Обговорюємо пологи (2)

Напишу ще про набряк промежини кілька слів. У мене був після перших пологів: мала велике епізіо, після пологів було таке враження, що "там" шматок м’яса, я так і не наважилася туди заглянути. Але сходив цей набряк 3 тижні. Весь цей час я не сиділа, тільки на бочку легенько. Казала лікар це від швів. Мила господарським милом, наче підсушувало і ополіскувала Рекутаном або хлорофіліптом розведеним. Після других пологів, на моє здивування, набряку не було, хоч і попередній шов від епізіо надірвався, то це таке блаженство, коли ти миєшся, а "там' все як звично)

 

Ой, то просто дві паралельні реальності. Після читання Одена, Сірзів, і т.д. зіткнення з нашими реаліями дуже болісне(....

Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk

 

Тому кажу до доул на курси сходити.

Там реальні історії людей, які знають як має бути, і як виходить.

 

А мені після своїх власних чудових пологів слухати, що вертикальні пологи- це небезпечно, що для мене 4 кг - це показник КР, що нормально - народити за 3 потуги, а все що довше - різати і витискати...
І коли це говорить дурень якийсь - ну ладно. Але коли гарний, мужній чувак, який щодня приймає пологи... Цензурних слів не залишається...

 

Ну, з позитивним власним досвідом - Ви виходите на інший рівень зіткнення з реаліями Це - Ваша сила і впевненість. А от вперше, чи після не зовсім позитивного...я так яскраво пам'ятаю оце відчуття розгубленості, коли те, про що так чудово було написано, заперечується "мужнім, розумним і красивим", я чесно не знаю, чи можна бути готовою саме до оцього дисонансу...тому добра теоретична підготовка має такий..ну, недоліком не хочеться називати, скажемо нюанс - як великий відрив в очікуваннях із реальним станом речей, мова про систему, звісно, а не кожну конкретну історію пологів. Та це не привід не читати і не готуватися, те, що "ignorance is bliss" - то так, але не всім це підходить. Може доулам нашим якось вдається звести то все до спільного знаменника. Ну і чим більше стає свідомих мам, тим менше шансів у системи

Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk

 

згадувала, кого я народила за три потуги - нікого.
Ядвігу за шість. Дуже чітко пам'ятаю (бо не відволікалась ггг).

--- дописи об"єднано, 27 Березень 2018 ---

добра теоретична підготовка в моєму випадку включала в себе вивчення реалій ПБ. На жаль, пригодилося.

--- дописи об"єднано, 27 Березень 2018 ---

я так співчуваю, що аж ну. В мене не було відчуття розгубленості, але мене добряе розривало між "дайте мені спокій", "дайте мені вмерти" і "зараз я вас покусаю". Такий собі настрОй на пологи. Наадреналінилась так, що не знаю як і народила, а спати не могла довго.

 

Чи є десь інформація про введення папаверину в пологах? Доцільність, навіщо він? Чи то під виглядом "папаверинчику" дають суміш?
І ще підкажіть, як акуратно, впевнено і переконливо відмовитись від огляду на кріслі в 41т?

Якщо є більш підходяща тема перенаправте.

 

Не знаю про папаверин - ніби має щось там розслабляти. Від тиску ще колять, якщо високий. Від тиску помагає.

Відмовитись можна словами «не хочу-не буду», але якщо лікар «домовлений», то може почати казати «ах таааак, то шукай іншого, або слухай мене».

Друге діло, що як дивляться акуратно, а не намагаються дірку проколупати, то біли нема. Але вже давно доведено, що перевірка відкриття неінформативна. Бо може з повністю закритої стати відкритою за кілька годин. А з привідкритою можна тижнями ходити.

 

Якби ж то знав наперед, як вони то подивляться?

в тому й то справа. Я пішла чисто для інформації і послухати серцебиття, а чи піду туди народжувати, мабуть, вирішуватиме доля-випадок.

ДО районного пб 5хв, до Львова - не далеко, але)

 

Ну от в районному (Жовківському) мене дивилися дууууже акуратно в 42 тижні (з Михайлом). Черговий на огляді не наполягав взагалі. Послухав серце і помаціав положення через живіт.
Дивилася на кріслі вже наступна зміна, коли вже були перейми і за моєї згоди.

