Мама, Софія і мамина ляля

- А коли вона вже до нас прийде? ну та ляля, шо в тебе живе в животику
- Доця, коли її час прийде, коли вона виросте і буде готова з нами познайомитись.
- Ну як їй то пояснити, шо я вже її чекаю, ну дуже чекаю, ну скажи їй шось...

І так з нетерпінням з дня в день у Софії виникає дуже багато запитань, як то все буде, коли народиться ота "мамина ляля".
А ляля ще не сильно спішиться, я б сказала, досить активно собі рухається, росте, набирається сил і висмоктує останні залишки мого і так уже неіснуючого імунітету. Значить ще не настав її час, все-таки Софійка народилась на 41 тижні, тому мені видається, що ще добрих 2 тижні у нас є. Хоча... на все воля Божа, буде так, як має бути.

А ми в очікуванні і наші останні приготування дуже милі: приїхав комодик для маленької лялі, приїхав слінг, просто чудесний і на дотик і на вигляд, поз'їжджались різні лашки від діток товаришок, ще десь от-от приїдуть замовлені дрібнички і ми готові. Склали комод, Софія з татком і Софійка тут же ж заповнила усі його шуфлядки своїми лєго-лялями, треба ж перевірити комод, як там вмістимість, як він в експлуатації... д о н е ч к а, одне слово, донечка Мрія.

Набирайся сил, мамина лялю, і приходи знайомитись з сестричкою, вона з нетерпінням на тебе чекає і дуже-дуже тебе любить