Відповідь: Статті про виховання дітей. Мені дуже сподобалась "П`ять мов любови у подружжі". Ґері Чепмен ( Видавництво: Свічадо ). Бачила, що продають її в книгарнях при церквах. Ось така книжечкаЛегка в читанні і про життя. Після того як її прочитала "на одному подиху", стала добрішою до "недоробків" власного чоловіка:xaxa:. Мабуть треба ще раз перечитати:ninja:
Відповідь: Статті про виховання дітей. дуже хороша книжка "Чи потрібні дітям яслі?" Стів Біддалф переказ книги моїми словами і лінк на скачування тут для ознайомлення: "З передмови автора. «Ця книга містить багато об’єктивних свідчень, в ній виражена також тверда професійна думка за яку я не збираюся просити вибачення. Вірогідно, деякі люди, прочитавши мою книгу, розсердяться чи розчаруються тому, що були змушені внаслідок економічної ситуації відправити своїх грудних чи трохи старших дітей в яслі проти власної волі. Але мій обов’язок як психолога и педагога бути чесним і розповісти про результати останніх досліджень і відкриттів в області дошкільної освіти без обману і нічого не прикрашаючи. (…) Коли я читаю журнали чи модні книги з виховання, то виявляю що фрази типу «Що би ви не вибрали – це правильно для вас», і «Ваша дитина буде щаслива якщо ви ви щасливі» звучать як солодка маячня. Розумні і хитрі слова приховують істинні інтереси і приглушують почуття вини до якого слід прислухатися». «Спочатку я не наважувався публікувати цю книгу. (…) Тому я обговорив матеріал з сотнями людей: керівниками і працівниками ясель, психологами, психіатрами, батьками, бабами і дідами, вченими і дослідниками. Вони всі висловились приблизно однаково «Хтось же має про це сказати», «Про це давно треба було сказати». » Ця книга не змінить думку тих, хто не хоче чути того про що в ній говориться. Вона для тих, хто хоче, щоб їх сімейне життя стало добріше, радісніше, більш, ніж звичайно наповнене любов’ю. Дозвольте мені сказати цим батькам, що вони праві і вони зможуть знайти правильний шлях. З найкращими побажаннями Стів Біддалф.» Про наукові досягнення За останні 10 років вчені встановили, що в дитячому мозку з’являються цілком нові структури у відповідь на любов і постійну турботу, яку діти відчувають в перші 2 роки життя. Якщо дитина отримує замало любові, то деякі відділи мозку не розвиваються належним чином і можливо деякі людські якості в цієї дитини вже не ніколи не розвинуться. У сучасному світі батьками можна бути лише формально, а відповідальність за догляд, виховання і навчання дітей перекласти на чужих людей. Яслі і розвиваючі садки так чудово розрекламовані, що батьки іноді думають, що їхніх дітей краще виховають спеціалісти, а ніж вони самі. Але дітям до 3 років необхідно лише одне – індивідуальна турбота і прояви любові. Найкращі яслі пропонують лише догляд за дитиною, жодні яслі не дають дитині любові чи ласки і про це варто пам’ятати. На щастя, у Великобританії біля 60% батьків вирішують, що хтось з них залишиться вдома в крайньому випадку до того часу, поки діти не досягнуть шкільного віку і доглядають за дітьми самостійно. Внутрішній світ ясель (глава 3) 1. Недостача тиші. Іншими словами надмір шуму і неможливість сконцентруватися на тому, що зацікавило дитину. Шум створює велике навантаження на організм дитини. 2. Почуття агресії. До 3 років діти нездатні гратися спільно довше кількох секунд, тому між ними часто виникають конфлікти і бійки, що травмує психіку малюків і нічим не є корисним для їхнього розвитку. 