В нас була така можливість, причому чоловіку одразу давали громадянство, я побоялась, після того як мені пояснили всю ситуацію ( мала змогу поспілкуватись з нашими українцями які там проживають). Мені важко було з села у Львів переїжджати з 2 дітьми (дуже я важка на такі справи).
Просто сильно дратує той негатив "в Україні все погано, все не таке". Та ясно не таке, але якщо порівняти Польщу з Сінгапуром - то теж в Польщі печаль. Я до того - що ми всі знаємо що в нас ситуація погана, але оті репліки "в Україні страшно дитині щось купити в магазині" - дуже задіває. Добре сказала @Neverland. Було погано, Ви виїхали - ну і радійте що живете в кращих умовах. Для чого це поливання брудом рідної, адже всюди є свої нюанси. Я подивилась як живуть зараз в Італії - та не так вже солодко! Дороги де-не-де теж в поганому стані, будинки з грибками. Коли сестра шукала будинок - обїздила велику кількість, то була здивована як бідно люди живуть. І це північна Італія, уявляю що на півдні! Рахунки за газ - космос, в них в хаті 16 градусів, економлять бо дуже дорого опалювати. Викинути сміття з підгузками - 10 євро за 1 раз, а скільки раз в місяць назбирується, коли маленька дитина - самі уявляєте. Я до того веду - що всюди є свої проблеми, просто різні.
Ну, Вам, мабуть, видніше з телевізора Рух транспорту не паралізується, а просто забороняють виїзджати без нагальної потреби, задля безпеки. Стосовно світла, то після Сенді в нас його не було тиждень. Всі вижили, уявляєте?? Поїхали в магазин, купили генератори, і так жили тиждень. Хто не зміг купити - перебрався тимчасово до родичів/знайомих. Бензин тоді продавали по кілька галонів на машину, перед тим треба було простояти кількагодинну чергу. Але сказати, що люди папікували? Ні, точно паніки не було.
Дівчата, про лікарні наші державні і їх плачевний стан, жахливі дороги то як не крути - правда. Це мінімум два таких вагомих фактора, якими ми таки дуже відрізняємось від тих же Польщі, Італії, про які тут згадувалось. Пригадую навіть по Словаччині ми по об'їзних дорогах їхали такими забитими селами, то дороги там чудові. Але мені здається, що приводом чи то поштовхом до еміграції все ж являється не те, що тут щось не влаштовує, а певні перспективи, які людині можуть відкриватися там, закордоном. Принаймні, для мене це було б так.
Neverland, Перепрошую, але мовчати не зможу. Хто ви така, що відправляєте людей з чемоданами по світу і визначаєте хто як любить Україну. Всі хто тут дописують явно дбають про Україну і саме тому пишуть про недоліки, щоб їх можна було виправити. Склалось враження, що багатьох людей просто влаштовує така ситуація яка зараз є.
І я ще вклинюся..моя старша дитина навчається в Польщі, і майже всі продукти я передаю їй зі Львова +від бабусі зі села городину( і не тільки я, практично всі батьки знайомих студентів так роблять)..по-перше моя дитина звикла до наших продуктів ( те ж саме молоко, масло тільки 83%!, сметана, шоколад, м"ясо і навіть твердий сир), по-друге ходити їй і вишуковувати( підбирати) продукти, які їй підійдуть , вона не дуже має час, та й бажання ходити по супермаркету чи базарі і моніторити теж особливого бажання в студентів немає)))) і я вважаю, що харчуємось ми нормально-просто хто до чого звик...мої два рідні брати живуть в Німеччині, і коли є можливість передати їм з дому від батьків пакунок- вони абсолютно нічого не хочуть. Звикли до іншої їжі, але не тому, що там краще, а тому що раціон трішки інший, до якого вони з роками звикли..єдине, що не відмовляються від наших хороших цукерок і львівської горілки
Та то чудова риса наша- затикати рот і кожного разу тикати, що от поїхав, то мовчи сиди, бо ми ж такі патріоти, а ти зрадник. Я то дуже добре відчуваю в багатьох темах і діалогах... Ради Бога, живіть собі, але якраз найбільше гоните на все ви і дуже узагальнено. Противно від вашого допису @Neverland до неможливості, але то лиш рівень культури та й все. Хочеться нормально спілкуватись, а закінчується все тим самим..
Нічого страшного.Я тут на Україні в декреті не сиділа,зразу вийшла на роботу.Нічого такого поганого я тут не бачу,якщо чоловік буде мати можливість,щоб я сиділа вдома з дитиною,то буду сидіти,якщо ні то піду на роботу і візьму няньку.Зі всіх плюсів,один маленький мінус це не проблема)
Ну чого та дискусія звелася до продуктів? Та не є то ніяким вирішальним фактором для того, емігрувати людині чи ні! А чого ваша дитина навчається у Польщі, а не в Україні - оце вже питання більш дотичне до суті розмови про еміграцію і її причини та перспективи.
Кому маленький мінус, а кому ціла трагедія. Не уявляю як мала б місячну дитину лишити на няньку. В кожного свої пріоритети.
Власне, можна тут їсти суперрозварювані макарони Тая, спреди, сосиски, начинені манкою (в кращому випадку.. ) і т.д.. Так само і там можна сидіти на "акційних" продуктах з Теско і Бєдронки, які в нас продають, як "продукти з Європи", хоча ті парувки і паштети жахливі, та й масло не краще. Бо на імпорті дорожчих продуктів особливо не заробиш. А для себе, звісно, можна купити краще, якщо є можливість їздити. Та й тут можна добре харчуватися. То питання можливостей і бажання кожного.
Ну на рахунок моїх пріоритетів давайте не будемо.Бо ви мене зовсім не знаєте і судити по одному допису не можна.Є різні варіанти з ким лишити дитину,тим більше,якщо там живеш не тільки з чоловіком,а й з батьками наприклад.То на бабусю,думаю вже не буде трагедією лишити.
@Luxury lv для мене буде трагедією лишити на будь-кого. І давайте не переходити на особистості. Я писала що в кожного свої пріоритети, а не про Ваші персональні. Щось з культурою спілкування в цій темі геть погано.
Ваша дитина якого віку? чого ? та того, що випала можливість там навчатися і маємо змогу це оплачувати...ну і звичайно вирішальну роль у виборі вищого навчального закладу відіграв вибір дитини...Риба шукає, де глибше, а людина- де краще...от Вам і все пояснення... чи не так, пані Vittoriya?
Ну, дівчата тут вже такі перегини і крайності, що просто... Хочу сказати тільки одне- ми всі маємо вибір абсолютно всі, тому бажано поважати вибір кожного або, хоча б терпимо відноситись. написала і бемкнули мені слова в голову "... можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину" Просто хочеться думати, що люди, котрі покидають Батьківщину, де б не були гордо кажуть, де народились, особливо люди, котрі вже в свідомому віці міняють країну проживання.
Ага Почніть з себе а моє відношення до України взагалі нікого не має хвилювати, що це я маю відректись від неї, бо ж виїхала і вже всьо, не маю права нічого сказати? Там моя родина, мій дім, тому кагби не вам рішати мусолити мені , чи ні. --- дописи об"єднано, Nov 23, 2015 --- А яке кому до того діло? То особиста справа кожного.
Ну як сказати, нічого страшного. Наприклад, я плачу за садок майже половину свого заробітку, і то не мало.
