Відповідь: Де ви вчилися готувати Я вже писала, що рецептів суші є так само багато, як і тих же ковбас Просто це вже будуть інші суші.
Відповідь: Де ви вчилися готувати моя мама надзвичайно смачно готує, більшість страв експромт і то не йдеться про котлети чи гречку (хоч і то в її виконанні шедевр), так приготовану фуа гру чи жабячі лапки -повірте важко знайти,на запитання дай рецепт-кожен раз інша відповідь, бо тоді додавала аличу,а тоді в вині готувала і т.д., вона це просто любить і тому думаю, якби я їй про якісь технології спитала то почуло б голосний сміх а я готувати почала вчитись 4 роки тому, коли вже мала свою кухоньку, пробувала по книжкам, то мама жартувала, нащо мені те мясо з чорносливом, морквою в глечику якщо я відбивні нормально не вмію смажити...пішла на роботу і бажання готувати за відсутності часу і наявності втоми пройшло...та й нащо?, піднялась до мами і смачно поїла але, після реєстрації на форумі ( а не після одруження ) читання теми "Що ви сьогодні готуєте?" почала з рецепту Kasia (сирні кульки то здається були), а потім вчилась і в Марусі-мами (казав чоловік, що вже їх любить), зараз іноді в неті щось шукаю ще традицією стало гутувати страви з передачі Смакуймо але я така господиня, що навіть як місяць не варитиму борщ, то забуду як то робити, хоч як готую то виходить смачно,але не обходиться від кількох дзвінків до мами, на щастя, поради мені вже треба рідше-рідше, а мо й сама колись буду поради роздавати
Відповідь: Де ви вчилися готувати У мене те ж саме було з бабусею, найчастіше я просто спостерігала за нею. А зараз бабусі нема, і ніби кожного дня бачила, як вона готує, а якихось дрібниць згадати не можу, хоч плач. От борщ у неї був такий, як ні у кого - десять років пробую зварити такий самий - не виходить! Як готувала креми - пам"ятаю, підливки - пам"ятаю, і ще купу всього, а борщ - хоч стріляйся! А стосовно "хімії" - знати її, звичайно, добре, але не так аж критично: це як для того, щоб працювати у Ворді, треба би було вивчати програмування. Я більше люблю вчитися з досвіду - раніше методом власних спроб і помилок, а зараз вже не така горда, вчуся з чужого також. Ну і мої 5 копійок стосовно автентичності рецептів: якось на її порушення болісно не реагую. Мені якось ні тепло, ні холодно від того, що мене пригостять сирним пляцком і назвуть його піцою - головне, щоб було смачно. Це ж тільки назва. Та й часто дофантазовані рецепти є набагато кращими, ніж оригінальні. Зрештою, п"ють же у нас шампанське і коньяк, які насправді ними не є, і нічого кримінального! Це я пишу тільки про себе, і ніяким чином не намагаюся нічого комусь нав"язувати.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Напишу про приготування страв з журналів.Вчора натрапила на дуже комічний рецепт торта(назви уже не пам'ятаю),то інгрідієнтами в тому рецепті були:аж 50гр муки,30 гр горіхів,чайна ложка цукру і 2 білки.З цього всьго треба було розкатати три коржі,ну а на крем плитка чоколяди і 30 гр масла і ще 3гр цукрової пудри.Мабуть,гігантський торт би вийшов з такої кількості продуктів. От і готуй після цього з журнальних рецептів. Я тепер часто використовую досвід дівчат з форуму і користуюсь їхніми порадами і рецептами.Також люблю експромти-зліпити щось з того що є у хаті,загалом виходить непогано-чоловік з дітьми не жаліються.
Відповідь: Де ви вчилися готувати рецептів суші, але не технології підготовки рису для суші. ---------- Додано в 14:13 ---------- Попередній допис був написаний в 14:08 ---------- ну я ж не пропоную кожну страву на молекули розкласти ))) але розуміння процесів, що проходять під час готування їжі, допомагає легше запамятовувати правила її приготування.
