Психологія харчування

Тема у розділі 'Смачний тарільчик', створена користувачем Маруся-мама, 15 Вересень 2010.

  1. Руда Лисиця

    Руда Лисиця Шопоголік :-)

    для мене вареники то спасіння, коли приходиш забембана з роботи і хочеться світ знищити така голодна. 10ток вареничків з маслом, і вже мене хоч до рани прикладай. :d23:
     
    • Подобається Подобається x 3
    • мімімі мімімі x 1
  2. ElinaRozova

    ElinaRozova New Member

    Ми дуже часто заїдаємо свої проблеми! Замість того щоб "почути" свої потреби, ми йдемо до холодильника за чимось смачненьким.
    Не "перехоплюйте" їжу між основними стравами. Єдиним приводом для харчування є голод. Щоби відчувати його знову й знову, не "перехоплюйте" їжу між основними стравами – сніданком, обідом та вечерею.

    Відкладіть бажання поїсти на три хвилини. Відчуття втамованого голоду – не лише фізичний процес наповнення шлунка, а й сигнал, який дає мозок. Тож якщо ви зажадали чогось смачного і відчуваєте, що не можете думати, доки не отримаєте це, – йдеться про психологічну реакцію.
    Так, у багатьох людей шоколадка асоціюється із перервою в роботі. Миті "одержимості" їжею тривають кілька хвилин, тому варто відволіктися – поговорити з колегою, прогулятися і потім перевірити, чи так само хочеться їсти.

    Уявіть свої почуття після тортика. Багато хто з нас готовий здатися від одного погляду на еклер чи тарілку з картоплею фрі. Але гарний спосіб протистояти їм – уявити, як ми будемо почуватися після того, коли з’їмо це все. Винуватими і занадто ситими. Психологи називають це "очікуваним жалем" – ефективною технікою, здатною змінити поведінку людини стосовно свого здоров’я. Лікарі радять навіть уявити свою печінку, яка страждає від шкідливої їжі, або складки жиру на своєму животі.