Багатодітна сім'я - коли їх більше ніж нас

Тема у розділі 'Діти-квіти', створена користувачем Liliyah Romanova, 25 Лютий 2010.

  1. Havronia

    Havronia Well-Known Member

    Справа якраз в тому, що в стані постійної «тимчасової» втоми ми намагаємося щось вирішувати на перспективу. Результат відповідний. Можна спробувати, як каже @Mansikat , зосередитися на моменті тут і зараз, зробити його позитивним, і тоді перспектива буде видаватися більш веселою.
     
  2. Orman

    Orman Модератор-бомба

    речі можна не прасувати взагалі. Я не прасую більше 10-ти років. Мені стає легше (ніби) коли діти підростають. Мені дуже багато допомагає чоловік, я їжджу тільки машиною, і все одно я нічого не встигаю, вдома армагедець і мені хочеться допомоги, на ручки і в Португалію.

    всьо, можна мене втішати )))
     
    • мімімі мімімі x 4
    • Подобається Подобається x 2
    • Корисно Корисно x 1
  3. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Справа в тому, що ніхто насправді не знає, в чому справа:) декому підходять ці метафізичні речі і це класно. Інша людина може бути людиною дії і їй не принесе ніякого задоволення споглядання прекрасного моменту ліплення дитиною фігурок з пластиліну. Ми різні і то файно. От щодо мене - в мене взагалі не стоїть питання щось кинути. Я коли заходжу в клас чи в аудиторію; коли зранку в суботу готую проектор для роботи; коли бачу, як одна дитина танцює на сцені, інша - класно грає на фортепіано, ще одна чудесно співає англійською, а та, що танцює балет - паралельно лускає математичні задачки на два роки вперед - я тоді щаслива. От в мене третій день вихідний і мене вже криє - я тут пишу)) пишу, бо мені дуже тяжко без допомоги. Фізично тяжко, тяжко спланувати час, тяжко часом правильно розподілити гроші на це все. І ясно, що в кількості дітей тут теж справа. На трьох дітей навіть няня не хоче йти працювати, та й послуги їх коштують, як шкура мами рідної. І це є мій темний бік багатодітності.
    В ситуації вище мені особисто не ясно, що саме втомлює дописувачку. І треба розуміти, що діти надто різні. Маючи своїх трьох, я шокуюся, скільки ще різних варіантів дитячої і підліткової виносомозковості доступні. І для деяких дітей кинути гурток, школу, репетитора в цьому віці - це майже вирок. Так, батьки дуууже часто помиляються, коли заганяють себе і дитину. Але це не завжди і не точно.
     
    • Подобається Подобається x 4
  4. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    Це нормально. Не нормально, що такий стан присутній, але нормально, що він виникає в принципі :girl_crazy:.
    Я по собі зловила депресію. Не я, чоловік. А скільки в депресію входиш - стільки і виходиш. Причому, депресія моя була спричинена (окрім фінансово-побутової складової) перенасищенням інформації. Я вже місяці 3-4 без вайберу, ФБ, і телефон в мене кнопочний :). Чекаю коли прибуде новий смартфон - але то і Пасху може він допливе. Тим не менш, 2 місяці з цього терміну я була без телефону взагалі. І - мені стало однозначно легше. Всілякі пошуки інформації (від лайфхаків, лікувань, порівнянь цін, пошуків товарів, цін, маршрутів, основ виховань до безкінечності та порожніх розмов, суперечок та інших впєчатлєній в соцмережах). Зараз інакші пріорітети. Зараз - усвідомлення того, що я ховалась від реальності в телефоні, десь так :). Але це - мій відволікаючий фактор. Можливо - у Вас щось подіьн є.
    Пріорітети.
    Оточення.
    Любити себе.

    Пріорітети - в нас з чоловіком склалась така ситуація, що моя робота - це порядок в будинку. Предметний порядок, емоційний, дитячий і т.д. Ми це усвідомили і я приймаю. Моя проблема - що довго в голові моїй зростав стереотип, що я маю бути партнером в сімї і заробляти, забезпечувати, "вирішувати важливі справи" (по-перше, це цікавіше, ніж вміст дитячих памперсів і вирішення спорів на різні дитячі теми "а чому, а чого, а він мене биє, а коли". Також це цікавіше, ніж драяти ліноліум-холодильник-стіну-акваріум черепахи-посуд від ядрьонного спиртового синього маркеру. Пять хвилин я попрацювала в тиші на другому поверсі - і згодом півтори години на першому поверсі мала прибирання... :girl_impossible::girl_in_dreams:). Але - сімя моя робота, і тут пахать та пахать, а не нити. До речі, "Не ний" - мені теж допомагає. Допомагає більше, ніж порівняння своїх обставин з ще гіршими, правда. Мені хочеться - краще, тому спостеріганням гіршого мені не завжди допомагає. Ну і так, усвідомлення цінності себе-своєї сімї-своїх обставин грає теж важливу роль.

