Вам теж здається, що тут бракує теми про вінтаж? Для всіх, у кого на запитання "Де ви купуєте одяг" є особлива відповідь, і їй негоже там припадати пилом під звичними базарами-магазинами. Світ летить у тартари, але є магічні місця, де можна купити одяг нечуваної - за нинішніми мірками - якості і краси (якщо пощастить, то ще й недорого). Де трапляються зворушливі нові сукні з шовку, які власниця так ні разу і не одягла, і французькі рукавички зі швами такої ювелірної роботи, що хочеться ніколи їх не знімати. Про ці місця занадто мало і занадто небагатьом із нас відомо. Давайте це разом виправляти. Вінтаж уже давно не просто примха і знак самовираження, а інгредієнт дбайливого споживання і ознака свідомості. Можна ж носити розкішне хутро і сумку з найм'якішої шкіри, заради яких убили тварину 60 років тому, а не вчора. Можна одягати прекрасні оксамити і шерстяні спідниці, які півстоліття чекають на свого нового власника, замість того, щоб новою покупкою годувати систему скаженого продукування пластмасового ширпотребу. Це варіант не для усіх, але підозрюю, що тих, для кого ретро рідне-миле або хоча б цікаве в якості розваги, трошки тут назбирається. Давайте ділитися знахідками. Вічне джерело моїх сумок, поясів, рукавичок - etsy або ebay і місцеві блошині ринки в європейських містечках, але у Львові, напевне, теж є такі місця? А це мої улюблені впольовані скарби. Показуйте Ваші
@labisqwee мій шматок оксамиту ти вже бачила, купила на ОЛХ. Спідниця вже готова, а топ чекає на завершення ГВ, поки вирішила не рухати. А може щось інше придумаю може клатч на "поцілуйчики"
О, клатч із нього може вийти просто невимовно гарний! Можна навіть зробити гігантський "улянин", якщо вистачить тканини:
Тема, заради якої варто повернутись на ДП Поки що я насолоджуюсь вінтажними парфумами (от вчора співробітник банку торбу компліментів відсипав) і деякими речима, які з Італії потрапили до мене багато років тому. Душа вимагає силуетів 60-х, які мені однозначно пасують. І де таке знайти?
Для нашого брата, кому пасують класичні убори, нема легких шляхів... Я намагаюся сукні - шити; спідниці - вишуковувати класичні, поза коліно, моделі усюди, де тільки можна (шити спідниці виявилося ну дуже складно і часозатратно!..); часто приглядаюся на етсі до старих сукенок Dolce Gabbana і колись-таки вполюю. З вінтажним одягом поки не мала удачі (в мене невеликий розмір, важко на нього втрапити). Як тільки вдається знайти чи випадково пошити річ, яка ідеально пасує кроєм, то "копіюю" її у кравчині, коли вона доживає віку. І якимись такими перебіжками між вдалими знахідками живу =) Знайшла недалеко від дому манюній магазинчик з вінтажем і first-class second-hand (так майстерно обізвали гуманітарку з усякого напівкутюру), тепер забігатиму в нього на пошуки скарбів! Печаль, що у вінтажних магазинах так гостро відчувається несучасність істинно-жіночної фігури. А поза ними така пустка.
І про вінтажні парфуми тут інформація по клаптиках розсипана... Я шукала тему, але знайшла лише окремі пости деінде. Якщо в Україні можна десь придбати справжні вінтажі, то це прекрасно. Тут доводиться знаходити по краплині, і вони надзвичайно дорогі. Тому єдиний мій вінтаж - то маленький sample-size Tabac Blond... А ще мені розповідали про магазин неіснуючих більше парфумів в Амстердамі, Perfumes of the Past - яка щемлива назва. От туди би зайти!
Ох, яка то правда! А ще й уявляєш собі одне і ніби думаєш, що буде так, а виходить - як виходить... тепер вишуковую хай вже й не мого розміру, але з доброї тканини (кольору, складу), то може хоч звужу і буде. Ще не зовсім про дефіле, але про вінтаж знайшла не так давно чудову радіо-станцію "Smile of Sussex", рекомендую ❤
о! Дякую! :* От недарма я тему відкрила!.. Обожнюю таке, а старі пісеньки з саундтреку до гри Mafia і "Guilty" Al Bowlly заслухані до дір. Спасибі!
Можна, ми тут навіть на форумі разом купували. Зараз ціни на них досить високі. Тішусь, що раніше не скупилась і зараз є чим користуватись..
Не зовсім про вінтаж, але мучає питання: чому з часом змінюється формула парфумів? Тобто, до прикладу L'Instant de Guerlain Guerlain 2003 року створення, таки відрізняється від розливу минулих недавніх років. Я це чітко відчуваю, у відгуках пишуть, та і старий випуск б/в коштує дорожче, чим нові свіжого випуску. Ну і не тільки Герлєн. Мій улюблений АнгеліДемон, найперший, класична версія,розчарував, коли чоловік привіз із д'юті фрі в знак своєї ностальгії. Аромат той самий, але якусь ноту забрали, іншу добавили, ну відчуваю я...Еххх...Список можу продовжувати...