3. Відсутність особистого простору. Його нема взагалі. Навіть власного місця нема, дитині доводиться тинятися з місця на місце поки вона не зайнята виконанням розпорядку дня згідна режиму (їсти, спати тощо) 4. Дорослих завжди не вистачає. На одного вихователя припадає кілька дітей (до 8-ми). Досліди департаменту освіти в 1999 році довели, що в середньому дитина в яслях отримує 8 хв. індивідуальної уваги від вихователя. 5. Деякі діти заглиблюються в себе. Є багато дітей, які активно рухаються туди-сюди і тим самим привертають увагу вихователів до себе, а є діти, які сидять цілий день тихенько, практично на одному місці і на них ніхто не звертає уваги. Розвиток цих дітей під великою загрозою. 6. Одні вихователі більш турботливі, інші менше. Деякі вихователі не дуже добре виконують свою роботу. Дуже часто це ті, які ввечері мило і багато базікають з батьками, бо за цілий день не дуже і втомилися – ні психологічно, ні фізично. Тут можна робити висновок, що вони просто не займалися дітьми. 7. Вихователі турбуються про дітей не так як батьки. Яслі пропонують догляд за дітьми, а не любов. Це основна відмінність між перебуванням дитини вдома і в яслях, з рідними і з чужими людьми. 8. Механічний, затверджений режим. Один для всіх, без будь-якого врахування індивідуальних особливостей. Їсти, спати, переодягнути штанці – вся група одночасно. Ніяких колискових чи обнімів перед сном, ніякого вибору їжі. Причому яслі – це місце, яке в дітей асоціюється з домом. 9. Присутність в яслях грудних дітей здається недоречним. Діти з 4-ох років можуть отримувати задоволення від ігор в садку, для молодших дітей перебування в яслях -мука. 10. День – це дуже довгий строк. В дитинстві час тягнеться довго, дитина не відчуває часу взагалі, для неї година – вічність. В яслях дитина на цілий день ізольована від світу, вона має дуже мало вражень, спілкування і любові необхідних для розвитку. (Більше детально за кожним пунктом читайте в книзі.)"
Відповідь: Статті про виховання дітей. Я не знаю, чи правильну я обрала гілочку: хочу поділитись з вами дуже гарною статтєю про виховання від Курдюмова. Цього автора я знала від свого батька, як продвинутого садовода-городника. По його рекомендаціям мій тато та мама мого чоловіка дуже ефективно вирощують садибу. А тепер я відкрила Курдюмова, як здравомислячу людину в інших галузях. http://www.kurdyumov.ru/esse/children/children00.php ---------- Додано в 01:56 ---------- Попередній допис був написаний в 00:02 ---------- Зараз читаю його іншу статтю "Педагогическая опупема" (також є на тому сайті) і також захоплююсь. Дуже рекомендую!
Відповідь: Статті про виховання дітей. раджу усім почитаи...надзвичайно мудра стаття!!! Воспитание детей в племенах Почему у «диких» племен нет педагогических проблем? Или истоки проблем взаимоотношений в «цивилизованных» семье и обществе... Предисловие Почему индейцы Южной Америки, Африки или аборигены Новой Зеландии по наблюдениям современников не имеют таких проблем, как проблемы отцов и детей? Почему их подростки в отличие от «цивилизованных» подростков не стремятся убежать от родителей и внутренне не отторгают их малейшее проявление заботы и внимания? Почему у одних сестёр или братьев полное взаимопонимание и они живут, как «не разлей вода», а другие в состоянии постоянного соперничества или конфронтации? Почему в отличие от нашего современного «цивилизованного» общества в диких племенах взрослые постоянно заняты физическим трудом, но при этом не выглядят несчастными и угнетенными? Почему малышам этих диких племен родители позволяют играть с ножами, стрелами, копьями и они практически никогда не калечат друг друга, тогда как в нашем обществе, ребенка всячески пытаются оберегать от опасностей, но при этом случаются непоправимые трагедии. читати далі.....
