Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
ЦІлий тиждень пролежала пластом з температрою 39-40, це жесть, з ліжка не могла встати, температура не збивалась нічим. А я сама в з дітьми в квартирі, треба було встати , і їсти їм зробити, і перебрати, і помити. Діти теж похворіли. Такого в нас ще не було. До нас ніхто не приїхав з родичів, тільки нили в телефон, ой що ми бідолахи і тому подібне, я же мене дістало, я вже не хочу бачити і чути нікого з тих родичів. Я вже стопітсотий раз переконалась в тому, що моїм батькам до нас немає діла ніякого, пильнують лише своє. Я вже почала відходити від хвороби, а діти ще ні(
Загубив вчора чоловік фітнес-браслет в філармонії. Побачили аж пізно ввечері (тобто звернув увагу, що нема). І на 99.99% впевнена, що саме в філармонії, бо сказав тато він з нами був, що бачив, як такий же трекер, як наш лежав біля гардеробу. А потім його ще якийсь хлопець підняв і поклав на прилавок до гардеробщиці, а якась дівчина його ближче підсунула. Ну сказав він нам про це вже вдома. Ще питалися чого то не спитати нас, чи то часом не наш, якщо точно такий самий? А якось не подумав. Додзвонилися вчора по телефону в філармонію, то працівниця відповіла, щоб передзвонили зранку. Зранку сьогодні подзвонили, сказала, що нічого нема, нічого прибиральниця не знаходила. Пояснили, що то біля гардеробу загубили, і бачили його. Ну вона не бачила, прибиральниця не бачила, значить нема. Я впринципі зразу думала, що вже ніхто його не поверне. А чоловік казав, що то ж все таки філармонія, там культурні люди ходять, може не будуть брати чуже. Але ж не можемо точно знати, що то гардеробщиця його взяла. Може хтось інший (дуже багато людей було ,і всі товклися біля гардеробу). Але якби ще тато не бачив, що той браслет підняли і поклали (ну правда не бачив, чи його гардеробщиця взяла). Звичайно не можна шкодувати аж так за матеріальними речами, але все рівно шкода. Його деколи і я носила, відслідковувала сон, пульс, і находжені кілометри Вже аж виникла думка поїхати в філармонію, і подивитися як буде реагувати та гардеробщиця, якщо її спитати за той браслет. Ну така ситуація трохи відбила бажання ходити далі в філармонію на концерти, хоч самі виступи хороші.. Чи може бути ймовірність, що теж хтось загубив такий самий фітнес-трекер, а чоловік загубив його десь інше?) Хоч як їхали вперед він був, і під час концерту був, бо ще дивився котра година.
За ніч спала години 2, в старшого ацетон, барахлить підшлункова. Вже зранку були в поліклініці, поздавали аналізи. Заборонили молоко, хлібобулочні, шоколад, смажене, магазинні ковбаси . В меншого ріжуться і ніяк не проріжуться зубки, спить по кілька годин і прокидається, мушу долюлювати. Не все так буде...
@Thebestnata не факт, що то гардеробниця взяла, він же на прилавку був. Будь хто міг взяти. Прикро, звичайно.
Та так над таким варіантом теж думали. Але так хтось один підняв і віддав, а інший забрав) Шкода, що різні люди бувають. Але не знаючи точно звичайно нікого не звинувачую. Ну крім чоловіка, що такий неакуратний, і тата, що побачив, але не сказав.) А тато ще казав, що ще хотів взяти той браслет, щоб подивитися, чи то часом не наш (в нас там ремішок трохи надірваний скраю), але постидався взяти з прилавку
А той браслет хіба буде працювати без телефону? Наскільки знаю, вони без телефонів не живуть, кому воно потрібно?
Х.з., чи є там якийсь захист. Продається браслет окремо, потім "чіпляється" до телефону. Теоретично, якщо немає якогось супер захисту, чому його не можна перепідключити до нового телефону і дати йому нове життя? Він же не одноразовий? ( звичайно, еппл до еппла, самсунг до самсунга). Мій зовсім простенький , то лише рахує кроки, ще режим прогулянки і все. Додаток до нього скачаний на телефон, синхронізується по блютусу. Тобто я можу забути телефон дома, прийти , гаджети "знайдуться і інфа завантажиться в додаток. За інші не знаю, мій точно можна " вбити" і підключити до чоловікового телефона , завести нового "клієнта".
Не можу підібрати відповідної теми, але ця, думаю, теж підходить. Отже, у чоловіка двоюрідної сестри померла дитина на початку січня. Сестра -- хресна доці в якої сьогодні ДН. Ну ми запросили її , спитали, як їй зручно -- чи сьогодні із бабами чи в суботу із кумами і маладьожжю. Сказала, що може будь-коли. Але в її тата 14 дн і сестра з Києва приїжджає, то вирішили, що прийде до нас в суботу із сестрою. Люди, як себе вести? Я її після похорону раз бачила -- у її мами, поетеси, був творчий вечір. То зал був, концерт, я підійшла на хвильку до неї (бо дітей забирала), вона вся така гарна, розмальована (вона завжди при марафеті). Я присіла біля неї , поклала голову їй на коліна і так прям ні слова не могла сказати, сльозами давилась поки чоловік за дітьми пішов. Потім встала , сказала, що мусимо йти (справді мусили), вона сказала "дякую". Так, сильно, без сліз. І я пішла. Тепер не знаю як себе ведуть у таких випадках -- про що говорити? чи треба щось про співчуття казати? як правильно -- взагалі цю тему ігнорити чи навпаки?
