Що мене дратує?

Ой не знаю, я зі свого маленького житттєвого досвіду зрозуміла, що робити треба тільки те, що хочеш. Допомагати тим людям, для яких це приємно зробити, і тим, які в тебе то просять. Бо толку від тієї допомоги, якщо ти сердишся, злишся і взагалі, псуєш собі життя.
Я б не хотіла, щоб мені допомагали, а в серцях дратувались і т.д.

Наглість - друге щастя. В сестри була така ситуація. Приїхав чоловіка племінник з жінкою хрестити її сина (живуть за кордоном), взяли з собою ще друзів. То ті друзі були такі наглі, жах. Ну і звісно, ніхто нічого не привіз, елементарно дитині. Зате активно юзали все що можна, і ще носом крутили.
Я одного разу в Римі гостилась в знайомої батьків, то потім на пам'ять купила картину, дочці шалик, ну і до вечері кожного вечора хороше вино.

 

@Rodionochka, ну що ж ви така добра?
Гості - це коли прийшли на декілька годин, забавились і розійшлись, при тому я не можу уявити, що хтось йде з пустими руками
Декілька днів, тижнів -це вже спільне проживання, і видатки мали би ділитись, хоча б у спосіб *з тебе вечеря, з нас вино*, чи *ми купили м"ясо і овочі на завтра*
Те, що у вас - банальне використовування. Я б не ставила алкоголь на стіл, добре вино досить дороге, і наглюкам я би його не пропонувала, просто сказала би, що ніхто не купив. Щодо продуктів- або казати купити відкритим текстом, або терпіти, поки не поїдуть
А взагалі,якщо чесно, я проти чужих людей вдома, зараз є готелі на будь-який гаманець, хай би поселялись, замовляли вина до вечері, після вечері, для роботи і т.д Чому хтось має організовувати собі комфорт за рахунок вашого?

 

@Siania, моїй коліжанці це приносить задоволення.Але підстогнує вона інколи для проформи. Такий характер в людини. Я її допомоги прошу не дуже часто. Й певно мені єдиній вона може з чистою совістю сказати- ой, не вийшло.. І знає, що я не ображусь. Ну бо направду ж не вийшло...

--- дописи об"єднано, 12 Жовтень 2018 ---

@Rodionochka , я вас розумію - маю родичів чоловіка +-такі . Але я даалеко не така добра, як ви.Та й малому мінімально вони таки щось привозять. Пра довше 3-4 днів не бувають. Тому трохи брикаюсь, трохи терплю.
В вашій ситуації би брикалась точно.
Але чи зможете ви - то лиш вам й знати.

 

Хочете прикол? Вони замовили тим двом готель, заплатили 2800. Але готель їм не сподобався, вони там переночували лише першу ніч і перебрались до нас. Без питання чи можна). Їх запросила наша родичка. Ось так ми про це взнали вчора по обіді, коли вони завалили з сумками. Навіть для форми питання чи можна не було))). Просто ще місяць тому, коли нас ПОПЕРЕДИЛИ про свій візит, мова йшла про те, що всі 4 будуть жити у нас. Потім ті двоє захворіли і замовили готель, щоб дітей не заразити. Але їм вже стало легше), і от вони у нас.
Тепер я переконалась, що то таки не нормальна ситуація. Просто от реально люди забезпечені. Один - син досить відомого батька, якого всі ми добре знаємо з ТВ). Інша - донька рестораторів досить популярного ресторану. Але в них напевно таке виховання, що все для них. Родичка теж м’яко кажучи закореніла егоїстка). І це вже не вперше вона приізжає з своїми друзями і з пустими руками. Але саме гірше, що я не можу відмовити їй, бо це реально дуже близька людина мого чоловіка. Його це теж дуууже нервує, і він їй трохи натякає), що можна було б і вина на вечерю купити. Сьогодні побачимо))).

 

Це у нормальних людей є за замовчуванням.

Та без проблем. Не соромтесь виставити рахунок за вино, навіть дорожче ніж купили

все таки потратили і бензин і час на купівлю алкоголю

. Більше не попросять, запевняю.

Цікаво, а відрядних їм не платять? Клас, ото люди вміють заробляти за рахунок інших.

--- дописи об"єднано, 12 Жовтень 2018 ---

Я в ауті.

Шукайте собі інший, які проблеми?

Вибачте, мене будь-ласка, але ваша родичка (не знаю, хто вона вам є, і на скільки ви близькі з нею), тормозів не має?

 

@Rodionochka, просто на майбутнє, у мене для таких людей були б дуже важливі справи, що унеможливлюють приймання гостей. Крапка. Навряд чи ті гості щось і зрозуміють, але для вас стане на одну головну біль менше.

 

@Inglor, якщо чесно, я б її давно послала). Вона має в кого зупинитись, але у нас комфортніше). І це дійсно дуже близька людина чоллвіка. Коли ми у Києві, то ночуємо у неї. Під час революції жили трохи, і не тільки ми). Але ми завжди зі ВСІМ своїм). І навіть як йшли кудись їсти, то платили за всіх). Ну і ще жодного разу нас не чекала готова вечеря чи обід. Все робили разом). Вона так вміє. А я ні. І то моя проблема.