Відповідь: Де ви вчилися готувати я вчилась готувати в Німеччині, коли поїхала туди на навчання і почала самостійне життя без батьків. В підлітковий період мама і тато активно мене виганяли з кухні і абсолютно не залучали до процесу приготування їжі, мотивуючи свою поведінку "прекрасною відмашкою" - ще встигнеш нІчого тобі тут робити, йди вчися, гуляй, спілкуйся з друзями, читай, насолоджуйся життям і т.д. можливо саме такі настанови батьків та початок самостійного життя за кордоном і сформувало мої кулінарні вподобання - зараз готую здебільшого тільки європейську кухню, головно італійську. Вчилася у безпосередніх місцевих жителів - друзів, знайомих, а також з місцевих кулінарних книг та передач. Не люблю витрачати на приготування їжі багато часу та й стараємось харчуватись виключно корисними здоровими стравами (вплинула надмірна фобія європейців щодо жирів, холестерину і т.д.), тому майже не готую рідну українську кухню (вийняток - деяка укр. випічка та традиційні різдвяні та великодні страви). Готую завжди все свіже, не їмо підігрітої їжі (тільки борщ, котрий на другий день смакує краще ). щодо технологій - на мою думку дУже важливі базові знання, погоджуюсь з автором теми, що різотто не треба називати різотто, якщо воно не містить відповідного рису, піцца не може бути піццою з сирним тістом, але мене це взагалі не дратує і справді, якщо хтось зготує пропарений чи звичайний рис з овочами і назве його різотто, хіба то вже тра звертати на це увагу? (може тій людині страва з такою назвою краще смакуватиме або вона з певних причин не купила спеціальний рис...)
Відповідь: Де ви вчилися готувати може, та страва буде й смачніша, ніж різотто, але пощо ж її різоттом називати? )) хай собі буде рисзчимосьтам або рисбезнічого. нікому ж не приходить до голови називати йогурт сметаною, а сулугуні - бринзою.
Відповідь: Де ви вчилися готувати це і не обговорюється. просто є така тенденція - писати лиш би писати. думаю без базових знань можна розрізнити деруни від зразів. п.с. однозначно, експромти чи наслідування рецепту - не головне, головне -смачно щоб вийшло.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Це називається не самодіяльність, а творчість. Я дуже часто не переписи шукаю і до них продукти купую, а навпаки: гляну на продукти й фантазую із них якусь страву. Із термінами тяжко. Мене найбільше смішить, коли починають пекти "чізкейки", "бравніз", "мафини"... скоро на Різдво будуть донати їсти, бо пампушки з моди вийдуть.
Відповідь: Де ви вчилися готувати погоджуюсь, якщо тема спровокована або розглядається у світлі останніх "дописів-перлів" в кулінарних гілках, то власне оті "популярні множинні" смайли дуже доречні, тільки у відповідь на опубліковані "перли"... хоча, імхо, я б використала трохи радикальніші методи
Відповідь: Де ви вчилися готувати До речі Лілю я не можу найти у нас аналог бравніза, чізкей з мафінами то ясно.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Я вчилася готувати самостійно в гуртожитку. До того навіть жодного разу котлети не смажила. Мама моя готує і пече відмінно, а от мене вона ніколи не заставляла ставати до плити, а я особливо і не пхалася. Тільки іноді вона казала "Ходи хоч подивися, як то робиться". А от коли ми з Романом стали жити разом на 4-му курсі, то тоді прийшов на пса мороз, і Кіточка почала куховарити на електричній плитці в кімнаті... Роман приходив з пар, а в мене вже (якщо я прогулювала четверту пару) і супчик, і плов, і компот з ревеня... Він наїдався, а потім йшов трохи до хлопців поверхом вище: " А то шо ви їсте?...А, сало з цибульою,....нє, я не хочу...":xaxa:.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Та звичайні шоколадні тістечка. Просто принцип роблення інший, ніж стандартних тістечок. Канадійки й американки багато тістечок печуть таким чином, що спершу роблять пляцок, а тоді його ріжуть на тістечка. Brownies - це множина, до речі. А я ніде не вчилася готувати, воно якось саме прийшло. З мамою на кухні тісно було, але щось там та й підхопила. Більше підхопила із спостерігання, ніж помагання. Особливо багато навчилася зі спостерігання за тим, як готувала й пекла бабуся. Коли переїхали на власне помешкання, виявилося, що готувати вчитися не треба. Оте кулінарне чаклування - це частина жіночої натури. Надміру зосереджуватися на школах не варто, бо школи й книги виникли як вторинні, а не навпаки.
