Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею. (забила'м би шефа)

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Я ще дещо можу розказати як клієнт турфірми. Всім властиво помилятися, і менеджери турфірм також роблять помилки, бо робота там настільки морально виснажлива, що помилитися неважко...Так от, ми влітку їздили відпочивати, я менеджеру того напрямку сказала потрібні нам дати, а він собі шось наплутав і забронював нам все на місяць раніше. Потім сказав, що можна пренести все на дещо пізніші терміни, ми перенесли. Потім виявилося, що за ті пізніші терміни треба доплатити їм 300 євро. Звичайно, що я пішла до їх керівника сваритися, шо то таке, мовляв, ми через них мали купу проблем та стрес...Ну і кажу, що я ті 300 євро доплачувати не буду, нехай самі доплачують. Керівник погоджується і каже, що ті гроші той менеджер доплатить сам, бо то його помилка. Уявляєте, хлопчина отак на рівному місці на 300 євро попав! То ж, напевно, вся його місячна з/п! Мені його, звичайно, шкода, але...Принаймні та турфірма, де я працювала, помилки працівників зі своєї кишені компенсовувала...А тут велика небідна турфірма, а отак "по-доброму" зі своїми працівниками...

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Мабуть повне задоволення кар"єрою розхолоджує і потенціал надалі зменшується. Тому скоріше це звучатиме - я більше задоволена ніж ні.
Досвід був різносторонній - від політичних осередків за навчання, до викладання активних продажів, часткової організації роботи рекламної агенції, збуту на іншій фірмі, збуту в автосалоні (найменше часу), маркетингу на ній же, підбору персоналу та його звільнення, невеличкої своєї справи, піару.
Рухає мною швидше внутрішня допитливість ніж бажання зробити кар"єру. А зараз я працюю у великій компанії яка розвивається швидкими темпами, планує вихід на ІРО. В ній працюють справжні акули бізнесу - при чому в них все гаразд не тільки з мізками та досвідом, але й з адекватністю та порядністю. Що ціную. Безумовно мені тут цікаво. завжди є до чого ще прагнути. Оце той головний плюс так званій кар"єрі))

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

я не кар"єристка, і не прагну до цього, але сьогоднішнім професійним статусом я не задоволена... але іншого виходу на разі не бачу...

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Закінчила Львівську Комерційну академію, маркетинг. За час студентських років ніде не працювала про що ДУЖЕ шкодую. По закінченню ЛКА пройшла по конкурсу в консалтингову компанію маркетологом, але через тиждень мені запропонували роботу менеджера з персоналу в немаленькій львівській компанії-ворибнику. Обрала виробника з надією багато навчитися на великому підприємстві. Вже за місяць я була начальником відділу кадрів, без підлеглих. Тут начальником був лише директор, який є і власником підприємства, тому крок в ліво-право заборонений. Виконувала роботу кадровика, hr-менеджера і юриста - все по трохи і нічого конкретного. В результаті відчуваю, що даремно втратила час, бо після декрету навіть не знаю куди йти на роботу. Трималася лише щоб піти в декрет, бо так як мала проблеми зі здоровям часто бігала по лікарях, а шеф до мене ставився лояльно (до пори до часу).

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Ой, дівчата! Як я вам по-доброму заздрю. Ви тут про карєру, про розвиток особистості... Але те все певно для великих міст. Я живу в невеликому містечку працюю на державній роботі і дуже розчарована роботою в держ. структурах. Тут працюй - не працюй, пройде місяць і ти зарплату одержиш. І взагалі не цінують тут спеціалістів. От в мене на роботі змінили умови праці, поставили комп з деякою програмою і сказали, що всі тепер будем працювати на компютері. В мене на роботі деякі співробітники тоді і перший раз сіли за комп. Навіть не знали як він включається. Приїхали розробники, показали, що до чого і поїхали. А коли прийшлось працювати, то виявилось, що ніхто нічого не зрозумів. Я терпеливо з кожним працівником провела лікбез. Але то нічого не дало і мені щоб їх не підводити прийшлось виконувати свою роботу і роботу ще 3 людей. А через 3 місяці після цього в нас скорочення і я перша на звільнення, бо в мене найменший стаж роботи і нема кваліфікації. Ну скорочення мені деякими хитрощами вдалось уникнути, я і далі тут працюю і рада б поміняти роботу, бо тут ні подяки і переспектив, але нема нащо міняти. От і ходиш на роботу, бо мусиш. І нічого кращого не світить.

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Я закінчила ЛНУ імені Івана Франка, прикладну математику. Працювати пішла через рік після закінчення, бо не було потреби. Теж трохи шкодую. Пішла на програмістську фірму де працював мій чоловік. Спочатку на 2 місяці на стажування (платили по 50уо). Працювала багато і натхненно і дуже швидко пішла на підвищення, мала досить високу зарплату. А головне - ну дуже мені там подобалося - і робота і колектив. Аж шкода було в декрет йти. Переживаю, чи після тривалої відпустки вдастся вернутися. Вірніше, чи зможу я так добре працювати, бо все вже забула

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Я теж, як і Зоряна, закінчила прикладну математику, але в Політехніці. Ще закінчила на вечірньому відділенні економіку. Так що в мене в шухляді лежить два дипломи )
Живу в маленькому містечку, і хорошої роботи тут не знайти. А сидіти від дзвінка до дзвінка за копійки не хочеться. Тим більше якщо є мала дитина. Тому я і започаткувала свій поки що дуже маленький бізнес, але маю надію що згодом він стане більшим. Деколи мені знайомі кажуть, чому, маючи дві освіти, не влаштуюся на якусь роботу. Певний період я думала спробувати себе в якійсь програмістській фірмі, але давненько вже закінчила навчання і все вже забула. Та й змінилося в програмуванні дууже багато.
Наразі я задоволена своєю роботою, бо працюю, коли вважаю за потрібне, маю час для дитини, для дому, для чоловіка і принаймні в 3-4 рази більшу зарплату, ніж на роботі, яку в нашому містечку можна знайти.