 

І це правильно, зробіть теж так. Не почувайтесь винною, впринципі, це ж нормально! Ви ж не раба, не прислуга, та й не запрошували їх в гості. Ви прийняли їх, а вечерю готувати разом швидше і веселіше! Всім роздали завдання, і вперед. Ви не станете від того злою в чиїхось очах, просто потім не будете на них злитись

 

круто, і вона методом тика вияснила, що як є кінь, то гріх на ньому не їздити
Я б поговорила з чоловіком, тиснучи на самооцінку, просто запитати :*тобі приємно бути лохом (пардон) в очах 4 людей? бо саме так вони поводяться*
З того, що ви писали про них, це не аборигени, які з глухого аулу вилізли, а люди з освітою, які мають хоч якесь поняття про етикет. І якщо люди свідомо ігнорують всі норми вихованості і гостинності , но нащо вам такі гості?

 

@Rodionochka, мені от що на думку спало: це ж життя принесло нагоду трохи свої слабкі сторони прокачати. От взяти зараз продумати, як можна їм сказати про своє відчуття так, щоб це було без сварок і скандалів, але сказати/повестися не так як звикло, не так, як вони очікують і як сама від себе очікуєш. На прохання видати пляшку "до роботи"(?!!), щось на кшталт "вино закінчилось/на жаль нема, ви випили всі наші запаси", так нейтральним тоном, просто як факт. І не буде відчуття власної безвідмовності. Ну або напряму тій основній "подрузі" сказати про всю ситуацію.
Я чому подумала про це, бо в мене нещодавно стався такий досвід "постояти за себе"/окреслити межі прийнятних речей в дуже некомфортних для мене обставинах (треба було висловити свої претензії людині, з якою були наче приязні стосунки, ні, не дружба, і навіть не близьке знайомство, та все ж, певний рівень лояльності був). Це було складно, але ситуація вимагала. І, чесно кажучи, я одразу зрозуміла, яка це нагода для мого зросту. І це справді потужне відчуття, коли ти це таки робиш: страшно, хвилююче, сумніви-вагання, а чи справді я себе не накручую і т.п., а потім відчуття, що стала сильнішою, зрілішою, все зробила правильно (я заздалегідь дуже ретельно обдумала, Як це все казати, щоб не скотитися в сварку, але щоб і мене зрозуміли без зайвих пом'якшень). І, хоча від ситуації все одно залишився неприємний осад, я рада, що так воно склалося, і життя мені дало таку можливість, ну і що я її успішно використала)

Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk

 

@Rodionochka, я теж в шоці з такого! А може якось їм сказати, щоб вони до вечері купили вино, чи фрукти-торт ? Чи взагалі, що ви не маєте як приготувати вечерю, щоб вони по дорозі до вас додому купили продукти? Чи то вже не актуально?)
Може якщо вони такі багаті, відомі, то привикли, що все за них роблять? Як кажуть, що наглість - друге щастя.
Хоч в нас теж були подібні випадки. То ще років 15 тому, приїхав родич ( навіть чоловік родички), бо тут мав чи службу по армії проходити, чи вчитися ( шось типу того). Так от пішов він на навчання, а ввечері прийшов з якимось пацаном. І сказав, що той хлопець немає де ночувати, бо з іншого міста, то він покликав до нас, бо в нас є де) і то без попередження. Так тиждень, чи два ( вже не згадаю скільки) вони в нас жили, їли, спали. Ну теж нічого не купляли. Ще й зайняли кімнату з телевізором)) А я тоді себе ще незручно почувала, бо я ще відносно мала була, а в хаті чужі мужики.
Ще було , що приїжджала на якийсь час колишня жінка племінника чоловіка маминої сестри) Вона взагалі нам ніхто, але давним давно виїжджала десь закордон, то тут чи документи робила, чи ще шось. То жила, теж їла, пила. Один раз поїхала я з нею в центр, то вона здається мені якийсь сочок купила (мені років 12-13 напевно було).
Ще якіст сусіди родичів з села приїжджали на пару днів. То взагалі вони цілою сім'єю були, місця не було навіть де спати. Теж ніхто нічого не привозив. Ну то мої батьки такі добрі були, що всіх завжди приймали))

 

@Thebestnata колись часи були інші, мої батьки досі згадують, як кожної неділі після церкви ходили в ресторан обідати, і це все коштувало копійки, кожного літа на море, а взимку в гори. Так, був дефіцит всього, але у більшості моїх знайомих були продукти, молоко, м"ясо з села або принаймі город.
В нас років 5 жили троє татових племінників, бо вчились у Львові, а батьки в селі, але передавали максимум картоплю -моркву восени. Але батьки ніколи не жалілись, бо то не було так дорого, як тепер
А зараз кожен рахує копійку, хіба комусь занадто легко прийшло, тоді фіолетово. І я не погодилась би годувати 4 працездатні лби, тому що знаючи нашу українську натуру @Rodionochka явно не ставить їм тазік пісної бульби на вечерю, а повноцінна вечеря виносить ого-го
Короче, ви зрозуміли, у мене було би як в анекдоті *коли в мене руки в боки, мені все одно, в яку сторону в тебе тюбетейка*

 

@Rodionochka вам дитина дає можливість накривати щовечора стіл для такої кількості гостей? Ну нехай ви свої інтереси ігнорите, а діти як?