Відповідь: Статті про виховання дітей. Недавно прочитала книжку Піно Пелегріно "Мистецтво виховання", дуже гарний порадник для батьків. А ще читала "Буквар для батьків", "Ігри, що запобігають агресії" - всі ці книжечки видавництва "Свічадо". Саме в них є великий асортимент книг на подібну тематику.http://www.svichado.com/catalog/simya_ta_vyhovannya/seriya_poradnyk_dlya_batkiv/513.html
Стоп Садизм! На могу пройти мимо и не перепостить статью, т.к. частенько наблюдаю такую картину на улице, да и что греха таить. сама не идеальна,но работаю над собой. И действительно если не орать ,а общаться с детьми то получается намного эффективней.И хочется чтоб мои дети в дальнейшем тратили свои деньги не на психологов,а на что то другое. стоп садизм "Для меня этот текст Юлии Рублевой - не просто жж-пост, а настоящий манифест, который нужно распространять. Если в обществе что-то часто происходит, многие люди ведут себя похожим образом, значит это соответствует его нормам, это допустимо. Похоже, эмоциональное насилие по отношению к детям - норма в нашем обществе. Вам нравится такая норма? Оригинал взят уulitza "Домодедово, раннее утро, зал вылета, кафе на втором этаже. За соседним столиком брутальный красавчик с мальчиком лет пяти. Мальчик едва слышно что-то шепчет, наклоняясь к тарелке. Папашин рев заставляет меня вздрогнуть: - Куда в туалет??! Куда в туалет?? Я тебя спрашивал 5 минут назад - ты что сказал?? Ты что мне сказал, я тебя спрашиваю? Ссысь в штаны теперь, давай, в туалет ему!! Я внимательно смотрю на отца. Он орет так, что брызжет слюна, орет долго и матом, краснеет и сжимает кулаки. Мальчик становится пунцовым и еще ниже наклоняет голову. Я тихо говорю: - Дети этого возраста еще не могут предсказать, когда они захотят в туалет. Отец свирепо смотрит на меня, я на него. Через секунду он бросает мальчику - "Пошли!!" и уводит так и не поднявшего голову сына из кафе. *** Тель-Авив, полдень, набережная, толпы народа. Я расслабленно иду, собираясь купить мороженое. Вдруг слышу - крики, у парапета, огораживающего пляж, собирается небольшая толпа. Я заглядываю вниз. На дорожке возле раздевалок стоит жуткий мужской крик, надрывный: -Отойди от меня! Отойди от меня, я с-сказал!! Я тебе что сказал - ты не понимаешь?? Ты сейчас получишь у меня!! Иди рядом!! Отойди!! Мужик в трусах и шлепанцах орет, трясясь и подскакивая, на девочку лет пяти. По-русски. Девочка испуганно стоит перед ним, втягивая голову в плечи. Я ничего не понимаю. Люди на набережной тоже. Он двигается вперед, девочка семенит рядом. Крик, совершенно ненормальный, надрывный, агрессивный, продолжается. "Отойди, я сказал! Иди рядом! Ты не слышишь! Ты не понимаешь что ли?? Тебе врезать что ли?!!" Лица девочки не видно, ее голова втянута в плечи. К нему подходит женщина, трогает за плечо. Он отскакивает. "Еще раз крикните - позову полицию", - говорит она. "Пшла нахуй!! - орет мужик. - Это мой ребенок!!" Но крик замолкает и они уходят- он размашисто и нервно, девочка торопливо рядом. Мне дико стыдно за то, что все это происходит по-русски. Толпа разноцветных иностранцев шепчется и переглядывается. *** Домодедово, ночь, зал прилета, паспортный контроль. Очередь. Дети изнывают от ожидания. Мальчик лет пяти прыгает - из очереди - и обратно в очередь, к маме поближе. В какой-то момент она с силой дергает его за руку так, что он отлетает в сторону и назад. -Я тебе что сказала??? - голосит мать. - Стой спокойно!! Еще раз шевельнешься- я тебя сдам в милицию! Тебя заберут!! Сейчас я им скажу, что ты плохо себя ведешь!! Мальчик испуганно озирается на проходящего мимо пограничника и стоит как вкопанный какое-то время. Спустя 5 минут в соседней очереди раздается вопль. Вопит хрупкая, красивая, хорошо одетая блондинка, непрерывно дергая за руку своего сына, совсем маленького, лет 3-4-х: - Ты устал??? ты устал???? Ты домой хочешь?? А я, по-твоему, не хочу?? Я тебя спрашиваю?? Ответь мне - я, по-твоему, не хочу??? Тебе не стыдно?? Я не