Мистецтво бути дружиною (3)

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Лідочка, 15 Січень 2008.

  1. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    А я трошечки задумалась...
    Раніше я писала про свого діда (чи в цій, чи в сусідній темі, - не памятаю), якого зі сторони назвати гарним чоловіком - цілком ок, а зі сторони бабулі - були в неї певні претензії до чоловіка, причому часто :).

    Та, зрештою, пройшло майже 12 років з дня її смерті, а діду через пару тижнів виповнюється 80. Останні 8 років він живе з жіночкою, вже якби дружиною (дійсно нормальна з легкими причудами (типу, використовує мінімум побутової хімії, посуд миє гірчицею, лікується всілякими напівнародними методами... Та не пропагандує свої вподобання) жінка, чимось схожа навіть на бабулю, фінансово незалежна від діда, має дорослого сина ... ой, яка жіночка?! Бабулька насправді :girl_crazy:, їй за 70. І разом вони господарять зараз в селі, хоча мають квартири в місті, нормальні умови, але ж... :girl_in_dreams: "все найкраще з городу - дітям, онукам, правнукам").

    Ми збираємось поїхати до діда на його День народження всім сімейством, питаємось, може він має якісь конкретні побажання щодо подарунків... І, вислухавши від нього, що може з дітьми не варто їхати_зима_небезпечна_довга_дорога_він_не_образиться, він каже, що дуже б хотів щоб ми його звозили до бабулі на кладовище, в його рідне село. Сам він вже рік не сідає за кермо, бо став неуважним, і вже пару раз потрапляв в незначні аварії.

    Сам момент, що дружина для нього залишається вагомою частиною не тільки життя, але й думок, його свідомості - це дещо і є результатом мистецтва бабулі в їх подружньому житті.
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • мімімі мімімі x 1
  2. Jusi

    Jusi Ловець емоцій

     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
    • Подобається Подобається x 2
  3. Rapsodiya

    Rapsodiya Well-Known Member

    погоджуюся з @Jusi бо, чесно, знаю десятки прикладів, коли чоловік за життя жінку за ніщо мав. А після смерті кожен тиждень ганяє як зварйований на цвинтар свічечки світити і квіточки ставити. кому ті свічки і квіти тепер потрібні, якщо він все життя жінку шпиняв? тоді треба було людину любити, поки вона жива була. а свічечки-квіточки - то так, про людське око, бо по смерті зрозумів, що ніхто його такого "мудрого" терпіти більше не хоче. запізніле каяття, так би мовити.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 7
    • Подобається Подобається x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  4. KamilaZub

    KamilaZub New Member

    Це точно!
     
    • Подобається Подобається x 1
  5. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

     
    • Подобається Подобається x 7
    • Зе бест! Зе бест! x 2
  6. Rapsodiya

    Rapsodiya Well-Known Member

     
    • мімімі мімімі x 1
  7. smilechyk

    smilechyk Well-Known Member

    Цитата
    "Незнаю чи вибрала відповідну тему, але напишу тут. Одружені з чоловіком 6 років, з тих 6-ти років тільки з чоловіком їздила відпочивати 2 рази. Всі решта - з його батьками і це коли в нас вже була дитина. Цього літа, ми знову були з батьками, бо вони мають машину, а в нас ще не було. Але в кінці літа нарешті придбали вже і ми машину, відповідно я сподівалася, що наступного літа я з чоловіком і з сином самі кудись поїдемо, але не тут то було...:girl_sad:
    І пояснюю чоловікові, що нічого не маю проти твоїх батьків, але хочу окремо (бо ми ще й з батьками живемо). Просто хочу морально відпочити із своєю сім'єю. Крім того чоловік має рідного брата з дружиною (без дітей). Кажу якщо не хочуть самі батьки їхати кудись, то нехай запропонують іншому синові... Чесно не знаю як донести ту інформацію чоловікові, бо говорю, але він мене не розуміє:girl_cray:"
    І так, сьогодні ситуація загострилася: з чоловіком домовилися, в останні рази як розмовляли за відпочинок, що відпочивати будемо без батьків. Вчора я почула розмову чоловіка і свекра, що ми їдемо за кордон( збираємося). Потім підходить до мене чоловік і питається чи я не проти на море з батьками? Я йому знову пояснюю що ні. (Сам боїться ще далеко їхати, 1700 км в одну сторону, в Україні не хоче на море, і по грошах з батьками дешевше). Сьогодні чоловік знову підняв тему із закрити дверима, але батьки все чули: вони зрозуміли що я не хочу з батьками. Виходити з кімнати, я почула як вони говорять між собою з образою на мене: їм батьки заважають, то нехай платять хоч в 2 рази дорожче. Мене фраза вбила, я стала винною. Я почала пояснювати батькам, що у нас були плани інші... Свекор давай мене переконувати, що так дешевше, вони самі не хочуть їхати, бо не знають мови, не мають навігатора... Короче, я не хочу надалі з батьками на відпочинок, але бачу що ми можемо посваритися...Я розгублена
     