 

@Rodionochka не тріпайте собі нерви, то все тимчасово. Сказати купити пляшку вина чи фрукти - та ясно, що куплять. Але що то вирішить? То ж не в пляшці вина питання, а в наглості і невихованості.
Я би добула як є, щоб не тріпати собі нерви, не думала б взагалі про ситуацію. Але на майбутнє, більше їх не приймала би. Так, як вам радять, не прямим текстом, а завуальовано - ремонт в кімнаті, хтось хворий, десь їдемо, навчання маю і не маю змоги гостити. Будь-що. Я стараюсь уникати явних конфліктів, але знаходити шлях, щоб мені було комфортніше.
Мені не дивно, чесно. В нас теж є такі заможні "родичі", які мали квартиру в сусідньому будинку, де вони зупинялися, коли були у Львові проїздом. Але вони шибко любили наші страви і гостину. Тому вони ночували в тій хаті, а тусили всі в нас. При чом, це завжди купа незнайомих їхніх друзів, працівників і т.д. І в грошах там не питання, вони заходили в Фуд енд Вайнз в нас під домом в накупляли ящиками вино-віскі. Але гості їхні -які гостилися в нас- завжди з пустими руками. І оце обслуговування, на всіх наготувати 1-2-3 заморські ліґумінки, то мене напрягало. Почуваєшся обслуговуючим персоналом. Але то все подається типу в львівськиз ресторанах їм їжа і обслуговування не такі добрі, як в нас гоститися. Бо вони всім перебирають. Та орда як виїжджала, то як груз з пліч)) Але в мене тоді не було річного помічника під ногами-на руках. І зараз я би точно то все обмежила під соусом - інші плани, ніяк. Бо деколи прямим текстом вказувати на чужу невихованість - не варіант з багатьоз причин.

 

@Thebestnata @Rodionochka
Отако читаю, і думаю, чи то я так межі вмію окреслювати
Чи то однокімнатна квартира сприяє

Що в нас нема таких «підночовуючих» «гостей»

Добре Вам дівчата радять, це є чудова можливість для прокачки навичок.
Перший раз буде важко, але з часом навіть задоволення почнете отримувати.

 

Нєа.
І в однокімнатній родичів/друзів/колег/знайомих/знаймих знайомих ,коротше всіх потребуючих, а з часом просто офігівших можна перетримувати "та, нічого, будь скільки потрібно".То важко пояснити, але тоді я така була

не буду описувати чому?)))так мені було тоді треба, на душевному/психо рівні

. Зараз роблю висновок, що тоді я була така і значить мені треба було такою бути в той час для чогось. Не можу сказати ,що повністю від того "одужала" ,але вже далеееко не є такою і на даний час мені так комфортно із собою. Тому, так-залежить від характеру і всього пов'язаного.

 

скажіть що треба свою мати!

 

Трохи відпишусь).
Ситуація така, що я не можу зробити так як хочу. Просто не можу. Бо це важливо для мого чоловіка. А він мені важливий. Я давно хотіла прийняти цю людину в її стилі. Але мені жодного разу не дали цього зробити. Ну бо відповідати «сам дурак» якось не тойво). Але мені дуже хотілось. Та всі ми різні. Вона та її друзі такі, ми інші). Тому наразі я ще терплю, але моє «фе» не таке вже й завуальоване))). Дуже сподіваюсь, що чоловік таки запам’ятає цю всю історію і таки зробить висновки. Вся ця історія залишає в мене якийсь такий неприємний присмак, враження від людей. Хоча все мало бути зовсім інакше. Тут не важливо вино,цукерки тощо. Ту важливо увага та повага, відношення до людей, не поділ їх на потрібних та не дуже. Якби я описала все, то ви б реально були в шоці як буває, як змінюють людей їх оточення. Дуже сподіваюсь, що цей візит таки скоро завершиться, і ми їх ще не скоро побачимо))).

 

Так, саме такі речі змінюють... все змінюють.

 

мені то так дивно. Коли нещодавно в сина були трабли з гуртожитком в Києві, шукали місце, і т.д., нерви, я поїхати не можу, бо ж мала- мій брат, який має свою велику 3-х кімн. квартиру в столиці, живе вдвох з дівчиною, на прохання мого батька помогти , сказав- я навіщо вони народжували другу дитину? А тепер сидять думають, що їм робити. Я аж плакала((( а тут люди роками живуть, і аж троє.