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

А який саме? Розкажіть, може Вас тут читають потенційні клієнти

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Я теж саме хотіла спитати

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

та це в мене таке собі хоббі-робота - відеомонтаж. Почалося з простого захоплення, потім робила коліжанці, потім ще одній, потім за невеличку плату, потім за трохи більшу плату. А тепер - за порівняно велику Ще і навчилася сама знімати. Зараз ще шукаю одного оператора.
Але треба буде скоро реєструватися в податковій, на іншу роботу не хочу.

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

От сижу і думаю:кидати мені роботу чи ні? Тобто навіть ще і не роботу, а стажування.
Простажувавшись вже 2 місяці я розумію, що це не моє. Та ще й начальство не раз доводило до сліз(хоч я там навіть і не числюсь як працівник). Настільки мене це вже дістало, що не думаючи пішла б, але де зараз візьмуть на роботу під час кризи та ще й без стажу роботи? Дома батьки кажуть терпи(а терпіти вже не можу, що ж тоді говорити не про стажування, а про роботу???)Люди, які мене добре знають, кажуть йти ,бо здоров'я важливіше. Після скандалів вдома і моєї істерики тепер намагаюсь все обдумати, але не знаю, що було б правильніше. Тому дуже хочу дізнатися вашої думки, що ж мені робити зранку:кидати все чи ні?:confused::umbrage::no:

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Я ходила сьогодні до дантиста і знаєте що мене вразило?Те як ця лікарка любить свою роботу, це так видно, яка вона старана, як посміхається незалежно си ти прийдеш о 8 ранку чи о 7 ввечері.Я вже поміняла 4 роботу, але так і не знайшла свою.
Це дуже добре що ви шукаєте своє і хочете займатись улюбленою справою.Але зараз не час, щоб відмовлятися від роботи.Як радять психологи, під час кризи виконуючи роботу, яка навіть вам не дуже підходить сприймати це як тимчасову необхідність.
А залишити роботу завжди встигнете, головне перед цим підшукайте нову.

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Все ви правильно кажете, але я навіть ще не влаштована, і не факт, що мене туди приймуть, а робота дуууууже відповідальна, а всі намагаються з себе любу провину скинути і завісити на когось, а так як я ще "зелена", то не важко здогадатись на кого. Просто я, мабуть, посивію скорше, ніж ситуація в країні налагодиться, та й ще раз повторюсь - за 2 місяці стажування мене так довели, що сьогодні була така істерика в мене...:8::no:

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Сприймайте це як першу шишечку на лобі,знаєте скільки їх буде?Я перший раз дуже боялася залишити роботу. тому що начальник в мене був добрчий чоловяга пенсійного віку, який купував нам пончики до чаю.Я так боялася що інший начальник можливо бути кричати, критикувати роботу.І ви знаєте було по-різному.
Але якби я не зробила цей крок я б не мала стільки досвіду в спілкуванні з людьми, колегами, керівництвом як зараз.Будьте стійкішою до зовнішніх факторів і в вас обовязково все буде добре.

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Ну не знаю я що робити! І залишатись вже не можу, і йти страшно! Страшно, що буде потім, якщо залишусь взагалі без роботи!:no::umbrage::umbrage:

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Я теж не люблю своє мiсце, хоча люблю свою зарплату - парадокс.
Хочу переквалiфiкуватись... думала про медсестринську освiту, але менi щось дуже не зрозумiло якi вимоги на вступ, вже два днi читаю в рiзних школах i не доходить. Буду комусь дзвонити.
Думала може всетаки здiйснити свою давню мрiю i пiти вчитись на право? Але так тяжко з малою шо жах. Та й дууууууууууууже дорого те навчання.
Страдаю...

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Ех. тепер треба буде триматися за роботу - любиш ти її чи не любиш. Хоча сама робота мені подобається, мені начальство не подобається. Жду, що поки в декреті, то його засунуть десь подалі, точніше її (начальницю):ninja::ninja::ninja:

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Я теж начальницю терпіти не можу:ninja: Така ніби вся добра, а в душі тільки думає як би западлити.

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Я задоволена своєю роботою, правда, за кілька років буду шукати щось краще. Хочеться чогось більш високооплачуваного і перспективнішого, але як вийде, то побачимо...Шей не дужн хоче мене відпускати від себе...А найбільше мені зараз подобається працювати з моїм шефом! Він просто золото, я неперебільшую! Моєму синочку лише було 6-7 місяців як я вернулась на роботу (зараз сину буде 11).Так він все це добре розумів,не нагружав мене сильно роботою, працювала коли хотіла і скільки хотіла.Одним словом, каже, що розуміє нашу ситуацію і щоб я рробила так як буде краще моїй сім'ї. Тому на мої прогули він закриває очі, перед вищим начальством мене завжди прикриває і тому подібне. Зато я роблю свою роботу вдома, по вечорах, а вдень сиджу з синочком...А зарплата капає нам на рахунок Він задоволений моєю роботою, а я тим, що більше часу проводжу з сином і працюю

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Я також задоволена своєю роботою. Хоча місяць назад, я також плакала, бо мені ця робота не підходила. Верніше начальник і колектив, до якого входять його коханочки... Але вирішила залишитись, про що зовсім не шкодую. Це є моя перша робота, перший мій досвід, тут відбуваються перші професійні знайомства... А на майбутнє, то я обов'язково її поміняю, тільки наберуся досвіду і стажу.