Відповідь: Де ви вчилися готувати То правильно казати бравніз і коли одне тістечко, і коли багато? Шоколадне тістечко простіше
Відповідь: Де ви вчилися готувати Одне - це бравні. :xaxa: На російську ґуґл радить перекладати як "пірожене". Мені тістечко цілком пасує до того. До речі, такого багато в українську перейняли. Ті ж памперси. Якщо подумати, то це подвійна множина, бо "с" закінчення множини в англійській, а "и" - української мови. Нащо людям собі життя ускладнювати? Переймати слова, які неможливо обжити в мові - марна праця. Наші англомовні друзі, котрі вчаться української, вже тут жартують, що скоро їм не треба буде вчитися балакати українською, вистачить просто навчитися говорити англійською з українським акцентом.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Чесно скажу, не дуже розумію автора теми...Для чого шукати проблему, там де її немає? Це ж не спеціалізований кулінарний сайт? Або ж спец курси ,де так "поганьбились з піци і різотто"? Для мене не має значення як саме господиня назвала те чи інше,банально, але головне, щоб смачно було...Не бачу суть виявляти таку принциповість до назв. Більш важливо, щоб принципово правильно вказували інгрідієнти. Ой ,ну ви даєте....дрогобицька ,сирокопчена чи варена - Це КОВБАСА. Згадайте наш салат "Олів"є"...Для чого називати його так, якщо справжній олів"є має зовсім інший набір продуктів і рецептуру приготування... Що ж до навчання, то ще з дитинства мені подобалось бути на кухні. Досі згадую, як сиділа біля мами і постійно просила ну хоч щось дати збити, перетерти і тд. Був час ,я скупляю майже всі (достойні) журнали та книги по кулінарії.Чесно, в мене їх пів хати. Дуже допомогли в розширенні мого кулінарного світогляду і маленької ,але майстерності. А ще форум...В мене роздруковані всі рецепти з переписів, теми кухні і тд., тепер то моя настільна книга по приготуванню. Тут дівчатка такі майстри Окреме дякую Лілі ,Марусі-мамі, Дані ,Касі - то мої улюблені кулінарні гуру. Дуже люблю бавитись на кухні ,пекти. Особливий кайф получаю від процесу приготування тіста ,не знаю чому...А ще спостерігання, як воно росте
Відповідь: Де ви вчилися готувати До ковбаси можна ще згадати коньяк і шампанське. Це теж порушення, що виготовлені не на відповідних територіях, ці напої так у нас називаються. :xaxa:
Відповідь: Де ви вчилися готувати ,Ще про навчання. Мій прадід був як колись казали куркуль а по правді господар, мав велику господарку, мав наймит, правда сам працював з ними на пару, але мова не про те, він мав фінансову можливість і відправив усіх своїх 5! дочок до Львова на курси юних українок, там молодих дівчат вчили вести господарство, доглядати за домом, куховарити, тобто готували до подальшого життя. З тих курсів є у мене книжечка по куховарству, уявляєте 1912 рік видання, і вона в дуже пошкодженому стані, вже половину листів нема, але я її читаю як повість, так гарно там описано. До речі про назви в тій книжечці є один рецепт - пай яблучний, і в примітці (пиріг з Канади чи Гамерики забула вже звідки точно, подала господиня така то ) Шкода що у нас зараз нема таких курсів для молоді.
Відповідь: Де ви вчилися готувати Я вчилася на кухора-кондитера,але дійсно навчилася готувати тільки на практиці.Поїхала на заробіки в Москву та там проробила 1 рік в сім"ї домогосподаркою.От так і сама всьому навчилася.