 

та під виглядом будь чого, можуть вколоти будь- що. З останніх моїх пологів, то акушерка мені попалась залізо-бетонна баба ще з тих часів. Вона мені таки впихнула при такій конкретній схватці ніби "папаверин" але підозрюю що міг там ще бути і окситоцин, я справилась із народженням швидко, але оте їх - можливі кровотечі, таки думаю сунуть своє.
Доречі я помітила акушерка мене питала щось там, коли в мене була потуга, я відповідно немогла нічого відповісти, бо процес іде, а вона така вся істомльонная, бо я не відповідаю тут і негайно - таки аргументувала, що вже потрібно колоти, бо жіночці вже дуже важко хоча лікар сказала що процес іде задовільно.

 

Моєму старшому прописали при обструктивному бронхіті, коли лежали в лікарні з цим. Один раз вкололи - дитина ослабла, різко став сонний і заснув на 3 години. Типу розлабляє так.
На рахунок оглядів, то в 2,3 пологах не боялась огляду, бо:
1) вже була в процесі, їдучи до пологового.. перед тим останній огляд був аж при постановці на облік жк
2) мені пощастило з черговими бригадами. Може, в других пологах те, що я приїхала на 42 т сама в процесі вже їм стало ясно що я з тих, начитаних в інтернетах і краще до норм пологів ставитись нормально...
Мене дивились десь по 3 рази, ди ви лись, руками якщо пхались, то не дуже відчутно. І якщо в других пологах я приїхала з великим відкриттям, гарно вираженими переймами і там реально треба було дочекатись і все (те, що чекати мене усадили в крісло і я від болю волала - то окрема тема), то треті пологи починались з 1см відкриттям, слабовираженими тихими нестабільними переймами і я була в очікуванні якихось маніпуляцій.. Проте мене розпитали про попередні пологи, вагітність...Одна лікарка хотіла щось дати прокапати в родзалі, але глав лікар наказав чекати, і не одноразово. Всі дочекались. Я була на зміні, коли і головлікар цей був, то складалось враження, що в них нові інструкції і треба максимально дотримуватись природнього перебігу, наскільки це можливо в пологовому. Тільки персонал ще не в усьому був обізнаний .
Я панікер в тому плані, тому, думаю, дала б себе вколоти, якби якась ситуація нестандартна, бо була невиспана, змучена, боляче, переживальний настрій...
От посиденьки використовувала: писала сюди питання що хто думає з приводу моїх перейм - дівчата коментували і на тому я ставала впевненіша. А лікарі не заважали
А от перші пологи то треш: я поняття не мала що-де-як, лікарі стандартно стимульнули-спасали-стимулювали-ставили епідуральну-підрізали і видали дитя через 16 годин катувань в родзалі. До речі, я вже підозрюю, що підтискали, бо в фіналі домовлена лікарка (о чарівниця, яка приймала онуків всяких наших міністрів, тьху) була якось близько до мого обличчя і якби наді мною. За 16 годин крапельниця була практично зразу і до кінця. О, я ще вже думаю, чи не на тренувальних переймах я поїхала народжувати?
Чоловік був шокований від тих всіх пологів, а точніше від моїх страждань.
Тому, дівчата, мами дівчаток і бабусі дівчаток: до пологів треба готуватись, вивчати, слухати своє тіло, щоб розуміти і самій не наробити помилок, і лікарям не дати познущатись.

 

Про потуги - Віруню я витужувала десь до години, а Ліду години півтори добрих. На "наступні пологи швидше і легші" можу реагувати неадекватно
Але саме народження за одну потугу - для обох. Наче так і треба

 

Те саме мені Левицька Соломія казала, що огляд зовсім неінформативний і нема потреби. Вона мене дивилася вночі за день до пологів

вперше за всю вагітність я впорола пів кавуна , ранніх боялася і пішли солі, а я думала що то схватки і коли почало боліти капець в 2 ночі пригнала в роддом

, то сказала що шийка тверда і по ній до родів у мене ще тижнів два мінімум , але це все відносно. Так і вийшло, що наступного дня вночі я родила синочка .

