Ми і наші мами

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Хомуся, 31 Жовтень 2008.

  1. бетменша

    бетменша Well-Known Member

    є велика різниця між "мама" чи "хтось". Ви собі можете уявити, що наприклад дитина виросте і буде вас принижувати і ображати. А ви така: на ну на фіг, шо він там собі думає, мене це не займає.
    Тому саме з рідними людьми не так легко вибудувати ту броню
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 8
    • Корисно Корисно x 1
  2. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    а я згідна. мені набридло слухати ту всю дурь. і приймати її на себе. і я маю одне життя. і я хочу жити щасливо. і це щастя залежить прямо від моїх думок.як не крути. вони найбільше отруюють..і так.. я слухала. бо думала. що зміниться.- ніфіга- стає гірше..
    --- дописи об"єднано, 11 Січень 2020 ---
    ну а чому мама ображає. як "хтось"?? чи яйця кури не вчать?
     
    • Подобається Подобається x 2
  3. бетменша

    бетменша Well-Known Member

    на жаль, батьків не вибирають. і статус мами не стирає поганих рис
    та вчити можна. я ж не кажу, змиритись і плисти по течії. я про те, що образи мами ранять більше, ніж подружки, сусідки і т. д. бо у нас закладено шо мама, це найближка людина, яка за задумом не мала б робити нам погано. Тому виходить такий внутрішній конфлікт ще
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  4. ruda kishka

    ruda kishka Well-Known Member

    оце якраз і є залежність. треба просто прийняти той факт, що мама залишиться такою, як є. і нарощувати свою броню. з впевненості, з власної думки, з відстоювання своїх інтересів. не боячись, що це образить маму/когось
     
    • Подобається Подобається x 1
  5. Online

    Online Well-Known Member

    Батьки мої вже досить поважного віку і з ними стає складно, особливо останнім часом. Мама, наприклад, завжди була "мнітєльна", скільки себе пам'ятаю. Але з віком ця риса загострюється і загострюється. Привід попереживати знаходить навіть у якихось нейтральних подіях, а як хтось щось їй не так сказав, то буде прокручувати раз за разом і перейматися місяцями.
    Останнім часом думаю, що їм напевно пощастило, що жили зі своїми батьками та іншими родичами в різних містах, приїжджали в гості і видавали про своє життя тільки ту інформацію, яку вважали за потрібне. У Львові так не вийде, бо це справді велике село, купа спільних знайомств і зв'язків практично в усіх сферах. Нічого менш-більш серйозного не приховаєш, навіть якби хотів.
    Зараз в нас з чоловіком період великих змін, який потребує якщо не детального планування, то хоча б якихось напрацювань. Не все вдається так, як хотілося б, є успіхи, є сумніви, якісь плани переглядаємо... І оця мамина тривожність добряче так вибиває з колії. І щоб окремо не йти в тему забилам би - позабивала б тих копитних, які настирно прагнуть подробиць. Ти їх в двері, вони в вікно. Ми з чоловіком не задовольнили цікавість, вони йдуть до батьків: а це правда, що? і які плани? а як? а коли? а за які гроші? Попутно приносять якісь плітки і свої домисли, потім в мами тиск...
     
    • Співчуваю Співчуваю x 6
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  6. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    То напевне в переважної більшості старших жінок таке є. Свекрусі майже 75, то я часами мушу ну дуже глибоко дихати (бо стосунки в нас дуже добрі, тому якихось там вправлянь їй мозку не допускаю). Найбільше вибиває з колії вічна тривога за нас в дорозі. Кожного, кожнісінького разу ще з порогу я чую «Ой Боже, я вже чекаю і чекаю, і виглядаю, вже на дорогу ходила дивитися, а вас нема і нема. Я вже думаю, певно шось сталося, бо то дорога. Ой то страшне. То тепер таке всяке їздить, то так страшно, п вже темно надворі». Я вже то напам‘ять вивчила. Чесно, сама після таких монологів на пару хвилин страху набираюся. Ну але що їй зробиш. Та і взагалі, в неї таке останнім часом: зайвий раз ніде не ходіть, та чого вам туди їхати, а чого туди йти, та краще будьте вдома, бо вся яке може статися. Тяжко то є. Але це 100% вікове, не було раніше.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
  7. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    гг. моїй свекрусі 60 і те саме. слово в слово і деколи ще покруче фантазії. ми вже і сваримось щоб не надумувала всякого а то думки матеріальні..
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  8. smilechyk

    smilechyk Well-Known Member

    В моєї мами таке вже давно, зараз їй тільки 52 роки. Туди не їдь - там небезпечно, машиною на море, щось може статися, літаком не літай, може розбитися і т.д
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  9. NataliaFed

    NataliaFed Active Посиденька з баяном

    У дурнуватих доколупувань/коментарях і т.п. немає різниці... для мене. Ніколи не роблю нічого для когось(з того, що роблю для себе). І,тому, нічиї думки мене не цікавлять. Якщо цікавить- я питаю.. А, читаючи/ чую серед різних людей , до чого може привести таке сприйняття на свою душу і тіло. Дуже шкода, що людям почуття любові і поваги -мало і керує ними щось зле/зло, а може- це не любов(.