устала?? Где я тебе возьму домой?? Он устал, а мама не устала!!! Она вопит, брызгая слюной и тряся своего сына, каждый раз при рывке стараясь его развернуть к себе лицом. Мальчик втягивает голову в плечи и старается не встречаться с ней глазами. *** Вы читаете пособия по женским оргазмам и по тому, как поймать и удержать мужика. Почитайте хоть что-нибудь про детскую психологию. Про то, как уметь утешать ребенка, а не пугать его до энуреза и заикания. Про то, что такое психологическое и эмоциональное насилие. Про то, как запуганные дети учатся навсегда подавлять свои потребности, и это значит, что у них, выросших, внтури блуждает огромный обьем агрессии. Про то, как эти выросшие дети на приеме у психолога плачут, вспоминая вас, ненавидя вас, ощущая свое бессилие перед вами, уже состарившимися. Прочитайте про возрастные нормы. Про то, что маленькие дети не знают, когда они захотят в туалет - предлагать им ""ссать в штаны" в публичном месте, громко- это навсегда вбить в голову ощущение стыда и унижения. Про то, что здоровый пятилетний мальчик в норме не может стоять спокойно- ему надо вертеться и двигаться. И девочке тоже. Про то, что 4-х летка не знает, что такое "долго", что такое "полчаса", что такое "паспортный контроль", он может ощущать только, что именно он внезапно стал виноват в том, что мама устала и что ему, малышу, в таком случае самому устать - почему-то стыдно. Что девочка ни в пять, ни в 35 не способна одновременно выполнить команды "отойди" и "иди рядом", выкрикнутые чокнутым отцом. Вы предлагаете ребенку испытать стыд, вину и унижение в экстремальной для него ситуации - вместо поддержки, утешения и помощи. Вы, взрослые собачьи дети, в этот момент усыновляетесь и удочеряетесь к своим детям - они видят, что взрослые - это не вы, потому что взрослый справляется, а вы не справляетесь. И тогда ваши дети пытаются с трех лет вести себя по-взрослому с вами, чтобы вас, такого хрупкого и не владеющего собой, не разозлить, не напугать и не расстроить. Вы угрожаете своему ребенку, угрожаете побоями, милицией, детдомом, - вы, тот, от которого он ожидает защиты. Родители - это не те, которые защищают. Это - те, которые накажут и подставят, когда и так плохо. Вы орете, когда ощущаете бессилие, усталость, раздражение и гнев. В этот момент ваш ребенок ощущает парализующий страх, стыд, вину и беспомощность. Кроме этого, он не сможет научиться, как это- поддержать и помочь, пожалеть, утешить и успокоить, позаботиться и быть внимательным. Он вырастает в такого же родителя и партнера- не знающего, как помочь своему ребенку или близкому, но умеет угрожать, пугать, ругать, стыдить и винить". Я не знаю, когда иссякнут поколения получокнутых агрессивных отцов и истеричных, крикливых, дергающих своих детей по каждому поводу матерей. Поверьте мне - даже если все эти описанные мною реальные персонажи где-то там внутри любят своих детей, их выросшим детям будет очень тяжело в это поверить" Взято их ЖЖ Пишет Данила Гуляев (danilling)
Відповідь: Статті про виховання дітей. Хотіла дочитати, а ссилки вже не існує(((. де я ще можу почитати? Киньте лінк.Дякую
Відповідь: Статті про виховання дітей. Натрапила на програму про неординарного вчителя. Дитина у програмі мені знайома. Думаю, дуже добре, якщо дитину вчать мислити нешаблонно, а на власних відчуттях. Зараз дуже мало таких-от вчителів: https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=QfFT6FL61dA
Відповідь: Статті про виховання дітей. Зараз читаю книжку "Як слухати, щоб діти з нами говорили. Як говорити, щоб діти нас слухали" дуже цікава і доступна. Вона є в Свічада на українській мові. А ось посилання де вона на російській мові http://www.litmir.net/br/?b=146229 Хто читав цю книжку поділіться враженнями
Відповідь: Статті про виховання дітей. я читала. Пару корисних речей можна звідти почерпнути. Як і з будь-якою книжкою, інформацію треба фільтрувати і аналізувати. Мені від Свічадо ще подобається "Дитина чемна і нечемна".
