Питання звісно хороше. Напевно я більше схиляюсь до віри. Тому, що від неї все йде. Віра в людину, в його діло, думки, віра в доброту душі та її силу. Віра може зробити дуже багато. --- дописи об"єднано, Aug 21, 2020 --- З приводу ніжності, то додам таке, що навіть дотик, чи запаї твоєї половинки, я маю на увазі природній запах теж має велику силу.
Добрий ранок, питання до досвідченних дівчат чи жінок, які вже дружини, які ви б дали поради для тих хто, тільки починає свій шлях, як дружини?
А ви для себе цікавитеся чи для дружини? Просто цікаво) Я би дала універсальну пораду на всі випадки у житті - усе так не буде! Або ж - і це пройде.. Це з притчі якоїсь, тобто: Не буде завжди так добре. Не буде завжди так зле... Тому порада від мене - жити так, щоб потім не жаліти... Надіслано від мого Mi A3, використовуючи Tapatalk
Для себе, бо цікаво, мені одружуватись ще рано) Таке ще питання, уявімо, що ваш хлопець/чоловік прийшов додому злий та втомлений, які будуть ваші дії, що будете робити, щоб заспокоїти його? --- дописи об"єднано, Aug 26, 2020 --- Так, тут я погоджуюсь дуже. Тому, що треба говорити, особливо-це стосується життя разом під одним дахом. Типу, говорити треба між собою, найгірше, коли ви мовчите. Я так думаю.
От, дивіться... Для 50% чоловіків буде достатньо в цій ситуації, щоб жінка їх не пиляла і трохи помовчала. Ще для 25% +борщ/секс/вареники/мідії в соусі з дикої русалки А ще 25% треба гнати раз і назавжди, бо вони все життя будуть «злий і втомлений»
А мені от цікаво, чи на чоловічих форумах ставлять такі питання "жінка прийшла з роботи втомлена чи зла. Які мають бути мої дії?"/ ) Чи "ні, синку, то фантастика"?) Або чи є там теми типу "мистецтво бути чоловіком"?))
По-перше, моє ставлення до жінок можна подивитись на моїх попередніх дописах. По-друге, я поважаю будь-який труд жінки, нехай це буде робота, чи-це буде наприклад зроблена нею вечеря. Треба поважати та цінити, що людина робить. І я розумію, як це буває, що тобі важко після роботи, та важлива підтримка, щоб людина абстрагувалась від всього.
Не знаю точно. Але, ось це, частина відносин, які я відношу до "душі". Тобто прояв підтримки, ніжності, віри в людину і подібне. Так от, якщо наприклад у хлопця/чоловіка перший взагалі досвід, та він не знає, як себе поводити в такій ситуації. Коли людина в хорошому настрої, то все легко. А коли вона напружена, чи морально на голках, то треба пройти між цими голками, та свою дівчину/жінку підтримати.
А який маєте попкорн? Солений? Ви що не вірите у хороші наміри людини?))) Мені аж часом так і хочеться написати побільше теорії для молодого хлопця як який у майбутньому ,надіюсь, таки використає )) Надіслано від мого Mi A3, використовуючи Tapatalk
Старайтесь, я хочу вірити, що ви до нас справді прийшли за порадами щирими, а не з іншою, хм, метою)) А яку дружину ви би ніколи і нізащо не хотіли у майбутньому? І що найбільше ви цінуєте у жінці? Надіслано від мого Mi A3, використовуючи Tapatalk
Ні, солодкий. Я старий солдат і нє знаю слов любві. У хороші наміри чоловіка-хлопчика, який прийшов на жіночий форум в серпні місяці навчитись стосунків з дівчиною, якої в нього нема? Нє, не вірю. Це або спір, або експеримент.
Добрий ранок, те, що ви старий солдат то ваша особиста справа. Друге, я не вправі вас переконувати та доказувати щось. Але, що такого, щоб навчитись стосунків та, як правильно їх влаштовувати. Типу, коли ви всерівно вчились читати та писати, щоб потім свої думки висловлювати. І ще, ви не подумали, що в мене був досвід у стосунках, який закінчився не дуже добре, тому, на досвіді минулого та зі знаннями теперішнього я хочу в майбутньому побудувати стійкі відносини. Це-вже причинно-наслідковий зв'язок.
Зараз подумаю, напевне я б не хотів дружину, яка не вміла слухати, піклуватись, відносилась до мене, як не до людини, останнє, що додам. Головне, щоб з людиною можна було говорити, причому на різні теми. Що найбільше ціную, доброту, розум, відкритість, принциповість, зовнішню милість. А там, чим більше буду спілкуватись то більше побачу.
То, робіть висновки. Універсальної піґулки нема. Так можна обговорювати реальну особисту ситуацію/вчинок, але не теорію.