    Згадала, що колись часто чула фразу, що чим старші діти - тим легше, бо *старші виховують та доглядають молодших*. Це - не для нас. Я бачу безкраї горизонти де ще маю, мушу вкладати зусилля в вихованні. Але на каву-вишивання-почитати час теж є. І взагалі, цієї вагітності (поки що :girl_crazy:) в мене чудовий сон: лягаю-засинаю-відпочила. Так от, тепер я чую фразу, що *до досягнення дитиною 10річного віку про себе можна забути*. І тут теж - на вибір. І про дитину, і про себе можна памятати і робити всім добре та гармонійно.
    До речі, про оточення. Я трошки його змінила. Мені не вистачало однодумців в питаннях *втраченої карєри* :girl_crazy: , *сучасної літератури* і тому подібне, зато було забагато дівчат та жінок, які хотіли чи мають великі сімї. Я велику сімю не хотіла, та її маю і люблю. І попри все стереотипне павутиння в голові - мої діти заплановані і всі очікувані :).


    Роботка в мене теж є - але це маленький бізнес, сімейний, з залученням дітей та чоловіка :). Таких бізнесочків навіть два, чи три...

    Вигулюватись та цінувати проведений цей час. Поїздки, самостійний шопінг, романтичні вечори (години, хвилини :girl_in_dreams:), гості. Головне, не перенасичуватись подіями. Хоча... Просто при перенасиченні виникає почуття того, що ти втікаєш від дітей, а не відпочиваєш. Так само і при гіперконтролі - відпочити важко.
    А ще я прочитала книгу англійською мовою. Розуміла я слова на 80% і дуже собою пишаюсь.
    Памятаєте? "Люби ближнього свого, як самого себе". Для мене було начебто одкровення, що я часто до ближніх - відношусь краше ніж до себе. А виявляється, спершу себе треба полюбити ;)

    п.с. третій день пишу цей пост :girl_haha:. Ось такі вони, будні. До речі, я так розумію, - вихідних в нас нема, правда же? :girl_crazy:
    --- дописи об"єднано, 13 Лютий 2020 ---
    Після народження 2ї дитини... чи 3ї... Забула. Як раз порада з посиденьок про цінування 5 хвилинок *щастя* за день - мене дуже рятувала.

    І ще мені допомагає, коли наступає туга-відчай свого положення - це подумати про проблему чи ситуацію глобально, зі сторони, в проекції на щось інше... А не поринати в безодню печалі та безвиході. І не нийте :)
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  5. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    А мені ні одне ні інше не допомагає, ніколи.
    Я вважаю, що постійне свідоме не_поринання може стати блоком. А заблоковані емоції можуть прийти за роки з тої сторони, з якої навіть не очікує людина. Тому, на мою думку, краще знайти якийсь формат екологічного суму, просумувати, вибудувати цю грань і відійти від неї.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  6. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    Я цю безодню розглядаю дещо в духовному аспекті. Печаль, ниття затягує. І якщо нема душевних сил, нема розуміння своїх координат - то грань, напевно, важко знайти. Чи навіть подумати про грань. Часто люди поринають в печаль та живуть в ній довго, порсаючих в наслідках такого стану. Навіть звикають.
    Я чому говорю за безодню печалі :), за депресію. Тому що я думала, що мій стан - нормальний. Та, тяжко, але типу ок. Виявилось, є вихід.
    Пожалітися я вважаю певною потребою, як і сльози. Але якщо це хаос в голові, напівістеричні плачі, розпач в душі - тут важко знайти лайт формат.

    Говорити про проблему чи переживання - треба. Нити - не обовязково :)
     
  7. Havronia

    Havronia Well-Known Member

    Вже стає ясно :):mocking:

    Мене вчора ставили в приклад як людину, яка все встигає :girl_crazy::girl_haha:
    От що значить, правильна презентація :girl_crazy:
    Але я дійсно встигаю все ВАЖЛИВЕ для мене.
    Ще купила книгу «Витончене мистецтво забивати на все». Старші діти сказали, що я й сама могла б таку написати :scratch_one-s_head:, що то ідеальна книжка і забрали читати :facepalm:
    Отак і живемо :)
     
    • Смішно Смішно x 6
    • Подобається Подобається x 5
    • Зе бест! Зе бест! x 3
  8. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    І ото витрачай після такого 5 хвилин свого часу, щоб написати пораду:connie_pull-pigtail
    А ще там має бути «Art to be...». Ну нічо, для багатодітних і так сайдьот.