А це якраз дуже про вінтаж! І про те, чому не знайти таких нових парфумів, як були колись... Через вимоги до безпеки і гіпоалергенності косметичних продуктів у Європі приймають відповідні обмеження, який конкретний складник дозволений, а який - ні. Щороку ці правила оновлюються і під заборону потрапляє все ширше коло інгредієнтів. Багато ж старовинних парфумів мали у складі натуральні екстракти рослинного і навіть тваринного походження. Тепер вони усі - табу для виробників. Але саме вони і робили ті парфуми такими нереально гарними. Тому не буде більше тих легендарних Ґерленів, як колись, і шанель номер 5 без моху давно не та, і навіть сучасні парфуми оновлюють формулу, щоб залишатись на плаву. Така печаль.
@labisqwee , так, Ви праві, в ароматах все більше синтетики...І злітають вони таки швидше, чим їхні старші родичі, інколи залишаючи на тілі такий собі несвіжий післяслід (післясмак без смаку)) без претензії на заявлену базу...
у Львові є одна дизайнерка одягу, в магазині якої в тому числі є і власне сукні отакого вінтажного стилю із урахуванням жіночої фігури. Окрім появи нових норм щодо застосування чи заборони застосування тих чи інших рослинних чи тваринних компонентів з точки зору екологічності,є ще і інші фактори. Наприклад, то стосується певних видів жасмину, яких на планеті залишилося мізер і з року в рік гірший "урожай". Плюс пошук варіантів здешевлення продукції. А ще вважається,що якщо не змінювати формулу, то запах "приїдається" і жінки почнуть менше купувати. Тому треба створити ніби звичне,а ніби і нове. я дуже люблю вінтажні речі. Маю їх багацько ( інколи здається,що краще би почувалася в інший модний період, ніж зараз. Бо не люблю сучасної моди). Наприклад, маю аналогічну "сестричку" вашої сумочки, лиш шоколадного кольору
Ммммм, вінтаж. Люблю в побутових дрібницях. З одягом мені не дуже складається. Аж занадто моя "хфігура" не пасує Мабуть те, що ще не антиквар, але вже вінтаж - саме моє. Взуття, посуд, парфуми, прикраси. Мої, на дуже "особливі" виходи 1972р.н - мега зручні, як сандалі. Треба вже поміняти " рідні" набойки і супінатор, але "рука не піднімається". маю ще вишневі замшеві черевики певно 60-х років. Дуже активно їх "юзаю". От там вже набойки міняні і знову треба поміняти. А шнурівки "рідні" Планую їх ще раз на наступну неділю вигуляти. --- дописи об"єднано, 27 Березень 2017 --- Щось мій нет глючить Недавно дісталося в моє володіння - природній Александрит. Ранньої радянської огранки ще до того, як пішов в маси штучний камінь Колір міняється від глибокого зеленого до насиченого фіолетового.
Ланцюжок від прадідового годинника. Десь 1880 років. "Бачив" всі будні до сьогоднішніх днів. Трохи я його "вгробила" , бо якийсь час не знімала взагалі. Ще маю бабину обручку. Завтра додам фото. Носила завжди в тандемі. І оті "Шумські" речі були зі мною, коли я досягала найбільшого успіху. "Губила" я їх мабуть разів зо 5, але вони завжди поверталися в самий критичний момент. там трошки видно мою "театральну" сумочку --- дописи об"єднано, 27 Березень 2017 --- Мебля. Розкішна, але наразі в інтер"єр не дуже вписується. І ніби би здалось продати, щоб пес там не спав, а з іншої сторони - шкодааааа мені Так бачу свою гардеробну в такому стилі
@flame мебля яка прекрасна! Її навіть можна переоббити у спокійніших тонах, якщо це занадто пшонка-стайл порівняно з Вашим інтер'єром =) Пощастило псу! І перстень з александритом фантастично гарний, де б тепер такий знайти З таких речей-реліквій і в мене є одна, бабуся її знайшла після війни, як була дитиною; а скільки цій красі насправді років, невідомо.
в ломбардах і антикварних магазинах.Також на аукціонах типу колишнього "аукро". То у 60-70- х роках були дуже популярні вироби. які і з рубінами та гранатами. У моєї бабусі теж такі були. Причому ті всі колечка випускалися майже однаковими у промилових маштабах ні як же без Мадонни? У мене ще таке є у спадку- для чайноі церемоніі ( перламутрові келішки теж для чаю. Схоже,як п ють чай на Сході- мвні порціями,постійно підливаючи. Японські сервізи були тоді популярні,як і Мадонна). А ось ще колекція біжутерних брошок. Ювелірноі цінності 0, але для мене дуже цінні: моя бабуля дуже любила брошечки. Це,мабуть,єдиге,що вона визнавала носити з прикрас. Решта лежало з бірками десятиріччями
Пошукаю. Колись і сама віднесла таке колечко з гранатом у ломбард; може, тепер таке ж гарне там і знайдеться... Які "лялькові" філіжаночки, милота!
