Доброго дня, 39 тиждень почався, зняти песарій (акушерське кільце) 5 днів тому, перша вагітність народила на 33 тижні. Страшенно боюся, що сама не народжу, голова внизу, живіт і спина трохи болить, ніяких передвісників немає, юоюся епізіо і боюся розривів, плачу цілими днями...... що порадите?
@Karinos, якщо не помиляюся, то Ваш тато має приймати Вам пологи? Ніби то Ви пару місяців тому писали про проблеми з чоловіком і тата-гінеколога? Якщо так, то тато мав би заспокоїти, все розповісти, і зробити якнайкраще для дочки. Я теж боюся пологів, навряд чи можуть якісь інші поради крім того, що заспокоїтись, налаштовуватися на позитив і не плакати.
@Karinos, я перечитувала "Пологи без страху", той розділ, де описуються пологи етап за етапом. Від початку перейм до народження. І так заспокоювалась. Всі страхи щодо патологій гнала і молилась. А предперший етап - це чекати перейм, чекати скорочення інтервалів.... а там і потуги, і спокійно народите. І я не знаю яка у Вас ситуацію по вагітності і здоровю, але бажаю Вам Божого благословіння на пологи). Терпіння, мир, спокій. Скоро дітку вже побачите
Треті пологи: 39т + 5дн 16.04 почав відходити корок, щодня до пологів йшло багато слизу з кров'ю, народжувала кожен день)))) В ніч на 20.04 почало сильно тошнити і чистився кишечник + кров'яні виділення +- 4:00 я вже точно знала, що сьогодні народжу +- 8:00 почала засікати перейми, регулярні кожні 5хв по 30 сек (як і перші рази) +- 10:00 приїхала в ПБ, відкриття 3,5 пальця +- 12:00 відкриття 4,5 пальця +- 14:00 почало тужити, пробили води 14:27 народилась донечка 3580г 53см А тепер про відчуття, до третіх пологів я готувалась дуже ретельно, почала зразу після других. Перейми я передихувала за доктором Кобаса, що значно їх полегшувало. Перші два рази потужний період був найпростішим в пологах, мене дуже тужило, при тому, що народжувала на спині, майже лежачи. На цей раз мені максимально підняли спинку ліжка і підклали подушку, я народжувала сидячи, але потуги були дуже слабкі і рідкі (зі слів лікарки, 2хв між потугами), голівка то виходила, то ховалась (акушерка припускала, що є обвиття або йде з ручкою, ні одне, ні друге), було дуже боляче при її прорізуванні, вперше відчула "вогняне кільце" і це адсько пекло, поки чекала наступної потуги, думала зімлію від болю. Зразу після народження дитини, почались перейми, дуже відчутні і вийшла плацента, моя сидяча поза дозволила за всім спостерігати. Була кровотеча, але невелика, бо окситоцин не кололи, вишкрібання не робили, розривів не було. Найлегший післяпологовий період, перші пологи - епізіотомія, місяць не могла нормально сидіти, другі - розрив і один шов, пару днів важко ходити було, треті - я йшла своїми ногами з родзалу в палату, ніби і не народжувала, вдома ледве себе стримую, щоб не стрибати як та коза. Перша дитина, яка народилась з ознаками переносу і в зелених водах