 

Привіт! Чекаю на народження 2 дитини. Першого народжувала не у Львові, а поїхала до батьків в район. Що сподобалося, що лікар на огляді лише слухав серцебиття, жодних оглядин на кріслі не було. В лікарню приїхала, коли схватки були що 5 хвилин. Зараз нема можливості народжувати поза Львовом, то ж буду другу дитинку народжувати тут. Насторожує, що в ЖК, виправили ПДП і написали на кілька днів швидше, бо очікувана дата випадає у неділю. Останній раз лікарка в ЖК доплюсувала тиждень до вагітності, каже може зазделегідь мене положать у лікарню, хоч підстав жодних нема. На мої зауваження, що хочу приїхати в пологовий з переймами, дивилася як на ненормальну. Це наштовхує, що хочуть стимулювати у той день який буде їм вигідний. От тому боюсь йти до лікарки в пологовий, яку радили в ЖК. Хочу запитати у вас, чи варто шукати іншого лікаря в пологовому і обговорити, що чекатиму, коли все настане природнім шляхом, як уникати тих оглядів на кріслі, просто не приїжджати до них?

 

Я щось геть не розумію - яке відношення ЖК взагалі має до лікаря в пологовому? Одна справа якби Ви дуже довіряли Вашому гінекологу і його порадам, а отако настійливо відправляти кудись...

Там же, кажись, дефіцит місць зараз у пологових? тому навряд отак прямо на рівному місці в 39-40 тижнів покладуть...
Я з львівськими пологовими наразі теж на знайома, але чомусь мені здається, що Ви багато від чого можете відмовитися - і від безпідставної госпіталізації і від

якщо всі інші показники - тиск, узд, аналізи і т.д. добрі а строк вагітності ще не перевищує 42 тижні.

 

Омг, дописали тиждень...для мене такі "дописування" були б достатньою підставою не розглядати нарадженого ними лікаря.

Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk

 

А чому Ви дозволяєте їй писати такі речі?
До 41 тижня без причини в пологовий не кладуть. Вже з 41 можуть, і то, треба справку від ЖК.

Це якісь пережитки СРСР, зараз такого нема, не чула ні від кого такого з кола своїх знайомих.

Варто йти або на чергову бригаду, або до лікаря, якого собі самі оберете.

 

А моя лікарка з ЖК далі вчора торочила про лікарню в 38 тижнів) Я якраз перед тим була в Рібун, то вона навпаки сказала, що так як на УЗД термін в мене менший, то скоріш за все ПДП перенесеться з 4 на 11 липня. А лікарка з ЖК хоче класти десь 21 червня)) Я сказала, що може напишу відмову. Ну і знову почалося, що " папір відмову витримає, але от навіщо ризикувати? Та й хто вам дозволить писати відмову. Треба лягати. Бо у нормальних людей, поки почнеться родова діяльність, то вони встигнуть доїхати в пологовий. А з вашою патологією (ну тим же прикріпленням пуповини) у вас одночасно з переймати почнеться відшарування плаценти, і ви можете просто не встигнути доїхати, це ж дуже великий ризик для плоду. Для Рібун може і нічого страшного, а для нас страшно. Такшо покладуть вас в лікарню , будуть кожен день робити КТГ, оглядати на кріслі. Ну хібашо місць не буде, але раптом відкриють Батальну." Я в той момент подумала, що краще би Батальну не відкрили і не було місць) Ну як ще донести лікарці в ЖК, що я більше слухаюся і довіряю лікарю в якої планую народжувати, яка навпаки заспокоює і каже, що пологи можуть бути і в 41 тиждень від місячних, а не їй? Вже подумала, а може то не ходити вже на прийоми в ЖК? Якщо я вибрала лікаря для пологів, ходжу до неї на УЗД, то навіщо та ЖК? Чи по законах треба таки до кінця вагітності стояти на обліку,бо може вона чи то шось не те написати в обмінний карті, чи навпаки відмовитися її заповнювати? Для пологів потрібна якась згода, підписи завідуючої і тої лікарки, чи ні? Бо я вже з нею немаю сили. Ще звісно якісь 2 чи 3 відвідування залишилося, але якщо вона далі почне напрягати мене з лікарнею, лякати і відмовлятися приймати відмову, то що робити? Чи хай робить, що хоче, а головне як скаже Рібун?)

 

В обмінній картці лише на 2 дні виправили ПДП, мовляв у декрет у вихідний не можуть відправити. В пологовому лікарка сказала зробити узд на 37 тижні. Я це сказала в ЖК, та мені направлення виписала на тиждень раніше. Я цього не помітила, вже вдома порахувала і побачила, що дата УЗД призначена на 35 тижні. Я звісно не пішла, чекаю ще тиждень, а в ЖК на огляді лікарка при замірах знову наголошує, що то більший термін. Мені з цього смішно, але свою думку тримаю при собі, бо навряд чи бо обхвату живота і висоті матки можна визначити точно термін.