    Та нема межі там. Я от вчора написала, а сьогодні вже думаю: «Для чого?». Все одно самій розбиратися. А декому це здається ниттям, напевно. Всі хочуть гарні картинки і позитивні емоції. Ниття буде слухати хіба психолог за великі гроші:d23: до речі, нарешті психологія і оті всі трєнєри ума стали на путь істинний (не всі, звичайно). Тепер менше концентруються на тому, як поводитися, щоб мати то і сьо, а на тому, як використати ті сильні сторони, які вже в людини є. Таке я люблю.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  9. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Не склалось щось у Вас з прихованою рекламою :)
     
    • Смішно Смішно x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  10. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    @Gavanna знаєте що? Це з одного боку смішно, а з другого дратує. Вчора ви прийшли написати, як то все тяжко-важко, часу нема, всьо луччее дєтям, репетитори-гуртки кидати шкода, заспокійливе п‘ється, а через 20 годин вже все ок - піду пофоткаюся-намалююся, життя налагодилося! Вже не шкода гуртки кидати? Я розумію, що всі ці примітивні штуки таки додають трохи клієнтів, але в нормальних людей відчуття, що ви скористалися незаконно їх увагою. Якщо ми всі тут дружньо помилилися і ви так легко знайшли рішення свої вчорашньої проблеми, ну то файно - гарних вам курсів.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
  11. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

  12. Gavanna

    Gavanna New Member

    Ні. Просто не розумію, все що тут відбувається. А кидати гуртки я не буду, так як на одному залишилось 3-місяці з 24місяців навчання, назви не буду вказувати. А то знов щось не так , ой а місяці можна? А від репетиторів вирішили відмовитись.
     
  13. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

     
  14. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    А я зрозуміла певну межу.
    Наприклад, зламалась посудомийка. І ниттям буде: "йооой, та все ламається, та що ж я зроблю, а ще цього не вистачало...". Тільки від цього проблема не вирішується. А без ниття - викликали майстра та все. Нема коштів - назбирали, а тим часом тиждень чи місяць помити посуд руками.

    Але дивлюсь, що поради та їх актуальність ще залежать від чемодану кожної з нас. Чемодану власних емоційних переживань. І певного часу. Той же зламаний ніготь для однієї буде неприємністю, яку виправить на манікюрі або взагалі просто дочекається, коли відросте ніготь. А для іншої - може стати останньої краплею щоб розревітися із-за навалених обовязків, гонитви між домом-роботою-лікарнею...
    Ще чого я за ниття говорю - бо в моєму випадку, ниття ще маскувало мою лінь :). Ми з чоловіком то все копирсали в моїй голові - і один з таких моментів теж виловили :girl_crazy:
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  15. Freedom UK

    Freedom UK Well-Known Member

    Сьогодні купили коляску, близиться час першої прогулянки з немовлям, і тут я замислилась... А як це буде виглядати з усіма? Діти: 7, 4, 2 роки та немовля в колясці. І ще одна справа - прогулянка по району з обмеженим рухом авто, ліс тощо. А як в магазин за морозивом/хлібом чи на пошту? :) Чи найближчий місяць-два-шість забути про шопінг, давати список чоловікові та мати спокій на прогулянці в парку?

    Я згадала, що певний час гуляла з трьома: малий в слінгу, середнього на триколісному велосипеді штовхаю, старшого (що вчиться на двоколісному ганяти) - періодично теж підштовхую :girl_crazy:
     
    • мімімі мімімі x 3
    • Оптимістично Оптимістично x 2
    • Креативно Креативно x 1
  16. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Пошта (і укр і нова) має кур'єрів, які за потреби приносять все додому :)
    Я не багатодітна, тому на пошту (часом в якості розваги) ходжу :girl_crazy:але з такою кількістю малих дітей без крайньої-прекрайньої потреби за межі подвір'я нікуди б сама не рипалася. Кому треба ті подвиги? А хліб чоловік купить чи сусідка.
     
  17. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    Може мене закидають помідорами, але на пошту/по хліб можна сходити з двома меншими, а старших вдома самих залишити.
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  18. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Я б своїх не лишила. Бо двері відчиняються зсередини, і всяке може статися.

    Я ходила з усіма. Петрик в слінгу, Ядвіга у візку, старші ногами.
    Але ніяких велосипедів-самокатів, бо вулиця на якій ми живемо, без тротуарів, і контролювати оце все я не мала сили.
    Ми дуже багато ходили всі разом.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • Подобається Подобається x 1
  19. Козенятко

    Козенятко Well-Known Member

    Для того, щоб знати, як це буде, потрібно спробувати. Потихеньку, перший-другий раз, а там і звикнете. Бажаю здоров'ячка і спокою.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  20. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Кожні наступні пологи потребують більш обережного відновлення. В перший місяць я би навіть в парк особливо не ходила з такими малими дітьми. Більше лежати, більше підв'язуватись, більше всякі спеціальні дихальні вправи для відновлення.
    Шопінг з плануванням - це взагалі обов'язкова штука для багатодітних, як на мене. А вихід в магазин як розвага - така собі розвага після пологів.
    Оці всі "правильні відновлення" - це якраз для активних матерів, тому що, не відновившись, неможливо потім бути активною.

    З немовлям та дворічкою я брала слінг+візок, п'ятирічка був на самокаті. Але у нас широкі тротуари, добра оглядовість, і найстарший в мене з тих слухняніших дітей.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1