Ми і наші мами

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Хомуся, 31 Жовтень 2008.

  1. бетменша

    бетменша Well-Known Member

    є велика різниця між "мама" чи "хтось". Ви собі можете уявити, що наприклад дитина виросте і буде вас принижувати і ображати. А ви така: на ну на фіг, шо він там собі думає, мене це не займає.
    Тому саме з рідними людьми не так легко вибудувати ту броню
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 8
    • Корисно Корисно x 1
  2. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    а я згідна. мені набридло слухати ту всю дурь. і приймати її на себе. і я маю одне життя. і я хочу жити щасливо. і це щастя залежить прямо від моїх думок.як не крути. вони найбільше отруюють..і так.. я слухала. бо думала. що зміниться.- ніфіга- стає гірше..
    --- дописи об"єднано, 11 Січень 2020 ---
    ну а чому мама ображає. як "хтось"?? чи яйця кури не вчать?
     
    • Подобається Подобається x 2
  3. бетменша

    бетменша Well-Known Member

    на жаль, батьків не вибирають. і статус мами не стирає поганих рис
    та вчити можна. я ж не кажу, змиритись і плисти по течії. я про те, що образи мами ранять більше, ніж подружки, сусідки і т. д. бо у нас закладено шо мама, це найближка людина, яка за задумом не мала б робити нам погано. Тому виходить такий внутрішній конфлікт ще
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  4. ruda kishka

    ruda kishka Well-Known Member

    оце якраз і є залежність. треба просто прийняти той факт, що мама залишиться такою, як є. і нарощувати свою броню. з впевненості, з власної думки, з відстоювання своїх інтересів. не боячись, що це образить маму/когось
     
    • Подобається Подобається x 1
  5. Online

    Online Well-Known Member

    Батьки мої вже досить поважного віку і з ними стає складно, особливо останнім часом. Мама, наприклад, завжди була "мнітєльна", скільки себе пам'ятаю. Але з віком ця риса загострюється і загострюється. Привід попереживати знаходить навіть у якихось нейтральних подіях, а як хтось щось їй не так сказав, то буде прокручувати раз за разом і перейматися місяцями.
    Останнім часом думаю, що їм напевно пощастило, що жили зі своїми батьками та іншими родичами в різних містах, приїжджали в гості і видавали про своє життя тільки ту інформацію, яку вважали за потрібне. У Львові так не вийде, бо це справді велике село, купа спільних знайомств і зв'язків практично в усіх сферах. Нічого менш-більш серйозного не приховаєш, навіть якби хотів.
    Зараз в нас з чоловіком період великих змін, який потребує якщо не детального планування, то хоча б якихось напрацювань. Не все вдається так, як хотілося б, є успіхи, є сумніви, якісь плани переглядаємо... І оця мамина тривожність добряче так вибиває з колії. І щоб окремо не йти в тему забилам би - позабивала б тих копитних, які настирно прагнуть подробиць. Ти їх в двері, вони в вікно. Ми з чоловіком не задовольнили цікавість, вони йдуть до батьків: а це правда, що? і які плани? а як? а коли? а за які гроші? Попутно приносять якісь плітки і свої домисли, потім в мами тиск...
     
    • Співчуваю Співчуваю x 6
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  6. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    То напевне в переважної більшості старших жінок таке є. Свекрусі майже 75, то я часами мушу ну дуже глибоко дихати (бо стосунки в нас дуже добрі, тому якихось там вправлянь їй мозку не допускаю). Найбільше вибиває з колії вічна тривога за нас в дорозі. Кожного, кожнісінького разу ще з порогу я чую «Ой Боже, я вже чекаю і чекаю, і виглядаю, вже на дорогу ходила дивитися, а вас нема і нема. Я вже думаю, певно шось сталося, бо то дорога. Ой то страшне. То тепер таке всяке їздить, то так страшно, п вже темно надворі». Я вже то напам‘ять вивчила. Чесно, сама після таких монологів на пару хвилин страху набираюся. Ну але що їй зробиш. Та і взагалі, в неї таке останнім часом: зайвий раз ніде не ходіть, та чого вам туди їхати, а чого туди йти, та краще будьте вдома, бо вся яке може статися. Тяжко то є. Але це 100% вікове, не було раніше.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
    • Смішно Смішно x 1
  7. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    гг. моїй свекрусі 60 і те саме. слово в слово і деколи ще покруче фантазії. ми вже і сваримось щоб не надумувала всякого а то думки матеріальні..
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  8. smilechyk

    smilechyk Well-Known Member

    В моєї мами таке вже давно, зараз їй тільки 52 роки. Туди не їдь - там небезпечно, машиною на море, щось може статися, літаком не літай, може розбитися і т.д
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  9. NataliaFed

    NataliaFed Active Посиденька з баяном

    У дурнуватих доколупувань/коментарях і т.п. немає різниці... для мене. Ніколи не роблю нічого для когось(з того, що роблю для себе). І,тому, нічиї думки мене не цікавлять. Якщо цікавить- я питаю.. А, читаючи/ чую серед різних людей , до чого може привести таке сприйняття на свою душу і тіло. Дуже шкода, що людям почуття любові і поваги -мало і керує ними щось зле/зло, а може- це не любов(.
     