    • Співчуваю Співчуваю x 4
  8. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    Є ситуації, де без чиїхось образ, на жаль, не вийде. Але сказати свекрам - це друга справа. Хоч з їхнього боку це нетактовність, нав'язуватись на відпочинок, але - це пропонує їм син, і виходячи з цього, вони можуть не помічати меж і потреб вашої сім'ї. Насправді вам це треба вирішити з чоловіком в першу чергу.

    Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 7
    • Подобається Подобається x 1
  9. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    @smilechyk значить мусять один раз образитися, щоб зрозуміти, що ви окрема сім'я. Якщо не зробити це зараз, то далі буде гірше. Нехай звикнуть до думки, що один раз в рік ви відпочиваєте сім'єю (наприклад).
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  10. NataliaFed

    NataliaFed Active Посиденька з баяном

    @smilechyk оскільки до того все було, як свекри хотіли і це влаштовувало всіх, то тепер людям важче зрозуміти, чому раптом).
    Як вище написали- без образ ,нажаль, навряд чи вийде,бо немає розуміння.
    Варіант- без агресії сказати їм, щоб запропонувались до другого сина. Бо, я не виключаю, що справді старшим людям трохи самим в далекі дороги їхати не комфортно.
     
  11. Dominika

    Dominika Well-Known Member

    @smilechyk а варіант, що їдете разом до точки відпочинку, а там розходитесь по різних готелях-пляжах і т.д? І пересікаєтесь раз чи два за вечерею. ну і назад разом. Ну і я думаю, що ваших батьків зачепило більше оте "за закритими дверима". Може якби з самого початку була відкрита розмова між всіма учасниками, було б більше розуміння. Бо спочатку чоловік щось там обговорює з батьками, потім переказує вам, потім "за закритими дверима" вони щось там почули-недочули-не так зрозуміли і т.д. Та напряму скажіть, що ви молода сім'я і хочете побути з чоловіком і дитиною. Ну і так виглядає, що вам з чоловіком все ж треба обговорити питання першочерговості інтересів СВОЄЇ сім'ї.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  12. Apelsynka

    Apelsynka Well-Known Member

    @smilechyk В мене вже давно склалося враження, що ваш чоловік дуже, я б навіть сказала надто прив'язаний до батьків. Такий собі "мамин син". Мені навіть дивно, що в нього є бажання відпочивати разом з батьками. Я ще будучи студенткою вже категорично відмовлялась від такого відпочинку) Йому справді треба зрозуміти, що батьки це рідні люди, але ви з ним і дитиною, то вже нова, окрема сім'я. Недавно чула думку одного священика, що це дуже неправильно, чоловік має зрозуміти, що батьки важливі, але на першому місці тепер дружина і діти. Як то кажуть, треба відрізати пуповину. Думаю варто спробувати пожити окремо. Можливо, якщо чоловік релігійний, то піти до мудрого духівника або сімейного психолога, який теж поділяє цю думку. Може від іншої, сторонньої людини він легше сприйме цю інформацію. Або спробуйте піти з чоловіком на каву, без дитини і батьків, і просто в приємній, затишній атмосфері, лагідними словами, без претензій пояснити свою позицію і плюси від неї для вашої пари. Може це допоможе йому зрозуміти вас.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  13. Online

    Online Well-Known Member

    @smilechyk, мені здається, що конкретно з цією поїздкою ситуацію вже не вдасться розрулити без образ. Ви мусите стратегічно оцінити можливі плюси і втрати, і вирішити: наполягати на своєму чи пожертвувати комфортом цього разу. В першому випадку, проблема зі спільними подорожами вирішиться раз і назавжди. В другому - мусите попрацювати над стосунками з чоловіком і тоді на наступні рази все вирішиться малою кров'ю.
     
