Відповідь: Що читаємо? прочитала 30% якось легко мені не читається, в сенсі вона якась дуже депресивна, хоч написала просто, але навіть мені з патологічним вмінням всюди знаходити позитив і не вишуковувати негатив нічого приємного ще не попалось скажи, що далі буде щось хороше, бо навіть не знаю чи дочитувати та істерична жінка мене маленько дратує, а чоловіка просто жаль, а її дочка то взагалі....навіть не можу підібрати емоцію
Відповідь: Що читаємо? Проковтнула за декілька годин "На запах м"яса" Люко Дашвар. Не зраджує своєму стилю, люблю її страшенно!!!!!!
Відповідь: Що читаємо? Який це жах, прочитала десь третину і мною аж тіпає. Страшно навіть думати про таке!
Відповідь: Що читаємо? На днях потягнуло мене на класичну літературу, прочитала М. Булгакова "Собаче серце". Давно збиралась це зробити . Не можу сказати, що дуже мене захопило, але для загального розвитку точно не зашкодить. Потім прочитала С. Кінга "Долорес Клейборн". Цю читала на одному подиху (хоч Кінга я завжди читаю лише так. Єдина його книга, яка мене розчарувала була "Зона покриття". ). Історія про життя Долорес, жінку надзвичайної сили волі, яка зважується на вбивство чоловіка, щоб захистити власних дітей. Зараз взялась читати "Сніданок у Тіффані" Т. Капоте. Поки що досить нудно, подивлюсь як буде далі .
Відповідь: Що читаємо? Подужала «Несподівану вакансію» Джоан Роулінґ, читала дещо довго, оскільки вільного часу обмаль. Не можу сказати, що книга сильно сподобалася, однак і не жалію, що читала. Герої книги дуже різні, але кожен із добрячим міхом негативних рис, які прагне, а то й не прагне, приховати від людей навколо. Життя кожного пішло не так, як він собі це уявляв. Однак майже усі прагнуть знайти виправдання своїм недобрим, а то й огидним вчинкам, не намагаючись при цьому переосмислити своє існування і свою провину.
Відповідь: Що читаємо? Вперше прочитала цю книгу(всі томи) у віці років 12 напевно. З того часу пройшло ... ну добре, скажу - 23 роки пройшло і я перечитувала її вже й не згадаю скільки разів. Останній раз - минулої весни. Неймовірна книжка, просто прекрасна! Цікава, весела, романтична, пригодницька, про дружбу, любов, про вірність, відданість, про порядність і чесність, про доброту і сердечність, про людей, яких зараз стає все менше і менше, про цінності, які зараз вже майже втратили свої позиції. Це книжка, яка не прив"язана до віку читача, бо вона про все на світі П.С. Трохи розчарував український переклад. Важко читається. Я спершу думала, що проблема у звичці. Я польський переклад цієї книжки знаю мало не напам"ять, але останній раз читала російською і зрозуміла, що справа не у звичці, а все ж у перекладі, нажаль. Зараз читаю "Голодні ігри". Вже до половини прочитала другу книжку з трилогії. Читається дуже легко, захоплює і важко відірватись. Нічого шедеврального і класикою світової літератури певно не стане, але час присвячений читанню витраченим на марно не вважаю. Думаю, що варто дати для глибокого ознайомлення підліткам, яких добряче попсувало комфортне життя на всьому готовому.
Відповідь: Що читаємо? затягнуло)) поки діти спали - дочитала. Страшно, що таке відбувається... Хочу прочитати продовження - "Река слез" Ну і на днях прочитала "Французские дети..." мені сподобалось, звичайно, ГВ і ясла - ні в які рамки, але бачу багато плюсів. Та і умови в яслах не такі як наші
Відповідь: Що читаємо? закінчила "Срібне молоко" Шевчука. як завжди : приємно, ніжно і так сумно-ностальгічно
Відповідь: Що читаємо? Дочитала Рея Бредбері. "Марсіанські хроніки" - не дуже люблю фантастику, але Бредбері гарно пише, навіть про марсіан читати можна) "451 градус по Фаренгейту" -роман-антиутопія про суспільство без книжок, без люського спілкування, про те як технології захоплюють світ і зомбують людину. Дивовижно, як багато передбачив автор, адже світ вже давно до того котиться. "Кульбабове вино" - чудова повість. Читаючи її , уявляєш тепле літо, душевні розмови всією сім'єю за вечерею, невинні дитячі пустощі, запашне кульбабове вино - літо в пляшці, як казав дідусь, ностальгію за літом і теплом.
Відповідь: Що читаємо? Повністю згодна , це та книжка яку хочеться перечитувати не раз, особливо в очікування літа. От до решти творів Бредбері, ще не добралася. Не дуже я люблю фантастику, хоча від багатьох людей, о почитати таки варто. З чого радили б почати?
Відповідь: Що читаємо? Я теж тільки почала знайомитися з його творами, все відкладала Але раджу почитати "451 градус по Фаренгейту", мені сподобалося)
Відповідь: Що читаємо? погоджуюся. книга абсолютно у стилі авторки. Без фантасмагорій ( яу к "Рай Центрі " і продовженні-трилогії), але стиль Люко Дашвар ні з ким не сплутаєш.Ця книга мені скоріше нагадує її "Село не люди". Важка, гнітюча, тому в той період, коли і так на душі "сіро" ,читати не рекомендується. Одним словом- це книга власне для любителів творів Люко Дашвар ( я теж належу до їх числа)
Відповідь: Що читаємо? Я обожнюю Бредбері. Так, як і Лема. Інколи книга "з дитинства" в старшому віці видається примітивною і нецікавою. Цих двох я читаю і межі "реального" світу стираються, проходить час і хто знає, пили ми вино з кульбаб чи тільки снилось воно)) Не можу назвати Бредбері фантастом. Філософ, мрійник, поет. Навряд чи переслідування Монтега в 451 - фантастика) Таке відбувається щодня і всюди.
Відповідь: Що читаємо? "Кульбабове вино" прочитала десь в цьому році і воно було мені нуднувате, бо якесь хлоп"ячо-дитяче. а от недавно відкрила Бредбері з нової сторони. в нього є афігєнний збірник "Темний карнавал" про всяких вампірчиків і т.п. Сучасні "вампірські" автори навіть близько не валялись:n: В Бредбері така фантазія. він чудовий в будь-якому виді
Відповідь: Що читаємо? Таку гарну характеристику дали цій книжці, що сьогодні ж починаю читати. Потім поділюсь враженням .
Відповідь: Що читаємо? Мені також книжка не сподобалася. Після "451 по Фаренгейту" дуже нудно читалася. Тому так і не дочитала її.
Відповідь: Що читаємо? а в мене знову Шевчук "Життя і пригоди Віталія Волошинського, записані ним самим". все в "фірмовому" шевчуківському стилі. так, як я люблю
