Давно думаю на цю тему. Чи дорослі діти мають право втручатись в життя батьків, якщо їм здається, що батьки живуть "неправильно". Чи лише спостерігати за цим??? Мої батьки, ще доволі молоді, дехто стає батьками в такому віці. Напишу трохи свою історію. Я одна дитина в сім'ї, молодих батьків. Мої батьки стали батьками в ~20 років, як і багато інших сімей в СРСР. Ситуація на 3 роки тому, батьки орендують, не найкраще житло. Живуть переважно на мамину з/п, тато час від часу ходить на якусь роботу. Дохід ~ 6 тис. грн. Я витягнула маму в декретну відпустку по догляду за внучкою, це не забороняю укр. законодавство. Не скажу, що цих три роки було медом, мама постійно скаржиться, що в неї було прекрасне життя... Тато нарешті сам на себе трохи почав заробляти, і навіть мамі давати гроші. От мене гризе питання, чи добре я зробила, що почала їх трохи розворушувати, чи хай би сиділи собі в Україні, а потім їм просто висилати(як буде, що) пару грн на їжу і житло. Чи треба було, залишити їх в їхньому світі???
Як би ви конкретніше, задали питання, а так не докінця рощумію, в яку сторону відповідати. Для обговорення стосунків з мамою є окрема тема. Мене більше цікавить думка з боку, чи потрібно помагати батькам? Розумію стареньким. А не краще помогти молодим батькам, щоб стареньким вже не треба було??? Чи потрібно "молодих" батьків "копати в зад", щоб щось змінили в своєму житті??? Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
Basyanya По-перше, ваші батьки дорослі люди які напевно самостійно приймають рішення і роблять свій вибір. В них був вибір - їхати до вас чи не їхати. Ви запропонували, вони погодились. І якщо їх не влаштовують теперішні умови вони ж завжди можуть повернутись до звичного життя, а ви віддати дитину в садок чи найняти няню. По-друге, я так розумію, що ваша мама з народження бавить вам дитину? Чи має вона вихідні, вільний час для себе, коліжанок? Чи чує від вас невдоволення і претензії по догляду за дитиною? Цілком можливо, що вона втомилась.
Не з народження, а з 6 мисяців. На по перше, особливо немає куди вертатись. Дитина в садок записана, чекаємо на вересень, щоб попасти. На по друге нажаль, я працюю, а в вихідні пишу диплом, до того ходила на навчання до 20.00. Мама має вихідні коли їде на Україну(((((. Але давно туди не їздила. З коліжанками, якось туго, влітку було, трохи легше на майданчику були знайомі. В мене немає притензій до догояду за дитиною. Я теж нею займаюсь, коли є на це час, мама звичайно більше. Хоча це не та тема, стосунки з мамою, батьками, допомога по догляду за дитиною, про яку я б хотіла поговорити. Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
@Basyanya а ви маму переконували до вас їхати? Вмовляли? Тато разом з мамою вирішив приїхати? Як ви домовлялися спочатку - батьки з вами до певного часу і назад? Батьки облаштовують собі життя за кордоном? Бо якщо ви запропонували, батьки обдумали і прийняли пропозицію ти яке це втручання? Мають свою голову на плечах, нема чого на чужу відповідальність звалювати.
Не потрібно. Вам би сподобалося якби ваші батьки вас, вже дорослу, копали в дупу, щоб ви жили так, як вони собі намалювали? Мені - ні. Он, і в сусідніх темах купа дівчат скаржиться на такі прояви турботи. Ваші батьки дорослі люди. І якщо вони живуть так, як живуть - значить їм все підходить. Звичайно допомагати на старість треба, бо з нашою пенсією дуже не розженешся. А так, дайте їм жити своїм життям.
Я для себе зрозуміла, що у вас питання "втручання" виникло саме через те, що мама нарікає, що раніше їй було краще, а ви себе гризете. Ну так моя думка - не гризіть себе. Ви хотіли зі своєї сторони, щоб батьки трохи розрухались, мали в житті більше комфорту. Бо це близькі вам люди яких ви любите. А вони мали вибір - міняти своє життя чи ні. Це їх вибір, а не ваш. Все.
Можливо вся проблема в сприйнятті ситуації. Ви це сприймаєте як поміч, чи то поштовх батькам. Для мами можливо, це поміч вам, без вихідних і друзів, не так вже і легко. Не факт, що для ваших батьків це допомога з вашого боку, ну і... нікого не треба "рятувати" якщо вони про це не просять, бо не факт, що ваша поміч буде добре прийнята і що вона, це те, чого ті люди потребують
План був такий: чоловік бере тата до себе на роботу, ще до народження дитини, після народження мама приїжджає допомагати і батьки живуть окремо, мама приходить помагати з дитиною. План провалився. Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
Та спрва в тому що до пенсії, ще 10-15 років(до 65 років, чи коли там йдеть на пенсію). То чому зараз, щось не змінити, щоб потім не жити на "нашу" пенсію??? Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
Дуже навіть правильно- нехай міняють.Просять допомогти- допоможіть. Бачите можливість там де вони не бачать - вкажіть їм. Але не змушуйте.
ну з ваших слів це не зовсім допомога. це взаємовигідне домовляння- мама бавить дитину, ви їй за то гроші. чи якісь матеріальні блага. Допомога- це коли неочікуєш і не даєш взамін нічого. Просто так.. я так думаю. А ви питали маму- вона хоче вернутись? Чи це просто "понити" Люди дуже часто люблять пожалітись..
мабуть так і є, взаємодопомога. О тут питання теж складне. Останніх десь півроку, я в підвішаному стані і все залежить від настрою. Ніби й не хоче вертатись. Не дуже є куди. Але повимахуватись треба.
Не мають і крапка. Хіба в батьків, не дай Бог, діється щось небезпечне для життя чи здоров'я. А решта: хто на чиї гроші живе, хто скільки на роботу ходить, хто миє посуд і скільки років ходить в одних штанах - то є його особиста справа. Якщо проблема в тому, що є страх, як то забезпечити батьків на старості, то так і треба говорити: не впевнена, що зможу стягнути дві сім'ї, якщо ви нічого не відкладете. В мене свекруха живе в селі на мінімальну пенсію і категорично не бере від сина нічого, ще й внукам на цукерки підкидає. Більшість моїх подарунків акуратно складається на поличку, а привезені продукти нишком підкладаються назад в машину. Я колись не розуміла, а потім змирилася. Вона то зовсім не зі зла. Але їй підходить жити скромно і не чекати допомоги ні від кого. Вона має з чого збільшити прибуток, бо має господарку і багато чого можна продавати, але вона не хоче. Ну ні то й ні.
Трохи інша ситуація. Ваша свекруха має де жити. І при бажанні збільшити доходи. Так є страх про забезпечення старості. Ще сама не стою твердо на ногах, маю надію, що колись буду. Багато людей в 50 років лише починають життя. І я вважаю, що можуть заробити на старість.