  14. Kvitneva

    Kvitneva Well-Known Member

    Чисто зі своєї дзвінниці. На каву - хороша ідея. Але без розмов про " як добре відпочивати окремо". Просто йдете на каву, легко і без напряжних розмов проводите час. Потім ще раз ( тут таки на щастя, що є з ким дитину залишити), на каву, потім на піцу, потім на вечерю (якась справжня або "пригадана" річниця - першого побачення або освідчення ітд) потім - похід з дитиною на мультик (свекрам, скоріш за все, оці сучасні мульти можуть бути не цікавими), потім похід з дитиною на ДН до однокласника- друга з садочку (одним словом до тих, хто не є родина чи "дружать сім'ями" ще з молодості свекрів), потім знайти тур вихідного дня і "відпроситися" в батьків на романтичний weekend (сподіваюся, батьки вже не будуть напршуватися "свічку тримати" - вибачте за прямолінійність)тощо. Але водночас пропонувати якісь вилазки-екскурсії разом з батьками. Задум в тому, щоб чоловіку сподобалося відпочивати без батьків час від часу. І ще одночасно в тому, що й батьки звикнуть, що не завжди мусять бути з дітьми.
    Розмовляти з батьками, доводити щось - то справді важко і не знати, до чого можна договоритися. А тут, так би мовити, не словом, а ділом.
    Якщо що , я знаю про що говорю)) Єдина дитина в мами, яка " все для тебе старалася, а ти тепер йдеш з чоловіком в гості, а мене одну в чотирьох стінах лишаєш". Доходило до абсурду. Коли я казала мамі "ми йдем в гості", маючи на увазі себе і чоловіка ( ще тоді без дітей були), а вона через 15 хв виходила зі своєї кімнати зі словами "я готова. Коли виходим?"
    Тепер смішно, а тоді було не дуже.)
    П.С. мені, правда, трохи простіше було. Бо то була моя мама, а не свекри. Та й жили ми одразу окремо. Вище згадані ситуації траплялись, коли ми приїжджали на вихідні.
    Але все одно варто пробувати. А раптом спрацює!
     
    Останнє редагування: 28 Січень 2020
    • Подобається Подобається x 7
  15. Martusiamass

    Martusiamass New Member

    Мені теж здається, що до чоловіка потрібно доносити свої думки, сам він не здогадається.
     
  16. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    Давно не ворушили тему)) скажіть мені шось поки варите зупку ;)
    В отих всіх порадниках жінкам про планування часу на сім’ю і себе часто є пункт «приділити час чоловікові». Просто недавно вилізло мені знов перед очі і я мушу спитати чого воно так (або може зовсім і не так має бути?). Виділити час на хату, їжу, дітей ітп... це я ще розумію, але чому чоловік в ролі когось такого, кому треба запланувати окремо час і назвати це «приділити увагу чоловіку»?
    Чому мене таке дивує? Бо я уявляю собі , що відносини двох дорослих то власне є завдання їх обох , разом знаходити вільний час для обох. Тобто він теж має якось резервувати той час для мене. Але якось ніколи не кажуть - заплануйте час для двох і притримуйтеся свого графіка , а власне отаке - час на чоловіка. Мені це звучить як щось ресурсозатратне - типу треба йти йому проводити розвантажувальну психотерапію в кінці дня, а я зазвичай на кінець дня сама «в мінусі» емоційному.


    Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 1
  17. Orman

    Orman Модератор-бомба

    та ви для нього виділяєте час - він для вас. Я так це розумію. Хоча я ніяк особливо романтику не організовую. Єдиний час який ми можемо приділити один одному в нас співпадає - коли діти засинають. Інколи (о ужас!), ми навіть тоді його не приділяємо, а кожен (чоловік) доробляє свою роботу, а інший (я) бавиться на телефоні/читає книжку/вишиває/п'є чай, але територіально ми разом на кухні. Чоловіку не треба проводити ніяку терапію (ніхто ніби і не казав), він вам може провести, якщо треба.
     
  18. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    Просто це формулювання мені звучить якось зобов’язуюче - ще одне завдання для мене, а не спільний час чи виділення уваги один одному.
    І так, ми часто теж сидимо в кухні обоє (фізично), але не разом. І часом воно так затягується, тобто багацько днів поспіль отак нарізно і сидимо, тоді мене це починає турбувати...


    Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
     
  19. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Якщо Вам погано звучить - то ігноруйте, і робіть як Вам зручно. Я не дуже розумію суть проблеми, напевно.
     
    • Подобається Подобається x 1
  20. Online

    Online Well-Known Member

    Вас гнітить мовчання чи просто здається, що це якось неправильно?