Коли нашій ненародженій донечці поставили діагноз тератома в крижово куприковій ділянці, я перерила весь інтернет, щоб знати як такі дітки живуть після операції де її робили і які лікарі, але нажаль знайшла тільки про те як такі дітки живуть після операції на російських форумах. От вирішила написати свою історію. Дізнавшись що я вагітна одразу побігла до лікаря, поздавала всі аналізи вперше познайомилась зі своїм малюком на 13 тижні, все було добре, поки на 17 тижні після УДЗ мені лікар не сказав, що у нашої лялі Тератома, запитав як я відношусь до переривання вагітності і що в мене є ще час подумати до 22 тижня . Мене ніби блискавкою вдарило, як переривативати? Я вже бачила ці крихітні ручки, ніжки і почала відчувати як вони мене штовхають із середини.Я пішла ще до двох лікарів на УЗД діагноз у всіх один(((.Дитинку ми всеж залишили незважаючи на наслідки про які нам розповіли (якщо Боженька зробив так, що вона пройшла природній відбір, то я не можу вирішити чи жити їй чи ні) . Кожен місяць УЗД, лікарка жахалася від того як швидко росте тератома, а я молилась щоб з нашою дівчинкою було все добре і боялася любити її, боялась наближення пологів, бо ж все могло закінчитись не так як хочеться. Тератома у нас була дуже велика розміром з дві її голівки і всередині вона була рідинна (так як мені пояснили це краще ніж тканинна тератома). Тепер залишалось знайти куди звертатись по допомогу, нам порадили поїхати в Київ, так як у Львові не дуже добре вміють доглядати за такими дітками після операції. Поїхали ми в ПАГ (Інститут Педіатрії, Акушерства і Гінекології) там я народила нашу Сашеньку і там же їй зробили операцію (у віці 2тижні) , 2тижні готовили до операції, відбирали рідину з пухлини, для того щоб трохи зменштти її, тератому видалили, операція була дуже важкою, її ледь живою привезли в реанімацію, я думала що сама помру від переживань і думок що я її вже можу більше не побачити, згадуючи її оченятка,крихітні ручки, її мимовільні посмішки, як ми провели 2 тижні разом в дитячій реанімації.Але вона сильна дівчинка викарапкалась і у віці один місяць ми вже поїхали до дому. Тепер наша Сашка радує нас,залишається лише їздити на контроль в лікарню. Так як тератома розміщалась між сідничною складкою, то в неї зараз сідничок немає, але вона маленька мязи мають трохи нарости, з ніжками все добре, тільки от переживаю чи все добре з триманням калу бо какає вона постійно, але вона ще маленька
я дуже добре вас розумію. в нас одним з диф діагнозів була тератома. правда оперувалися ми у львові, і діагноз по гістології не підтвердився, але то таке. все що вашій манюні зараз потрібно - це реабілітація. від всього - від самого наркозу, від інтубації, від перебування так довго окремо від мами, від рубців (а їх і всередині достатньо). а вам - знати, що вашій лялі пощастило, що ви мали час, щоб знайти найкращих лікарів в той час, найкращу клініку, найкращі ліки, які тільки ви могли. ви могли підготуватися до операції, до пологів, ви читали про інших діток, які переходили через це успішно. тож поставте собі медаль - я молодець, чоловік молодець, ляля молодець - і живіть далі так, ніби того не було. звичайна дитинка, звичайні пологи, ну трішечки лікували. як колись мені сказали - значить саме ви могли з чоловіком прийняти таку дитинку від Бога і старатися зробити для неї все можливе від вас.
Дякую!!!!! За підтримку. "саме ви могли з чоловіком прийняти таку дитинку від Бога і старатися зробити для неї все можливе від вас" - гарні слова вам колись сказали
Розкажіть будь ласка про свої враження від лікарні у Львові, що це за лікарня? Хто вас оперував? До мене звернулась, жінка в якої скоро появиться малюк теж з тератомою, хтілось би їй трохи помогти
в нас була пухлина інша. оперувалися ми на орлика у відділенні патології новонароджених (2хірургія) оперувала Курило Галина Василівна. сама операція, відновлення, "легкість" руки - претензій не маю, все-таки закордонні стажування дають своє. перебування в лікарні теж ок, але все-одно є нюанси лікарень україни. думаю, можна звернутися до неї на консультацію і завчасно, щоб бути підготованим, бо дитині потрібна буде спокійна мама і смачне молочко.
