Зараз їжджу щодня майже 6 років, і реально отримую задоволення від водіння.
    Тому моїм стимулом була якраз дитина, без неї певно б так і їздила по селі; хоч чоловік також вже хвалив моє водіння, але вплинути на мене, щоб я відважилася на водіння по Львову не міг.
     
    • Подобається Подобається x 2
  4. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    То має клюнути в одне місце). Ну і лінь таки «двігатєль прогреса». Мене то зрушило. Зрушило в час пік, з двома малими дітьми, яким вічно щось треба, і з чоловіком за 1000 км. Пам’ятаю, як щось там сталось з коробкою передач. Я така викотилась з гірки на перехрестя, і всьо, ніхто нікуди не іде). Дзвоню чоловікові, він мені каже включай задню і свалюй з перехрестя). Я так вправно задом ще досі не вмію їздити))). Як я то зробила і нікому нічого не розвалила досі не можу зрозуміти)))).
    Ну і мушу сказати, що ніколи не думала, що кайфуватиму за кермом.але таки кайфую)
     
    Останнє редагування: 14 Березень 2019
    • Подобається Подобається x 1
  5. Tropikanka

    Tropikanka Active Member

    @mokhnatska lesia, я правильно зрозуміла, ви сама за свої гроші пішли вчитися водінню, а ваш хлопець, приходив питати інструктора чи будуть з вас люди і чи стипендія йде на вітер ? Добре, що після такого ви взагалі сіли за руль. А вітчим молодець!
    Мені допомогли лише підбадьорення і моральна підтримка, навіть коли робила грубі помилки. Я дуже чутлива до критики :girl_sad:
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  6. mokhnatska lesia

    mokhnatska lesia Well-Known Member

    @Tropikanka, так, правильно зрозуміли, тоді в 2005 дуже дивно і не нормально реагували на жінок-водіїв. А гляньте тепер, яка кількість нас є.
     
  7. Олюнька

    Олюнька Well-Known Member

    Найбільше лякають перехрестя....
    Теорія-теорією, але на практиці все інакше.
    Як ви навчилися (самостійно) проїжджати перехрестя,
    - чи просто вивчаючи їх одне за одним?
     
  8. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Ну та як. Зелене світло, та й їдеш.
    Я вчора заглохла на перехресті, на підйомі. Ну нічого, всі посигналили, почекали наступне зелене і поїхали. Це з усіма буває, незалежно від досвіду водіння.
     
    Останнє редагування: 15 Березень 2019
  9. raspberry

    raspberry Well-Known Member

    Дратують ті сигналісти:girl_devil: В мене навіть чоловік таке собі дозволяє. Недавно їдемо, перехрестя Стрийська-Наукова. Заглохла автівка, буквочка "У" на вікні. Мій давай сигналити, я збоку. Кажу: "чого сигналиш? Забув як сам вчився? Дуже просто отак ззаду сигналити початківцю. А там, мабуть, паніка, руки трясуться, старається зробити все пошвидше, щоб інших не затримувати, тупить від того ще більше. І замість того, щоб спокійно почекати, ти сигналиш і ще більше нагнітаєш людині обстановку!" Зрозумів, заспокоївся, більше так не робить.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
    • Подобається Подобається x 2
  10. Olga Letsdance

    Olga Letsdance Active Member

    Згадала, як я вчилась водити... Ясно, що періодично глохла і впадала в ступор . Розказали анекдот, так він мені тоді "зайшов", що потім коли глохла, згадувала його, посміхалась й розслаблялась, подумки йшла до "сигнальщика" й говорила йому це
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Зе бест! Зе бест! x 3
    • Смішно Смішно x 2
  11. Олюнька

    Олюнька Well-Known Member

    там, де є світлофори, все зрозуміло :).
    а де нема?
    --- дописи об"єднано, 15 Березень 2019 ---
    взагалі-то в населених пунктах дозволено сигналити лише для того, аби запобігти ДТП.
    Час водіям відівчовуватись сигналити на кожному кроці.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  12. Orman

    Orman Модератор-бомба

    правила проїзду нерегульованого перехрестя?
    мене вже не дратують
     
  13. Kroshka Enot

    Kroshka Enot Well-Known Member

    мене дуже дратують, коли я пішохід. Бо вуха закладає.

    А коли я за кермом, мене те сигналення не зачіпало і не зачіпає. Не знаю, чому так, бо дуже боялась, що власне буде оте
    І парадокс, але коли я реально тупила, можу пригадати буквально 1 чи 2 випадки, коли мені попадались нетерплячі водії позаду (буквочки "У" не чіпляла)
     
  14. Олюнька

    Олюнька Well-Known Member

    тому й пишу - теорія теорією, а практика - то складніше.
    коли потрібно швидко і правильно зорієнтуватись.
    і врахувати унших учасників дорожнього руху, які їдуть за єдиним правилом - правої руки.
    та й перехрестя різні бувають.
    зі зміною напрямку головної дороги, ....

    і якщо вже про правила - там чимало є суперечностей....
     
  15. Orman

    Orman Модератор-бомба

    @Олюнька
    Складайте план поїздки наперед - дуже допомагає. Я навіть зараз так роблю. І якщо там по дорозі є складні місця, то сісти розібратись наперед хто там кого має пропускати.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 5
  16. Provizor

    Provizor Well-Known Member

    Водіння давалось мені і дається нелегко. Впевнено себе почуваю, коли вивчений маршрут. Тому найкраще накатати в супроводі з інструктором (не чоловіком )кілька маршрутів і ними користуватись, відточуючи практику кермування. Мій кошмарний страх - заїхати в запарковану тупікову вуличку, коли на зустріч теж рухається авто і потрібно якось розминутись. Тому паркуюсь в перевірених місцях, де достатньо місця. Краще прогулятись зайвий раз.
    Щодо сигналів, деколи не розумію, що то сигналять мені, а одного разу включила аварійку і вийшла з машини, активно повідомивши жестами своє обурення водію, що бібікав(то був виїзд з другорядної дороги вліво через 4 смуги жвавої траси), йому звісно було «видніше» позаду мене, чи можна виїжджати.
    Буду банальною, все вирішує практика. Просто комусь потрібно менше часу, комусь більше, щоб довести до автоматизму деякі моменти у водінні. А коли впевнений у собі, то і заглохнути не страшно. В мене буває іноді, і руки вже не трусяться.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  17. Олюнька

    Олюнька Well-Known Member

    хіба що таким чином. дякую за поради!
     
  18. olerusya

    olerusya sweet candy ;)

    Ой ні, в мене теж:) і не тільки перед перехрестями, а також перед незнайомоми районами.
    От, наприклад, перехрестя Промислова-Липинського((( скільки там їду, так і не можу розібратись що й до чого, добре що їду переважно прямо по Липинського...Може мені хтось тут пояснить?:)
     
    • Подобається Подобається x 1
  19. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    А що там незрозуміло? Там же світлофор, нє?
     
  20. NataliaFed

    NataliaFed Active Посиденька з баяном

    @olerusya що саме не зрозуміло там? Це перехрестя дуже норм регульоване.