Для вчителя життя...
Published by Samodostatnia in the blog Блог Samodostatnia. Перегляди: 542
Нехай і так, помріяти наважитись зумію
Ну лиш прошу не треба більше виховань
Ліміт закінчився страждань душі моєї
І віддих я останній з легкістю віддам
Нехай і так, помріяти наважитись зумію
Нехай спочину… у твої долоні все віддам
Лиш тільки присмак дай відчути миру
Візьми за руку… і у тиші заведи у рай
Нехай і так, помріяти наважитись зумію
Одне прошу при виборі не забувай
Я пробних ролей переносити не буду
Одну, або ніякої уже Ти не давай…
You need to be logged in to comment