  10. Ylasinka

    Ylasinka New Member

    Скажіть,що робити коли мама буквально виїдає з дому.
     
  11. Ylasinka

    Ylasinka New Member

    Неповірите,як воно мене все просто дістало.Найгірше,що подітись немаю куди.Зрадістю би переїхала від батьків подалі,якби могла і мала куди.Я розлучена.Маю сина 5 років.Працюю,але зарплата дуже маленька.без допомоги батьків дитину не прогодую,от і мама козирствує цим.Мушу їй завжди мовчати у всіх доріканнях і слухатись бо погрожує що випише нас з дитиною з будинку.Хотіла знайти роботу з кращою зарплатою,так нема кому сидіти з дитиною,бо батьки кажуть підеш в нічну зміну то забирай дитину з собою.Нехочуть з ним сидіти.Інколи я думаю,що мабуть збожеволію від цього всього,від простих маминих дорікань,дах зносить.Незнаю.Під одним дахом живемо вже мйже рік і цілий рік одні скандали. набридло жити таким життям і виходу знайти ніяк неможу.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 5
  12. Ylasinka

    Ylasinka New Member

    Що ж робити?
     
  13. Basyanya

    Basyanya Well-Known Member

    @Ylasinka шукати шляхи переїзду від мами.
     
  14. Zaychenya

    Zaychenya Пухнастик-гризун

    Якщо є окрема кімната - проводити там більше часу.
    Садочок.
    Поговорити з батьками про їх бачення майбутнього проживання з ними...
    Закупитися валер'янкою...
     
  15. Ylasinka

    Ylasinka New Member

    Та батьки і так хочуть жити без мене.Це не обов'язково питати.я це бачу по вчинках.Дитина ходить у садочок,але часто хворіє,тому більше часу сидить вдома.Я на лікарняному,зарплата і так маленька а ще відмінусовані години,то отримую курям насміх.Маємо свою кімнату,але повірте,це мало допомагає,мама не раз так по телефону дістане,що і бачитись не обов'язково.
    --- дописи об"єднано, 19 Січень 2020 ---
    я вже рік шукаю,але ніяк незнайду.бо немаю куди іти.
    --- дописи об"єднано, 19 Січень 2020 ---
    Я деколи впадаю в таку депресію що жити не хочеться.Мама докоряє,що я мало заробляю,каже що сиджу у неї на шиї.Мені і так гірко.бо як не крути так воно і є.Якби не дитина,давно би мій слід простиг,а так божеволію потроху.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 3
  16. Online

    Online Well-Known Member

    А батько дитини зовсім не допомагає фінансово? Може залучити бабцю з іншої сторони до "посидіти з дитиною"? Чи ви не спілкуєтесь?
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  17. Ylasinka

    Ylasinka New Member

    З батьками мого чоловіка не спілкуюсь.А батько дитини лише чує,що потрібні якісь кошти зникає одразу ж.
    --- дописи об"єднано, 19 Січень 2020 ---
    Я навіть хотіла помиритись із ним.Зняти квартиру і жити десь далеко далеко від усіх.Але...він лише висміяв мене,мовляв так мені і треба.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 2
  18. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    Складна у вас ситуація насправді. Дуже жаль, що від найрідніших людей немає підтримки. Але дитині зараз 5 років, ще рік/два і піде школа. Ще трошки і дитина буде свідоміша і зможе якийсь час бути сама. Ви нічого не згадували за свою спеціальність. Тому тут хіба в загальному напишу. За той час можете самостійно щось підівчити/підтягнути, щоб мати більше шансів знайти кращу роботу.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  19. Ylasinka

    Ylasinka New Member

    Дякую вам за розуміння,і за те,що хоч підтримали мене психологічно.Незнаю,як складеться моє життя далі,але спробую прислухатись до ваших порад.Може і справді завжди так погано не буде і краще.
     
  20. ruda kishka

    ruda kishka Well-Known Member

    не випише. наскільки я знаю неповнолітню дитину не виписують "в нікуди", якщо виписує то треба прописати в іншому місці. ну і неповнрлітні діти мають бути прописані з одним із батьків. тому вас теж не випише
    а стосовно роботи я теж погоджуюсь, шукайте щось краще, навчіться чогось нового, зціпіть зуби і терпіть, все буде добре
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Корисно Корисно x 1