@Kandya, я би не починала перша тої теми рухати. Якщо вона почне- підтримати, але не загострювати. Ну і співчуття ти їй вже висловила. Тобто поводити себе, як в парнім танці, в котрім тебе ведуть.
Точно не впевнена, але думаю, що можна там настройки збити, і під'єднати до нового пристрою. Спочатку браслет був під'єднаний до планшету, а потім до телефону під'єднали. Ну хоч перше під'єднання до планшету теж було через той номер телефону, що зараз є. І зарядка в нас лишилася, то ж теж там треба десь окремо його заряджати. Ну може просто хтось буде використовувати його як годинник, і крокомір (через телефон сон вислідковувати не зможе хіба.
не так і не так. не акцентувати але і не вдавати,що нічо не було.. ну і .. я не знаю як інші. але в той період я не розуміла проблем інших..
А можна спитати якого віку дитина і яка причина смерті? Бо я б ще від цього відштовхувалась як себе поводити... Ну наприклад, якщо померла при вагітності/пологах - то одна справа, якщо дитина вже мала більше років, або померла несподівано, то трохи інше...
Живуть. Колись пробували браслет чоловіка прив'язати до мого телефона, не відв'язуючи від чоловікового телефона. Все вийшло
Я б подзвонила і сказала, що дам винагороду, як хтось знайде. Може, якщо дійсно гардеробщиця забрала, то вона скоро зрозуміє, що не знає що з тим робити, а гроші лишні не бувають. І лишіть свій тел. Хай подумає.
Є продовження історії Поїхав таки сьогодні чоловік в філармонію. В гардеробі нікого не було, то пішов до чергової (тоді по телефону казали, що всі загублені речі прибиральниця несе черговій). Чергова сказала, що нічого їх ніхто не приносив. Випадково в той момент розмови проходив повз якийсь солідний мужчина. Запитав, що сталося. Чоловік пояснив ситуацію. Мужчина спитав, яка саме то була гардеробщиця і почав дзвонити по телефону до всіх. Декілька гардеробщиць (їх виявляється пару штук є) сказали, що нічого не знаходили. А одна сказала, що бачила, як її напарниця брала той браслет. Подзвонив до тої пані, вона не брала трубку. Домовилися, що він таки вияснить в неї, і передзвонить чоловіку, як шось дізнається. Через хвилин 20 передзвонив, що браслет вже в нього, він його передасть черговій, і в будь-який час можна забрати! Тому ввечері вже забрали) Тільки що глянув чоловік на сайті працівників філармонії, і тим чарівником виявився керівник концертного залу. Ну це щастя, що він випадково там проходив саме в той момент. Бо ж від неділі загублена річ так і не передана була черговій. І гардеробщиця мовчала. Але ж вчора з кимось то по телефону говорили, теж про гардероб казали, але мір не було прийнято. Добре, що все добре закінчилося, і знайшовся наш трекер) Хоч сумніваюся, що якщо б не керівник, то б повернули його назад. Вийшла не жилетка, треба було напевно вже у вихвалялки писати
Плачу, найменша захворіла, температура 8 днів 38-39 . Спереживалась, вже в понеділок і вчора не температурила, а в ночі плакала що болить вушко. Сьодні вже 37,6. Лор сьогодні не прийме, вона святкує. І я не впевнена що то вухо. Солька вчора впала з годувального крісла, перевернулась. Може то стус. В Васька незрозуміла висипка, лікуєм третій місяць, і не проходить. В середньої болять коліна, ходили до лікарів два роки, як такого діагнозу не має. Минулого тижня ходили ще до одного спеціаліста, каже зажаті мязи, в них курс реабілітації 12 сеансів7500 грн. Ааааааа. Як то важко коли діти хворіють Мені на наступний місяць на роботу, як я маю йти , як вони хворіють.
Маю правостороннє запалення легень. Як нагодувати всіх, зробити з меншою хоч мінімальне все і не здохнути? Ще маму і свекруху заспокоїти. На чоловіка сил вже нема. Хоч сплю від нього з меншою окремо, то висплюсь. Кашель що дихати не можу. Давно я так зимою не хворіла. То все відсутність нормального відпочинку і недосип...
Здала аналізи на гормони щитовидної Титр АТ до ТРО - при нормі 30 маю аж 910 Пролактин теж високий Постійний стрес з "коханою мамцею" вже виліз боком Звідси порушення циклу і купа всього іншого. Наступний тиждень всі мої кохані ендокринологи будуть бачити мене. Буду боротись, бо варіантів немає, треба жити далі для моїх хлопців Радити нічого не прошу, прийшла просто понити, гормони, як-не-як Поговорила з Сандурською, порадила здати ще раз Пролактин, бо він дуже реагує на стрес. Спокій і ще раз спокій
Сестра. Радити нічого не буду, але підтримати хочеться. Пролактин намагаюся знизити ще з серпня, дуууже повільно йде процес і так хижо мені від достинексу, але не все так страшно як виглядало на початку. А в темку заглянула просто тихенько поплакати-понити. Так втомилася бути сильною, і відпустити ситуацію теж не можу... Почуваюся настільки самотньою і зовсім без підтримки людей, які насправді начебто поряд. От справді, іноді не витримую і так хочеться комусь просто пожалітися, а всерйоз не сприймають. Може тому, що звикли, що коли було зовсім зле, то я випромінювала оптимізм і не жалілася. Якби ж хтось зрозумів, що набільше "накриває" вже тоді, коли все, здавалося б, позаду...
